490/99/23 від03.02.2023
нп 3/490/63/2023
02 лютого 2023 року Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Спінчевській Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від МРУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , продавець в магазині,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
Громадянка ОСОБА_1 за місцем мешкання, АДРЕСА_2 ухиляється від належного виконання батьківських обов'язків щодо створення належних умов виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: отримання 26.12.2010 дитиною алкогольного отруєння, чим порушила ст.150 Сімейного кодексу України, ст.12 ЗУ “Про охорону дитинства”, тим самим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлялась належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщалася про час і місце розгляду справи, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не подавала письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явилася, її поведінка свідчить про небажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за її відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КупАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КупАП України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені вказаного адміністративного правопорушення, підтверджена дослідженими у судовому засіданні матеріалами адміністративної справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 168577 від 13.11.2022 року, яким встановлено обставини ухилення ОСОБА_1 , яка є матір'ю своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків щодо створення належних умов виховання;
- рапортом інспектора від 14.11.2022 року, згідно якого на лінію 102 надійшло повідомлення, що 13.11.2022 року в другу дитячу лікарню доставлено ОСОБА_2 з сильним алкогольним отруєнням;
- письмовими поясненнями лікаря-педіатра ОСОБА_3 , в яких зазначено, що 13.11.2022 року швидкою допомогою до лікарні було доставлено ОСОБА_2 яка була при свідомості, однак погано себе почувала, внаслідок проведених досліджень виявлено, що остання перебувала в стані сп'яніння;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , яка зазначила, що її донька ОСОБА_2 пішла гуляти з друзями, однак через деякий час вона не відповідала на дзвінки, внаслідок цього ОСОБА_1 з чоловіком пішли на пошуки доньки, після того як вони її знайшли в алкогольному стані, відразу викликали швидку допомогу;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких вона пішла з друзями гуляти та товариш, який доросліший, запропонував різні алкогольні напої, що далі відбувалось не пам'ятає, також зазначила, що наркотичні речовини не вживала;
- результатом імунохроматографічного дослідження (СІТО Тест) від 13.11.2022 року, проведеного КНП «Міська дитяча лікарня» Миколаївської міської ради, згідно якого результат дослідження слини ОСОБА_2 був позитивний (0.02%);
- результатом імунохроматографічного дослідження (СІТО Тест) від 13.11.2022 року, проведеного КНП «Міська дитяча лікарня» Миколаївської міської ради, згідно якого результат дослідження сечі ОСОБА_2 був позитивний.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно положень ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, тобто її ухилення, як матері, від виконання обов'язків достатніх для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку щодо забезпечення необхідного виховання дитини.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться дитина, а також, суд вважає можливим застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді попередження, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість грн. 20 коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір (ДСА 050).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя В.Л.Лященко