Рішення від 28.12.2022 по справі 908/1470/22

номер провадження справи 15/122/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2022 Справа № 908/1470/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок", 69039, Запорізька область, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18 (адреса для листування: 61001, м. Харків, а/с 11782 ПАТ "ЕК "Барвінок" або представник позивача адвокат Гончаренко Наталія Андріївна: АДРЕСА_1 )

до відповідача Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175

про стягнення грошових коштів

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончаренко Н.А., адвокат, ордер АР 1096040 від 22.08.2022;

від відповідача: Мартиненко К.І., адвокат, ордер АР 1098153 від 13.09.2022;

суть спору

23.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок", м. Харків до відповідача Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", м. Мелітополь, Запорізька область про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705515 від 21.07.2020 в сумі 6 174 345,39 грн, з яких: заборгованості в розмірі 1 987 166,40 грн за спожиту електроенергію, заборгованості в розмірі 438 596,01 грн за послуги передачі електроенергії, заборгованості в розмірі 1 221 429,73 грн за послуги розподілу електричної енергії, 10 % річних в розмірі 168 135,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 411 064,28 грн, пені в розмірі 520 102,15 грн та штрафу в розмірі 1 427 851,34 грн. У позові позивач також просить суд відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішенні про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 3 % річних на суму основного боргу - 3 647 192,14 грн, починаючи з 23.08.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

В позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових втрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи: судовий збір за подання позову в розмірі 92 615,18 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 35 000,00 грн та зазначено, що докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

23.08.2022 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

29.08.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі № 908/1470/22, присвоєно номер провадження 15/122/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 04.10.2022.

26.09.2022 від представника позивача до суду надійшла заява про відкладення підготовчого судового засідання та продовження процесуального строку.

28.09.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання про заміну адреси позивача та уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 04.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 26.10.2022.

20.10.2022 від представника АТ "Мелітопольський м'ясокомбінат" до суду надійшов відзив на позовну заяву.

25.10.2022 від представника АТ "Мелітопольський м'ясокомбінат" до суду надійшла заява про відкладення підготовчого засідання на дату після після закінчення строку воєнного стану.

26.10.2022 від представника АТ "Мелітопольський м'ясокомбінат" до суду надійшла заява про відкладення підготовчого засідання та продовження процесуального строку.

Ухвалою суду 26.10.2022 відкладено судове засідання на 24.11.2022.

11.11.2022 від представника позивача, адвоката Гончаренко Н.А. на електрону адресу суду надійшла відповідь на відзив.

22.11.2022 від представника відповідача, адвоката Мартиненко К.І. надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, до закінчення строку воєнного стану.

24.11.2022 від представника позивача, адвоката Гончаренко Н.А. до суду надійшло клопотання про долучення відповіді ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 23.11.2022 та запит ПАТ "ЕК "Барвінок" від 24.11.2022 до матеріалів справи. Просять відкласти підготовче засідання.

24.11.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 29.11.2022, представники повідомлені про дату та час наступного судового засідання під розписку.

28.11.2022 від представника позивача, адвоката Гончаренко Н.А. до суду надійшло клопотання про долучення відповіді ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 28.11.2022 та запит ПАТ "ЕК "Барвінок" від 24.11.2022 до матеріалів справи.

29.11.2022 від представника відповідача, адвоката Мартиненко К.І. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду 29.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.12.2022.

26.12.2022 від представника відповідача, адвоката Мартиненко К.І. до суду надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1470/22 в частині стягнення грошових коштів на 12 календарних місяців з дня ухвалення рішення.

26.12.2022 на електронну пошту Господарського суду Запорізької області з підтвердженим кваліфікованим ЕЦП від представника позивача, адвоката Гончаренко Н.А. надійшли заперечення проти заяви про відстрочку виконання рішення.

У судовому засіданні 28.12.2022 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмного комплексу "Акорд".

У судовому засіданні 28.12.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Підставою для звернення зазначено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705515 від 21.07.2020 в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії. Позов обґрунтовано ст. ст. 11, 14-16, 524-527, 530, 533, 536, 610, 611, 612, 625, 627-629, 638 Цивільного кодексу України, ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Посилається на те, що з лютого 2022 року м. Мелітополь окуповано військами російської Федерації. 04.08.2022 за розпорядженням голови військово-цивільної адміністрації Запоріької області колабораціоналіста ОСОБА_1 № 191-р від 04.08.2022 все майно відповідача передано в управління підприємству російської федерації - ТОВ «Олива». Враховуючи вищевикладене відповідач не має в своєму розпорядженні будь-яких документів, які стосуються спірних правовідносин та не має змоги перевірити наведену позивачем у позові інформацію та дані, а також підтвердити обставини наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 3 647 192,14 грн. Відповідач вважає, що позивач незаконно та безпідставно намагається стягнути з відповідача на свою користь 1 221 429,73 грн з ПДВ за послуги з розподілу електричної енергії та 438 596,01 грн з ПДВ за послуги передачі електроенергії, оскільки позивач не відноситься до кола підприємств, які за законом мають право надавати такі послуги, а також не надано договори щодо надання цих послуг. Відповідач також зазначив, що позивач незаконно намагається одночасно стягнути з відповідача суму нарахованих 10 річних у розмірі 168 135,48 грн, 411 064,28 грн втрат від інфляції, 520 102,15 грн пені та штрафу в розмірі 1 427 851,34 грн за прострочення оплати рахунків більш ніж на 20 календарних днів, оскільки умовами договору, які конкретизовані сторонами у комерційній пропозиції - передбачено право позивача нараховувати відповідачу до сплати пеню на прострочену суму грошового зобов'язання, або право позивача застосовувати по відношенню до відповідача штраф за прострочення платежу, у звязку з чим їх одночасне нарахування та стягнення не тільки суперечить умовам договору, а також не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України. Також зазначає, що військова агресія Російської Федерації проти України та оголошений в зв'язку з цим воєнний стан в Україні є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), підтвердженими Торгово-промисловою палатою України, тому вказані обставини є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за договором. Відповідач звернув увагу на те, що інформація наведена в акті звіряння взаємних розрахунків по електричній енергії за період з 01.10.2021 - 31.12.2021, акті звіряння взаємних розрахунків з компенсації вартості послуг з передачі електричної енергії за період з 01.10.2021-31.12.2021 та акті звіряння взаємних розрахунків з компенсації вартості послуг з розподілу електричної енергії за період з 01.10.2021-31.12.2021 не підтверджена з боку позивача відповідними первинними документами, а тому ці акти не є належними доказами у справі.

Представник позивача підтримав відповідь на відзив зазначивши, що сторонами узгоджено що направлення кореспонденції на електронні адреси в договорі є належним способом обміну інформації між сторонами договору. Відповідач не звертався до позивача із повідомленнями про зміну будь-яких засобів звязку, зазначених у договорі. Розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго». На підтвердження правомірності щодо нарахування ПАТ «ЕК «Барвінок» послуг з передачі/розподілу електричної енергії позивач надав копію договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 17 від 01.01.2019 з листом № 007-072/19982 від 24.12.2020 щодо пролонгації договору електропостачальника та копію договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0083-02024 від 01.01.2019. За умовами Договорів позивач фактично є транзитером, який виконує посередницьку функцію між споживачем та операторм системи передачі/розподілу. Стосовно вимоги щодо нарахування 10 % річних, втрат від інфляції, пені та штрафу позивач зазначив, що укладаючи договір № 0705515 від 21.07.2020 відповідач погодився з його умовами та не надав доказів в підтвердження наявності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення. Щодо посилання відповідача на форс -мажорні обставини позивач вважає, що відповідач не довів, як саме проявився форс -мажор під час виконання такого зобов'язання, одного посилання на наявність форс мажору недостатньо.

У судовому засіданні 28.12.2022 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, суд установив.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу" №860 від 21.08.2018 було прийнято рішення про видачу ліцензії Приватному акціонерному товариству "Енергетична компанія "Барвінок" на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

21.07.2020 між Приватним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Барвінок" (постачальник) та Акціонерним товариством "Мелітопольський м'ясокомбінат" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №0705515 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується продати електричну енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору, Додатків до цього Договору, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 307, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 310, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311, іншими нормативними документами НКРЕКП та чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.1. Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 4.2 договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції (Додаток № 2) Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Інформація про діючу ціну електричної енергії розміщується на офіційному веб- сайті постачальника не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 4.3. Договору).

Пунктом 4.3. договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 4.5. Договору).

Згідно з п. 4.6 Договору сторони обумовили, що розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не менше 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та падання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 4.7.Договору).

Пунктом 4.8. Договору передбачено, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, споживач несе відповідальність, передбачену в Комерційній пропозиції (Додаток № 2). В такому разі, в призначені платіжного доручення споживач зазначає: "заборгованість за порушення грошового зобов'язання".

У разі виникнення у споживача заборгованості за електричну енергію за цим Договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному цим Договором (п. 4.9. Договору).

Відповідно до п. 4.10. договору, споживач повинен не пізніше 9 години 00 хвилин ранку 5 числа місяця, що слідує за розрахунковим, надавати постачальнику підписаний Акт здачі-приймання електричної енергії (далі - Акт), в якому відображається обсяг поставленої постачальником споживачу у розрахунковому місяці електричної енергії.

Споживач має право обрати на розрахунковий період іншого електропостачальника в установленому ПРРЕЕ порядку, з дотриманням п. 12.5. цього Договору (п. 4.11. Договору).

Пунктом 4.12. Договору визначено, що порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до Комерційної пропозиції, обраної споживачем (Додаток № 2).

У разі потреби, на вимогу будь-якої сторони, сторони проводять звірку взаємних розрахунків з наступним оформленням Актів звірки взаєморозрахунків (п. 4.13. Договору).

Як зазначив позивач на виконання умов договору звіряння взаємних розрахунків за договором між сторонами проводились про що складено Акт звіряння взаємних розрахунків по електричній енергії за період з 01.10.2021 - 31.12.2021, сума заборгованості станом на 31.12.2021 року - 4 693 913,71 грн з ПДВ; Акт звіряння взаємних розрахунків з компенсації вартості послуг з передачі електричної енергії за період з 01.10.2021 - 31.12.2021, сума заборгованості станом на 31.12.2021 року - 436 817,24 грн з ПДВ; Акт звіряння взаємних розрахунків з компенсації вартості послуг з розподілу електричної енергії за період з 01.10.2021 - 31.12.2021, сума заборгованості станом на 31.12.2021 року - 1 254 142,42 грн з ПДВ.

Згідно з п. 5.2.1. Договору споживач зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 11.1. Договору сторони погодили, що при настанні стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки й т.п.), катастроф техногенного й антропогенного походження (вибухи, пожежі, і т.п.), обставин соціального, політичного й міжнародного походження (воєнні дії, суспільні хвилювання, епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції або дії державних органів), які прямо і безпосередньо унеможливлюють частково або повністю виконання зобов'язань за цим Договором, (надалі - "форс-мажорні обставини"), Сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань у зв'язку з форс-мажорними обставинами.

Сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов'язана протягом не більш, ніж 5 (п'яти) календарних днів із часу їх настання або припинення повідомити в письмовій формі іншу сторону. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені документом, виданим Торгово-промисловою палатою України (п.11.2.Договору).

Пунктом 11.4. Договору визначено, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами зобов'язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.

Згідно з п.12.14. Договору, уся кореспонденція, зміни до договору, повідомлення за цим Договором вважаються належним чином направлені, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані цінним листом, вручені кур'єром, особисто за зазначеними Сторонами поштовими та електронними адресами, що зазначені у реквізитах до цього Договору. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, витяг з сайту Укрпошта (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), витяг з сайту Нова Пошта, звіти про відправлені листи з електронної скриньки, що зазначені у реквізитах до цього Договору.

Відповідно до п. 12.17. Договору сторони заявляють та гарантують одна одній, що вони мають стабільний фінансовий стан, є платоспроможними, справно платять податки й збори і не вчиняють будь-яких дій щодо ліквідації, реорганізації або припинення своєї діяльності у будь-який інший спосіб. Якщо на момент укладання Договору сторони перебувають у стадії банкрутства, вони зобов'язані письмово повідомити про це один одного.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві- приєднанні (Додаток 1), за наявності дотримання п.1 умов заяви-приєднання (п. 2.1. Договору).

Споживачем було підписано Заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, Довідку прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за весь період дії Договору № 0705515 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 21.07.2020.

Також, сторонами було підписано комерційну пропозицію № 2 до Договору (надалі - Комерційна пропозиція).

Згідно з п. 3 Комерційної пропозиції сторонами визначено спосіб оплати - оплата за фактичний обсяг поставленої електричної енергії. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за фактично спожиту електичну енергію здійснюється споживачем на підставі рахунків, виставлених постачальником не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок протягом 10 (десяти) календарних днів від дати отримання рахунку. Якщо, день оплати припадає на вихідний або святковий день, платіж виконується в останній робочий день, що передує вказаному в дійсній комерційній пропозиції. У разі сплати надлишково перерахованих коштів, вони вважаються попередньою оплатою в наступний розрахунковий період постачання електричної енергії.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції передбачено, що рахунок на оплату електричної енергії виставляється та надсилається електронною поштою на адресу споживача (energetikmmk@gmail.com) не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні до дати, що визначена в п.3 таблиці комерційної пропозиції, на підставі фактично спожитих споживачем обсягів електричної енергії. Рахунок на оплату за розрахунковий період за спожиту електричну енергію та Акт прийому - передачі проданих товарів та/або наданих послуг (далі Акт) формуються постачальником на підставі фактичних данних про обсяги, погодинного графіку споживання електричної енергії в розрахунковому періоді в відповідної ціни, в порядку передбаченому ПРРЕЕ, ККО, та інших відповідних регуляторних документів затверджених НКРЕКП, і надаються споживачу в строк не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. За наявності у споживача програмного забезпечення «M.E.Doc»: Всі документи первинного бухгалтерського обліку, зокрема але не виключно, акт, видаткові накладні за товари таабо послуги, отриманні за Договором, надаються в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», складені згідно чинного законодавства про електронні документи, електронний документообіг і електронний цифровий підпис, із заповненням усіх обов'язкових реквізитів і накладенням електронного цифрового підпису уповноваженої особи і печатки підприємства.

Споживач зобов'язаний розглянути наданий постачальником Акт за розрахунковий місяць та за відсутності зауважень, підписати його не пізніше ніж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання такого Акту від постачальника, і повернути один примірник постачальнику. В разі недотримання строків та порядку направлення Акту, він вважається підписаним та набуває дії на 9 календарний день з моменту його направлення споживачу.

Оплата рахунків постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не пізніше терміну відведеному на оплату і визначеному в п. 3 даної комерційної пропозиції.

Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції споживач сплачує компенсацію витрат за послуги з розподілу через постачальника. Споживач окремо через ПАТ «ЕК «Барвінок» перераховує грошові кошти за послуги з передачі електричної енергії на підставі відповідного рахунку на оплату з урахуванням встановленого тарифу на послуги ОСП та обсягу електричної енергії спожитої (заявленої) Споживачем у відповідному розрахунковому місяці за всіма класами напруги.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було надано відповідачу електричну енергію та послуги з її передачі та розподілу за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705515 від 21.07.2020 за січень 2022 року - червень 2022 року відповідно до Актів прийому-передачі електричної енергії та компенсації наданих послуг з її передачі та розподілу: № 00000000405 від 31.01.2022 електрична енергія за січень 2022 на суму 1 730 799,96 грн з ПДВ; № 00000000765 від 28.02.2022 електрична енергія за лютий 2022 на суму 1 001 971,16 грн з ПДВ; № 00000001199 від 31.03.2022 електрична енергія за березень 2022 на суму 1 299 319,20 грн з ПДВ; № 00000001541 від 30.04.2022 електрична енергія за квітень 2022 на суму 1 531 152,18 грн з ПДВ; № 00000001846 від 31.05.2022 електрична енергія за травень 2022 на суму 1 534 793,10 грн з ПДВ; № 00000002226 від 30.06.2022 електрична енергія за червень 2022 на суму 41 221,12 грн з ПДВ; № 659 від 31.01.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за січень 2022 року на суму 208 727,44 грн з ПДВ; № 1356 від 28.02.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за лютий 2022 на суму 160 330,22 грн з ПДВ; № 1853 від 31.03.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за березень 2022 року на суму 183 117,17 грн з ПДВ; № 2487 від 30.04.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за квітень 2022 року на суму 215 724,16 грн з ПДВ; № 3080 від 31.05.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за травень 2022 року на суму 217 155,94 грн з ПДВ; № 3619 від 30.06.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за червень 2022 року на суму 5715,91 грн з ПДВ; № 681 від 31.01.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за січень 2022 року на суму 581 277,28 грн з ПДВ; № 1357 від 28.02.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року на суму 446 497,70 грн з ПДВ; № 1941 від 31.03.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 року на суму 509 956,20 грн з ПДВ; № 2501 від 30.04.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 року на суму 500 762,19 грн з ПДВ; № 3079 від 31.05.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 року на суму 604 749,49 грн з ПДВ; № 3618 від 30.06.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 року на суму 15 918,05 грн. з ПДВ.

Акти направлялись за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Dос». Додатково зазначені акти за зазначений період направлялись споживачу на електронну адресу energetikmmk@gmail.com.

Позивач на виконання умов договору направив відповідачу за відповідний період рахунки за спожиту електричну енергію, компенсації вартості послуг з передачі електричної енергії та розподілу електричної енергії на електронну адресу energetikmmk@gmail.com, яка зазначена у комерційній пропозиції до Договору та додатково на електронну адресу бухгалтера (mo_mmk@ukr.net), а саме:

- 09.02.2022 рахунки на оплату за січень 2022 року № 1967 від 31.01.2022 за поставлену електроенергію на суму 1 730 799,96 грн, № 1972 від 31.01.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 208 727,44 грн, № 1976 від 31.01.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії на суму 581 277,28 грн;

- 18.04.2022 рахунки на оплату за лютий 2022 року № 3698 від 28.02.2022 за поставлену електроенергію на суму 1 001 971,16 грн, № 3699 від 28.02.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 160 330,22 грн, № 3700 від 28.02.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії на суму 446 497,70 грн;

- 18.04.2022 рахунки на оплату за березень 2022 року № 5480 від 31.03.2022 за поставлену електроенергію на суму 1 299 319,20 грн, № 5481 від 31.03.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 183 117,17 грн, № 5482 від 31.03.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії на суму 509 956,20 грн;

- 20.05.2022 рахунки на оплату за квітень 2022 року № 6817 від 30.04.2022 за поставлену електроенергію на суму 1 531 152,18 грн, № 6818 від 30.04.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 215 724,16 грн, № 6819 від 30.04.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії на суму 600 762,19 грн;

- 13.06.2022 рахунки на оплату за травень 2022 року № 7383 від 31.05.2022 за поставлену електроенергію на суму 1 534 793,10 грн, № 7384 від 31.05.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 217 155,94 грн, № 7385 від 31.05.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії на суму 604 749,49 грн;

- 13.07.2022 рахунки на оплату за червень 2022 року № 8814 від 30.06.2022 за поставлену електроенергію на суму 41 221,12 грн, № 8815 від 30.06.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 15 918,05 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

За умовами договору, терміни для сплати остаточних рахунків за січень 2022 року сплинули 19.02.2022; за лютий 2022 року сплинув 28.04.2022; за березень 2022 року сплинув 28.04.2022 року, за квітень 2022 року сплинув 28.05.2022 року, за травень 2022 року сплинув 23.06.2022 року, за червень 2022 року сплинув 23.07.2022 року.

Як вказує позивач, відповідачем оплата за надані послуги з постачання електроенергії виконувались не в повному обсязі та несвоєчасно.

Листом № 2105 від 24.01.2022 позивач повідомив відповідачу про термін оплати заборгованості та можливе розірвання договору № 0705515 від 21.07.2020. Зазначив, що у відповідності до умов Договору обліковується заборгованість споживача перед постачальником за спожиту електричну енергію на загальну суму 4 082 440,46 грн; за спожиту електричну енергію в листопаді 2021 року на суму 980 000,00 грн; за спожиту електричну енергію в грудні 2021 року на суму 2 270 215,21 грн; компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії у грудні 2021 року на суму 214 984,63 грн; компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії у грудні 2021 року - 617 240,62 грн.

Претензією № 2106 від 27.010.2022 позивач вимагав від відповідача термінового виконання умов Договору в частині здійснення оплати грошового зобов'язання в сумі 3 102 440,46 грн зазначив, що у разі невиконання заявлених у цій претензії вимог у повному обсязі буде змушений звернутися до господарського суду із позовом про стягнення заборгованості.

Лист № 2105 від 24.01.2022 та претензія № 2106 від 27.010.2022 були направлені на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення 27.01.2022.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на дану претензію.

Листом про розірвання договору № 666 від 11.05.2022 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №0705515 від 21.07.2020, на підставі п. 12.6 Договору, за ініціативою постачальника. Зазначив, що розірвання Договору відбувається з тієї підстави що споживач суттєво прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з Договором. Про можливе розірвання дорговру споживач попереджався листом вих. № 2105 від 24.01.2022. Розірвання Договору відбувається в частині здійснення постачання електричної енергії. Запланована дата розірвання Договору - 02 червня 2022 року.

11.05.2022 позивач листом № 667 повідомив відповідача щодо закінчення терміну дії договору зазначивши, що термін дії договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705515 від 21.07.2020 закінчується 01 червня 2022 року. З 02.02.2022 позивач припиняє постачання електричної енергії споживачу.

Згідно довідки головного бухгалтера Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" про стан заборгованості № 1198 від 19.08.2022, заборгованість Акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» за Договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705515 від 21.07.2020 становить 3 647 192,14 грн.

Позивач посилається на те, що станом на 22.08.2022 відповідачем так і не сплачено наявну заборгованість за період січень - червень 2022 року включно на загальну суму 3 647 192,14 грн у т.ч.:

- за спожиту електричну енергію у сумі 1 987 166,40 грн: залишок заборгованості за електроенергію квітень 2022 року в сумі 411 152,18 грн; за травень 2022 року в сумі 1 534 793,10 грн; за червень 2022 року в сумі 41 221,12 грн;

- компенсація вартості послуг з передачі електроенергії у сумі 438 596,01 грн: за квітень 2022 року в сумі 215 724,16 грн, за травень 2022 року в сумі 217 155,94 грн, за червень 2022 року в сумі 5715,91 грн;

- компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії у сумі 1 221 429,73 грн: за квітень 2022 року в сумі 600 762,19 грн, за травень 2022 року в сумі 600 749,49 грн, за червень 2022 року в сумі 15 918,05 грн.

Доказів оплати відповідачем вказаних рахунків матеріали справи не містять.

Вищенаведені обставини щодо несплати відповідачем заборгованості за поставлену електроенергію стали підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 987 166,40 грн за спожиту електроенергію, заборгованості в розмірі 438 596,01 грн за послуги передачі електроенергії, заборгованості в розмірі 1 221 429,73 грн за послуги розподілу електричної енергії, 10 % річних в розмірі 168 135,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 411 064,28 грн, пені в розмірі 520 102,15 грн та штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), згідно з постановою № 860 від 21.08.2018.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору теплопостачальна організація-продавця бере на себе обов'язок забезпечити протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв), або за затвердженням уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення, гарячого водопостачанння, вентиляції, кондиціюваня та інші технології, в свою чергу споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 276 ГК України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Закону України "Про ринок електричної енергії".

У статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання Правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (ч. 6, 7, 11 ст. 56 Закону "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Як встановлено судом, позивачем було поставлено відповідачу електричну енергію та надано послуги з її передачі та розподілу за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705657 від 18.03.2021 за лютий-липень 2022 року відповідно до Актів прийому-передачі електричної енергії та компенсації наданих послуг з її передачі та розподілу.

Відповідні Акти направлялись за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Dос». Додатково зазначені акти за зазначений період направлялись споживачу на електронну адресу energetikmmk@gmail.com.

АТ «Мелітопльський м'ясокомбінат» при отриманні актів, ніяких зауважень не надано.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Постановою від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" постановила у пп. 2 п. 1 споживачам вживати вичерпних заходів з оплати електричної енергії та інших послуг, отриманих на ринку електричної енергії відповідно до договорів. У разі технічної чи економічної неможливості здійснення оплати, яка виникла у зв'язку із дією в Україні воєнного стану, повідомляти про це (з наданням відповідного обґрунтування) постачальника.

В порушення зазначеного пункту Постанови від 25.02.2022 № 332 відповідач про зазначені обставини також не повідомив.

Відповідно до п.4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної -затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (ПРРЕЕ) розрахунок між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) з врахуванням положень п.9, п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (далі - ОСП/ОСР).

На території міста Запоріжжя та Запорізької області функції АКО здійснює ПАТ "Запоріжжяобленерго" на підставі отриманої ліцензії виданої НКРЕКП постанова від 13.11.2018 № 1415.

Відповіднодо п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (ПАТ "Запоріжжяобленерго") та затверджуються Регулятором.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих, у відповідності до наведених вимог НКРЕКП, данних обліку оператора системи розподілу - ПАТ "Запоріжжяобленерго".

ПАТ "ЕК "Барвінок" направлявся запит до ОСР (ПАТ "Запоріжжяобленерго") щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії з 01.01.2022 до 30.06.2022 споживачем АТ «Мелітопльський м'ясокомбінат», на який від ПАТ"Запоріжжяобленерго" отримано відомості.

Таким чином, обсяги споживання електричної енергії АТ «Мелітопльський м'ясокомбінат» у період з 01.01.2022 по 30.06.2022 підтверджені у загальному обсязі 2 397 574 кВт*год., у т.ч.: січень 2022 - 505 043 кВт*год; лютий 2022 - 388 183 кВт*год.; березень 2022 - 443 433 кВт*год.; квітень 2022 - 520 818 кВт*год.;травень 2022 - 524 816 кВт*год.; червень 2022 - 15 281 кВт*год.

Зазначені докази додатково підтверджують вірність здійсненних позивачем розрахунків за фактично спожиту електричну енергію відповідачем у період з січня 2022 року по червень 2022 року (п. 4.3., 4.12, 4.13 ПРРЕЕ) на підставі отриманих даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку від ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Згідно з п. 3 Комерційної пропозиції сторонами визначено, що оплата за фактично спожиту електичну енергію здійснюється споживачем на підставі рахунків, виставлених постачальником не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок протягом 10 (десяти) календарних днів від дати отримання рахунку. Якщо, день оплати припадає на вихідний або святковий день,платіж виконується в останній робочий день, що передує вказаному в дійсній комерційній пропозиції. У разі сплати надлишково перерахованих коштів, вони вважаються попередньою оплатою в наступний розрахунковий період постачання електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, позивачем остаточні рахунки за розрахункові періоди рахунки за спожиту електричну енергію, компенсації вартості послуг з передачі електричної енергії та розподілу електричної енергії на електронну адресу energetikmmk@gmail.com, яка зазначена у комерційній пропозиції до Договору та додатково на електронну адресу бухгалтера (mo_mmk@ukr.net).

Згідно з п. 4.7. Договору, оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не менше 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції.

Судом встановлено, що терміни для сплати остаточних рахунків за січень 2022 сплинули 19.02.2022; за лютий 2022 року сплинув 28.04.2022; за березень 2022 року сплинув 28.04.2022 року, за квітень 2022 року сплинув 28.05.2022 року, за травень 2022 року сплинув 23.06.2022 року, за червень 2022 року сплинув 23.07.2022 року.

З огляду на зазначене, строк оплати відповідачем за фактично спожиту електричну енергію та надані послуги з її передачі та розподілу за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 0705515 від 21.07.2021 є таким, що настав.

В свою чергу відповідач своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, у строки, визначені умовами договору, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за період січень 2022 року - червень 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 0705515 від 21.07.2020 становить 3 647 192,14 грн, з яких електрична енергія на суму 1 987 166,40 грн, компенсація вартості послуг з передачі електроенергії на суму 438 596,01 грн, компенсація вартості послуг з розподілу електроенергії на суму 1 221 429,73 грн.

Статтею 509 ЦК України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивач свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії споживачу №0705515 від 21.07.2020 в період з січня 2022 року по червень 2022 року виконав в повному обсязі, а відповідач за отриману електричну енергію повністю не розрахувався у встановлений договором строк, суд дійшов висновку, що заборгованість в розмірі 3 647 192,14 грн, з яких електрична енергія на суму 1 987 166,40 грн, компенсація вартості послуг з передачі електроенергії на суму 438 596,01 грн, компенсація вартості послуг з розподілу електроенергії на суму 1 221 429,73 грн, позивачем належним чином доведена та обгрунтована, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Крім суми боргу позивач просить стягнути з відповідача суму 10% річних у розмірі 168 135,48 грн. за період з 19.02.2022 по 22.08.2022 та інфляційні нарахування в сумі 411 064,28 грн. за період з 01.03.2022 по 22.07.2022.

Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції (Додаток №2), що є невід'ємною частиною Договору, сторонами узгоджено, що за порушення грошового зобов'язання 10 % річних від простроченої суми.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

14.01.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17, від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

Згідно зі статтею 625 ЦК України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 10% річних (визначених п. 6 Комерційної пропозиції) та інфляційних нарахувань суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення із відповідача суми 10% річних у розмірі 168 135,48 грн та інфляційні нарахування в сумі 411 064,28 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, позивач просить суд відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 3% річних на суму основного боргу 3 647 192,14 грн, починаючи з 23.08.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

З огляду на вказане, а також приймаючи до уваги посилання позивача на вказану законодавчу норму, суд вважає за необхідне зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення).

При цьому, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, нараховувати 3 % річних за формулою: сума 3 % річних = сума залишку основного боргу х 3 % х кількість днів прострочення : 365.

Враховуючи наявність боргу та заявлене позивачем клопотання, суд дійшов висновку про можливість зазначення в рішенні про нарахування 3% річних органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України, без зазначення дати початку нарахування (як таке, що не передбачено ГПК України) до моменту остаточного виконання рішення суду та погашення боргу відповідачем, за формулою: сума 3% річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення : 365 : 100.

У зв'язку з простроченням оплати платежів позивач нарахував відповідачу пеню за електроенергію та послуги з її передачі та розподілу в розмірі 520 102,15 грн за період з 19.02.2022 по 18.08.2022 та штрафу в розмірі 1 427 851,34 грн, окремо за кожним платежем (розрахунки наведено у позові).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією (ч. 3 ст. 232 ГК України),

Пунктом 6 Комерційної пропозиції передбачено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення оплати, а також Постачальник має право застосувати штраф у наступному розмірі: в разі прострочення платежу до 5 календарних днів у розмірі 1% від вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць; в разі прострочення платежу до 10 календарних днів у розмірі 10% від вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць; в разі прострочення платежу більше 20 календарних днів у розмірі 20% від вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього сум пені та штрафу, зокрема, з посиланням на ту обставину, що у зв'язку з військовою агресію російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 ведено воєнний стан 24 лютого 2022 року. 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Відповідач вважає, що порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором виникло протягом дії форс мажорних обставин, у зв'язку з чим відповідач звільняється від передбаченої договором відповідальності за порушення порядку і строків розрахунків з позивачем.

Позивач заперечив щодо посилання відповідача на форс - мажорні обставини вважає, що відповідач не довів, як саме проявився форс - мажор під час виконання такого зобов'язання, одного посилання на наявність форс мажору недостатньо.

Щодо стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне.

24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 року № 2263-IX.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб - 21.11.2022.

Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до лютого 2023 року.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з позицією відповідача у справі, що введення воєнного стану впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків відповідачем, а отже з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, відтак, у нарахуванні пені та штрафу після 24.02.2022 суд відмовляє у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин.

Нарахування пені та штрафу можливо лише за період до 23.02.2022 включно, а саме за період з 19.02.2022 по 23.02.2022, тому прострочення оплати здійснюється лише на оплату платежів за січень 2022.

Позивачем визначено період прострочення оплати платежів за січень 2022 без урахування приписів ч. 5 ст.254 Цивільного кодексу України.

За січень 2022 року оплата мала бути проведена до 19.02.2022, оскільки день оплати 19.02.2022 припадає на вихідний день суботу, отже прострочення оплати за цей розрахунковий місяць виникло 21.02.2022, а не 19.02.2022, як визначає позивач.

Суд здійснив перерахунок пені з урахуванням визначеного судом періоду прострочення оплати, що склало за розрахунком суду 7128,80 грн з яких пеня за прострочення оплати за електричну енергію в розмірі 5756,19 грн, пеня за прострочення оплати з компенсації вартості послуг з передачі електроенергії в розмірі 343,11 грн, пеня за прострочення оплати з компенсації вартості послуг з розподілу електроенергії в розмірі 1029,50 грн,

У задоволенні сум пені нарахованих позивачем до стягнення з відповідача після 24.02.2022, за період з 24.02.2022 по 18.08.2022 в сумі 512 973,35 грн, суд відмовляє у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин.

З урахуванням викладенних вище обставин, суд відмовляє в задовленні штрафу в розмірі 645 614, 93 грн, у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин, оскільки нарахування штрафу на оплату плажів за сіень 2022 відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції припадає на 01.03.2022.

Стосовно доводів відповідача, викладених у відзиві суд зазначає наступне.

Так, у відзиві зазначається, щодо необґрунтованості нарахування 1 221 429,73 грн за послуги розподілу електричної енергії, 438 596,01 грн за послуги передачі електроенергії, оскільки позивач не відноситься до кола підприємств, які за законом мають право надавати такі послуги.

Відповідно до п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: 7) про надання послуг з розподілу; 8) про надання послуг з передачі…

Згідно з пунктом 2.1.20 Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє у разі постачання електричної енергії споживачам постачальником універсальних послуг, а також за сукупністю споживачів електропостачальника, для яких згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією електропостачальника оплату послуг з розподілу/передачі електричної енергії забезпечує електропостачальник.

Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи призупиняється (тимчасово не діє) за сукупністю споживачів електропостачальника, для яких згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією електропостачальника оплату послуг з розподілу/передачі електричної енергії забезпечує споживач.

У п. 5 комерційної пропозиції сторонами узгоджено, що «Споживач сплачує компенсацію витрат за послуги з розподілу через Постачальника. Споживач окремо через ПАТ «ЕК «Барвінок» перераховує грошові кошти за послуги з передачі електричної енергії на підставі відповідного рахунку на оплату з урахуванням встановленого тарифу на послуги ОСП та обсягу електричної енергії спожитої (заявленої) Споживачем у відповідному розрахунковому місяці за всіма класами напруги.».

Отже, Споживач самостійно обрав порядок оплати за надані послуги з передачі/ розподілу через ПАТ «ЕК «Барвінок».

Пунктом 3.1.4 ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник перед початком постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, повинен укласти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, на підставі якого отримати доступ до мереж оператора системи з метою реалізації своїх прав та виконання обов'язків та функцій як електропостачальника по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані на відповідній території до мереж оператора системи, узгодивши умови щодо необхідного інформаційного обміну, взаємних прав, обов'язків та відповідальності сторін, а також порядок виставлення рахунків за послуги з розподілу/передачі електричної енергії.

Вищевикладене спростовує доводи відповідача та на підтвердження правомірності щодо нарахування ПАТ «ЕК «Барвінок» послуг з передачі/розподілу електричної енергії позивач надав копію договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 17 від 01.01.2019 з листом № 007-072/19982 від 24.12.2020 щодо пролонгації договору електропостачальника та копію договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0083-02024 від 01.01.2019. За умовами Договорів позивач фактично є транзитером, який виконує посередницьку функцію між споживачем та операторм системи передачі/розподілу.

Відповідач також зазначив, що позивач незаконно намагається одночасно стягнути з відповідача суму нарахованих 10 річних у розмірі 168 135,48 грн, 411 064,28 грн втрат від інфляції, 520 102,15 грн пені та штрафу в розмірі 1 427 851,34 грн за прострочення оплати рахунків більш ніж на 20 календарних днів, оскільки умовами договору, які конкретизовані сторонами у комерційній пропозиції - передбачено право позивача нараховувати відповідачу до сплати пеню на прострочену суму грошового зобов'язання, або право позивача застосовувати по відношенню до відповідача штраф за прострочення платежу, у звязку з чим їх одночасне нарахування та стягнення не тільки суперечить умовам договору, а також не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України.

Суд вважає заперечення відповідача не обґрунтовані, оскільки АТ «Мелітопольський мясокомбінат» при укладенні договору № 0705515 від 21.07.2020 року, мав можливість як сторона договору, визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов'язань та гарантії прав сторін. Так, укладаючи договір № 0705515 від 21.07.2020 року з ПАТ «ЕК «Барвінок» відповідач погодився з його умовами про що свідчать підписи та печатки сторін.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідач просив відстрочити виконання рішення на 12 календарних місяців з дня ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування надання відстрочки виконання судового рішення відповідач посилається на те, що відповідач та його майно знаходяться в тимчасовій окупації у м.Мелітополь, то до припинення (скасування) воєнного стану, виконавче провадження та вжиття заходів примусового виконання щодо стягнення з відповідача на користь позивача, забороняється. Таким чином, виконання судових рішень (виконавчих документів) стосовно стягнення з відповідача коштів та майна, по-перше, буде неможливим припинення (скасування) воєнного стану, по-друге, відповідачу буде потрібен певний час після припинення (скасування) воєнного стану, після деокупації, для можливості відновлення свого грошового (майнового) потенціалу для розрахунків із своїми контрагентами, зокрема із позивачем.

Враховуючи існування вищенаведених обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду по даній справі, а також відсутність вини відповідача у виникненні спору, відповідач вважає, що є всі законні підстави для надання відповідачу відстрочення виконання рішення суду по даній справі на дванадцять місяців з дня ухвалення такого рішення.

Позивач заперечив щодо задоволення клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов'язковою умовою надання відстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб суд зобов'язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Суд також враховує, що місцезнаходженням відповідача є м. Мелітополь.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на який ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до якого, вся територія Мелітопольського району є тимчасово окупованою російською федерацією

Крім того, необхідно зазначити, що листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язання/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яки/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

В свою чергу, враховуючи дію режиму воєнного стану, дію форс-мажору, в розділ XIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» внесені зміни, шляхом доповнення розділу пунктом 102 наступного змісту:

«Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій».

Розглянувши заяву, проаналізувавши надані представником заявника докази та письмові пояснення, судом прийнято до уваги, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру». А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заяви Акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.22 у справі № 908/1470/22, а саме: відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.22 у справі № 908/1470/22 строком на 6 місяців до 28.06.2023.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу - 35 000,00 грн.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В судовому засіданні 28.12.2022 представник позивача зазначив, що клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде подано в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175, ідентифікаційний код юридичної особи 00443513) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (69039, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 33675278) заборгованості в розмірі 1 987 166,40 грн (один мільйон дев'ятсот вісімдесят сім тисяч сто шістдесят шість гривень 40 коп.) за спожиту електроенергію, заборгованості в розмірі 438 596,01 грн (чотириста тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто шість гривень 01 коп.) за послуги передачі електроенергії, заборгованості в розмірі 1 221 429,73 грн (один мільйон двісті двадцять дві тисячі чотириста двадц'ять дев'ять гривень 73 коп.) за послуги розподілу електричної енергії, 10 % річних в розмірі 168 135,48 грн (сто шістдесят вісім тисяч сто тридцять п'ять гривень 48 коп.), інфляційні втрати в розмірі 411 064,28 грн (чотириста одинадцять тисяч шістдесят чотири гривні 28 коп.), пені в розмірі 7128,80 грн (сім тисяч сто двадцять вісім гривень 80 коп). Видати наказ.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, нараховувати 3 % річних за формулою: сума 3 % річних = сума залишку основного боргу х 3 % х кількість днів прострочення : 365, до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2022 у справі № 908/1470/22 строком на 6 місяців до 28.06.2023.

У задоволені позову щодо стягнення пені в розмірі 512 973,35 грн, штрафу в розмірі 1 427 851,34 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 лютого 2023 року.

Суддя І. С. Горохов

Попередній документ

108763003

Наступний документ

108763005

Інформація про рішення:

№ рішення:	108763004
№ справи:	908/1470/22
Дата рішення:	28.12.2022
Дата публікації:	07.02.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (23.01.2023)
Дата надходження:	02.01.2023
Предмет позову:	Клопотання про розподіл витрат на правничу допомогу

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

04.10.2022 10:00	Господарський суд Запорізької області
26.10.2022 10:00	Господарський суд Запорізької області
24.11.2022 10:00	Господарський суд Запорізької області
28.12.2022 10:00	Господарський суд Запорізької області
23.01.2023 14:30	Господарський суд Запорізької області
30.05.2023 10:30	Центральний апеляційний господарський суд
05.09.2023 10:00	Центральний апеляційний господарський суд
08.11.2023 11:20	Центральний апеляційний господарський суд
24.01.2024 10:40	Центральний апеляційний господарський суд
22.05.2024 09:40	Центральний апеляційний господарський суд