01 лютого 2023 року Чернігів Справа № 620/4603/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі №620/4603/22, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року по справі № 620/4603/22 в частині не виплати пенсії з 01.04.2019, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат;
- винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року по справі № 620/4603/22;
- направити окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року по справі № 620/4603/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в місячний строк з моменту отримання даної окремої ухвали повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів.
Заявник обґрунтовує заяву тим, що при виконанні рішення суду від 11.08.2022 у справі № 620/4603/22 відповідач проявив протиправні дії: провів перерахунок пенсії з 01.04.2019 з обмеженням її максимального розміру.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідач надав письмові пояснення, зазначивши, що 09.12.2022 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 ОСОБА_1 Головним управлінням було здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.04.2021 № ФЧ33603, без обмеження пенсії максимальним розміром. Розмір пенсії за рішенням суду з 01.04.2019 складає 20506 грн. 85 коп. Однак рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 по справі № 620/4603/22 не зобов'язано Головне управління з 01.03.2022 здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром включно з індексацією згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118.
Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшенням відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 77 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення після її перерахунку з 01.04.2019, на підставі оновленої довідки від 22.04.2021 року № ФЧ33603 про розмір грошового забезпечення, виданої Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, та з обмеженням пенсії максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення зазначеного у довідці Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.04.2021 № ФЧ33603, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили 23.11.2022.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 відповідачем 09.12.2022 ОСОБА_1 Головним управлінням було здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.04.2021 № ФЧ33603, без обмеження пенсії максимальним розміром. Розмір пенсії за рішенням суду з 01.04.2019 складає 20506 грн. 85 коп.
В подальшому з 01.03.2022 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» відповідач здійснив індексацію пенсії позивача та почав виплачувати її останньому з обмеженням її максимальним розміром.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (даті - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 у справі 620/4603/22, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зобов'язано здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення зазначеного у довідці Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.04.2021 № ФЧ33603, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Натомість як вбачається з листа відповідача від 03.01.2023 № 80-9804/Н-02/8-2500/23 та пояснень від 31.01.2023 № 2500-0802-7/6176 пенсія позивачу з 01.03.2022 виплачується виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення зазначеного у довідці Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.04.2021 № ФЧ33603, з обмеження пенсії максимальним розміром.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
У судовому рішенні суд вказав, що Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, вони явно суперечать один одному.
Проте у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, які, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Тому обмеження Головним управління Пенсійного фонду України Чернігівській області максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Отже суд дійшов висновку, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 у справі 620/4603/22 з 01.03.2022 виконується не в повному обсязі, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15, від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14.
Відповідно до абзацу10 пункту 9 рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 №3 рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Важливо наголосити, що стаття 124 Конституції України, встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до приписів частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За таких обставин, з метою ефективного судового захисту прав позивача на пенсійне забезпечення, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, шляхом визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року по справі № 620/4603/22 в частині не виплати пенсії з 01.03.2022, без обмеження її максимальним розміром.
Щодо винесення окремої ухвали, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Частиною 3 статті 249 КАС України визначено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
У той же час відповідно до частин 4-6 статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Тобто окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених адміністративним процесуальним законом засобів.
Окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом вирішення справи по суті.
При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи в публічно-правових відносинах.
Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.
З урахуванням наведеного, системний аналіз положень статті 249 КАС України однозначно та чітко свідчить про те, що постановлення судом окремої ухвали слід розглядати саме як право суду, а не як його обов'язок.
Вирішення питання про постановлення окремої ухвали віднесено на розсуд суду, та здійснюється ним з урахуванням, зокрема значущості та/або системного характеру допущених порушень, а також нагального характеру необхідності їх усунення для дієвого відновлення прав особи.
Розглянувши матеріали справи суд не вбачає достатніх підстав для винесення окремої ухвали.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року по справі № 620/4603/22 в частині не виплати пенсії з 01.03.2022 без обмеження її максимальним розміром.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Падій