вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1351/22
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі»
до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
про стягнення 1600119,31 грн.
за участю представників:
позивача:Брящей Р.І. - адвокат, ордер від 10.08.2022 серія КС № 1050223
відповідача:Мостова М.І. - адвокат, ордер від 27.09.2022 серія КС № 834509
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (далі - позивач) до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - відповідач, Украерорух) про стягнення 1673278,17 грн., з яких 1487938,15 грн. заборгованість, 46126,08 грн. інфляційні втрати, 7949,26 грн. 3% річних, 131264,68 грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором ДК 021:2015 « 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для РСП «Київцентраеро» Украероруху)» від 26.02.2021 № 4-96/2021 щодо здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію у період січень-березень 2022 року у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2022 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справ та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 20.09.2022. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов'язань за договором ДК 021:2015 « 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для РСП «Київцентраеро» Украероруху)» від 26.02.2021 № 4-96/2021 щодо здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію у період січень-березень 2022 року у встановлений договором строк; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних, пені.
У встановлений судом строк Державне підприємство обслуговування повітряного руху України подало до суду відзив на позовну заяву від 15.09.2022 № 1-17.1/2888/22, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, які зводяться до того, що у зв'язку з веденням в Україні воєнного стану, запровадженням на підприємстві відповідача режим простою його працівникам та в результаті призупинення трудових договорів з працівниками підприємства, відповідач був позбавлений можливості своєчасно отримати акти прийому-передачі наданих послуг та рахунки за спожиту електричну енергії за спірний період та отримав їх лише 06.07.2022, після чого надіслав позивачу лист про намір погасити існуючу заборгованість. Відповідач зазначає, що невиконання ним умов договору, що стосується оплати наданих послуг сталося виключно через настання форс-мажорних обставин, а саме через вторгнення російської федерації в Україну, на підтвердження настання яких Украерорух посилається на лист Торгово-промислової Палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 та інформацію розміщену на офіційному сайті підприємства щодо закриття повітряного простору України. Відповідач зазначає, що інформація про введення воєнного стану є загальновідомою, оскільки відома широкому колу осіб, а тому не потребує додаткового доказування в суді. Враховуючи, що основних джерелом доходів підприємства відповідача є надходження за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування, а авіасполучення в період запровадження воєнного стану заборонено, відповідач стверджує, що у даному випадку Украерорух не підлягає притягненню до відповідальності у вигляді нарахування та стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили, що не залежали від його волі, бажання та у відповідності до положень п. 12.3 договору строк виконання зобов'язань за договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Щодо нарахування штрафних санкцій відповідач зазначає, що договором передбачено оплату наданих послуг протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату, а оскільки відповідач отримав рахунки за спожиту електричну енергію у спірному періоді 06.07.2022, то нарахування штрафних санкцій має бути розпочато з 12.07.2022 та в розмірі однієї облікової ставки НБУ, а не у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, як розраховано позивачем. Розмір пені за розрахунком відповідача має становити 25478,39 грн. Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за період прострочення за червень 2022 року, то на думку відповідача вони є необґрунтованими, оскільки період прострочення виник з 12.07.2022. Беручи до уваги викладене, відповідач вважає відсутніми підстави для стягнення з відповідача заявлених до стягнення сум основного боргу інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій, оскільки затримка виконання грошового зобов'язання виникла в першу чергу внаслідок вторгнення російської федерації та запровадження воєнного стану на території України, що призвело до повної зупинки надання послуг аеронавігаційного обслуговування та як наслідок, відсутності можливості отримання будь-якого прибутку підприємством, що унеможливили виконання даного грошового зобов'язання відповідачем та строк виконання зобов'язань за договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. У відзиві на позовну заяву відповідач також зазначає про здійснену ним 02.09.2022 часткову оплату заборгованості в розмірі 150000 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» подало до суду відповідь на відзив від 26.09.2022, в якій позивач підтверджує здійснену відповідачем 02.09.2022 часткову оплату заборгованості в розмірі 150000 грн. Позивач зазначає, що посилання відповідача на відсутність фінансування з державного бюджету, призупинення інвестиційної діяльності, заборона авіасполучення та як наслідок відсутність джерела доходів, не може звільнити відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки такі обставини не визнані законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання.
На адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 26.09.2022, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1337938,15 грн. заборгованості, 73857,36 грн. інфляційних втрат, 13670,54 грн. 3% річних, 226619,43 грн. пені.
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України подало суду заперечення на відповідь на відзив від 14.10.2022 № 1-17.1/3209/22, в яких відповідач зазначає, що подавши заяву про зменшення розміру позовних вимог від 26.09.2022 позивач безпідставно донараховує заявлені до стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних, пені та не здійснює при цьому сплату судового збору за подачу відповідної заяви. Також відповідач зазначає аналогічні заперечення проти позову, викладені ним у відзиві на позовну заяву.
На електронну адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» надійшли пояснення по справі від 28.10.2022, які скріплені ЕЦП представника позивача.
Також на електронну адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 28.10.2022, яка скріплені ЕЦП представника позивача, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1600119,31 грн., з яких 1337938,15 грн. заборгованості, 99278,18 грн. інфляційних втрат, 17519,41 грн. 3% річних, 145383,57 грн. пені.
Враховуючи подану позивачем до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 28.10.2022, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача в редакції поданої ним заяви від 28.10.2022 про стягнення з відповідача на користь позивача 1600119,31 грн., з яких 1337938,15 грн. заборгованості, 99278,18 грн. інфляційних втрат, 17519,41 грн. 3% річних, 145383,57 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2022 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.12.2022 о 12:20.
На електронну адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу від 06.12.2022, яка скріплена ЕЦП представника позивача, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 50000 грн.
Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2022, яка відображена в протоколі судового засідання від 06.12.2022, оголошено перерву в судовому засіданні до 24.01.2023 об 11:40.
На адресу Господарського суду Київської області від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу від 04.01.2023 № 1-17.1/33/23, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір ДК 021:2015 « 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для РСП «Київцентраеро» Украероруху)» від 26.02.2021 № 4-96/2021 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник продає електричну енергію відповідачу - споживачу за кодом ДК 021:2015 « 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для РСП «Київцентраеро» Украероруху)» (далі - електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (спожитої) електричної енергії (п. 2.1 договору).
Умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Закону України «Про публічні закупівлі» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 312 (п.1.1 договору).
Положеннями п. 4.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити споживачу електричну енергію в строк з 01.03.2021 по 28.02.2023.
Відповідно до п. 5.1 договору ціна пропозиції постачальника за результатами електронного аукціону становить 4170348 грн. Ціна цього договору становить 4170348 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 695058 грн. Ціна 1 кВт*год електричної енергії, за цим договором становить 2,34 грн., відповідно до Комерційної пропозиції (додаток № 3 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість електричної енергії, яку постачальник зобов'язується передати споживачу за цим договором, визначається загальною вартістю об'ємів поставленої електричної енергії за кожний розрахунковий період на підставі актів приймання-передачі електричної енергії.
Ціна зазначена в п. 5.1 договору може змінюватися протягом строку дії цього договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткового договору до цього договору (п. 5.2 договору).
Згідно з п. 5.5 договору обсяг споживання електричної енергії по кожному об'єкту споживання споживача визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання електричної енергії споживачем, здійснюється згідно з Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018.
Пунктами 5.6, 5.9 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Приймання-передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у звітному місяці оформляється шляхом підписання сторонами актів, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Уповноважений представник споживача розглядає та підписує акти у строк, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів або надає вмотивовану відмову від підписання такого акту.
Згідно з п. 5.8 договору порядок оплати, терміни (строки) здійснення оплати, визначені в комерційній пропозиції постачальника (додаток № 3 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору.
Цей договір є укладеним після його підписання сторонами і діє до 28.02.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.13.1 договору).
В додатку № 1 до договору Державне підприємство обслуговування повітряного руху України підписало заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.
В додатку № 2 до договору сторони погодили перелік об'єктів споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії.
В додатку № 3 до договору сторони підписали комерційну пропозицію.
Відповідно до п. 4 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Оплата за розрахунковий період здійснюється за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку після підписання сторонами актів приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий період.
Згідно з п. 5 комерційної пропозиції після закінчення розрахункового періоду до 5 числа, місяця наступного за розрахунковим здійснюється коригування обсягів за цей розрахунковий період.
Умовами п. 6 комерційної пропозиції передбачено, що рахунок надається споживачу шляхом направлення на електронну пошту споживача Ovsienko_SV@ukrsatse.aero та/або рекомендованим листом на адресу, зазначену у розділі 15 Договору до 5-го числа, місяця наступного за розрахунковим. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у графіку оплати за товар відповідно до додатку 6 до цього договору (заповнюється під час укладання договору).
У додатку № 6 до договору сторони визначити графік оплати за електричну енергію, згідно з яким тип оплати - післяплата, період (днів) - 5, тип днів - банківські, розмір оплати - 100%.
У зв'язку з коливаннями ціни електричної енергії та обсягів споживання електричної енергії, між сторонами у справі було укладено ряж додаткових договорів: № 2 до договору, від 21.10.2021 № 3, від 21.10.2021 № 4, від 21.10.2021 № 5, від 30.11.2021 № 6, від 30.11.2021 № 7, від 27.01.2022 № 8, від 27.01.2022 № 9.
На виконання умов договору позивач у січні 2022 року - березні 2022 року продав відповідачу електричну енергію в обсязі 353312 кВт*год на суму 1487938,15 грн., що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії від 31.01.2022 № 803/0122 на суму 517543,15 грн., від 28.02.2022 № 10213/0222 на суму 602188,09 грн., від 31.03.2022 № 10213/0322 на суму 368206,91 грн., які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою позивача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Враховуючи, що відповідач своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію в січні 2022 року - березні 2022 року не виконав, позивач рекомендованим листом надіслав відповідачу лист - вимогу про сплату заборгованості за постачання електричної енергії від 18.04.2022 № 187-04-22, в якому повідомив про необхідність сплатити заборгованість у сумі 1487938,15 грн. до 22.04.2022, у протилежному випадку ТОВ «Євро Трейд Енерджі» буде змушене нараховувати штрафні санкції. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується фіскальним чеком «Укрпошта» від 12.05.2022 № 7750307065660. Відповідач отримав вказаний лист 25.05.2022, про що свідчить роздруківка з сайту «Укрпошта» щодо відстеження відправлення за трекінгом за № 7750307065660. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Позивач повторно надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості за постачання електричної енергії від 23.06.2022 № 366-06-22, в якій повідомляв про необхідність сплатити заборгованість у сумі 1487938,15 грн. до 01.07.2022, у протилежному випадку ТОВ «Євро Трейд Енерджі» буде змушене нараховувати штрафні санкції. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується фіскальним чеком «Укрпошта» від 27.06.2022 № 0200500177305, накладною «Укрпошта» від 0200500177305, описом вкладення у цінний лист від 27.0.2022 № 0200500177305. Відповідач отримав вказаний лист 06.07.2022, про що свідчить підпис уповноваженої особи представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0200500177305.
Разом з тим, відповідач вказані вимоги залишив без відповіді та задоволення, своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за спожиту електричну енергію в січні 2022 року - березні 2022 року не виконав, у зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 1337938,15 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю спожитої електричної енергії.
Згідно наданої операторами системи розподілу електричної енергії - АТ «ДТЕК Київські електромережі», АТ «Житомиробленерго», АТ «Чернігівобленеого» інформації щодо обсягів спожитої електричної енергії Державним підприємством обслуговування повітряного руху України в січні 2022 року - березні 2022 року спожито 353312 кВт/год (лист АТ «ДТЕК Київські електромережі» від 29.06.2022 № 3/01/3/16197, лист АТ «Житомиробленерго» від 30.05.2022 № 012/10712, лист АТ «Чернігівобленеого» від 20.05.2022 № 275-05-22, завірені копії яких містяться в матеріалах справи).
Вказаний обсяг розподіленої електричної енергії відповідає загальному спожитому відповідачем обсягу електричної енергії, про який зазначає позивач в позовній заяві та відображений в актах приймання-передачі електричної енергії. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами у справі договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за спожиту електричну енергію у січні 2022 року - березні 2022 року, в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 1337938,15 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.
Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача на свою користь 337938,15 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за спожиту електричну енергію, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 02.06.2022 по 28.10.2022 складають 99278,18 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 02.06.2022 по 28.10.2022 складають 99278,18 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач на підставі умов п. 7 комерційної пропозиції просить суд стягнути з відповідача за прострочення оплати спожитої електричної енергії, пеню в розмірі облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за період прострочення з 02.06.2022 по 28.10.2022 складає 145383,57 грн.
Згідно з п. 7 комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідача у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, з підстав того, що невиконання зобов'язань виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин через вторгнення російської федерації на територію України. Заперечуючи проти позову відповідач посилається на положення п. 12.3 договору, ст. 617 ЦК України, 218 ГК України та лист Торгово-промислової Палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Вказані заперечення проти позовних вимог не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду на таке.
Згідно з п. 12.1, 12,2 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Відповідно до п. 12.3 договору строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, зобов'язана не пізніше ніж протягом наступних п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України.
Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення (п. 12.5 договору).
Торгово-промисловою Палатою України 28.02.2022 розміщено офіційний лист № 2024/02.0-7.1, в якому зазначено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять відповідного сертифіката Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором ДК 021:2015 « 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для РСП «Київцентраеро» Украероруху)» від 26.02.2021 № 4-96/2021, який б підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є недоведеними.
Існування листа ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором ДК 021:2015 « 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для РСП «Київцентраеро» Украероруху)» від 26.02.2021 № 4-96/2021 щодо неможливості виконання відповідачем зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії, а відтак вказаний лист не звільняє відповідача від виконання зобов'язань за договором.
Саме по собі посилання відповідача на наявність листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 та закриття повітряного простору над Україною, як на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин щодо неможливості виконання зобов'язання перед позивачем.
За вказаних обставин, відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається у якості підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Заперечуючи проти позову відповідач посилається на запровадженням на підприємстві відповідача режиму простою його працівникам, призупинення трудових договорів з працівниками підприємства, що стало підставою неможливості своєчасного отримати акти прийому-передачі наданих послуг та рахунки за спожити електричну енергії за спірний період, через що відповідач отримав відповідні акти та рахунки лише 06.07.2022. Оскільки відповідач через вказані обставини отримав відповідні акти та рахунки за спірний період лише 06.07.2022, то як стверджує відповідач, нарахування заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені мають нараховуватися з дати прострочення виконання зобов'язання, а саме з 12.07.2022, тобто протягом 5 банківських днів з дати отримання актів та рахунків.
Вказані заперечення проти позовних вимог не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду на таке.
Умовами п. 6 комерційної пропозиції передбачено, що рахунок надається споживачу шляхом направлення на електронну пошту споживача Ovsienko_SV@ukrsatse.aero та/або рекомендованим листом на адресу, зазначену у розділі 15 Договору до 5-го числа, місяця наступного за розрахунковим.
Позивач рекомендованим листом надіслав відповідачу лист - вимогу про сплату заборгованості за постачання електричної енергії від 18.04.2022 № 187-04-22, в додатках до якого додано акти та рахунки за спірний період. Надіслання позивачем рекомендованого листа підтверджується фіскальним чеком «Укрпошта» від 12.05.2022 № 7750307065660. Відправлення зазначеної кориспонденції за трекінгом № 7750307065660, як вбачається з роздруківки з сайту «Укрпошта», відповідач отримав 25.05.2022. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Разом з тим, у даному випадку отримання чи не отримання актів та рахунків не звільняє відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором у вставлений строк.
Суд звертає увагу відповідача на те, що положення п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 визначають, що рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Тобто відповідач мав сплатити спожиту електричну енергію у строк протягом 5 банківських днів від дня отримання рахунка, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, при цьому договором передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відсутність у відповідача документів, зокрема актів та рахунків, не звільняє від обов'язку здійснити розрахунок за спожиту електричну енергію у відповідності до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, враховуючи, що дані щодо обсягу спожитої електричної енергії відповідач міг дізнатися від операторів системи розподілу електричної енергії - ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», ПАТ «Житомиробленерго», ПАТ «Чернігівобленеого», з якими як вказано в підписаній відповідачем заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідач уклав договір розподілу електричної енергії, чи з засобів обліку електричної енергії.
За вказаних обставин, посилання відповідача на невірність визначеного позивачем періоду нарахування заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Посилання відповідача на те, що подавши заяву про зменшення розміру позовних вимог від 26.09.2022 позивач безпідставно донараховує заявлені до стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних, пені та не здійснює при цьому сплату судового збору за подачу відповідної заяви не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду на те, що у відповідності до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання. Розмір судового збору сплачений позивачем при поданні позовної заяви за вимоги, які були на розгляді суду сплачений у встановленому розмірі відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Що стосується посилання відповідача на необхідність здійснення нарахування пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ, а не у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, то вказані заперечення були визнані позивачем та ним здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені в розмірі облікової ставки НБУ, про що відображено у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» про зменшення розміру позовних вимог від 28.10.2022.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлену електричну енергію у січні 2022 року - березні 2022 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1337938,15 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 99278,18 грн. інфляційних втрат, 17519,41 грн. 3% річних, 145383,57 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Позивач в позовної заяві зазначав, що очікує понести у зв'язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50000 грн. В процесі розгляду справи на електронну адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу від 06.12.2022, яка скріплена ЕЦП представника позивача, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 50000 грн.
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України подало до суду заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу від 04.01.2023 № 1-17.1/33/23, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, з тих підстав, що на переконання відповідача витрати на професійну правничу допомогу значно завищені, а суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, встановить що розмір гонорару, визначений стороною є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що між позивачем (далі - замовник) та адвокатським бюро Руслана Брящея «Верітас» (далі - виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг від 20.06.2022 № 26/08/2022 (далі - договір про надання юридичних послуг), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати замовникові юридичні послуги (правову допомогу) за дорученням Замовника. Конкретний перелік юридичних послуг зазначається у додаткових угодах, які укладаються за взаємною згодою сторін та після підписання стають невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору про надання юридичних послуг).
Згідно з п. 4.1, 4.2 договору про надання юридичних послуг оплата послуг, передбачених пунктами 1.1 здійснюється в гривнях шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Вартість послуг виконавця, наданих ним замовнику на виконання цього договору, становить загальну вартість виставлених рахунків замовнику на протязі дії договору.
Відповідно до п. 4.4 договору про надання юридичних послуг оплата послуг Виконавця відбувається на підставі виставленого рахунку.
Між позивачем та адвокатським бюро Руслана Брящея «Верітас» укладено додаткову угоду від 23.06.2022 № 8 до договору про надання юридичних послуг, відповідно до умов якої замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з правової допомоги щодо оскарження у суді заборгованості Державного підприємства обслуговування повітряного руху України перед замовником за договором ДК 021:2015 « 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для РСП «Київцентраеро» Украероруху)» від 26.02.2021 № 4-96/2021.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди до договору про надання юридичних послуг сторони погодили наступну вартість послуг виконавця: загальна вартість фактично наданих послуг Виконавця, що будуть надані складає 50000,00 гривень.
Додаткова угода № 8 набирає чинності з моменту її підписання повноважними представниками сторін та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 3 додаткової угоди до договору про надання юридичних послуг ).
На виконання умов договору про надання правової допомоги адвокат надав позивачу передбачені договором послуги за спірними правовідносинами по даній господарській справі на суму 50000 грн., що підтверджується актом надання послуг від 30.11.2022 на суму 53775 грн., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін позивача та адвокат ким бюро.
Згідно з платіжним дорученням від 30.11.2022 № 2426 на суму 53775 грн. позивач сплатив на користь адвокатського бюро Руслана Брящея «Верітас» вартість наданих адвокатських послуг в розмірі 53775 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На переконання відповідача витрати на професійну правничу допомогу значно завищені, а суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Разом з тим, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджують, що розмір гонорару, визначений стороною є завищеним, визначений розмір таких витрат є необґрунтованим, непропорційним до предмета спору та доказів, які підтверджують неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Доказів звернення відповідача до суду з відповідним клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи, відповідач суду не надав.
Суд зазначає, що однією з гарантій забезпечення права особи на правову допомогу є повна і справедлива компенсація всіх понесених витрат на правову допомогу.
Сторона, яка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, перебуває у становищі, коли її права та/або інтереси порушуються (не визнаються, оспорюються) іншою стороною спору, у зв'язку з чим позивачу необхідний судовий захист.
Для такого захисту, зумовленого протиправною поведінкою іншої сторони (відповідача), позивачу необхідно витрачати свій час та кошти, докладати зусиль для захисту своїх порушених прав/інтересів.
Тому цілком розумно та справедливо, коли особа, на користь якої вирішено спір, у повній мірі отримує від винної сторони (сторони, яка порушує права та призвела до виникнення спору) компенсацію своїх витрат, понесених для того, щоб захистити свої права/інтереси, які, відповідно, порушуються/не визнаються, оспорюються саме відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу покладається судом на відповідача.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення 1600119,31 грн., з яких 1337938,15 грн. заборгованість, 99278,18 грн. інфляційні втрати, 17519,41 грн. 3% річних, 145383,57 грн. пеня задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Аеропорт, м. Бориспіль, Київська обл., 08300, ідентифікаційний код 19477064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (вул. Харківське шосе, 201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення № 4, м. Київ, 02121, ідентифікаційний код 42819343) 1337938 (один мільйон триста тридцять сім тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 15 коп. заборгованості, 99278 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 17519 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 41 коп. 3% річних, 145383 (сто сорок п'ять тисяч триста вісімдесят три) грн. 57 коп. пені, 24001 (двадцять чотири тисячі одну) грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору, 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 03.02.2023.
Суддя Ю.В. Подоляк