Справа № 496/2811/18
Провадження № 1-кп/496/45/23
02 лютого 2023 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
Судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
обвинуваченого - ОСОБА_12 , захисника- адвоката ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12015160250000283 від 18.03.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Нерубайське Одеського (Біляївського) району Одеської області, українеця, громадянина України, освіта середня, одруженого, раніше судимого: 16.03.2004 року Біляївським р/с за ст. 185 ч. 3 КК України п/в 3 роки, відповідно ст. 75 КК України іспитовий строк 2 роки; 07.02.2007 року Біляївським р/с за ст. 185 ч.1, ст. 185 ч. 2, ст. 190 ч. 2, ст. 357 ч. 3, ст. 70 КК України, п/в 3 роки 6 місяців, відповідно ст. 75 КК України іспитовий строк 3 роки; 26.09.2012 року Біляївським р/с за ст. 317 ч. 1, ст. 309 ч.1, ст. 70 ч. 1 КК України, п/в 5 років, відповідно ст. 15, ст. 76 КК України, іспитовий строк 3 роки; 20.03.2014 року Біляївським р/с за ст. 185 ч. 1 КК України, відповідно ст. 71 КК України приєднати 4 роки 1 місяць п/в, не відбуту частину за вироком Біляївського р/с Одеської області від 26.09.2012 року, до відбування рахувати 5 років 1 місяць п/в, 17.07.2014 року за ухвалою Пісчанського р/с Вінницької області звільнений за ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 19.04.2014 року, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, -
Судом встановлено, що 14 березня 2015 року, близько о 22 години 00 хвилин, ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, маючи намір на скоєння крадіжки чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_14 , діючи повторно, прийшли до гаражного приміщення буд. АДРЕСА_2 , де створи воріт гаражного приміщенні були не зачинені на запірний пристрій. Реалізуючи свій злочинний намір на скоєння крадіжки чужого майна, ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 крізь не зачинені створи воріт вказаного гаражного приміщення, проникли у середину. ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 , знаходячись у середині гаражного приміщення, обрали об'єктом злочину майно що належить ОСОБА_15 , а саме: б/у електричний компресор « Jonway», вартістю 2800 гривен; б/у зарядний пристрій для автомобільного акумулятору, вартістю 600 гривен; б/у ключ «Трещітка» хромований, вартістю 250 гривен; б/у 3 штуки автомобільних запчастин гільзи від вантажного автомобілю «Камаз» серії «Дальнобій», вартістю 200 гривен кожна, на суму 600 гривен, та таємно скоїли крадіжку вказаного майна. Після чого ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 , викрадене майно завантажили до багажнику автомобіля «Хонда Цивік» д/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_16 , якого найняли за перевезення викраденого майна за грошову винагороду, з місця події зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_15 , матеріальну шкоду на загальну суму 4250 гривень.
17.03.2015р. близько 23 годин 00 хвилин, ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, маючи намір на скоєння крадіжки чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_14 , діючи повторно, на автомобілі марки «ВАЗ 2105» д/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_14 , приїхати до приміщення бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Реалізуючи свій злочинний намір на скоєння крадіжки чужого майна, ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 , обрали об'єктом злочину майно що належить ОСОБА_17 , а саме: встановлений на стіні приміщення бара б/у компресор від кондиціонеру «Акіра» охолоджувальної системи, вартістю 6000 гривен, підійшли до вказаного приміщення, де таємно викрали встановлений на стіні приміщення бара б/у компресор від кондиціонеру «Акіра» охолоджувальної системи, який погрузили до багажнику а/м «ВАЗ 2105» д/з НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 , з місця події зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_17 , матеріальну шкоду на загальну суму 6000 гривень.
18.03.2015р. близько 01 годин 00 хвилин, ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, маючи намір на скоєння крадіжки чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_14 , діючи повторно, на автомобілі марки «ВАЗ 2105» д/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_14 , приїхали до будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Реалізуючи свій злочинний намір на скоєння крадіжки чужого майна, ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 , обрали об'єктом злочину майно що належить ОСОБА_18 , а саме: встановлений на стіні будівлі б/у компресор від кондиціонеру «Акіра» охолоджувальної системи, вартістю 6000 гривен, підійшли до вказаної будівлі, де таємно викрали встановлений на стіні б/у компресор від кондиціонеру «Акіра» охолоджувальної системи, який погрузили до багажнику «ВАЗ 2105» д/з НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_19 , з місця події зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_18 , матеріальну шкоду на загальну суму 6000 гривень.
19.03.2015 року, близько о 23 години 00 хвилин, ОСОБА_20 , з корисливих мотивів, маючи намір на скоєння крадіжки чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_14 , діючи повторно, на автомобілі «Хонда Цивік» д/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_16 , якого вийняли за перевезення викраденого майна за грошову винагороду, приїхали до території подвір'я буд. АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій злочинний намір на скоєння крадіжки чужого майна, ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 підійшли до гаражного приміщення, яке розташоване на прилеглій території до буд. АДРЕСА_2 , де ОСОБА_14 , переліз через двох-створі ворота на територію подвір'я, після чого з тильної сторони крізь незачинені двері проник у середину гаражного приміщення, відчинивши з середини створу воріт гаражного приміщення, крізь які у середину гаражного приміщення проник ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 , знаходячись у середині гаражного приміщення, обрали об'єктом злочину майно що належить ОСОБА_21 , а саме: б/у електрична дріль, вартістю 700 гривен; б/у зварювальний апарат, вартістю 1000 гривен; б/у електрична турбинка «Махіто» вартістю 1000 гривен; б/у електричний водяний насос « БЦМ», вартістю 300 гривен; б/у різак, вартістю 500 гривен; б/у газовий балон порожній, вартістю 150 гривен, б/у два кисневих балони, вартістю кожній 500 гривен, на суму 1000 гривен, таємно скоїли крадіжку вказаного майна. Після чого ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 , викрадене майно погрузили до багажнику автомобіля «Хонда Цивік» д/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_16 , з місця події зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_22 , матеріальну шкоду на загальну суму 4650 гривень.
02.06.2015 року, близько о 23 години 00 хвилин, ОСОБА_12 з корисливих мотивів, маючи намір на скоєння крадіжки чужого майна, за попередньої змовою з ОСОБА_14 , діючи повторно, прийшли до території подвір'я буд. АДРЕСА_1 , за місце мешкання свого батька, до якого мав вільний доступ. Реалізуючи свій злочинний намір на скоєння крадіжки чужого майна, ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 з тильної сторони подвір'я крізь двох-створі ворота проникли на вище вказану територію повір'я. ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 , знаходячись на території вищевказаного подвір підійшли до сараю, крізь не зачинені двері проникли у середину сараю. ОСОБА_12 разом з ОСОБА_14 , знаходячись у середини сараю, обрали об'єктом злочину майно и належить ОСОБА_23 , а саме: б/у 2 колеса у комплекті з дисками «Гудієр» 385//65R 225 вартістю кожне 17500 гривен, таємно скоїли крадіжку вказаного майна. Після чоuj ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_14 , викраденим майном з місця події зникли розпорядились на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_23 , матеріальну шкоду на загальну суму 35000 гривень.
За сукупністю вчиненого ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_15 , від 14.03.2015 р. - за ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення;
- за епізодом в приміщенні потерпілої ОСОБА_17 від 17.03.2015 року - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.
- за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_24 , від 18.03.2015 року - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;
- за епізодом відносно потерпілої ОСОБА_21 , від 19.03.2015 р. - за ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення;
- за епізодом відносно потерпілої ОСОБА_23 , від 02.06.2015 року - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений визнав повністю та беззаперечно свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ч.3 ст. 185 КК України за епізодами щодо майна:
- за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_15 , від 14.03.2015 р. - за ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення;
- за епізодом в приміщенні потерпілої ОСОБА_17 від 17.03.2015 року - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.
- за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_24 , від 18.03.2015 року - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;
- за епізодом відносно потерпілої ОСОБА_23 , від 02.06.2015 року - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;
За вказаними епізодами, суд вважає, що у зв'язку з тим, що обставини встановлені в судовому засіданні ніким не оспорюються, можливо обмежитися допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України та вважає за доцільне часткове дослідити докази відносно встановлених обставин і дослідити характеризуючи матеріали. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Прокурор, захисник та обвинувачений в судовому засіданні не заперечували проти розгляду кримінального провадження в частині зазначених епізодів в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Щодо епізоду викрадення майна потерпілої ОСОБА_21 , від 19.03.2015 р., обвинувачений визнав вину частково. Не заперечуючи загальних обставин скоєння кримінального правопорушення та своєї участі в ньому, ОСОБА_12 не погоджувався з кваліфікацією його дій за цим епізодом в частині, ознаки «проникнення до іншого приміщення», зазначаючи, що він в гараж не заходив, а приймав майно від ОСОБА_14 , перебуваючи на вулиці.
Однак, не зважаючи на невизнання ОСОБА_12 наявності у його діях в епізоді викрадення майна потерпілої ОСОБА_21 , 19.03.2015 р., ознаки «проникнення до іншого приміщення», його вина у проникненні підтверджується дослідженними в судовому засіданні письмовими доказами щодо зазначеного епізоду:
- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.06.2015р. в с. Нерубайське за участю підозрюваного ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , фототаблицею до нього та відео-аудіо записом до нього, з якого вбачається, що першим до гаражу, який належить ОСОБА_21 проник ОСОБА_14 , він відкрив двері і потім у гараж зайшов ОСОБА_12 і вже вдвох вони витягали з гаражу майно та клали до автомобілю (а.с. 146-156 том. 1).
- фото №10 до слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_12 , який вказує на створи воріт, які йому з середини відчинив ОСОБА_14 , крізь які він проник у середину гаражного приміщення в АДРЕСА_4 , звідки скоїли крадіжку майна(а.с.153 том. 1).
За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена у повному обсязі і кваліфікує його дії наступним чином:
- за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_15 , від 14.03.2015 р. - за ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення;
- за епізодом в приміщенні потерпілої ОСОБА_17 від 17.03.2015 року - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.
- за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_24 , від 18.03.2015 року - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;
- за епізодом відносно потерпілої ОСОБА_21 , від 19.03.2015 р. - за ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення;
- за епізодом відносно потерпілої ОСОБА_23 , від 02.06.2015 року - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України вчинені ним кримінальні правопорушення відносяться до тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості злочину. Суд також враховує сукупність всіх наведених обставин вчинення злочинів, суспільну небезпеку скоєного, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не встав, висновків для себе не зробив, за даними характеристик за місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони (живе за рахунок доходів отриманих тимчасовими підробітками на будівництві, чинив сварки з дружиною), скарг та заяв від односельчан до сільської ради не надходило, є багатодітним батьком, має посвідчення на соціальні пільги, як член багатодітної сім'ї, а саме батько чотирьох дітей.
Крім того, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, його відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме часткове визнання вини, що полягало у не визнанні обвинуваченим факту проникнення до іншого приміщення. Також обвинувачений під час кримінального провадження неодноразово не прибував у судові засідання, як наслідок був оголошеним у розшук, на підтвердження поважності пропуску надав суду медичну документацію згідно якої він перебував на стаціонарному лікуванні, однак як встановлено випискою з лікарні, був виписаний за порушення дисципліни та до суду так і не прибув.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_12 , згідно ст. 66 КК України, судом під час розгляду кримінального провадження не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд вважає ОСОБА_12 винним у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень і остаточно його дії кваліфікує:
- в частині епізодів по крадіжці майна 17.03.2015 р., 18.03.2015 р. та 02.06.2015 р. за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
- в частині епізодів по крадіжки майна 14.03.2015 р., 19.03.2015р. за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до іншого приміщення:
Від потерпілого ОСОБА_15 надійшов цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1 450 грн., оскільки внаслідок крадіжки йому спричинено шкоду на суму 4 250 грн. та шкоду було відшкодовано частково. Також від ОСОБА_15 до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності, міру покарання просить призначити на розсуд суду (том 2 а.с.39).
Потерпіла ОСОБА_17 в судове засідання не з'явилась але до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за її відсутності, претензій матеріального характеру не має, міру покарання просить призначити на розсуд суду (том 2 а.с.31).
Потерпіла ОСОБА_21 в судове засідання не з'явилась але до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за її відсутності, претензій матеріального характеру не має, міру покарання просить призначити на розсуд суду (том 2 а.с.38).
Потерпілий ОСОБА_24 помер, що підтверджується актовим записом про смерть №830 від 25.10.2022р. (том 2 а.с. 70).
Потерпіла ОСОБА_23 померла, що підтверджуються актовим записом про смерть №5182 від 22.05.2020р. (том 2 а.с.83).
Щодо відбування покарання, обвинуваченим, слід зазначити наступне. Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, у разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону №838- VIII.
Отже, вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК слід керуватись у конкретному випадку, варто враховувати саме час вчинення особою діяння, як це зазначено у частинах 2 та 3 ст. 4 КК України, а не час застосування до особи заходів попереднього ув'язнення.
У цьому кримінальному провадженні 14.03.2015 року, 17.03.2015 року, 18.03.2015 року, 19.03.2015 року, 02.06.2015 року ОСОБА_12 вчинив інкриміновані йому злочини, передбачені ч. 2, 3 ст. 185 КК України, тобто під час дії ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII (як зазначалось вище, Закон України № 2046-VIII набув чинності 21 червня 2017 року), а тому при зарахуванні йому у строк покарання строку попереднього ув'язнення необхідно керуватися положеннями ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII.
У зв'язку з наведеним, на підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону України № 836- VIII) у строк покарання ОСОБА_12 має бути зараховано строк його попереднього ув'язнення в період із 19.07.2022 року - з дати затримання по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертиз - відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_12 слід залишити тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 369, 349, 370, 371, 374 КПК України, ст. ст. 65, 66, 67, ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_12 , 08.09.1986 року покарання шляхом часткового складання та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, 6 (шість) місяців.
У відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_12 в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув'язнення в період з 19.07.2022 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з моменту затримання, а саме з 19.07.2022 року.
Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Позов ОСОБА_15 до ОСОБА_12 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1 450 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_15 шкоду у розмірі 1 450 грн.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку вручається обвинуваченому негайно після внесення вироку в ЄДРСР.
Суддя ОСОБА_1