Єд. унік. № 243/656/22
Провадження № 2-а/243/5/2023
про відкладення розгляду справи
02 лютого 2023 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Дюміної Н.О.
при секретарі Добродум Д.В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 11 січня 2023 року надіслав на електронну адресу суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи до закінчення воєнного стану в Україні. Мотивуючи своє клопотання тим, що позивач та відповідач знаходяться в зоні, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блоку-ванні) та вимушені були виїхати до інших областей України, що унеможливлює якісний супровід судової справи (документи знаходяться у зоні бойових дій, взяти участь у судових засіданнях ані онлайн ані офлайн ані позивач ані його представник не мають ані фізичної ані технічної можливості. Крім того, позивач зазначає, що у теперішній час по всій країні мають місце чисельні факти відключення електричної енергії та відключення від мережі Інтернет та як наслідок позивач позбавлений можливості участі у судових засідання в режимі відеоконференцзв'язку.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 268 КАС України.
Щодо розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану, суд зазначає наступне.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами частини першої статті 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.
Відповідно до пункту другого частини другої статті 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо. Рекомендовано судам за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Наказом № 29 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, у зв'язку із широкомасштабною агресією РФ, впроваджено дистанційну роботу суду.
У зв'язку із військовою агресією російської федерації проти УкраїниУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який станом на час прийняття даної ухвали триває.
Згідно з Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється, а також КАС України не передбачає особливостей розгляду судових справ на період воєнного стану.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Основними засадами судочинства відповідно до частини першої статті 129 Конституції України визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Європейський суд з прав людини роз'яснив, що принцип рівності сторін - це один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді, про що і заявляє представник відповідача у поданому клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведена норма свідчить, що справедливий та своєчасний розгляд спорів адміністративними судами є нерозривними поняттями, а комплексне дотримання адміністративними судами цих вимог сприяє утвердженню верховенства права у суспільстві.
Верховний суд у постанові від 14 липня 2022 року у справі 260/4504/20 зазначив:
«Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.
Та обставина, що відповідні повноваження суду є дискреційними не створює імунітету від перевірки належності застосування судом свого розсуду при касаційному розгляді справи на предмет відповідності такого цілям та завданням, які стоять перед адміністративним судом, та в аспекті відповідності таких дій принципу верховенства права як стримуючого фактору.
При цьому будь-який законодавчий припис, що встановлює певні межі розсуду, повинен бути оцінений на предмет дотримання фундаментальних вимог верховенства права, зокрема щодо співмірності (пропорційності) тій меті, за якою законом передбачене відповідне обмеження, або яке відбулось унаслідок застосування розсуду суду.
Пропорційність є загальною умовою для вирішення всіх процесуальних питань у межах дискреційних повноважень і повинна належно застосовуватись на кожній стадії правозастосування.
Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору».
Крім того, чинними нормами КАС України не передбачено відкладення судового розгляду до закінчення воєнного стану в Україні.
Отже враховуючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, визначити строк дії якого наразі не є можливим, суд вважає що відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану є недоцільним та таким, що не відповідає вимогам щодо справедливого судового розгляду.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану.
Разом із тим, враховуючи те, що в Україні введено воєнний стан, на території Краматорського району проводяться активні бойові дії, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та не порушення принципу публічності суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи, визначивши наступну дату судового засідання.
Відповідно до ч. 8 ст. 205 КАС України, про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
На підставі викладеного, керуючись ст. 205, 241, 248 КАС України,
У задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану - відмовити.
Відкласти судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Визначити дату розгляду даної справи на 16.02.2023 року о 10.45 годині.
Направити сторонам копію ухвали.
Звернути увагу учасників справи на те, що режим роботи суду, на період воєнного стану, передбачає направлення всіх процесуальних документів через особистий кабінет в підсистемі "Електронний суд". У разі неможливості користування підсистемою «Електронний суд» процесуальні документи необхідно надсилати на офіційну електронну адресу суду: inbox@sl.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Роз'яснити сторонам, що згідно із ст.171 КАС України, вони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на веб-адресі http://sl.dn.court.gov.ua/sud0544 - на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О. Дюміна