Справа № 362/3220/22
Провадження № 2/362/547/23
01 лютого 2023 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Лущик Т.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - ОСОБА_4 ,
провівши в залі суду у місті Василькові Обухівського району Київської області відкрите підготовче судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Васильківської міської ради про визначення місця проживання дитини та збільшення розміру аліментів,
З метою досягнення і виконання встановлених статтею 189 ЦПК України завдань підготовчого провадження, судом проведено підготовче засідання в якому здійснено процесуальні дії, передбачені статтею 197 ЦПК України.
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою із вимогами до відповідача про визначення місця проживання їх спільної дитини разом із нею та збільшення розміру аліментів.
В обґрунтування своїх вимог про визначення місця проживання дитини позивачка посилається на те, що дитина проживає разом із нею проти чого відповідач не заперечував (абзац другий позовної заяви, а.с. 2).
Представник позивачки в підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про витребування документів про доходи відповідача за певний період.
В підготовчому судовому засіданні відповідач повідомив суду, що їх спільна дитина проживає разом із позивачкою з березня 2021 року та він не заперечує щодо цього; також, зазначив, що він розуміє необхідність проживання дитини разом із матір'ю.
Відповідач пояснив, що він ніколи не заперечував щодо проживання дитини разом із позивачкою.
Жодних клопотань відповідач і представник третьої особи в підготовчому судовому засіданні не заявили.
Вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Норма пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Так, відповідач в судовому засіданні повідомив суду, що він не заперечує проти визначення місця проживання їх спільної із позивачкою дитини, разом із останньою.
Тобто, відповідач висловив добровільну згоду на проживання їх дитини разом із позивачкою та не заперечує проти цього.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За нормою частини четвертої статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини; якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Як встановлено в судовому засіданні, спільна дитина сторін проживає разом із матір'ю весь час від початку окремого проживання сторін.
Вказану обставину учасники процесу визнають і не оспорили.
У зв'язку із цим, суд приходить до висновку, що права дитини жодним чином не порушені, оскільки за взаємною згодою її батьків, дитина проживає разом із матір'ю.
За нормами частин першої та другої статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом; під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Проте, у даній справі, за спільною згодою матері та батька, які проживають окремо, їх дитина проживає із матір'ю.
Як наслідок, відсутні правові підстави для вирішення судом спору щодо визначення місця проживання дитини сторін, оскільки такого спору немає.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконливого висновку, що відсутність предмета спору щодо визначення місця проживання дитини, унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову в частині зазначених вимог, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Зокрема, в підготовчому судовому засіданні із власних пояснень відповідача, судом достовірно встановлено, що він надав згоду на проживання їх дитини разом із позивачкою.
Тобто, бажання сторін щодо визначення місця проживання їх дитини, є їх спільним і відповідає їх волі.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконливого висновку, що між сторонами фактично відсутній предмет спору щодо визначення місця проживання їх дитини, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін.
Про факт відсутності предмета спору також безпосередньо свідчать ті обставини, що відповідач повністю і беззаперечно погоджується на подальше проживання їх дитини із позивачкою, не чинив і не чинить перешкод позивачці у спілкуванні з дитиною, не заявляє вимог і не ініціює питання про проживання дитини разом із ним.
Отже, суд переконався у тому, що правовідносини, які склалися між сторонами щодо визначення місця проживання їх дитини ґрунтуються на їх спільній згоді.
Як наслідок, права, свободи чи інтереси позивачки щодо визначення місця проживання їх дитини не є порушеними, невизнаними або оспорюваними, а тому вони і не потребують здійснення ефективного судового захисту.
Таким чином, оскільки сукупність усіх наведених вище фактичних обставин дає підстави стверджувати про відсутність предмета спору щодо визначення місця проживання дитини, суд приходить до висновку про існування законних підстав для закриття провадження у справі за такими позовними вимогами.
Одночасно, суд критично оцінює та не приймає до уваги доводи сторони позивача про необхідність запобігання суперечок щодо місця проживання дитини, оскільки відповідно до положень цивільного законодавства суд не здійснює захист цивільних прав наперед до порушення певного права чи інтересу.
За таких обставин, необхідно закрити провадження по справі у вказаній частині вимог.
Інших заяв і клопотань не надійшло.
При цьому, суд вважає за можливе закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтями 53, 189, 197, 200, 255, 258 - 261 ЦПК України,
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Васильківської міської ради про визначення місця проживання дитини.
Закрити підготовче провадження.
Призначити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Васильківської міської ради про збільшення розміру аліментів до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17 лютого 2023 року о 09 годині 00 хвилин в приміщенні Васильківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 8.
В судове засідання викликати сторони і представника третьої особи.
Справу розглядати суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Дата складення повного судового рішення - 02 лютого 2023 року.