вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"26" січня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/583/22
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу у судовому засіданні в порядку загального провадження,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ - 40121452,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 42399676),
до відповідача: Головного управління ДПС у Закарпатській області, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, код ЄДРПОУ - 44106694,
про стягнення коштів,
секретар судового засідання Сінкіна Е.В.
За участі представників сторін:
від позивача - Верхацький Ігор Володимирович, довіреність від 20.05.2021 року № 206
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з'явився
від відповідача - Фітає Євген Васильович, представник за довіреністю
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних у розмірі 2 066 221,39 грн. за договором як постачальник «останньої надії» на ринку природного газу.
Описова частина рішення.
Ухвалою суду від 30.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.09.2022 року.
Судове засідання 29.09.2022 року не відбулось, суд призначив нову дату судового засідання, замість раніше визначеної на 20.10.2022 року.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву від 19.09.2022, в якому Відповідач позовних вимог не визнає, вважаючи, що постачання природного газу для нього здійснював інший постачальник - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (а. с. 109-137).
Позивач 27.09.2022 подав до суду відповідь на відзив (а. с. 140) та заявив клопотання про залучення до участі у справі як третю особу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (а. с. 149).
Ухвалою від 20.10.2022 содом залучено до участі у справі на стороні позивача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", підготовче засідання відкладено на 15.11.2022 року.
Третя особа ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подав до суду 31.10 2022 письмові пояснення стосовно предмета спору (а. с. 165), вказавши, що у спірний період часу з 01.12.2021 по 24.12.2021 не здійснював постачання природного газу Відповідачеві, фактично поставка природного газу Відповідачеві в грудні 2021 року здійснювалася з 25.12.2021 року.
В судовому засіданні 15.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 01.12.2022 року, в якому судом оголошувалася перерва до 15.12.2022 року.
Ухвалою господарського суду від 15.12.2022, оскільки судове засідання не відбулося з технічних причин, розгляд справи відкладено на 26.01.2023 року.
В судовому засіданні 26.01.2023 господарський суд розглянув справу по суті, вийшовши з нарадчої кімнати проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
І. Суть спору за позицією Позивача.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (далі - Позивач, Постачальник, Постачальник “останньої надії”) покликається на те, що він відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) віл 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” визначено постачальником “останньої надії” на ринку природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем з 29.10.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 30.01.2022 та з 01.02.2022 по 28.02.2022 автоматично включено до портфеля постачальника “останньої надії” - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
Також позивач зазначає, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується: типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", що був підписаний між позивачем та відповідачем в якому визначено ЕІС код останнього: 56XS000182YJA00L; листом оператора ГТС від 09.06.2022 №ТОВВИХ-22-5993 і інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС - кодом 56XS000182YJA00L; довідкою про об'єми поставленого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостроннього підписання. Однак, сторонами було підписано типовий договір, що свідчить про згоду відповідача із умовами купівлі-продажу природного газу у постачальника "останньої надії".
3 1 жовтня 2021 ціна природного газу, що постачається постачальником “останньої надії” щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника “останньої надії”, затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. №809 в редакції Постанови КМУ № 1102. Цією ж Постановою КМУ№1102 на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб. метр.
3 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована / оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.
Разом із цим, відповідно до пункту 4.3. Договору, Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
На виконання вказаного пункту Позивачем направлялись на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім здійснено оплату лише за спожитий газ за листопад 2021 р. у розмірі 329 814,94 грн. Оплату за грудень 2021 р. у розмірі 1 618 569,55 грн. відповідач не здійснював взагалі.
Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.
З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 170 282,39 грн. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 19 954,97 грн. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 257 414,48 грн.
Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову складає 2 066 221,39 грн.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 27.09.2022, позивач зазначає, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, в період з 01.11.2021 по 24.12.2021 підтверджується також листом ГТС від 09.06.2022 року. Позивач зазначає, що докази включення відповідача до реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у спірний період відсутні.
ІІ. Позиція відповідача у справі.
19.09.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС у Закарпатській області.
У поданому відзиві відповідач зазначає, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Відповідач зазначає, що у 2021 році ним було укладено договір щодо розподілу газу з АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз". Обсяг переданого (спожитого газу) за розрахунковий період, що підлягав сплаті у 2021 році облікований на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-пприєднанні до договору розподілу природного газу.
Також відповідач вказує, що в цілому у 2021 році, за участі відповідача як споживача природного газу, господарські зобов'язання між сторонами виникли з трьома постачальниками, а саме з ТОВ "Енерджі Трейд Груп", ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та з постачальником "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна".
01.12.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та Державною податковою службою України в особі заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області укладено договір №06-1372/21-БО-Т на постачання природного газу. За умовами такого договору, постачальник передає споживачу замовлений таким обсяг природного газу у період з 01.12.2021 по грудень 2022 року (включно) в кількості 202,59 тис. м. куб. Загальна вартість договору становить 2 794 729,05 грн. Відповідач вказує, що даний договір розміщений на електронному майданчику "Держзакупівлі Онлайн".
Поряд з цим з ТОВ "ГК "Нафтогаз Україна" 28.12.2021 за №224 підписано типовий договір на предмет постачання ГУ ДПС у Закарпатській області природного газу в кількості 19,4 тис. куб. м., строком поставки до 31.12.2021, з ціновою пропозицією 326 814,94 грн.
Відповідач зазначає, що згідно даного договору, рахунку та акту, який надав постачальник, оплату за природний газ проведено 30.12.2021 в повному обсязі.
Щодо нарахувань у 2022 році, то відповідач проінформував позивача окремим листом від 12.05.2022 про відсутність правових підстав на укладення типового договору у 2022 році, оскільки послуги постачання газу здійснюються ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
Відтак, відповідач зазначає у відзиві на позовну заяву, що не брав на себе відповідних зобов'язань по виплаті грошових коштів за поставки природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз України", оскільки такі у відповідача наявні з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" по вказаному вище договору.
На підставі вищевикладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
У поданих додаткових поясненнях, які надійшли до суду 15.12.2022, відповідач додатково зазначає, що договір, який укладений був з ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" уклався за процедурою, передбаченою ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі". Тобто, при підписанні договору, була встановлена та узгоджена тверда ціна договору. Тому доводи позивача, щодо можливості вимагати сплати пені та інфляційних втрат є незаконними.
В судовому засіданні представник Відповідача, не зважаючи на те, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" повідомив, що у спірний період відповідно до договору не постачав природного газу відповідачеві, останній наполягає на відсутності юридичного обов'язку платити позивачеві за фактично поставлений та використаний ним природний газ.
ІІІ. Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.
Третя особа у поданих письмових поясненнях, які надійшли на адресу суду 31.10.2022, вказує, що між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та Головним управлінням Державної податкової служби у Закарпатській області укладено договір постачання природного газу від 01.12.2021 року.
Відповідно до умов даного договору, він набирає чинності з дати його укладання. Разом з тим, відповідно до умов п. 3.2. договору постачання природного газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС. Споживача зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 25.12.2021 року.
Таким чином, постачання природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" споживачу за договором від 01.12.2021 здійснюється з 25.12.2021 включно. Загальний обсяг природного газу, використаний зареєстрованими об'єктами споживача у грудні 2021 року з ресурсів товариства, а саме з 25.12.2021 по 31.12.2021 включно, складає 9 085,60 куб. м., про що було складено та направлено споживачу для підписання відповідний акт приймання передачі.
ІІІ. Мотивувальна частина рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
3.1. Згідно п. 1.1. Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) (а. с. 17 - 20), це типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
Пунктом 1.3. передбачено, що цей договір є договором приєднання.
Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно п. 2.1. договору, за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього обсягах, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Пунктом 3.1. типового договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно п. 4.1. договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
У пункті 4.3. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб.
Пунктом 4.4. договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3. договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Приписами п. 4.5. договору передбачено, що уразі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.
Постачальник має ж право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ.
Приписами розділу 8 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.
Пунктом 11.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до кодексу газотранспортної системи.
3.2. Судом встановлено, що на виконанням умов договору, постачальником формувались акти приймання - передачі природного газу та рахунки на оплату, зокрема: 1) акт №18976 на суму 326 814.94 грн. з ПДВ за період - листопад 2021 передано 19.45327 тис. м. куб. (а. с. 26) і рахунок №31808 на суму 326 814.94 грн. з ПДВ (а. с. 27).
23.12.2021 був сформований позивачем коригуючий акт №24778 до акту приймання-передачі природного газу №18976 від 30.11.2021 (а. с. 34). Даний акт є підписаний та пропечатаний з обох сторін.
Також позивачем був сформований акт №30910 приймання - передачі природного газу за грудень 2021 року на суму 1 618 569.55 грн. Згідно з даними даного акту позивачем було передано позивачу природного газу у кількості 27.64085 тис. м. куб. Також відповідно був сформований і рахунок на оплату (природного газу) №1541.
Відправка вказаних вище рахунків та актів позивачу підтверджується долученими до матеріалів справи трекінгами та списками розсилки.
3.3. Відповідно до даних розрахунку заборгованості (а. с. 46), складеного позивачем, загальна заборгованість відповідача по основному боргу складає 1 618 569,55 грн. Сума 326 814,94 грн. з ПДВ за період - листопад 2021 була сплачена відповідачем, що підтверджується зокрема довідкою АТ "Державний ощадний банк України" (а. с. 83).
Згідно довідки, складеної ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (а. с. 60 - 61), ціна природного газу, що постачався ним, як постачальником "останньої надії" для споживачів, що є бюджетними установами становила: у період з 1 по 31 жовтня 2021 року - 16,8 грн. за 1 куб. метр з ПДВ; у період з 1 по 30 листопада 2021 року - 16,8 грн. за 1 куб. метр з ПДВ; у період з 01 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року і надалі ціна розраховувалася відповідно до формули п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 №809, в редакції постанови КМУ від 25.10.2021 №1102.
3.4. Судом встановлено, що представник позивача звертався з адвокатським запитом про надання інформації та копій документів до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (а. с. 62 - 65), в якому просив надати інформацію щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачів, зокрема Головного управління ДПС у Закарпатській області за період з 01.10.2021 року по 28.02.2022 року.
Згідно отриманої відповіді на адвокатський запит від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (а. с. 66 - 75), в інформаційній платформі споживач з ЕІС - кодом 56XS000182YJA00L був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у періоди з 29.10.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 30.01.2022 та з 01.02.2022 по 28.02.2022 року. З огляду на викладене, обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказані періоди становить: 1) з 29.10.2021 по 31.10.2021 - 0,00 м. куб.; 2) з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 19 453,27 м. куб.; 3) з 02.12.2021 по 31.12.2021 - 27 640,85 м. куб.; 4) з 01.01.2022 по 30.01.2022 - 0,00 м. куб.; 5) з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 0,00 м. куб.
Поставка природного газу в зазначених об'ємах аналогічно підтверджується довідкою про об'єми поставленого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (а. с. 77 - 78).
3.5. Судом також встановлено, що позивачем направлялась відповідачу вимога про сплату заборгованості за спожитий газ (а. с. 84 - 88), в якій він вимагав сплатити заборгованість за природний газ (основний борг) в сумі 1 618 569,55 грн. до 27.05.2022 року. У разі несплати заборгованості у вказаний строк, позивач вказував, що буде вимушене звернутися з позовом до суду для захисту своїх інтересів, внаслідок чого, окрім заборгованості, буде стягнуто пеню, 3% річних, інфляційні втрати та судові витрати, зокрема витрати на правничу допомогу.
3.6. Судом встановлено, що згідно звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-12-20-001525-a від 28.12.2021, замовником газового палива (природного газу) на 19,4 тис. м. куб. являлось Головне управління ДПС у Закарпатській області. Ціна пропозицій учасника після закінчення аукціону складає - 326 814,94 грн. Учасник, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
12.05.2022 відповідач направляв позивачу лист (а. с. 124), яким інформувало, що постачальником природного газу для Головного управління ДПС у Закарпатській області починаючи з 01.12.2021 і до 31.12.2022 є ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
Згідно звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-11-09-009114-в від 01.12.2021 (а. с. 129), замовником газового палива (природного газу) на 202,59 тис. м. куб. являлось Головне управління ДПС у Закарпатській області. Ціна пропозицій учасника після закінчення аукціону складає - 3 353 674,86 грн. з ПДВ. Учасник, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
Судом встановлено, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" інформувало ГУ ДПС у Закарпатській області (а. с. 130 - 131), що договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Такий договір не потребує двостроннього підписання. Таким чином, укладений між сторонами публічний договір приєднання є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 174 - 175 ГК України.
3.7. Судом також встановлено, що між відповідачем та третьою особою був укладений договір №06-1372/21-БО-Т від 01.12.2021 року (а. с. 167 - 173). Однак, як вбачається з поданих до суду письмових пояснень третьої особи відповідно до умов даного договору, він набирає чинності з дати його укладання. Разом з тим, відповідно до умов п. 3.2. договору постачання природного газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС. Споживача зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 25.12.2021 року.
Таким чином, постачання природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" споживачу за договором від 01.12.2021 здійснюється з 25.12.2021 включно. Загальний обсяг природного газу, використаний зареєстрованими об'єктами споживача у грудні 2021 року з ресурсів товариства, а саме з 25.12.2021 по 31.12.2021 включно, складає 9 085,60 куб. м., про що було складено та направлено споживачу для підписання відповідний акт приймання передачі.
Перевіряючи доводи і заперечення сторін, суд зазначає таке.
3.8. Норми законодавства, що регулюють спірні відносини.
Цивільний кодекс України.
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання.
1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання.
1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 549. Поняття неустойки.
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 551. Предмет неустойки.
3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням.
1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання.
1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 626. Поняття та види договору.
1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629. Обов'язковість договору.
1. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Стаття 631. Строк договору.
1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
2. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Стаття 633. Публічний договір.
1. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Стаття 634. Договір приєднання.
1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Стаття 714. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Господарський кодекс України.
Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов'язань.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов'язань.
1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
3. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
4. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
5. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
6. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
7. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
8. Управлена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.
Стаття 230. Штрафні санкції.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 233. Зменшення розміру штрафних санкцій.
1. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
2. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
ЗУ "Про ринок природного газу"
п. 26 ч. 1 ст. 1 - постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
3.9. Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.
Суд зазначає, що пунктом 2 Постанови КМУ №1102 визначено зобов'язання АТ “Магістральні газопроводи України”, ТОВ “Оператор газотранспортної системи України”, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника “останньої надії” обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Суд встановив, що Відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).
У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику “останньої надії” через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії”, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕС-код споживача або ЕС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.
Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 1 Закону України “Про ринок природного газу” оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність 13 транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі - “Кодекс ГТС”). Відповідно до положень цієї постанови, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Суд встановив, що Позивач, як суб'єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015р. (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника “останньої надії” та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” не потребує двостороннього підписання. Однак, сторонами було підписано типовий договір, що свідчить про згоду відповідача із умовами купівлі-продажу природного газу у постачальника “останньої надії”.
Договір постачання між постачальником “останньої надії” і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2501.
Відповідно до умов Договору, а саме підпункту 4.2. розділу IV, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу II Кодексу газотранспортної системи, об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу. Отже, Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Суд встановив, що позивачем були виконані в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі.
Згідно отриманої відповіді від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (а. с. 66 - 75), в інформаційній платформі споживач з ЕІС - кодом 56XS000182YJA00L був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у періоди з 29.10.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 30.01.2022 та з 01.02.2022 по 28.02.2022 року. З огляду на викладене, обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказані періоди становить: 1) з 29.10.2021 по 31.10.2021 - 0,00 м. куб.; 2) з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 19 453,27 м. куб.; 3) з 02.12.2021 по 31.12.2021 - 27 640,85 м. куб.; 4) з 01.01.2022 по 30.01.2022 - 0,00 м. куб.; 5) з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 0,00 м. куб.
Суд дійшов висновку, що у Відповідача перед Позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 1 618 569,55 грн.
Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки проведені вірно та відповідають умовам чинного законодавства.
В силу вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд звертає увагу на те, що загальна сума штрафних санкцій у цій справі у цих відносинах є надмірною. При цьому, у Позивач застосовує своє право на стягнення з Відповідача втрат майна, що передбачені законом як річні та інфляційні.
Суд звертає увагу на те, що наявність у постачальника можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми у вигляді штрафу та пені змінює їхнє дійсне правове призначення. Штраф та пеня мають на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не можуть становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для постачальника, а для боржника - фактором втрати чи поглиблення його економічної (фінансової) неспроможності.
Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 по справі №7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, як зазначає Верховний Суд, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафу та пені є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Таким чином, суд доходить висновку, що накладення і стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені у повному розмірі 170 282.39 грн., вірогідно є обтяжливим для нього.
Позивач у своїй позовній заяві не навів доказів щодо того, що внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов'язання постачальнику завдано збитків або, що розмір завданих йому збитків перевищує розмір нарахованих штрафів згідно умов договору.
Окрім того, суд враховує той факт, що відповідач частково погасив свою заборгованість перед позивачем, зокрема оплатив 326 814.94 грн. в рахунок своєї заборгованості перед Позивачем, а кредитор тривалий час (строк) не звертався для захисту свого порушеного права.
Суд також враховує той факт, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено в Україні воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Торгово-промислова палата України у своїй заяві №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення Указом Президента України №64/2022 військового стану. ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, поточна неплатоспроможність та війна є об'єктивними причинами, які цілком імовірно будуть перешкоджати в майбутньому Відповідачеві виконати свої грошові зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
На підставі викладеного, враховуючи економічні і правові інтереси сторін у швидкому виконанні рішення і збереженні платоспроможності сторін як гарантії виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення розміру належної до сплати пені (з 170 282,39 грн. до 10 000,00 грн.), що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання штрафу ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.
Висновок суду.
З відповідача Головного управління ДПС у Закарпатській області належить стягнути заборгованість в сумі 1 905 938.98 грн. (один мільйон дев'ятсот п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень 98 копійок), у тому числі:
- основного боргу - 1 618 569.55 грн. (один мільйон шістсот вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 55 копійок);
- три проценти річних - 19 954.95 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривень 95 копійок);
- інфляційних втрат - 257 414,48 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 48 копійок);
- пені - 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
Щодо обґрунтованості рішення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про часткову відмову у задоволенні позовних вимог.
ІV. Розподіл судових витрат.
Згідно платіжного доручення №3733 від 26.07.2022 (а. с. 14) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 30 993,32 грн.
Таким чином, судові витрати слід покласти на відповідача повністю згідно п. 1 ч. 4 та п. 9 ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, код ЄДРПОУ - 44106694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ - 40121452) борг у загальній сумі 1 905 938.98 грн. (один мільйон дев'ятсот п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень 98 копійок), у тому числі:
- основного боргу - 1 618 569.55 грн. (один мільйон шістсот вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 55 копійок);
- три проценти річних - 19 954.95 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривень 95 копійок);
- інфляційних втрат - 257 414,48 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 48 копійок);
- пені - 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Судові витрати покласти на відповідача повністю.
5. Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, код ЄДРПОУ - 44106694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ - 40121452) витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 30 993,32 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривень 32 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати сторонам.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя П.Д. Пригуза