Справа № 320/9604/22 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І.І.
01 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Євко Володимира Володимировича про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування рішення, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Євко Володимира Володимировича про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування рішення, в якому просила:
- визнати протиправним дії Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Київська обл. Євко Володимира Володимировича з прийняття рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41572894 від 12.06.2018 17:31:36, та внесення Державним реєстратором відповідного запису про право власності: 26588998 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі такого Рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41572894 від 12.06.2018 17:31:36;
- скасувати рішення Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Київська обл. Євко Володимира Володимировича з прийняття рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41572894 від 12.06.2018 17:31:36, та відповідного запису про право власності: 26588998, внесеного Державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі такого Рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41572894 від 12.06.2018 17:31:36;
- скасувати реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1574966532249, що стосується реєстрації права власності на житловий будинок адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 р. відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Євко Володимира Володимировича про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування рішення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про закриття провадження у справі та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.02.2023.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір про правомірність дій та рішення державного реєстратора по прийняттю рішення реєстрації права власності на житловий будинок адресою: АДРЕСА_1 , не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. З огляду на що, цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що даний спір подано задля захисту прав саме позивача, а не третьої особи, внаслідок допущених відповідачем дій та прийняття відповідного рішення по реєстрації права власності на частину будинку саме за позивачем, проте, позивач наголошує на тому, що частина будинку має перебувати саме на праві спільної часткової власності.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ужитий термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як вбачається зі встановлених по справі обставин, позивач звернулась до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного її права володіти/користуватись частиною будинку із прилеглими господарськими будівлями/земельною ділянкою.
Незважаючи на отримання у спадок позивачем та її братом по 1/2 частки земельної ділянки та відповідно, по 1/2 частки домоволодіння за спірною адресою, ОСОБА_1 встановлено неправомірні дії Державного реєстратора щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41572894 від 12.06.2018 та вчинив реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1574966532249, що стосується реєстрації права власності на одну кімнату із всього житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що на думку ОСОБА_1 порушує права, як співвласника майна, що перебуває у спільній частковій власності, позбавлено її права власності на решти господарські будівлі в домоволодінні, обмежено доступ до частини житлового будинку, яка повинна знаходитись у спільному користуванні співласників.
З наявних у справі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно …. (довідка № 292506283 від 24.12.2021 та довідки № 292499515 від 24.12.2021), вказані рішення та реєстраційні дії Державного реєстратора вбачаються у реєстрації за ОСОБА_1 у приватну власність однієї кімнати будинку, що не є відокремленою спорудою та відсутності інших рішень щодо решти господарських будівель, що відносяться до домоволодіння, отриманого у спадок, при цьому існує Рішення Державного реєстратора № 28236938 від 15.02.2016 щодо реєстрації за ОСОБА_2 отриманого у спадок 1/2 частки житлового будинку та Рішення № 28237626 від 15.02.2016 щодо реєстрації за ним 1/2 частки земельної ділянки із зазначенням виду спільної часткової власності за спірною адресою.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає що такими діями та рішеннями Державного реєстратора вона позбавлена можливості отримати свою частку у домоволодінні, тому що визначена власність стосується тільки кімнати без вказівки на господарські споруди, враховуючи наявність реєстрації спадкового майна за ОСОБА_2 у вигляді 1/2 часток як домоволодіння та земельної ділянки спір між ОСОБА_1 та її братом ОСОБА_2 є не вирішеним.
Тобто, як правильно виснував суд першої інстанції, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення відповідача, як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, відносини стосуються отриманого у спадок майна позивачем та її братом ОСОБА_2 , відповідно, законність нерухомого майна саме на праві приватної власності, частка якого була визначена у спадковому майні, та що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин, адже правовідносини в цій справі випливають як з питання права власності та з цивільних, житлових правовідносин, лише розгляд та вирішення яких у сукупності, дасть можливість правильно вирішити даний спір.
Хоча цей спір і пов'язаний з оцінкою повноважень суб'єкта владних повноважень щодо прийняття рішень про реєстрацію речових прав на майно, проте визначальним є існування права власності як у позивача так і у іншої особи на будинок та відношення позивача до права власності (бажає залишити майно на праві спільної часткової власності), що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства, відтак, правомірність дій та рішень Державного реєстратора має бути перевірено під час вирішення цивільно-правового позову про захист цивільних прав.
Відповідно до приписів ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Таким чином, навіть з участю суб'єкта владних повноважень у статусі відповідача, предметом цього спору є поновлення цивільних прав позивача у сфері цивільних та житлових відносин. Визнання незаконними дій/рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Суд першої інстанції мав підстави для закриття провадження у даній справі.
Водночас, згідно норм ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, в її задоволенні необхідно відмовити, а оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 01.02.2023.