П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/7263/22
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Домусчі С. Д., Крусяна А. В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЄТСТРОЙ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків
Короткий зміст позовних вимог.
24 травня 2022 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЄТСТРОЙ» (далі - ТОВ «СВЄТСТРОЙ») в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків, в особі ТОВ «СВЄТСТРОЙ», на підставі рішення заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області від 18.11.2021.
В обґрунтування заявлених вимог ГУ ДПС в Одеській області зазначило про відмову ТОВ «СВЄТСТРОЙ» в допуску його посадових осіб до проведення документальної планової виїзної перевірки. Як зазначив позивач, мотивами недопуску до перевірки відповідач зазначив встановлення, відповідно до приписів Податкового кодексу України, мораторію на проведення документальних перевірок на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Покликаючись на підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 92 Податкового кодексу України, ГУ ДПС в Одеській області вказує, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Далі, ГУ ДПС в Одеській області пояснює, що відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України його заступником було прийнято рішення від 18.11.2021 про застосування адміністративного арешту платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Як стверджує позивач, наведені вимоги ним були виконані і він протягом встановленого строку звернувся до суду в порядку статті 283 КАС України.
Однак, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 провадження у справі №420/22704/21 за заявою ГУ ДПС в Одеській області до ТОВ «СВЄТСТРОЙ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків було закрито, у зв'язку з наявністю між сторонами спору про право.
На думку ГУ ДПС в Одеській області, процесуальним законодавством передбачено існування двох способів перевірки судом обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а саме протягом 96 годин в порядку особливого провадження, а також в порядку позовного провадження, без обмеження згаданим вище строком.
На переконання позивача, у межах спірних правовідносин норми процесуального закону превалюють над приписами Податкового кодексу України, з огляду на необхідність завершення процедури підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року, ухваленого за результатом розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (у письмовому провадженні), у задоволенні позову ГУ ДПС в Одеській області було відмовлено.
Вирішуючи справу по суті та відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, керувався пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, де зазначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
На думку суду першої інстанції, зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Далі, суд акцентував, що відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Спираючись на усталену практику Верховного Суду в подібних правовідносинах, суд першої інстанції заявив, що в разі, коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.
Узагальнюючи викладене, суд зробив висновок, що на час звернення ГУ ДПС в Одеській області з даним позовом адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «СВЄТСТРОЙ», застосований рішенням від 18.11.2021, є припиненим, що свідчить про наявність підстав для відмови в позові.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим ГУ ДПС в Одеській області в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ключовою тезою апеляції є те, що законодавець передбачив право контролюючого органу звертатися до суду за вирішенням публічно - правового спору в порядку загального провадження, в тому числі і по спорах перевірки обґрунтованості адміністративного арешту платника податків.
На думку скаржника, положення статті 94 Податкового кодексу України та частини 7 статті 283 КАС України щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту протягом 96 годин стосується виключно особливого провадження за заявою податкового органу, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання, у випадку позитивного рішення суду.
ТОВ «СВЄТСТРОЙ» не скористалося правом подання відзиву на апеляцію.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Фактичні обставини справи.
01.09.2021 ГУ ДПС в Одеській області прийняло наказ №6349-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СВЄТСТРОЙ», відповідно до плану - графіку на 2021 рік про проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання з 28.09.2021 тривалістю 10 робочих днів.
На реалізацію цього наказу ГУ ДПС в Одеській області видало направлення на перевірку №12771/15-32-07-01-15 та №12772/15-32-07-01-15 від 20.09.2021.
Посадови особи, на яких було покладено обов'язок проведення планового перевірочного заходу, прибувши до ТОВ «СВЄТСТРОЙ», за його податковою адресою, встановили його відсутність.
За таких підстав даними особами був складений акт від 28.09.2021 №2933/15-32-07-01-18/41373175 «Про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю ТОВ «СВЄТСТРОЙ» та його посадових осіб за місцезнаходженням».
Далі, у зв'язку з надходженням до ГУ ДПС в Одеській області листа від 04.11.2021 від директора ТОВ «СВЄТСТРОЙ» Згурського В.В. про надання йому наказу та направлень на проведення документально планової виїзної перевірки ГУ ДПС в Одеській області внесло зміни до наказу №6349-п від 01.09.2021 щодо дати початку перевірки, зазначивши, що вона буде проводитись з 17.11.2021 тривалістю 10 робочих днів.
З урахуванням вищеозначених обставин, 16.11.2021, ГУ ДПС в Одеській області видало направлення на перевірку №15689/15-32-07-01-15 та №15686/15-32-07-01-15.
17.11.2021 посадові особи ГУ ДПС в Одеській області прибули до ТОВ «СВЄТСТРОЙ» для проведення планової виїзної документальної перевірки, проте директор цього товариства відмовив в допуску до перевірки, покликаючись на обмеження в їх проведенні на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до Податкового кодексу України.
Того ж дня, посадові особи ГУ ДПС в Одеській області скали акт №3471/15-32-07-01-18 «Про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.
18.11.2021 заступник начальника ГУ ДПС в Одеській області прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «СВЄТСТРОЙ».
Дане рішення, де також містилася вимога обов'язкового попереднього отримання дозволу керівника контролюючого органу на здійснення операцій з майном, було направлено на адресу ТОВ «СВЄТСТРОЙ» рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Протягом 24 годин, в порядку особливого провадження, ГУ ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі №420/2274/21 було закрито провадження, у зв'язку з наявністю між ГУ ДПС в Одеській області та ТОВ «СВЄТСТРОЙ» спору про право.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Право звернення до суду суб'єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України, а саме: на суд покладено обов'язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Отож, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов'язаний звернутись до суду.
Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 Податкового кодексу України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (пункт 94.1 статті 94 Податкового кодексу України).
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (пункт 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 94.10 статті 94 Податкового кодексу України ).
Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (підпункт 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України); скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (підпункт 94.19.6 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України); прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту (підпункт 94.19.7 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України).
Тобто, відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, є правильним висновок суду першої інстанції, що в разі, коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.
За такого правового регулювання є помилковими доводи скаржника про можливість розгляду даного спору в порядку загального позовного провадження, адже сплив строку 96 годин, який в силу абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.
Є слушним застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин практики Верховного Суду з подібних правовідносин, зокрема, що викладена у постановах від 14.01.2021 року у справі №815/3986/16, від 13.01.2021 року у справі №520/9872/18, від 16.12.2020 року №820/5045/18, від 24.04.2020 року у справі №805/4974/18-а, від 28.03.2019 року у справі №П/811/1722/17, від 27.08.2019 року у справі 520/11050/18, від 15 травня 2018 року у справі №820/2312/17, від 22 травня 2018 року у справі №820/2040/17.
Також, аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.01.2022 у справі №3576/17-а.
Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи дотримання судом першої інстанції наведених вимог адміністративного судочинства, відсутні підстави для задоволення апеляції та скасування рішення суду першої інстанції.
За результатами апеляційного перегляду даної справи розподіл судових витрат не проводиться.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Як вважає суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції обґрунтовано поважав, що дана справа є незначної складності та правомірне розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції розглянута апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження, крім випадків, викладених вище.
Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЄТСТРОЙ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя С. Д. Домусчі
суддя А. В. Крусян
Повне судове рішення складено 02.02.2023.