Справа № 463/315/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/98/23 Доповідач: ОСОБА_2
02 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 20 січня 2023 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 16.01.2023 року.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 20 січня 2023 року, скасувати як незаконну вказану ухвалу та винести нову ухвалу про задоволення в повному обсязі скарги (вих.№439 від 17.01.2023 року).
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_6 покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною і підлягає скасуванню у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 05.01.2023, якою задоволено скаргу (вих.№2561 від 31.12.2022) адвоката ОСОБА_6 від 30.12.2022 не виконується уповноваженою особою ТУ ДБР у м.Львові та не виконана станом на момент звернення з цією заявою про кримінальне правопорушення.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 20 січня 2023 року ОСОБА_6 покликається на те, що оскаржувану ухвалу він отримав 25 січня 2023 року через канцелярію суду, термін подачі апеляційної скарги спливає 25.01.2023 та за умови скерування цієї апеляційної скарги до 30.01.2023, тобто першого робочого дня після неділі 29.01.2023, на думку апелянта, є підстави для звернення з клопотання про поновлення пропущеного на звернення з апеляційною скаргою, та визнання причин пропуску поважними.
В судове засідання ОСОБА_6 та представник органу досудового розслідування не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце його проведення. З урахуванням наведеного та положень ч.4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі осіб, які не з'явились до суду.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити.
Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.
Згідно з ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали дотримався в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Разом з тим, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч.1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Згідно з ч.1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4 ст. 214 КПК України).
Таким чином, з наведених вище норм вбачається, що обов'язок доведення підставності заявленої вимоги у даному випадку покладається на скаржника.
Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 16.01.2023 року.
Скаргу мотивував тим, що ним було подано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, заяву від 16.01.2023 року про вчинення кримінального правопорушення. Уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, в порушення вимог ст. 214 КПК України протягом 24 годин питання про внесення в ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення не вирішив, натомість фактично відмовлено у внесенні таких відомостей. А тому скаржник звернувся до слідчого судді з відповідною скаргою, яку просить задоволити.
Як вбачається з матеріалів скарги, зокрема, долученої до неї заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16 січня 2023 року, така стосується вчинення, на думку ОСОБА_6 , уповноваженою особою ТУ ДБР, розташованого у м.Львові кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.
Поряд і з цим, як правильно встановлено слідчим суддею, у поданій заяві про вчинення кримінального правопорушення від 16.01.2023 року, яка долучена до матеріалів скарги, заявником не зазначено об'єктивних даних та обставин, які могли б свідчити про вчинення зазначеною в повідомленні особою кримінально-караного діяння та не надано жодних доказів на підтвердження такого.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_6 не містить інформації про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим така не являється повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та не породжує передбачені ч.1 ст. 214 КПК України обов'язки слідчого щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі його заяви від 16.01.2023 року
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для її скасування, колегією суддів не встановлено, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407,419, 422 КПК України, колегія суддів,
поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 20 січня 2023 року.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 20 січня 2023 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді