19.01.2023
м. Одеса
Справа № 522/19255/21
Провадження № 2/522/318/22
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Ярема Х.С.
при секретарі судового засідання - Кніш Д.А.
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянув у загальному позовному провадженні справу
за позовом ОСОБА_2
до громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради
про стягнення аліментів.
1.05.10.2021 до суду надійшов позов ОСОБА_2 догромадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради.
2.Позивач просить суд
- стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в розмірі 1 100 грн.
- визначити місце проживання сина з матір'ю.
3.22.10.2021 відкрито загальне провадження у справі.
4.22.11.2021 провадження у справі зупинено на період виконання судового доручення про вручення судових документів відповідачеві.
5.08.02.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
6.09.02.2022 провадження поновлено.
7.06.09.2022 закрито підготовче провадження.
8.14.11.2022 зупинено провадження у справі в частині позовних вимог про визначення місця проживання дитини.
9.Відповідно до ч. 3 ст. 259 ЦПК України, якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об'єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.
10.Заперечення відповідача, що вимога про стягнення аліментів фактично штучно заявлена позивачем разом з вимогою про визначення місця проживання дитини лише з метою подання цього позову до суду України, суд не приймає до уваги. Заявник спору вправі реалізувати процесуальні права на одночасне звернення з вимогою про визначення місця проживання дитини та одночасне стягнення аліментів. Заперечення щодо неможливості вирішення судом питання про стягнення аліментів до вирішення спору про визначення місця проживання дитини, про повернення дитини до постійного місця проживання, суд вважає необгрунтованими. Вирішення питання про аліментів на користь дитини спрямоване на першочергове врахування інтересів дитини.
11.Позивач в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином.
12.Позовні вимоги про стягнення аліментів вмотивовані тим, що біологічним батьком ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є відповідач ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_2 , яка є громадянкою України та ОСОБА_3 , який є громадянином США і проживає там на постійній основі, в зареєстрованому шлюбі не перебували. Те, що ОСОБА_3 є біологічним батьком підтверджується рішенням суду штату Ньою-Йорк від 30.10.2020, що було прийняте за клопотанням ОСОБА_3 про визнання його батьком дитини. З липня 2021 року мати разом з сином проживають в Україні, мають зареєстроване місце проживання. Батько матеріально дитині взагалі ніколи не допомагає.
13.Відповідач проти позову заперечив. Вважає, що Приморський районний суду м. Одеси не уповноважений розглядати дану справу з огляду на положення Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року. Наразі лише суди США мають юрисдикцію розглядати справи, пов'язані відносно дитини, оскільки відповідач як батько звернувся до суду в порядку зазначеної Конвенції про визнання незаконним переміщення та утримання дитини на території України, повернення дитини до місця постійного проживання (справа № 522/8202/22). Крім того, позов є безпідставним, оскільки докази, що відповідач є біологічним батьком дитини відсутні, немає доказів, що дитина проживає з матір'ю.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
14. ІНФОРМАЦІЯ_1 в штаті Нью-Йорк Сполучених Штатах Америки народилась дитина ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 , виданим USA.
15.Згідно з паспортом № НОМЕР_2 , виданим 20.08.2021, ОСОБА_4 є громадянином України.
16.Матір'ю дитини є громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 , м. Нью-Йорк, від 29.06.2018).
17. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянином США (паспорт НОМЕР_4 ).
18.Згідно з нотаріально завіреною копією рішення Суду у сімейних справах штату Нью-Йорк від 30.10.2020 (справа № 200381) ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_7 , народженого поза шлюбом 16.06.2018 ОСОБА_2
19. ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (довідка №П1-260421-ф/л від 05.10.2021.
20. ОСОБА_8 відвідує дитячий садок «Мішутка» та перебуває на медичному обслуговуванні в сімейного лікаря, що підтверджується декларацією № 001-М7М9-АНА0.
Висновки суду.
21.Згідно з ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" - чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства та застосовуються в порядку, передбаченому нормами національного законодавства.
22.Згідно зі статтею 11 Конвенції про права дитини, прийнятої 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 за №789ХІІ, на держави-учасниці покладено зобов'язання вживати заходів для боротьби з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону. Зазначена стаття кореспондує із правом кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, закріпленим у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, підписаної від імені України 09.11.1995 та ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР.
23.Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей була підписана державами - учасницями 25.10.1980, у твердому переконанні в тому, що інтереси дітей - це найважливіші елементи в справі турботи про них, бажаючи надати дітям захист у міжнародному масштабі від шкідливих наслідків їхнього незаконного переміщення або утримання і створити процедури для забезпечення їхнього негайного повернення до держави постійного проживання, а також забезпечити захист прав доступу.
24.Ця Конвенція набула чинності для України з 01.09.2006 та є складовою її правової системи згідно зі статтею 9 Конституції України.
25.Зазначена Конвенція діє між Україною та США з 01.09.2007.
26.В провадженні суду перебуває спір (№ 522/8202/22) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення дитини ОСОБА_4 до місця постійного проживання в США. Цей позов був поданий на підставі положень Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, зокрема, статті 3 Конвенції. Отже, суд має враховувати положення даної Конвенції.
27.Згідно з п. «а» статті 5 Конвенції 1980 року, для цілей цієї Конвенції "права піклування" включають права, пов'язані з піклуванням будь-якої особи про дитину, і зокрема, право визначати місце проживання дитини.
28.Згідно з статтею 16 Конвенції 1980 року після одержання повідомлення про незаконне переміщення або утримування дитини відповідно до статті 3, судові або адміністративні органи Договірної держави, на територію якої була переміщена дитина, або на території якої вона утримується, не буде вирішувати по суті питання про піклування доти, поки не буде визначено, що дитина не повинна бути повернута відповідно до цієї Конвенції або поки заява не подана відповідно до цієї Конвенції протягом розумного періоду часу після одержання повідомлення.
29.Згідно з статтею 19 Конвенції 1980 року, ніяке рішення, прийняте відповідно до цієї Конвенції, щодо повернення дитини, не розглядається як встановлення обставин будь-якого питання про піклування.
30.Тобто, відповідно до статей 16, 19 Конвенції по суті питання про піклування та надання одному або обом батькам опікунських прав належить до юрисдикції компетентних органів тієї держави, на території якого дитина мала постійне місце проживання, допоки не була переміщена.
31.Отже, стаття 16 Конвенції забороняє вирішувати по суті спір щодо визначення місця проживання дитини, поки не буде визначено, що дитина не повинна бути повернута відповідно до цієї Конвенції.
32.Однак аліментні правовідносини між батьками щодо дитини не є складовими поняття "права піклування" відповідно до ст. 5 Конвенції.
33.Відтак звернення особи щодо незаконного переміщення або утримування дитини відповідно до статті 3 Конвенції не має наслідком заборони для судових органів держави вирішити спір щодо стягнення аліментів на утримання дитини.
34.Згідно з ст. ст. 496, 497 ЦПК України іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
35.Згідно з ч.1 ст.28 ЦПК України позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
36.Матеріалами справи підтверджується, що зареєстрованим місцем проживання позивача - ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 . Наразі дитина проживає разом з матір'ю, хоча між батьками є невирішений спір про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_4 .
37.Також заперечуючи щодо стягнення аліментів на утримання дитини, відповідач посилається на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про батьківство ОСОБА_3 . Так, у справі є лише нотаріально завірена копія іноземного суду про встановлення батьківства. Водночас представник відповідача не заперечує, що ОСОБА_3 дійсно є батьком ОСОБА_4 .
38.Однак суд вважає наведений відповідачем аргумент таким, що не є підставою відмови у стягнення на користь матері аліментів на утримання дитини, з огляду на таке.
39.Згідно з нотаріально завіреною копією рішення Суду у сімейних справах штату Нью-Йорк від 30.10.2020 (справа № 200381) ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_7 , народженого поза шлюбом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
40.Відповідно до статті 471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
41.Зазначене рішення іноземного суду офіційно не визнано на території України
42.Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
43.Батьківство відповідача ОСОБА_9 щодо ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) визнається і позивачем, і і відповідачем.
44.Таким чином, суд вважає підтвердженим те, що відповідач є батьком дитини та не приймає до уваги посилання представника відповідача, що відсутні відповідні докази.
45.Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
46.Згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
47.Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
48.Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
49.Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
50.Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
51.Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
52.Відповідно до ч.1 статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
53.Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
54.Згідно з ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
55.Позивачем доведено, що ОСОБА_5 є сином відповідача та наразі проживає і знаходиться на її утриманні. Батько громадянин США ОСОБА_3 не надав жодних доказів утримання дитини.
56.Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років станом на дату розгляду справи складає - 2 272 грн. на місяць (50-% - 1 136 грн.).
57.Позивач просить стягувати аліменти в розмірі 1 100 гривень щомісячно.
58.За таких обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини в розмірі 1 100 гривень щомісячно, але не менше 50% суми прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.10.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
59.Керуючись ст.ст. 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 ( ОСОБА_10 ) на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в розмірі 1 100 (одна тисяча сто) гривень щомісячно, але не менше 50% суми прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.10.2021 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 02.02.2023.
Суддя Ярема Х.С.