Головуючий суддя в суді І інстанції
Козіна С.М.
Єдиний унікальний № 374/357/22
31 січня 2023 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:
головуючої - судді Козіної С.М.,
секретаря - Папенко О.О.,
за участі:
позивачки - ОСОБА_1 (не з'явилась),
представника відповідача - (не з'явився),
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з нерухомого майна, -
7 грудня 2022 року позивачка подала до суду вищезазначений позов, який остання мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі і на 1/4 частку житлового будинку з відповідними надвірними будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , що належала його батькові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інші 3/4 частини спадкового будинку належить бабі позивачки, ОСОБА_4 . Після звернення позивачки до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріус їй відмовила у вчинені нотаріальної дії, повідомивши, що на все майно батьки позивачки накладено арешт. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 24 вересня 2022 року на все нерухоме майно ОСОБА_2 постановою державного виконавця відділу ДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьк, ВП № 28603185 від 05.09.2011, накладено арешт. Згідно з Автоматизованою системою виконавчих проваджень по виконанню ВП № 28603185 від 05.09.2011 взагалі відсутня інформація щодо даного виконавчого провадження, у тому числі і про кредитора, в чиїх інтересах було накладено арешт.
В позовній заяві позивачка, посилаючись на ст. 391, 321, 1268 ЦК України, просила зняти арешт з усього нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою державного виконавця відділу ДВС Ворошиловського районного управління юстиції Донецької області, м. Донецьк, ВП № 28603185 від 05.09.2011, номер запису про обтяження: 11611806, зареєстрований Донецькою філією ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
Позивачка у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримувала у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, позовну заяву з додатками та ухвалою про відкриття провадження отримав 2 січня 2023 року, відзив на позовну заяву у встановлені судом строки не подав. В письмових поясненнях, що надійшли на адресу суду 27 січня 2023 року, зазначено, що виконавчий лист за виконавчим провадженням № 28603185 щодо ОСОБА_2 згідно з постановою від 24 травня 2013 року було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час прийняття постанови).
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, наявний арешт реєстраційний номер 11611806 на все майно власника ОСОБА_2 , підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 28603185 05.09.2011, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19 січня 2021 року.
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 29 квітня 2021 року та листа приватного нотаріуса Мартиненко Лесі Леонідівни від 21 липня 2021 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було заведено спадкову справу № 67589811 і єдиною спадкоємицею є його донька ОСОБА_1 .
Згідно з наданою представником відповідача інформацією, виконавчий лист по виконавчому провадженню № 28603185 від 05.09.2011 було повернуто стягувачу. Інформація щодо накладення арешту на майно ОСОБА_2 у відповідача відсутня.
Суду не було надано доказів щодо повторного відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу.
В той же час згідно з п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті боржника, а відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України та частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно частин 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Окрім того, ст. 391 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Порядок накладення арешту на майно боржника встановлений ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції що діяла на час проведення виконавчих дій).
Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок орган" державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувані в, стягнення виконавчого )у, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З огляду на вищезазначене у відділу державної виконавчої служби відсутні підстави для зняття арешту з спірного майна. оскільки виконавчий лист повернутий.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили.
Отже, приведена норма закону прямо вказує на те, що рішення суду про зняття арешту з нерухомого майна, є прямою підставою для виключення з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна запису про арешт майна і не потребує інших додаткових рішень суду.
На підставі викладеного, повно та всебічно здійснивши аналіз наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та задоволення позову ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з нерухомого майна.
Керуючись ст. 321, 391, 1268 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 81, 82, 141, 142, 198, 200, 206, 223, 247, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з нерухомого майна, - задовольнити у повному обсязі.
Зняти арешт з усього нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції Донецької області, м. Донецьк Нідченка Д.Є., ВП 28603185 від 05.09.2011, реєстраційний номер обтяження: 11611806, зареєстрований Донецькою філією ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя