іменем України
(заочне)
Справа №377/621/22
Провадження №2/377/31/23
03 лютого 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Гаєвої К.Г., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
19 грудня 2022 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 110-112 СК України, просить розірвати шлюб між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 червня 2019 року у Славутицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 34.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 01 червня 2019 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб у Славутицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 34. Спільне життя між позивачем та відповідачем не склалося, оскільки вони мають різні характери та інтереси, різні погляди на сімейне життя, внаслідок чого з травня 2022 року сторони проживають окремо, будь-яких особистих стосунків не підтримують. За час спільного життя між сторонами склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Шлюб між сторонами носить формальний характер, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечитиме інтересам позивача та відповідача.
Ухвалою судді від 29 грудня 2022 року після виконання вимог, передбачених частиною 6 статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 18 січня 2023 року.
Ухвалою суду від 18 січня 2023 року судовий розгляд справи було відкладено на 03 лютого 2023 року на підставі частини 4 статті 223 ЦПК України.
Позивач у призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До суду подана заява позивача, в якій він просив проводити судові засідання у цивільній справі за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач повторно в призначене судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України. Відзив на позов відповідач до суду не направила. Клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надійшла.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 03 лютого 2023 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 01 червня 2019 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 01 червня 2019 року зареєстрували шлюб у Славутицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що 01 червня 2019 року складено відповідний актовий запис № 34. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_4 , дружині ОСОБА_4 .
Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення до суду з даною позовною заявою стало те, що спільне життя між позивачем та відповідачем не склалося, оскільки вони мають різні характери та інтереси, різні погляди на сімейне життя, внаслідок чого з травня 2022 року сторони проживають окремо, будь-яких особистих стосунків не підтримують. За час спільного життя між сторонами склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Шлюб між сторонами носить формальний характер, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечитиме інтересам позивача та відповідача.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з частиною 2 статті 18, пункту 3 статті 51, частиною 3 статті 56, частиною 1 статті 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливо.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та відповідача.
Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною 2 статті 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, неповнолітніх дітей у сторін немає.
У відповідності до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідачем заяви про відновлення дошлюбного прізвища не подано, тому після розірвання шлюбу їй необхідно залишити прізвище ОСОБА_4 .
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 992,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-281 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 червня 2019 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 34.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992 гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне заочне рішення суду складено 03 лютого 2023 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька