Справа № 127/26646/22
Провадження № 3/127/8856/22
"01" лютого 2023 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 173 КУпАП,-
Встановив:
11.11.2022 о 21 год. 15 хв. в м. Вінниці по вул. Київська 173 ОСОБА_1 знаходячись в громадському місці, а саме на зупинці громадського транспорту «Меморіал Визволення» виражалась нецензурною лайкою, на зауваження не реагувала. Чим порушила громадській порядок і спокій громадян.
В судові засідання ОСОБА_1 неодноразово не з'являлася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомляла.
В зв'язку з цим на підставі ст. 268 КУпАП, та враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В судовому засіданні було оглянуто відео з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано обставини, які передували складенню відносно ОСОБА_1 адміністративного матеріалу, що підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оглянувши відео з нагрудної камери поліцейського, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Суд бере до уваги те, що громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
В судовому засіданні встановлено, що 11.11.2022 о 21 год. 15 хв. в м. Вінниці по вул. Київська 173 ОСОБА_1 знаходячись в громадському місці, а саме на зупинці громадського транспорту «Меморіал Визволення» виражалась нецензурною лайкою, на зауваження не реагувала, чим порушувала громадській порядок і спокій громадян.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення надано: протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 492236 від 11.11.2022, відеозапис з нагрудної камери поліцейського, письмові пояснення свідків, а також інші матеріали справи.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вищевикладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, без сумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Отже, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують здійснення ОСОБА_1 дрібного хуліганства.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 скоїла адмінправопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 вчинила вказане правопорушення в громадському місці, а саме на зупинці громадського транспорту де перебували інші громадяни, на зауваження не реагувала. Дії ОСОБА_1 носили зухвалий характер та були направлені на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам та суспільству. ОСОБА_1 усвідомлювала, що її дії є протиправними та в результаті їх здійснення вона порушує громадський порядок та загальноприйняті норми поведінки. Також, суд враховує особу правопорушника, яка вперше притягується до адмінвідповідальності, ступінь вини, майновий стан, стан здоров'я, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень, до останньої за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно з ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути 536,80 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173, 221 КУпАП, -
Постановив:
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 85 (вісімдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя