Справа № 463/148/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/106/23 Доповідач: ОСОБА_2
03 лютого 2023 року м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 16 січня 2023 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого в місті Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 16.01.2022 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого в місті Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення злочину від 09.01.2023 року.
ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на вище вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задоволити його скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки така постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги те, що службова особа, до якої звернуто виконання рішення суду, що набрало законної сили, не виконала такого. Вважає, що слідчий суддя не повно розглянув його скаргу, не з'ясував всі обставини невнесення відомостей до ЄРДР.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 04 січня 2023 року, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся без його участі, а копію оскаржуваного рішення він отримав 25 січня 2023 року; дану ухвалу слідчого судді скасувати, прийняти нову ухвалу, якою задоволити в повному обсязі його скаргу від 10 січня 2022 року.
На апеляційний розгляд заявник ОСОБА_6 не з'явився та про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином 01 лютого 2023 року за вказаною ним електронною адресою, а тому його неявка у відповідності до ч.4 ст. 405 КПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді та приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», усі отримані із заяв і повідомлень, а також виявлені з інших джерел відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення злочину, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч.5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова із скаргою на бездіяльність службових осіб Територіального управління Державного Бюро Розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про злочин від 09 січня 2023 року.
При цьому, у скарзі ОСОБА_6 зазначив, що 09 січня 2023 року подав на адресу Територіального управління Державного Бюро Розслідувань, розташованого у м. Львові, заяву про кримінальне правопорушення передбачене ст. 382 КК України - невиконання судового рішення. Однак всупереч вимогам закону відомості в ЄРДР не внесені.
Положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив у своєму рішенні про те, що заявником не наведено обставин на підтвердження фактичних даних, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, тобто, взагалі не наведено даних про ознаки злочину, суб'єктів такого, не відображено в чому полягало судове рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, а рішення слідчого судді законним та обгрунтованим.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 16 січня 2023 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою останнього від 09 січня 2023 року, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 16 січня 2023 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого в місті Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: