02 лютого 2023 р.Справа № 547/1024/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 06.04.2022 року головуючий суддя І інстанції: Самойленко Л.М., вул. Шевченка, 31, смт. Семенівка, Семенівський, Полтавська, 38200, повний текст складено 06.04.22 року у справі № 547/1024/21
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просила суд:
- скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00001053 від 11.11.2021 року.
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 06.04.2022 року у справі № 547/1024/21 позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ №00001053 від 11.11.2021 року до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивачки понесені судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 06.04.2022 року у справі № 547/1024/21 скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов'язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені в оскаржуваній постанові, а також підтверджуються наданими відповідачем доказами. В картці габаритно-вагового контролю зазначена як повна маса транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, так і навантаження на строєні осі, а саме 27 788 кг. при нормативно допустимому 22 т. При цьому зазначає, що вантажне перевезення здійснювалось транспортним засобом, який не використовувався як контейнеровоз, а тому навантаження на строєні осі мало бути не більше 22 т. Зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, формується системою в автоматичному режимі згідно Додатка 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 року за №512. При цьому вважає, що Інструкцією затверджено лише форму постанови, а не вимоги до її змісту. На переконання скаржника, форма постанови визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення, та не містить імперативні вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за змістом постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00001053 від 11.11.2021 року, провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту державного контролю на транспорті Соколюком Л.М., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM3, 3, установлено, що 11.11.2021 року о 14 год. 23 хв. за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км. 81+000 зафіксовано транспортний засіб IVECO STRALIS, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6% (5,788 тон), за що передбачено відповідальність ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. (а.с. 13-14).
У вищевказаній постанові зазначено, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалось технічним засобом WIM3, 3. Серія та номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк дії: № 35-02/6013, 6014, 6015, 6016 до 26.10.2022 року. Також міститься посилання на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.
Не погодившись з вищевказаною постановою, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем наявності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пунктів 1, 4, 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Одним з основних завдань Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює зокрема габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306(далі - ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
У відповідності до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 (далі - Правила №30), якими встановлені єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно частини 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі, зокрема п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що забороняється рух транспортних засобів та їх составів автомобільними дорогами, зокрема контейнеровозів з навантаженням на строєні осі - понад 24 т. у разі перевезення подільних вантажів.
Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500,00 грн. ч. 2 ст. 132-1 КупАП).
Колегія суддів враховує, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 марки IVECO STRALIS дана модель є вантажним спеціалізованим сідловим тягачем-Е (а.с. 16). Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 марки OVA 390K-95 9 реєстраційний номер НОМЕР_4 (напівпричеп до вищевказаного тягача) дана модель є спеціалізованим напівпричепом - спеціалізований Н/ПР-контейнеровоз-Е. В свідоцтві зазначено, що останній є переобладнаним з самоскида у 2019 р. встановлено контейнер типу 1А для перевезення сипких вантажів (зернових культур) (а.с. 17).
Згідно товарно-транспортної накладної GPZAV02 від 10.11.2021 року зазначено про здійснення перевезення вантажу - шрот соєвий спеціалізованим сідловим тягачем-Е IVECO STRALIS реєстраційний номер НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом-Е марки OVA 390K-95 реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с. 18).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що у контексті спірних відносин, навантаження на строєні осі вищевказаного транспортного засобу (н/пр контейнеровоз) при перевезенні подільного вантажу не мало перевищувати 24 т., тому є необґрунтованим висновок відповідача про перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР, на 6% (5,788 тон) з розрахунку навантаження на строєні осі не більше 22 т.
З приводу доводів апеляційної скарги про те, що оскільки у даному випадку здійснювалось перевезення шроту соєвого (насипом), то належним доказом надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозом є відповідний договір, оскільки згідно пункту 17.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору - на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору, а також про те, що у даному випадку позивачем організовано перевезення сипучого вантажу без тари, за відсутності обов'язкових документів, то колегія суддів зазначає, що предметом перевірки у цій справі є питання правомірності притягнення позивачки до відповідальності за допуск руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів навантаження на строєні осі транспортного засобу, а не правомірність перевезення сипучого вантажу без тари.
За наведених підстав є необґрунтованими також посилання апелянта на норми вищевказаних Правил № 363 в контексті заборони перевезення сипучих вантажів без тари в універсальних контейнерах, та про нененадання позивачкою доказів перевезення контейнеру із маркуванням, передбаченим для універсальних контейнерів.
При цьому колегія суддів враховує, що як було зазначено вище, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вищевказаний н/пр контейнеровоз є переобладнаним з самоскида у 2019 р. встановлено контейнер типу 1А для перевезення сипких вантажів (зернових культур).
Також, колегія суддів зазначає, що з представлених фотознімків фіксування транспортного засобу взагалі неможливо встановити наявність чи відсутність будь-яких маркувальних знаків (а.с. 31, 70 з.б., 71).
При цьому колегія суддів зазначає, що за правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно приписів частини 2 ст. 283 КУпАП щодо змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно частини 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно частини 4 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно п. 1 Розділу ІІ «Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі» Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 року за №512, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 р. за № 1286/36908 (далі Інструкція №512) уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.
Згідно п. 2 Розділу ІІ Інструкції №512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).
Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції №512 під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
У відповідності до додатка 1 до Інструкції №512 «Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України» повинна містити відомості про:
-марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу;
-повну масу транспортного засобу;
-ширину, висоту, довжину;
-розподіл на вантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.
Однак, з оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00001053 від 11.11.2021 року встановлено, що вона не відповідає вищевказаним вимогам додатка 1 до Інструкції №512, оскільки не містить відомостей про повну масу транспортного засобу, розподілу навантаження за вісями (сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі.
Зазначені недоліки позбавляють можливості надати повну та об'єктивну оцінку наведеним в постанові даним щодо перевищення нормативних параметрів навантаження на строєні осі транспортного засобу, і, відповідно, перевірити факт наявності адміністративного правопорушення.
При цьому колегія суддів зазначає, що кожною із сторін у цій справі наводяться власні математичні розрахунки навантаження на строєні осі, яким за наведених вище обставин неможливо надати об'єктивну оцінку.
Крім того, як було встановлено вище, є необґрунтованим висновок відповідача про перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6% (5,788 тон) з розрахунку навантаження на строєні осі не більше 22 т., оскільки навантаження на строєні осі транспортного засобу (н/пр. контейнеровоз) при перевезені подільного вантажу не повинно перевищувати 24 т.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проаналізувавши подані сторонами матеріали, які містяться у справі, вбачається відсутність належних і допустимих доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях/бездіяльності позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
При цьому колегія суддів враховує, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем наявності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, і, відповідно, про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга висновків суду першої інстанції, та правильності судового рішення не спростовує, тому підстави для її задоволення відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 06.04.2022 року у справі № 547/1024/21 суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 06.04.2022 року у справі № 547/1024/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко