01 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/10501/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року (головуючий суддя: Маковська О.В.) по адміністративній справі №160/10501/21, розглянутої в порядку письмового провадження,
за позовом: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу заборгованості, -
Позивач Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) 24.06.2021 року звернулося до суду з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 183 736,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наявністю у відповідача узгоджених податкових зобов'язань у сумі 183 736,85 грн., яка складається: 7 938,43 грн. - єдиного податку з фізичних осіб; 162 406,37 грн. - податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; 13 392,05 грн. - військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Сума боргу не сплачена відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 .11.2021 року позов задоволено, з ФОП ОСОБА_1 стягнутий податковий борг у загальному розмірі 183 736,85грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити в задоволенні позову
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 як платник податків перебуває на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
В інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 7 938,43 грн.; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 162 406,37 грн. ; з військового збору в сумі 13 392,05 грн. , на загальну суму 183 736,85 грн.
У зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу, позивачем сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу форми «Ю» від 18.07.2018 року №73564-17/66, яка повернулась з відміткою пошти «за закінченням строків зберігання».
Оскільки податковий борг в зазначених сумах відповідачем не погашений, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі податків з єдиного податку з фізичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, військового збору на загальну суму 183 736,85 грн.
Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп.14.1.39 , 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Положеннями пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 38.1,38.2 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством - податковим агентом, або представником платника податку.
Положеннями п. 59.1,59.5 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення;
у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення;
у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п. 95.1 , 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі;
стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги;
стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, зокрема, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пп. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи, стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем сума податкового боргу у встановлений податковим законодавством строки не сплачена, 18.07.2018 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми «Ю» №73564-17/66 на суму податкового боргу 195 024,82 грн. (а.с.56), докази оскарження податкової вимоги відсутні.
Пунктом 42.2 ст.42 ПК України унормовано, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, за адреою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.п.1-7 Розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платником податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 р. №610, у редакції, чинній на час винесення податкової вимоги (далі Порядок №610), податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
При формуванні податкових вимог їм автоматично присвоюється порядковий номер за певний рік, який заноситься до відповідного реєстру податкових вимог.
Після формування податкової вимоги та внесення даних до відповідного реєстру податкова вимога в той самий день реєструється в контролюючому органі та направляється (вручається) платнику податків.
Реєстри податкових вимог ведуться контролюючими органами в електронному вигляді.
При надсиланні (врученні) податкової вимоги корінець такої податкової вимоги залишається в контролюючому органі та долучається до справи платника податків.
Податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у письмовій та/або електронній формі.
Податкові вимоги, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою такого контролюючого органу.
Податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абз.3 п. 6 цього розділу.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Інформація про дату і час надсилання та отримання податкової вимоги через електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
Згідно з п.1 Розділу V Порядку №610 на корінці податкової вимоги проставляється: дата вручення контролюючим органом податкової вимоги, якщо вона вручається платнику податків під розписку: посадовою особою юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи; фізичною особою або її законним чи уповноваженим представником; дата надсилання контролюючим органом податкової вимоги, якщо вона надсилається листом з повідомленням про вручення, - працівником контролюючого органу; дата фактичного вручення податкової вимоги поштовою службою працівником контролюючого органу.
Викладене свідчить, що доказом належного вручення (надіслання) платнику податків податкової вимоги є підпис у корінці податкової вимоги про особисте одержання, повідомлення про вручення поштового відправлення та відмітка поштової служби про причини невручення поштового відправлення.
Згідно матеріалів справи податкова вимога форми «Ю» від 18.07.2018р. №73564-17/66 направлена на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яка повернута 27.03.2020 р. контролюючому органу без вручення з відміткою поштової служби «адресат за зазначеною адресою не проживає».
Посилання позивача на той факт, що він не отримував податкову вимогу, не може свідчити про невиконання контролюючим органом свого обов'язку щодо належного повідомлення відповідача про наявність зазначеної податкової вимоги .
Викладене свідчить, що податковим органом в межах наданих повноважень з до-триманням вимог чинного податкового законодавства за податковими зобов'язаннями, які вважаються узгодженими, сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 18.07.2018р. №73564-17/66 на суму 195 024,82 грн., яка вважається врученою відповідачу належним чином.
Оскільки сума податкового боргу змінилася, але податковий борг відповідачем не був погашений, позивачем згідно приписів п.59.5 ст. 59 ПК України податкова вимога додатково не надсилалася (не вручалася).
Так як станом на час звернення до суду позивачем доведено наявність податкового боргу відповідача з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 938,43 грн.; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 162 406,37 грн. ; військового збору в сумі 13 392,05 грн., на загальну суму 183 736,85 грн. , податковим органом обрано вірний спосіб погашення такого податкового боргу шляхом звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в зазначеній сумі, а тому позовні вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області правомірно задоволені судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні право-відносини, чи порушено норми процесуального права.
Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року по адміністративній справі № 160/10501/21- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає оскарженню згідно ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай