ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
26 січня 2023 року Справа № 918/1223/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
ПАТ АБ "Укргазбанк": представник не з'явився
ОСОБА_1 : адвокат Мельник І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/1223/21
про неплатоспроможність ОСОБА_1
У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/1223/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , на стадії реструктуризації боргів.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022, серед іншого:
1. Визнано вимоги забезпеченого кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у розмірі 793 445,90 грн (25 252,55 дол. США, що еквівалентно 713 892,11 грн заборгованість по тілу кредиту; 2 311,44 дол. США, що еквівалентно 65 344,64 грн - 3 % річних; 2 128,65 грн - пеня по справі № 2-122/10; 10 260,50 грн - штраф по справі № 2-122/10; 1 820,00 грн судовий збір по справі № 2-122/10).
2. Відмовлено у визнанні вимог кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у розмірі 3 013 031,40 грн.
3. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати на оплату судового збору Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" у розмірі 4 962,00 грн.
4. Зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше "29" червня 2022 року.
5. Зобов'язано керуючого реструктуризацією надати суду до "06" липня 2022 р.: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів.
Кредитор Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", не погоджуючись з постановленою ухваленою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області № 918/1223/21 від 15.06.2022, якою частково задоволено заяву АБ "Укргазбанк" з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 , ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до боржника ОСОБА_1 , що складаються з суми заборгованості за основним боргом: 1 869 443,48 грн, суми заборгованості по пені: 1 857 480,04 грн, суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних): 65 344,63 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів 2128,65 грн згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 10 260,50 грн штрафу за порушення умов страхування предмета іпотеки (в розмірі 5 % від заставної вартості предмету іпотеки) згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, 1820,00 грн судових витрат по справі згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, що становлять загалом: 3 806 477,30 грн (538 500, 00 грн - забезпечені вимоги, решта - конкурсні) та судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами у розмірі 4 962,00 грн, грошові вимоги кредитора включити до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:
- в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/18, від 22.08.2019 у справі №906/778/18;
- у випадку пред'явлення вимоги про дострокове повне повернення позики та належних кредитору процентів вважається, що строк договору настав і позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти;
- вимога про дострокове повернення позики та належних процентів може бути задоволена шляхом добровільного повернення позичальником заборгованості або її стягнення в судовому порядку за судовим рішенням;
- наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником вчасно, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, оскільки зобов'язання залишається невиконаним, не врахував, що стягнення пені було за не виконане основне зобов'язання;
- вимоги АБ "Укргазбанк" в сумі 538 500,00 грн - забезпечені вимоги, решта є незабезпеченим (конкурсними) та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника згідно з черговістю;
- висновок суду першої інстанції про те, що вимоги банку є такими, що у повному обсязі забезпечені заставою майна боржника, є безпідставними, оскільки місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали здійснено помилкове тлумачення висновку Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19 та залишено поза увагою, що у справі № 918/1223/22 грошові вимоги забезпеченого кредитора - АБ "Укргазбанк" заявлені до ОСОБА_1 , який є одночасно і боржником за основним зобов'язанням і майновим поручителем за договором іпотеки, а отже в даному конкретному випадку суд має керуватись положенням ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства про те, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником.
Таким чином апелянт вважає, що ухвала від 15.06.2022 у справі № 918/1223/21 в частині відмови у задоволенні вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 3 013 031,40 грн є необгрунтованою, такою, що прийнята не відповідно до обставин та матеріалів справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
Апеляційну скаргу подано через суд апеляційної інстанції.
Листом № 918/1223/21/3512/22 від 30.06.2022 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Рівненської області.
22.11.2022 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 918/1223/21.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/1223/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 04.01.2023 об 11:00 год /т. 3 а.с. 293-294/.
02.01.2023 (вх. № 40/23) від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/1223/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" без задоволення /т. 4 а.с. 1-8/.
04.01.2023 судове засідання у справі № 918/1223/21 не відбулося у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Павлюк І.Ю.
Ухвалою суду від 09.01.2023 розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2023 об 11:00 год.
26.01.2023 скаржник ПАТ АБ "Укргазбанк" та керуючий ресруктуризацією Сокотун В.А. явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа /т. 4 а.с. 18, 20 на звороті/.
В судовому засіданні 26.01.2023 представник ОСОБА_1 надав заперечення щодо апеляційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк".
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника ОСОБА_1 , розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.01.2022, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризацію боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича /т. 1 а.с. 104-109/.
12.01.2022 за № 68054 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
07.02.2022 до Господарського суду Рівненської області від ПАТ АБ "Укргазбанк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, відповідно до якої просить суд визнати грошові вимоги кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника ОСОБА_1 , що складаються з суми заборгованості за основним боргом: 1 869 443,48 грн, суми заборгованості по пені 1 857 480,04 грн, суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) 65 344,63 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів 2 128,65 грн згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 10 260,50 грн штрафу за порушення умов страхування предмета іпотеки (в розмірі 5 % від заставної вартості предмету іпотеки) згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, 1 820,00 грн судових витрат по справі згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, що становлять загалом: 3 806 477,30 грн (538 500,00 грн - забезпечені вимоги, решта - конкурсні) та судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами у розмірі 4962,00 грн /т. К а.с.1-4/.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.02.2022 заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" з грошовими вимогами до боржника призначено розгляд заяви у попередньому засіданні /т. 1 а.с. 183-185/.
15.06.2022 від керуючого реструктуризацією Сокотуна В.А. надійшов відзив на розгляд заяви з кредиторськими вимогами ПАТ АБ "Укргазбанк", в якому арбітражний керуючий зазначив, що до визнання у відповідності до ст. 133 КУзПБ підлягають вимоги в розмірі 745 375,17 грн, щодо інших вимог просить застосувати строки позовної давності /т. 2 а.с. 109/.
15.06.2022 від керуючого реструктуризацією Сокотуна В.А. надійшов уточнений відзив на розгляд заяви з кредиторськими вимогами ПАТ АБ "Укргазбанк", в якому арбітражний керуючий зазначив, що заборгованість з урахуванням погашеної боржником суми становить: 25 252,55 USD * 28,2701 UAN + 2311,44 USD * 28,2701 UAN + 12389,15 грн + 1820,00 грн = 793 445,90 грн, тому до визнання у відповідності до ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства підлягають вимоги в розмірі 793 445,90 грн забезпечені заставою. Щодо інших вимог боржник просить застосувати строки позовної давності згідно з ст. 257, 258 ЦК України /т. 2 а.с. 113/.
15.06.2022 Господарським судом Рівненської області за наслідками розгляду грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" постановлено оскаржувану ухвалу, якою визнано вимоги забезпеченого кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 793 445,90 грн (25 252,55 дол. США, що еквівалентно 713 892,11 грн заборгованість по тілу кредиту; 2 311,44 дол. США, що еквівалентно 65 344,64 грн - 3 % річних; 2 128,65 грн - пеня по справі № 2-122/10; 10 260,50 грн - штраф по справі № 2-122/10; 1 820,00 грн судовий збір по справі № 2-122/10); відмовлено у визнанні вимог кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 3 013 031,40 грн; включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати на оплату судового збору ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 4 962,00 грн /т. 2 а.с. 123-138/.
Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у визнанні грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 мотивована тим, що заочним рішенням суду від 02.03.2010 по справі № 2-122/10 було стягнуто заборгованість по відсотках, що існувала на дату звернення з позовною заявою, а проведення нарахування відсотків та підвищених відсотків по Кредитному договору за період з липня 2009 року по 11.01.2022 є безпідставним. У зв'язку з чим грошова вимога в розмірі 40 875,39 доларів США, що є процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за період з дати звернення з позовною заявою в липня 2009 року по 11.01.2022 є неправомірною.
Станом на день розгляду справи договірне врегулювання питання щодо повернення боргу за кредитним договором між сторонами припинило існування (оскільки з дати винесення судового рішення, вказане питання врегульовується саме цим рішенням суду та передбаченим порядком його виконання), нарахування та стягнення пені на підставі договору кредиту є неправомірним.
Кредитор уже скористався своїм правом щодо стягнення заборгованості по пені в судовому порядку, що підтверджується заочним рішенням по справі № 2-122/10 від 02.03.2022, яким стягнув пеню в сумі 2128,65 грн та яка також заявлена в межах поданої заяви.
За таких обставин, вимога Банку в частині нарахування пені до боржника в сумі 1 857 480,04 грн станом на 11.01.2022 є неправомірною.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Відповідно до ч. 3 ст. 119 КУзПБ за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 6 ст. 119 КУзПБ з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (п. 1 ч. 1 ст. 120 КУзПБ).
Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 1 ст. 122 КУзПБ).
Відповідно до ч. 1 ст. 45 розділу ІІ "Розпорядження майном" КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було здійснено 12.01.2022 за номером 68054, тобто строк на пред'явлення грошових вимог закінчився 12.02.2022.
ПАТ АБ "Укргазбанк" 07.02.2023 звернулось з грошовими вимогами до боржника, в строк, встановлений відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Зважаючи на викладені норми законодавства, виявлення кредиторів з вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відбувається на стадії розпорядження майном боржника для юридичних осіб та на стадії реструктуризації боргів боржника для фізичних осіб з урахуванням положень ч. 1 ст. 122 КУзПБ.
Судом встановлено, що після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника до Господарського суду Рівненської області від ПАТ АБ "Укргазбанк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, відповідно до якої банк просить суд визнати грошові вимоги кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника ОСОБА_1 , що складаються з суми заборгованості за основним боргом 1 869 443,48 грн, суми заборгованості по пені 1 857 480,04 грн, суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) 65 344,63 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів 2 128,65 грн згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 10 260,50 грн штрафу за порушення умов страхування предмета іпотеки (в розмірі 5 % від заставної вартості предмету іпотеки) згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, 1 820,00 грн судових витрат по справі згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, що становлять загалом 3 806 477,30 грн (538 500,00 грн - забезпечені вимоги, решта - конкурсні) та судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами у розмірі 4 962,00 грн.
Заява ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" мотивована тим, що між банком та боржником 06.07.2006 було укладено кредитний договір № 60/06/К, за яким боржник отримав кредитні кошти в розмірі 34 000 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних на строк з 06.07.2006 по 05.07.2026.
В забезпечення за кредитним договором 06.07.2006 між позичальником та банком укладено договір іпотеки без оформлення заставної № 60/06/І, згідно з яким передано в іпотеку домоволодіння, реєстраційний номер 1967344, місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Загальна площа 64,5 м2. Будинок одноповерховий (літ. "А-1"). Стіни - дерево, обкладений цеглою. Складається з: 1) коридор - 7,3 м2; 2) коридор - 4,7 м2; 3) житлова - 13,6 м2; 4) житлова - 13,3 м2; 5) житлова - 13,6 м2; 6) кухня - 8,6 м2; 7) ванна - 2,4 м2; 8) туалет - 1,0 м2. Домоволодіння складається з: житлового будинка літ. "А-1"; прибудова літ. "а"; підвал літ. "Пд/А-1"; вхідні сходи літ. "а1"; сарай-гараж літ. "Б-1"; вбиральня - літ. "В"; колодязь літ. "1/2к"; огорожа літ. "№ 1". Номер запису 586-2162 в книзі 45.
У зв'язку з невиконання умов кредитного договору, заочним рішенням № 2-122/10 від 12.03.2010 Здолбунівського районного суду вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АБ "Укргазбанк" заборгованість по кредитному договору в сумі 224 503,18 грн, що еквівалентно 28 098,02 дол. США та 12 389,15 грн штрафних санкцій, з яких грошові кошти в сумі - сума, що стягується достроково - 25 379,66 доларів США, прострочена заборгованість по процентах - 2 718,36 доларів США; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 2 128,65 грн; штраф в розмірі 5 % від заставної вартості предмету іпотеки - 10 260,50 грн) та 1 820,00 грн судових витрат по справі.
Заявник зазначає, що станом на 11.01.2022 заборгованість боржника ОСОБА_1 становить:
- всього основний борг складає 66 127,94 дол. США: заборгованість по кредиту строкова 0,00 дол. США; заборгованість по кредиту прострочена 25 252,55 дол. США; заборгованість по процентах поточна 0,00 дол. США; заборгованість по процентах прострочена 40 875,39 дол. США;
- всього заборгованість по пені складає 1 857 480,04 грн: заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту 764 505,16 грн; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів 1 092 974,88 грн;
- всього заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 12.01.2019 по 11.01.2022 (включно) складає 2 311,44 дол. США;
- заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів 2 128,65 грн - згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду;
- штраф за порушення умов страхування предмета іпотеки (в розмірі 5 % від заставної вартості предмету іпотеки) 10 260,50 грн - згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду;
- судові витрати по справі в сумі 1 820,00 грн - згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду.
Крім того заявник вказує, що зважаючи на те, що станом на поточну дату предмет іпотеки не проданий, вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" в сумі 538 500,00 грн (вартість предмета іпотеки згідно Висновку про вартість майна від 16.11.2021 суб'єкта оціночної діяльності ПП "Експерт-Рівне-Консалт") забезпечені, решта вимог - конкурсні.
Керуючий реструктуризацією у відзиві на розгляд заяви з кредиторськими вимогами, з урахуванням уточнення, частково визнав вимоги банку в розмірі 793 445,90 грн, в решті заявлених вимог, що становлять 3 013 031,40 грн, керуючим реструктуризацією у визнанні було відмовлено.
За результатами розгляду заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" з грошовими вимогами до боржника судом першої інстанції вірно встановлено, що 06 липня 2006 року між ВАТ акціонерний банк "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 60/06/К (надалі - Кредитний договір), за умовами п. 1.1 якого банк надає позичальнику споживчий кредит в сумі 34 000,00 доларів США для придбання житлового будинку на строк з 06.07.2006 по 05.07.2026 із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5 % річних.
За змістом п. 2.1 Кредитного договору, в забезпечення зобов'язань за дійсним договором банком прийнято в іпотеку житловий будинок загальною площею 64,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з умовами договору іпотеки № 60/60/І, укладеного банком з позичальником, який є невід'ємною частиною дійсного договору.
Підпунком 3.3.1 пункту 3.3 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується використати та повернути кредит в сумі 34 000,00 доларів США не пініше 05.07.2026 в строки, зазначені в даному пункті.
Відповідно до п.п. 3.3.2 п. 3.3 Кредитного договору позичальник зобов'язується: сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 12,5 % річних, на рахунок № НОМЕР_1 в РФ ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 333692, не пізніше останнього банківського дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п. 4.1 цього договору. У разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.2.8 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості. Сплатити банку заборгованість за кредитним договором шляхом внесення готівки в касу банку або шляхом безготівкових переказів.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником умов цього договору (в тому числі, несвоєчасного виконання грошових зобов'язань (з прострочення їх виконання більше, ніж на один робочий день), що випливають з цього договору, а саме: несплати процентів та/або несвоєчасного повернення кредиту або його частини) банк має право на свій розсуд: припинити свої зобов'язання в односторонньому порядку щодо подальшого кредитування позичальника (для кредитних договорів згідно яких кредит надається частинами); розірвати цей договір в односторонньому порядку; внести зміни/доповнення до цього договору в односторонньому порядку (внести зміни до умов зобов'язань своїх та/або позичальника, включаючи зміну позичальнику процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 17,5 % річних. Про внесення відповідних односторонніх змін (доповнень) до цього договору, включаючи його розірвання, банк попереджає позичальника не менше, ніж за сім календарних днів із зазначенням, які саме зміни (включаючи розірвання цього договору) до цього договору будуть внесені банком в односторонньому порядку. Зміни (включаючи розірвання цього договору), внесені банком в односторонньому порядку, набиратимуть чинності в строки, визначені банком у таких письмових змінах, що будуть надіслані позичальнику, але в будь-якому разі такі письмові зміни набиратимуть чинності лише зі спливом семиденного терміну з дня надіслання банком позичальнику письмового попередження про внесення банком в односторонньому порядку змін (включаючи розірвання цього договору) до цього договору (п. 4.1 Кредитного договору).
Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору, у випадку порушення позичальником зобов'язань, банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань та/або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов'язаний відшкодувати банку збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом та витрат, понесених банком за цим договором, а також повернути банку заборгованість по кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, неустойку та інші видатки, понесені банком за цим договором.
06.07.2006 між банком та боржником було укладено договір іпотеки № 60/60/І без оформлення заставної, відповідного до якого предметом іпотеки є нерухоме майно житловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами: житловий будинок, загальною площею 64,5 кв.м; сарай - гараж; вбиральня; колодязь; огорожа, що знаходиться: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу, Рівненської області Банацькою Л.І. 05.07.2006 за реєстровим № 1063 (п. 2.1 договору іпотеки).
Іпотекодавець засвідчує, що предмет іпотеки не знаходиться у спільній власності та не є часткою, паєм (п.п. 2.3.5 п. 2.3 договору іпотеки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Заочним рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02.03.2010 у справі № 2-122/10 позов ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 224 503,18 грн заборгованості по кредитному договору, що еквівалентно 28 098,02 доларам США, та 12 389,15 грн штрафних санкцій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 1 820,00 грн судових витрат.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що в зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 379,66 доларів США (основного боргу по кредиту) + 2 718,36 дол. США (відсотки), а всього 28 098,02 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США станом на 02 березня 2010 року з розрахунку 799 грн за 100 одиниць становить 224 503,18 грн, а також 2 128,65 грн пені за несвоєчасну сплату процентів та штрафу по договору іпотеки в розмірі 10 260,50 грн, а всього 12 389,15 грн.
У заочному рішенні Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02.03.2010 по справі № 2-122/10 судом встановлено, що передбачені кредитним договором обов'язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотки за його користування відповідач з 01 грудня 2008 року у встановлені договором строки не сплачував, чим порушив умови договору. У зв'язку з чим кредитором 13 січня, 24 березня та 27 травня 2009 року направлялись відповідні повідомлення про погашення заборгованості та приведення графіку повернення кредитних коштів у відповідності до прийнятих на себе зобов'язань, дострокове погашення грошових зобов'язань за кредитним договором, які відповідачем не виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
Враховуючи вищезазначене, звернувшись з позовною заявою до суду, банком було вчинено дії щодо дострокового погашення боргу за кредитним договором № 60/60/К від 06.07.2006.
Отже банку на підставі вказаного вище судового рішення підлягало поверненню 25 379,66 доларів США - основний борг по кредиту, 2 718,36 дол. США - відсотки, а всього 28 098,02 доларів США, а також 2 128,65 грн пені за несвоєчасну сплату процентів та штрафу по договору іпотеки в розмірі 10 260,50 грн - всього 12 389,15 грн.
Банк у поданій заяві з грошовими вимогами вказує, що протягом періоду з дати винесення судового рішення по дату відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність боржника, відбулося часткове погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на 11.01.2022 заборгованість за заочним рішенням становить: 25 252,55 дол. США - прострочена заборгованість за тілом кредиту, пеня за несвоєчасну сплату процентів 2 128,65 грн, штраф передбачений п. 4.2 договору іпотеки в розмірі 10 260,50 грн та судовий збір в сумі 1 820,00 грн (дана обставина підтверджується розрахунком, який був наданий кредитором до заяви з грошовими вимогами).
В свою чергу банк у заяві з грошовими вимогами до боржника просить визнати його кредитором на суму заборгованості за основним боргом 1 869 443,48 грн, суми заборгованості по пені 1 857 480,04 грн, суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3 % річних) 65 344,63 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів 2 128,65 грн згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 10 260,50 грн штрафу за порушення умов страхування предмета іпотеки (в розмірі 5 % від заставної вартості предмету іпотеки) згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, 1 820,00 грн судових витрат по справі згідно з заочним рішенням № 2-122/10 від 02.03.2010 Здолбунівського районного суду, що становить разом 3 806 477,30 грн (538 500,00 грн - забезпечені вимоги, решта - конкурсні) та судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами у розмірі 4 962,00 грн.
У вказаній заяві банк просить визнати його кредитором на суму 68 439,38 доларів США та 1 871 659,19 грн, що включає в себе: 25 252,55 дол. США - заборгованість прострочена по тілу кредиту; 40 875,39 дол. США - заборгованість по процентах прострочена; 764 505,16 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 1 092 974,88 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів; 2 311,44 дол. США - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3 % річних); 10 260,50 грн - штраф за страхування предмету іпотеки у розмірі 5 % від заставної вартості та 1 820,00 грн сплачений судовий збір при подачі позовної заяви.
Щодо суми нарахованих процентів за користування тілом кредиту, які станом на 11.01.2022 становлять 40 875,39 дол. США.
За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом, який наданий до 05.07.2026.
Тобто у межах строку кредитування до 05.07.2026 боржник мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п. 4.1 цього договору. Починаючи з 05.07.2026, позичальник мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.
Також умовами п. 3.3.2 кредитного договору було передбачено, що сплата процентів за користування кредитними коштами відбувається в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання кредитного договору, з врахуванням умов п. 4.1 кредитного договору.
Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником умов цього договору (в тому числі, несвоєчасного виконання грошових зобов'язань (з прострочення їх виконання більше, ніж на один робочий день), що випливають з цього договору, а саме: несплати процентів та/або несвоєчасного повернення кредиту або його частини) банк має право на свій розсуд: припинити свої зобов'язання в односторонньому порядку щодо подальшого кредитування позичальника (для кредитних договорів згідно яких кредит надається частинами); розірвати цей договір в односторонньому порядку; внести зміни/доповнення до цього договору в односторонньому порядку (внести зміни до умов зобов'язань своїх та/або позичальника, включаючи зміну позичальнику процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 17,5 % річних. Про внесення відповідних односторонніх змін (доповнень) до цього договору, включаючи його розірвання, банк попереджає позичальника не менше, ніж за сім календарних днів із зазначенням, які саме зміни (включаючи розірвання цього договору) до цього договору будуть внесені банком в односторонньому порядку. Зміни (включаючи розірвання цього договору), внесені банком в односторонньому порядку, набиратимуть чинності в строки, визначені банком у таких письмових змінах, що будуть надіслані позичальнику, але в будь-якому разі такі письмові зміни набиратимуть чинності лише зі спливом семиденного терміну з дня надіслання банком позичальнику письмового попередження про внесення банком в односторонньому порядку змін (включаючи розірвання цього договору) до цього договору.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Судом встановлено, що банк 13 січня, 24 березня та 27 травня 2009 року направляв відповідні повідомлення про погашення заборгованості та приведення графіку повернення кредитних коштів у відповідності до прийнятих на себе зобов'язань, дострокове погашення грошових зобов'язань за кредитним договором, та в липні 2009 року звернувся до суду про дострокове стягнення всієї наявної заборгованості за кредитним договором, що підтверджено заочним рішенням у справі № 2-122/10 від 02.03.2010, яким з боржника стягнуто достроково заборгованість за кредитом та відповідно суму простроченої заборгованості за процентами в розмірі в розмірі 2 718,36 дол. США.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось, у зв'язку з пред'явленням до боржника вимоги про дострокове погашення боргу по кредиту згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Тобто кредитор не може нараховувати проценти за кредитним договором після закінчення строку кредиту, або у разі пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту у порядку, передбаченому ст. 1050 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок зазначений у постановах Великої Палати Верховного суду: № 127/15672/16-ц від 08.11.2019, № 723/304/16-ц від 23.10.2019 № 444/9519/12 від 28.03.2018, № 1519/2-3165/11 від 03.07.2019 та № 461/10610/13-ц від 10.04.2019.
Банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України та положень пункту 4.4 договору відновлювальної кредитної лінії, змінивши на власний розсуд умови основного зобов'язання щодо строку дії договору та періодичності платежів, а відтак строк виконання зобов'язань - як основного, так і акцесорних - є таким, що настав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме такі висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 (провадження № 14-318цс18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18).
Враховуючи, що заочним рішенням суду від 02.03.2010 по справі № 2-122/10 було стягнуто заборгованість по відсотках, що існувала на дату звернення з позовною заявою, то відповідно до вказаних вище норм, проведення нарахування відсотків та підвищених відсотків по кредитному договору за період з липня 2009 року по 11.01.2022 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки кредитор втратив право нараховувати проценти поза строком дії кредитного договору
За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).
Отже інтереси банку в разі не повернення грошового зобов'язання вчасно забезпечені не нарахуванням і далі процентами за користування кредитними коштами, а ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме банк має право на погашення, крім суми боргу, також і на проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання (користування грошовими коштами понад встановлений договором термін).
У зв'язку з чим грошова вимога в розмірі 40 875,39 доларів США, що є процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за період з дати звернення з позовною заявою в липні 2009 року по 11.01.2022, є неправомірною.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, за наявністю судового рішення по справі № 2-122/10 від 02.03.2010, нарахування за ч. 2 ст. 625 ЦК України має відбуватися на суму боргу за кредитом, яка визнана цим судовим рішенням, за період з 12.01.2019 по 11.01.2022, в межах строку позовної давності, що з урахуванням розрахунку наданого кредитором та правомірність, якого підтверджена боржником та арбітражним керуючим, становить 2 311,44 дол. США, виходячи із застосування ставки в три проценти річних, як це передбачено ст. 625 ЦК України.
Щодо суми заборгованості по пені у розмірі 1 857 480,04 грн, розрахованої станом на 11.01.2022.
Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Частинами 1 та 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
З огляду на зазначене, враховуючи, що станом на день розгляду справи договірне врегулювання питання щодо повернення боргу за кредитним договором між сторонами припинило існування (оскільки з дати винесення судового рішення, дане питання врегульовується саме даним рішенням суду та передбаченим порядком його виконання) нарахування та стягнення пені на підставі договору кредиту є неправомірним. Доказів існування інших правочинів. укладених в письмовій формі між сторонами у спірному періоді суду не подано.
Крім того кредитор уже скористався своїм правом щодо стягнення заборгованості по пені в судовому порядку, що підтверджується заочним рішенням по справі № 2-122/10 від 02.03.2010, яким стягнув пеню в сумі 2 128,65 грн та яка також заявлена в межах поданої заяви.
Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає, що вимога банку в частині нарахування пені в сумі 1 857 480,04 грн станом на 11.01.2022 є неправомірною.
Також кредитором було заявлено вимогу про стягнення штрафу, визначеного п. 4.2 Іпотечного договору в розмірі 5 % від заставної вартості майна, що в гривневому еквіваленті становить 10 260,00 грн та сплачений судовий збір при зверненні з позовною заявою в сумі 1 820,00 грн, які підлягають визнанню у справі № 918/1223/21, як підтверджені відповідним судовим рішення.
Отже правомірними є вимоги Банку в розмірі 27 563,99 дол. США та 12 389,15 грн, які складаються з поточної заборгованості по кредиту 25 252,55 дол. США; три відсотки річних (заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, які стягнуто згідно до заочного судового рішення) 2 311,44 дол. США; пеня - 2 128,65 грн, штраф за не страхування предмета іпотеки 10 260,50 грн, судовий збір по справі № 2-122/10 в розмірі 1 820,00 грн.
Положеннями ст. 99 Конституції України, ст. 192 ЦК України визначено, що грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Датою подачі заяви є дата отримання даного документу відділом поштового зв'язку - Укрпошти, що в подальшому підтверджується відповідною відміткою на конверті про відправку.
Враховуючи, що банк звернувся з вимогами до боржника 04.02.2022, про що свідчить відповідна відмітка на конверті, зобов'язання боржника, визначені в іноземній валюті, мають бути визначеним в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Такі правові висновки Верховного Суду щодо правил проведення розрахунку пені за прострочене зобов'язання, виражене в іноземній валюті, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.
Відповідно до офіційного курсу долара США до гривні за даними НБУ на 04.02,2022 за 1 долар США необхідно було сплатити 28,2701 грн, у зв'язку з чим грошові вимоги банку в гривневому еквіваленті на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами становить 25 252,55 дол. США, що еквівалентно (25 252,55 х 28,2701) 713 892,11 грн, заборгованість по тілу кредиту; 2 311,44 дол. США, що еквівалентно (2 311,44 х 28,2701) 65 344,64 грн - 3 % річних.
Згідно зі відзивом на розгляд заяви з кредиторськими вимогами, з урахуванням уточнення, по справі № 918/1223/21 керуючий реструктуризацією визнає частково грошові вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 793 445,90 грн, як вимоги забезпеченого кредитора.
Про часткове визнання грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" повідомлений керуючим реструктуризацією у відзиві на розгляд заяви з кредиторськими вимогами та в уточненнях до нього.
Представник боржника та боржник в судовому засіданні 15.06.2022 частково визнала вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 793 445,90 грн та погодилася з результатами розгляду даних вимог керуючим реструктуризації.
За таких обставин правомірними є вимоги банку в розмірі 25 252,55 дол. США - заборгованість по тілу кредиту; 2 311,44 дол. США 3 % річних; 2 128,65 грн - пеня по справі № 2-122/10; 10 260,50 грн - штраф по справі № 2-122/10; 1 820,00 грн судовий збір по справі № 2-122/10.
Перевіривши правові підстави виникнення боргу та його розмір, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на суму 793 445,90 грн (25 252,55 дол. США, що еквівалентно 713 892,11 грн заборгованість по тілу кредиту; 2 311,44 дол. США, що еквівалентно 65 344,64 грн - 3 % річних; 2 128,65 грн - пеня по справі № 2-122/10; 10 260,50 грн - штраф по справі № 2-122/10; 1 820,00 грн судовий збір по справі № 2-122/10), а також 4 962,00 грн судового збору за подання відповідної заяви.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно до абз. 3 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Верховний Суд у постанові від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18 дійшов висновку, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений 15.05.2018 в постанові у справі № 902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч. 2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.
Судом встановлено, що в забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 60/06/І, відповідного до якого в іпотеку було передано нерухоме майно житловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами загальною площею 64,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Банацькій Л.І., приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області, 05.07.2006, за реєстровим № 1063.
Відповідно до п. 2.2 договору іпотеки, за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 205 210,00 грн.
Також, до заяви з грошовими вимогами банком було надано Висновок про вартість предмета застави від 16.11.2021, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки становила 538 500,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, забезпеченими зобов'язаннями в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.
Господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення ст.19 Закону України "Про заставу" та ст. 7 Закону України "Про іпотеку" та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог.
Кодекс України з питань банкрутства не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань боржника по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор-заставодержатель вважає, що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, а не за наслідками проведення оцінки предмета забезпечення, після чого вимоги, які не забезпечені заставою, переходять до 2 або 3 черги задоволення вимог кредиторів, якщо боржник у справі про неплатоспроможність отримував кредит, або виступив майновим поручителем.
Умовами договору іпотеки визначено, що даний договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору № 60/06/К від 06.07.2006 року, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем (позичальником). За умовами кредитного договору Іпотекодавець (позичальник) зобов'язаний Іпотекодержателю не пізніше 05.07.2026 повернути кредит у розмірі 34 000,00 дол. США, наданий для придбання житлового будинку, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12,5 % в наступні строки: не пізніше останнього банківського дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, а по простроченій заборгованості сплатити проценти в розмірі 17,5 %, а також штраф та пеню у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договором, з врахуванням змін та доповнень до кредитного та цього договору, якщо такі буд прийняті. Крім того, дійсний договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, визначені в п. 6.3 цього договору (п. 1.1 договору іпотеки).
Отже у договорі іпотеки сторони погодили, що за рахунок предмету іпотеки забезпечуються всі вимоги за кредитним зобов'язанням перед кредитором.
Кодексом України з питань банкрутства надано право заставному кредитору подати заяву з грошовими вимогами у справі про банкрутство в частині вимог, що не є забезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Тобто забезпеченим кредиторам надано право відмовитись повністю або частково від забезпечення.
Судом встановлено, що у визначений Кодексом строк для звернення з грошовими вимогами до боржника, зі сторони ПАТ АТ "Укргазбанк" до суду не надходила відповідна заява про відмову від забезпечення (повністю або частково).
А тому розмір забезпечення заставою (іпотекою) грошового зобов'язання судом визначається у відповідності до ст. 19 Закону України "Про заставу" та ст. 7 Закону України "Про іпотеку" та враховуючи умови самого договору іпотеки, а не у відповідності до розміру вартості предмету застави, який визначається згідно до проведення незалежної експертної оцінки. Оскільки реальна вартість предмета іпотеки, а отже і фактичний розмір зобов'язань, що можуть бути погашені за рахунок даного забезпечення (застави, іпотеки), визначається після його реалізації.
Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання ПАТ АБ "Укргазбанк" забезпеченим кредитором з грошовими вимогами у розмірі 793 445,90 грн. Грошові вимоги банку в частині стягнення відсотків за користування тілом кредиту та пені на загальну суму 3 013 031,40 грн є безпідставними та відхиляються.
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи та заперечення скаржника, які викладені в апеляційній скарзі грунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/1223/21 відсутні.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/1223/21 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/1223/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 918/1223/21 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "02" лютого 2023 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Павлюк І.Ю.