Справа № 640/7392/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
01 лютого 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Емаратон» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Емаратон» про стягнення штрафних санкцій,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ТОВ «Емаратон», в якому просив стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 204000,00 грн в дохід Державного бюджету України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані невідповідністю висновків позивача щодо допущення товариством порушень та безпідставністю рішень про накладення штрафів.
Позиція позивача обґрунтовується тим, що оскільки відповідач не сплатив штрафні санкції добровільно у встановлений строк, вони підлягають стягненню в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2021 року за результатами розгляду протоколу від 24 грудня 2020 року №13-9/20 (а.с.52), акта перевірки характеристик продукції від 30 листопада 2020 року №27-9/20 (а.с.49-51) у зв'язку із порушенням вимог пп.2 п.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме не виконано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01 грудня 2020 року №69-9/20, 70-9/20, 71-9/20, 72-9/20, 73-9/20, 74-9/20, позивачем винесено постанови про накладення штрафу від 04.01.2021 №1-8/21, 2-8/21, 3-8/21, 4-8/21, 5-8/21, 6-8/21, якими застосовано штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 34000,00 грн кожною, на загальну суму 204000,00 грн (а.с.58-63).
Зазначені постанови направлені на адресу відповідача разом із супровідним листом від 04.01.2021 №8-2/26, який отримано ТОВ «Емаратон» 14.01.2021 (а.с.55-57).
У зв'язку з несплатою у добровільному порядку суми штрафу відповідачем, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що правомірність прийнятих постанов про накладення штрафу встановлена судовими рішеннями у справі №140/1715/21, внаслідок чого вимоги про стягнення штрафних санкцій у судовому порядку є обґрунтованими.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.
Згідно з п.3 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Відповідно до ч.5 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.
Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
Колегія суддів зазначає, що предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими Закон пов'язує можливість стягнення суми штрафу в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення боргу, тощо.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 420/1255/20, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ТОВ «Емаратон» оскаржувало постанови про накладення штрафу від 04.01.2021 №1-8/21, 2-8/21, 3-8/21, 4-8/21, 5-8/21, 6-8/21 в судовому порядку та рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №140/1715/21, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року, в задоволенні позовних вимог про скасування вказаних постанов відмовлено.
Обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі не є предметом позову у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз. Доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури перевірки, неможливість виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, неналежність відповідача до суб'єкта правопорушення, відсутність факту правопорушення були предметом розгляду у справі №140/1715/21 про оскарження постанов позивача, рішення у якій набрало законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено судом.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч.4 ст.78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Тобто, за змістом ч.4 ст.78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
В спірних правовідносинах обставина з приводу правомірності накладення штрафів встановлена судовими рішеннями та не підлягають повторному доказуванню.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.10.2022 у справі №1640/2446/18, яка підлягає врахуванню судом.
Отже, враховуючи, що постанови Державної екологічної інспекції у Волинській області про накладення на відповідача штрафу від 04.01.2021 №1-8/21, 2-8/21, 3-8/21, 4-8/21, 5-8/21, 6-8/21 є чинними та за наслідками їх перегляду в судовому порядку встановлено відсутність підстав для визнання їх протиправними і скасування, а штрафні санкції відповідачем у добровільному порядку та встановлений строк не сплачені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для стягнення з ТОВ «Емаратон» на користь Державного бюджету України штрафів на загальну суму 204000,00 грн.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Емаратон» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року у - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 01 лютого 2023 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма