Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" серпня 2006 р. Справа № АС-53/216-06
вх. № 9217/3-53
Суддя господарського суду Харківської області Прохоров С.А.
за участю секретаря судового засідання Альошин В.В.
представників сторін
позивача - Швидченко М.Л. за дов. від 25.07.2005 року
відповідача - Крамар М.П. за дов.
по справі за позовом ТОВ "Грін - Глейд", м. Х-в
до Вовчанська районна державна адміністрація м. Вовчанськ
про втановлення наявності комптенції і зобов'язання прийняти рішення
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому проситьвстановити наявність у Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області повноважень щодо вирішення питань стосовно передачі в оренду земельної ділянки площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області. Визнати незаконною відмову Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області у наданні згоди на розробку ТОВ «Грін-Глейд» проекту відведення земельної ділянки площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області. Зобов'язати Вовчанську районну державну адміністрацію Харківської області надати згоду на розробку ТОВ «Грін-Глейд» проекту відведення земельної ділянки площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, для передачі в оренду ТОВ «Грін-Глейд»
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач - Вовчанська районна державна адміністрація - в судовому засіданні проти позову заперечує. Зазначає, що вирішення питання про передачу в оренду земельної ділянки, яку просить відвести позивач, належить до компетенції Кабінету міністрів України.
Також в судовому засіданні представником відповідача заявлено відвід судді Прохорову С.А. з тих мотивів, що суд необгрунтовано та безпідставно вжив заходів до забезпечення адміністративного позову та викликає сумнів у відповідача щодо неупередженості суду.
Ухвалою від 04.08.2006 року відповідачу було відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді з мотивів викладених в ухвалі суду від 04.08.2006 року.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи встановив наступне.
12.07.2006 р. позивач подав до Вовчанської райдержадміністрації клопотання про відведення земельної ділянки 1,42 га що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, для передачі позивачеві в оренду без зміни цільового призначення для використання в рекреаційних цілях.
24.07.2006 р. листом вих. №01-32/2391 відповідач відмовив позивачу у наданні згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки через відсутність на те відповідних повноважень. Посилаючись на ст. ст. 13, 149, 151 Земельного кодексу України, Вовчанська райдержадміністрація повідомила позивача про те, що земельна ділянка, яку він просить надати в оренду, може бути вилучена за рішенням Кабінету Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, яку позивач просить виділити для передачі в оренду, знаходиться за межами населених пунктів. Тому вирішення питань щодо передачі земельної ділянки юридичним та фізичним особам у користування, в т.ч. в оренду, відноситься до сфери компетенції відповідача. Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Відповідно до ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. В силу ст. 24 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).
Земельна ділянка, про відведення якої позивач подав клопотання до відповідача, перебувала у постійному користуванні у ВАТ «Теплоенергомонтаж» згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ХР №004342. Розпорядженням Вовчанської райдержадміністрації №183 від 23.06.2004 р. припинено право постійного користування ВАТ «Теплоенергомонтаж» земельною ділянкою площею 2,68 га, яку віднесено до земель запасу рекреаційного призначення. Вказаним розпорядженням відповідач надав ВАТ «Теплоенергомонтаж» дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 1,26 га для передачі в оренду без зміни цільового призначення, для використання в рекреаційних цілях.
Згідно довідки Вовчанського районного відділу земельних ресурсів земельна ділянка площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, віднесена до земель запасу рекреаційного призначення і до цього часу нікому в оренду або у власність не надавалась.
За таких обставин, суд вважає, що позивач звернувся з клопотанням про відведення йому земельної ділянки до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області у відповідності до встановленого законом порядку. Суд вважає, що, відмовивши позивачеві у наданні згоди на відведення земельної ділянки площею 1,42 га, відповідач безпідставно послався на положення ст. ст. 13, 149, 151 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок вилучення земель державної та комунальної власності для суспільних та інших потреб, які були надані у постійне користування суб'єктам землекористування. Зважаючи на те, що земельна ділянка площею 1,42 га, яку просить відвести позивач, віднесена до земель запасу, і до цього часу її нікому не передано в оренду або у власність, питання про відведення такої земельної ділянки має вирішуватись згідно порядку, встановленого Земельним кодексом України щодо передачі земель запасу в оренду.
Згідно ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу. У відповідності до ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
Крім того, оскільки чинне земельне законодавство України не містить обмежень компетенції районних державних адміністрацій щодо розпорядження землями рекреаційного призначення, питання про передачу зацікавленим юридичним особам в оренду земельних ділянок із земель запасу рекреаційного призначення вирішується відповідно порядку, встановленому ст. 123, 124 Земельного кодексу України. Згідно ст. 52 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Водночас, нормативного обмеження розмірів земельної ділянки, яку може бути надано у користування юридичній особі, чинним земельним законодавством України не встановлено.
В силу ч.9 ст.123 Земельного кодексу України відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.
З урахуванням встановлених обставин та матеріалів справи суд вважає що позивач має право на відведення земельної ділянки, відносно якої він звернувся з відповідним клопотанням до відповідача, для передачі її в оренду.
Згідно рішення Господарського суду Харківської області у господарській справі № 40/254-06 від 29.06.06р. позивач є власником літніх будинків з верандами, які розташовані на земельній ділянці площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області. Право власності позивача на літні будинки з верандами літ. «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-1», які розташовані за адресою: Харківська обл. Вовчанський район, с. Метайлівка, вул. Вовчанський шлях, 39, зареєстроване КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» 10.07.2006р. за реєстровим №304, про що свідчать відповідна відмітка на зазначеному рішенні господарського суду і технічні паспорти на літні будинки з верандами.
Літні будинки з верандами позивачем були придбані позивачем у Акціонерного товариства «НМУ» Електропівденмонтаж», яке протягом тривалого часу фактично користувалось земельною ділянкою, яка входила до складу земельної ділянки бази відповіднику «Енергетик» площею 2,68 га, що перебувала, як було зазначено вище, у постійному користуванні у ВАТ «Теплоенергомонтаж». Матеріали справи також свідчать, що АТ «НМУ» Електропівденмонтаж» з метою узаконення використання землі зверталось до відповідача з клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки 2 га для використання в рекреаційних цілях, проте у задоволенні клопотання Вовчанською райдержадміністрацією було відмовлено з тих же самих підстав, з яких відповідач відмовив позивачу.
Судом встановлено, що інших об'єктів нерухомості, окрім літніх будинків з верандами, що належать позивачеві, на земельній ділянці площею 1,42, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, на праві власності за будь-якою юридичною або фізичною особою не зареєстровано. Це підтверджується довідками, наданими Вовчанським районним відділом земельних ресурсів вих. 01-76/963 від 31.07.2006р. і КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» вих.175 від 31.07.2006р.
В силу ст. 93 Земельного кодексу України Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди (ст.120 Земельного кодексу України).
Суд також відзначає, що в разі, якщо відносини користування позивачем земельною ділянкою, на якій знаходяться належне йому нерухоме майно, не будуть приведені у відповідність до вимог земельного законодавства, відповідний місцевий бюджет не одержить тих коштів, які згідно Закону України «Про плату за землю» позивача мав би сплачувати у вигляді орендної плати за землю, адже відповідно ст. 15 вказаного Закону України землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права користування земельною ділянкою.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд керується положеннями ст. 162 КАС України і вважає, що такими способами є визнання наявності повноважень суб'єкта владних повноважень, визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень з його скасуванням і зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Керуючись статтями 2, 5-16, 47-54, 56, 59, 69-71, 76, 79, 82, 86, 94, 99, 105, 122, 128, 130, 138, 139, 143, 148, 159- 163 , 167 Кодексу адміністративного судочинства України , п. 2-1, 5, 7 Прикінцевих положень КАС України, ст.ст. 17, 123, 124,Земельного кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Глейд» до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області задовольнити повністю.
2. Встановити наявність у Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області повноважень щодо вирішення питань стосовно передачі ТОВ «Грін-Глейд» в оренду земельної ділянки площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.
3. Визнати протиправною відмову Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області у наданні згоди на розробку ТОВ «Грін-Глейд» проекту відведення земельної ділянки площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, для передачі в оренду.
4. Зобов'язати Вовчанську районну державну адміністрацію Харківської області надати згоду на розробку ТОВ «Грін-Глейд» проекту відведення земельної ділянки площею 1,42 га, що межує з базою відпочинку «Енергетик», з базою відпочинку «Інтурист», з прибережною захисною смугою Салтівського водосховища та знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, для передачі в оренду ТОВ «Грін-Глейд».
5. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. залишити на позивача.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов*язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі -з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження».
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.08.2006 року о 11:00.
Суддя Прохоров С.А.