Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" серпня 2006 р.
о 10:20год. Справа № АС-41/274-06
вх. № 8301/1-41
Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.
за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.
представників сторін :
позивача - не з'явився
відповідача - Чернова О.А.
по справі за позовом ТОВ "Млєко", м. Харків
до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків
про визнання недійсним рішення
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000632200/0 від 11.01.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені на суму 18187,00грн.
Відповідач у відзиві на позов та судовому засіданні заперечує, посилаючись на матеріали перевірки.
Після оголошеної перерви представник позивача не з'явився, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Перевіркою матеріалів справи судом встановлено, що працівниками ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведено документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 21.07.2004р. по 30.12.2005р., за результатами якої складено акт № 505/22-014 від 30.12.2005р.
У ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94р. № 185/94-ВР зі змінами та доповненнями. Вказане порушення виникло, на думку відповідача, у зв'язку з тим, що ТОВ “Млєко» отримало валютну виручку по контракту № 1/09-ВЗД від 23.09.03р. з ОГУП “Белсельхозторг»(Росія) в повному обсязі, але з порушеннями законодавчо встановлених термінів, по контракту № 1/09-ВЗД від 16.09.03р. з ТОВ “Форост»(Росія) не в повному обсязі. Сума простроченої дебіторської заборгованості по даному контракту станом на 30.12.05р. складає 800,00 доларів США.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, згідно до ст. 4 Закону України від 23.09.94р. № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято рішення № 0000632200/0 від 11.01.06р., яким до ТОВ “Млєко»застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені в розмірі 18187,00грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зі вказаним рішенням позивач не погоджується, посилаючись на те, що згідно з контрактом № 1/09-ВЗД від 16.09.03 р., укладеним між ТОВ «Млєко" та ТОВ «Форост" (Росія) (далі - Покупець 1), та згідно з Контрактом № 1/09-ВЗД від 23.09.03 р., укладеним між ТОВ ..Млєко" та обласним державним унітарним підприємством «Белсільгоспторг" (Росія) (далі - покупець 2), на адресу Покупців 1, 2, відбувались відвантаження яблук зимових сортів ("далі - Товар).
За вищевказаними контрактами продавець зобов'язувався передати у власність покупців товар узгодженими партіями за домовленостями сторін, у відповідній кількості та якості. Кількість та місце доставки товарів узгоджувались у письмовій заявці покупців. З боку продавця всі зобов'язання за договором були виконані належним чином та без порушення діючого законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Належне виконання розрахункового зобов'язання з боку покупців згідно з пп. 4.1., п. 4 вищевказаних контрактів виконане не було, так як їх дебіторська заборгованість була сплачена частково.
Позивачем не заперечується факти існування порушення термінів розрахунків, які встановлено в ході перевірки, як і не спростовується сам розрахунок (сума та розмір) застосованої пені. Позивач лише наполягає на відсутності законодавчо встановленого порядку застосування та стягнення пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності і на цій підставі просить визнати недійсним рішення № 0000632200/0 від 11.01.2006р. Свої вимоги обґрунтовує наступним.
На підставі п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні від 04.12.90р. № 509-ХІІ (далі - Закон № 509), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Всі положення в статтях Закону № 2181 викладаються з використанням термінів, визначених у ст. 1 Закону, а звідси відповідні терміни в Законі вживаються, зокрема, в такому значені:
“Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами».
“Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання».
В свою чергу, згадані в наведених визначеннях поняття “податковий борг» і “податкове зобов'язання» мають таке значення:
“Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання».
“Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України».
У порядку, визначеному статтею 4 Закону № 2181, податковий орган самостійно має право визначити виключно суму податкового зобов'язання, яку потрібно стягнути до бюджету.
Відповідно до статті 5 цього Закону узгодженою стає виключно сума податкового зобов'язання, яка в подальшому визнається сумою податкового боргу, і лише щодо нього застосовуються заходи погашення, передбачені Законом № 2181. Тому тільки стосовно податкового боргу можуть прийматися виключно податкові вимоги. Санкція за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності - пеня, стягнення якої передбачає стаття 4 Закону України “Про розрахунки в іноземній валюті» - не включена до понять Закону № 2181 “штрафна санкція» або “пеня» і не може сплачуватися як податкове зобов'язання, а також стягуватись як податковий борг.
Таким чином, на думку позивача, норми Закону № 2181, який запроваджує процедуру податкового адміністрування, не можуть застосовуватися при стягненні штрафів та пені у випадках порушення порядку здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. № 2181 -III (далі - Закон № 2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне. страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Як свідчать матеріали справи, в ході проведеної відповідачем перевірки встановлено, що по контракту № 1/09-ВЭД від 23.09.03р. з ОГУП "Белсельхозторг" у ТОВ "Млєко" станом на 20.07.04р. рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 6332,00 дол. США. За перевіряємий період валютна виручка надходила до України 18.10.04р. у сумі 2000,00 дол. США (10613,40грн.), 27.10.04р. у сумі 2450,00 дол. США (13000,93грн.), 22.12.04р. у сумі 1882,00 дол. США (9985,52грн.).
По контракту № 1/09-ВЭД від 16.09.03 р. з ТОВ "Форост" у ТОВ "Млєко" станом на 20.07.04р. рахувалась прострочена дебіторська заборгованість у сумі 800,00 дол. США. За перевіряємий період валютна виручка надійшла до України 31.03.04р. у сумі 3000 дол. США та 02.07.04р. у сумі 8387,78 дол. США.
Валютна виручка надійшла до України з порушенням встановлених законодавством термінів, які обумовлені ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тобто більше ніж 90 днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації). На підставі ст.4 вищевказаного Закону, ТОВ "Млєко" нарахована пеня в розмірі 0,3% від суми неодержаної валютної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного Банку України на день виникнення дебіторської заборгованості.
На момент перевірки по контракту № 1/09-ВЭД від 23.09.03р. ТОВ "Млєко" отримало валютну виручку в повному обсязі, але з порушенням законодавчо встановлених термінів, сума пені склала 11420,16грн. По контракту №1/09-ВЭД від 16.09.03р. ТОВ "Млєко" отримало валютну виручку не в повному обсязі, сума простроченої дебіторської заборгованості по даному контракту станом на 30.12.2005р. складає 800,00 дол. США, сума пені склала 6766,84грн. Всього нараховано пені 18187,00 грн. Позивач не заперечує наявності даних порушень.
Суд зазначає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України »Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за якою державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Право органу державної податкової служби у межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки додержання валютного законодавства юридичними особами передбачено п.1) ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Пунктом 11 зазначеної норми Закону органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України. У відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, (пп. 7.1. зазначеного Порядку) податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С"). Позивачу направлено рішення за формою «С».
Таким чином, суд зазначає, що відповідач діяв у межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством, і посилання позивача на відсутність правових підстав для винесення рішення про застосування до позивача штрафних санкцій необґрунтовані.
За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 4, 8, 51, 69, 86, 94, 160- 163 , Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд
1. В задоволенні позову відмовити.
2. На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова у повному обсязі складена 23.08.2006р.
Суддя Мінаєва О.М.