Справа № 362/524/23
Провадження № 2-н/362/63/23
01 лютого 2023 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши заяву Асоціації Об'єднань співвласників багатоквартирного будинку «Житловий квартал Республіка» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
Представник заявника звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Асоціації Об'єднань співвласників багатоквартирного будинку «Житловий квартал Республіка» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в сумі 13 775,24 грн. Судові витрати покласти на боржника.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ст. 163 ЦПК України.
Крім того, наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.
Одними з характерних ознак наказного провадження є: спрощена, оскільки має місце «урізана» цивільна процесуальна форма: на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності; не може бути пред'явлено зустрічний позов; урізана модель стадійності цивільного процесу: немає попереднього судового засідання, судового розгляду справи по суті; сторони не повідомляються про видачу судового наказу; судовий наказ видається за відсутності сторін та видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.
Відповідно до роз'яснень п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
За приписами п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Слід зазначити, що заявник просить видати судовий наказ, яким стягнути з боржника заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яка утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , проте будь-яких документів, які б підтверджували право користування або власності ОСОБА_1 у вищевказаному будинку, до якої надавались вказані послуги станом на дату подачі відповідної заяви про видачу судового наказу не додано.
Суд зазначає, що інформацію щодо власника об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , можна отримати за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доступ до якого є відкритим, тобто заявник може власноруч отримати вказану інформацію.
Також, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє в прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
При цьому, у прохальній частині заяви не зазначено періоду виниклої заборгованості, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання заявником строку позовної давності, встановленої законом для такої вимоги.
Вказані недоліки позбавляють можливості суд розглянути вказану заяву та видати судовий наказ, в порядку передбаченому ЦПК України.
Таким чином, оскільки заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, суддя дійшов висновку, що відсутні підстави для видачі судового наказу.
Керуючись статтями 163, 165, 167, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
У видачі судового наказу за заявою Асоціації Об'єднань співвласників багатоквартирного будинку «Житловий квартал Республіка» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко