Справа № 489/139/23
кримінальне провадження
№1-кп/489/667/23
01 лютого 2023 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022153040000381 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченкове Новобузького району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше судимого:
- 01.09.2006 Баштанським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185, ст. 69 КК України до 30 днів позбавлення волі, звільнився 27.09.2006 по відбуттю строку покарання;
- 17.03.2008 Баштанським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ст. 69, ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі, звільнився 03.04.2009 умовно-достроково, не відбутий строк 4 місяці 29 днів;
- 04.11.2010 Баштанським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 19.09.2012 умовно-достроково, не відбутий строк 10 місяців 19 днів;
- 17.01.2013 Баштанським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 08.05.2015 умовно-достроково, не відбутий строк 7 місяців 20 днів;
- 02.11.2017 Ленінським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 16.08.2021 по відбуттю строку покарання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,
04.12.2022 приблизно о 23:10 (більш точного часу не встановлено) у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, а саме до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає та яким володіє ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і приміщення якого відноситься до житла особи та є його приватною власністю.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_2 в цей же день та час (04.12.2022 приблизно о 23:10) в порушення ст. 30 Конституції України (згідно якої кожному гарантується право на недоторканість житла), з метою подальшого вторгнення до зазначеного житла умисно, шляхом розбиття вікна, проник до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 незаконно проник до житла потерпілого ОСОБА_4 , чим порушив право останнього на недоторканість житла.
Крім того, 27.12.2022 приблизно о 09:00 (більш точного часу не встановлено) у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме до двору будинку (земельної ділянки) за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає та яким володіє ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і територія якого відноситься до іншого володіння особи та є власністю останнього.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_2 в цей же день та час (27.12.2022 приблизно о 09:00) в порушення ст. 30 Конституції України (згідно якої кожному гарантується право на недоторканість житла), з метою подальшого вторгнення до зазначеного іншого володіння особи умисно, через паркан, проник до двору (земельної ділянки) за адресою: АДРЕСА_2 .
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 незаконно проник до іншого володіння потерпілого ОСОБА_4 , чим порушив право останнього на недоторканість права власності.
Обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Таким чином обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінального проступку, особу обвинуваченого, обставини, при яких ним було скоєно кримінальне правопорушення, а саме вчинення кримінального правопорушення невдовзі після звільнення зі слідчого ізолятору через закінчення строку тримання під вартою, а також те, що наразі обвинувачений утримується під вартою по іншому кримінальному провадженню, та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі.
Питання про речові докази, підлягають вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речовий доказ:
- сліди папілярних узорів рук на 4-х відрізках липкої стрічки - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12022153040000381;
- 2 DVD диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12022153040000381;
- два недопалки від сигарет, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області (квит. № 484) - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381,382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя