Справа № 560/11653/22
іменем України
01 лютого 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) при перерахуванні стажу державної служби ОСОБА_1 та невиплати йому компенсації за невикористану відпустку за стаж державної служби за 2022 при звільненні;
- зобов'язати Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 у трикратному розмірі час проходження військової служби, протягом якого ОСОБА_1 , брав участь в антитерористичній операції в особливий період;
- виплатити позивачу компенсацію за невикористану відпустку за стаж державної служби з 2022 при звільненні;
- стягнути з Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь позивача моральну шкоду у розмірі 7753,32 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до його стажу державної служби не було зараховано час проходження ним військової служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції в особливий період, який зараховується до стажу державної служби у трикратному розмірі, внаслідок чого позивачу не було виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку за стаж державної служби у 2022 (за його розрахунком приведена дата без урахування АТО - 13.10.1975, з урахуванням АТО дата - 15.07.1975).
05.10.2022 позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу відповідача заяву із проханням провести обчислення приведеної дати стажу державної служби ОСОБА_1 , з урахуванням періоду, коли він брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 02.07.2015 по 16.08.2015 в трикратному розмірі, для встановлення його права на отримання грошової компенсації за 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби за 2022.
В разі задоволення його заяви просив кошти перерахувати на його зарплатний рахунок.
Відповіді позивач не отримав, тому звертається в суд з даним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив, в якому у задоволенні позову просить суд відмовити.
В обгрунтування відзиву зазначив, що за наслідками розгляду заяви позивача, управлінням персоналу Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перевірено приведену дату стажу державної служби позивача з врахуванням його участі в антитерористичній операції, в результаті чого було встановлено, що приведена дата стажу державної служби позивача становить 27.05.1975 року.
У зв'язку із цим 02.11.2022 року видано наказ №2601/04 "Про внесення змін до наказу від 27.09.2022 року № 2086/04 "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким внесено зміни до наказу від 27.09.2022 № 2086/04 "Про звільнення ОСОБА_1 " та проведено перерахунок компенсації за невикористану відпустку, яку ОСОБА_1 , отримав на картковий рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тому відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 року вирішено повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 від 15.11.2022 про уточнення позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали, встановив наступне.
Наказом Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 27.09.2022 № 2086/04 ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області 29.09.2022 у звя'зку із досягненням ним 65-річного віку та виходом на пенсію відповідно до пункту 7 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу», з припиненням державної служби.
Згідно пункту 3 вказаного наказу відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки", виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані дні відпустки, а саме:
- 4 календарних дні додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби за 2020 рік;
- 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби за 2021 рік;
- 6 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 28.12.2019 по 27.12.2020;
- 11 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 28.12.2020 по 27.12.2021;
- 9 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 28.12.2021 по 29.09.2022.
Ознайомившись із змістом даного наказу, позивач дізнався, що йому не нараховано грошову компенсацію за 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби за 2022 року.
В телефонному режимі працівник відповідача повідомив позивача про те, що дата звільнення передує приведеній даті стажу державної служби ОСОБА_1 , яка обчислена на підставі його стажу державної служби, тому право на компенсацію за цю відпустку позивач не має.
Згідно даних трудової книжки позивача, останній:
- з 01.08.1974 по 31.12.2004 проходив службу у Збройних Силах;
- з 06.06.2005 по 31.12.2010 перебував на посаді керівника апарату військового місцевого суду Хмельницького гарнізону;
- з 07.10.2011 по 27.12.2019 перебував на посадах старшого державного виконавця Летичівського районного управління юстиції, провідного та головного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області (з 02.02.2015 Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області)
Крім цього, в період з 28.01.2015 по 12.05.2016 позивач проходив військову службу по мобілізації на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 № 15/2015, що підтверджується копією витягу з послужного списку ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи, що до його стажу державної служби не було зараховано час проходження ним військової служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції в особливий період, який зараховується до стажу державної служби у трикратному розмірі, 05.10.2022 засобами поштового зв'язку направив на адресу відповідача заяву із проханням провести обчислення приведеної дати стажу державної служби ОСОБА_1 , з урахуванням періоду, коли він брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 02.07.2015 по 16.08.2015 в трикратному розмірі, для встановлення його права на отримання грошової компенсації за 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби за 2022.
Не отримавши відповіді на свою заявою, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту першого статті 37 Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (далі Закон) стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа
Відповідно до пункту третього статті 37 цього Закону порядок ведення та зберігання особових справ державних службовців визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Порядок ведення особових справ державних службовців (далі Порядок) затверджено наказом Національного агенства України з питань державної служби № 64 від 22.03.2016 "Про затвердження Порядку ведення та вберігання особових справ державних службовців".
Відповідно до пункту другого Розділу 1 цього Порядку мета ведення та зберігання особових справ державних службовців - системне відображення вступу, проходження та припинення державної служби державним службовцем.
Відповідно до пункту третього Розділу 3 цього Порядку в особовій справі державного службовця міститься інформація, що відображає відносини, які виникають у зв'язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а також біографічні та інші дані про державного службовця.
Відповідно до пункту четвертого Розділу 1 цього Порядку ведення, облік та зберігання особових справ здійснює служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець.
Порядок ведення особових справ зазначений у Розділі 11 цього Порядку, зокрема, пунктом другим передбачено, що в особовій справ мають бути копії документів про надані пільги (у разі наявності).
Особові справи ведуться Управлінням персоналу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Положення про Управління персоналу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерсва юстиції (м. Хмельницький) (далі - Положепня) затверджено наказом Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 20.01.2020 № 110/09.
Підпунктом 20 пункту 2 Розділу 11 цього Положення Управління персоналу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відповідно до покладених на нього завдань обчислює стаж роботи та державної служби.
Пунктом першим статті 46 Закону України "Про державну службу" встановлено, що стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Пунктом 3 статті 46 Закону України "Про державну службу" встановлено, що порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення стажу державної служби затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229, пунктом 4 якої встановлено, час перебування на яких посадах зараховується до стажу державної служби.
Разом з тим, пунктом 6 цього Порядку встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-УІ1 від 10 грудня 2015 (далі Закон) обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Закон України "Про державну службу" № 889-VII від 10 грудня 2015 набрав чинності у 2016 (ВВР, 2016, №4, ст. 43).
Пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 здійснюється відповідно до Порядку №283, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 (далі - Порядок).
Пунктом 3 цього порядку (який доповнено постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 22.10.2014) встановлено, що до стажу державної служби включається у трикратному розмірі час проходження військовослужбовцями військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції в особливий період.
Стаж державної служби надає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Судом встановлено, що позивач приймав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в період з 02.07.2015 по 16.08.2015, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2015 року № 6034, тобто до набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VII від 10 грудня 2015.
Період з 02.07.2015 по 16.08.2015 не був зарахованим відповідачем до стажу державної служби позивача, що вплинуло на приведену дату державної служби.
Згідно пункту 1 статті 58 Закону України «Про державну службу» за кожний рік державної служби після досягнення п'ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
Відповідно до пункту 1 статті 24 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР від 15.11.1996 у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток (далі - Порядок), затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 270.
Пунктом 3 нього Порядку встановлено, що додаткова відпустка конкретної тривалості надається державним службовцям після досягнення відповідного стажу державної служби.
Позивач має відповідний стаж державної служби, тривалість додаткової оплачуваної відпустки (15 календарних днів) для позивача не змінювалася протягом тривалого часу.
Пунктом 4 цього Порядку встановлено, що додаткова відпустка, яка надасться державним службовцям, належить до щорічних відпусток.
Абзацом другим пункту 9 цього Порядку встановлено, що під час звільнення державного службовця йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні додаткової відпустки.
На виконання вимог Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474, Концепції впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2017 р. № 844-р, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 №1343 «Про затвердження Положення про інформаційну систему управління людськими ресурсами в державних органах», наказу Національного Агентства України з питань державної служби від 16.01.2021 № 6-21 «Про впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах» з січня 2021 року кадрове діловодство у Центрально-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Хмельницький) здійснюється в інформаційній системі управління людськими ресурсами в державних органах (далі - інформаційна система або HRIMS), яка формується (створюється) і використовується для забезпечення функціонування централізованої бази даних державних службовців, інших працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів/підрозділів, місцевих органів виконавчої влади та інших державних органів, на працівників яких поширюється дія Закону України “Про державну службу”, а також для задоволення потреб щодо автоматизації та цифровізації процесів, пов'язаних із виконанням функцій управління персоналом та нарахування заробітної плати.
Інформаційна система - це сукупність організаційних і технічних засобів, які забезпечують формування інформаційного ресурсу щодо управління персоналом в державних органах, включаючи інформацію про структуру та штатний розпис державних органів, посади державної служби, особові справи державних службовців відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу", нарахування і оплату праці, заохочення, відпустки, службову кар'єру, службову дисципліну, професійну компетентність та професійне навчання.
Дані щодо трудової діяльності вносяться згідно записів трудової книжки працівника (дата призначення, дата звільнення, займана посада та тип посади, місце роботи), на основі яких HRIMS проводиться автоматичний розрахунок стажу працівника, приведеної дати стажу державної служби.
Відповідач у відзиві зазначив, що згідно відомостей, які містяться в даній системі, станом на 29.09.2022 (дату звільнення позивача) приведена дата стажу державної служби ОСОБА_1 , - 10.10.1975 року.
Період участі в антитерористичній операції (з 02.07.2015 по 16.08.2015) HRIMS не був автоматично зарахований у трикратному розмірі, тому зміна приведеної дати не відбулася.
Тому при прийнятті наказу від 27.09.2022 року № 2086/04 "Про звільнення ОСОБА_1 " відповідачем не враховано право позивача на 15 календарних днів додаткової відпустки за стаж державної служби за 2022 рік, оскільки згідно відомостей даної системи право на таку відпустку не настало.
В процесі судового розгляду, судом встановлено, що відповідач, після розгляду заяви позивача від 05.10.2022 року, яка надійшла до нього в жовтні 2022 року, перевірив приведену дату стажу державної служби позивача з врахуванням його участі в антитерористичній операції, в результаті чого встановив, що приведена дата стажу державної служби позивача 27.05.1975 року, а не 10.10.1975 року.
Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 02.11.2022 року видано наказ №2601/04 "Про внесення змін до наказу від 27.09.2022 року № 2086/04 "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким внесено зміни до наказу від 27.09.2022 № 2086/04 «Про звільнення ОСОБА_1 , шляхом доповнення пункту 3 абзацом 6 "-15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби за 2022 рік".
Відповідач 04.11.2022 року провів позивачу нарахування та виплату компенсації за невикористані 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби за 2022 рік, що підтверджується випискою по картковому рахунку.
Суд зазначає, що даний адміністративний позов підписаний позивачем 04.11.2022 року, засобами поштового зв'язку направлений на адресу суду 04.11.2022 року, провадження у справі відкрито 11.11.2022 року.
Таким чином, на момент розгляду справи судом, обставини, які були підставою для звернення позивача до адміністративного суду із даним позовом, припинили своє існування, а відтак і відсутній предмет спору. Адже предметом даного спору є бездіяльність відповідача щодо обрахунку стажу позивача, та виплати йому грошової компенсації, та зобов'язання його вчинити певні дії.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди (ст.125 Конституції України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Водночас, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення спірних правовідносин незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду за їх захистом, оскільки звернення до суду має на меті відновлення порушених суб'єктивних прав такої особи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, в яких позивач просить визнати протиправною бездіяльність Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) при перерахуванні стажу державної служби ОСОБА_1 та невиплати йому компенсації за невикористану відпустку за стаж державної служби за 2022 при звільненні, та зобов'язати Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 у трикратному розмірі час проходження військової служби, протягом якого ОСОБА_1 , брав участь в антитерористичній операції в особливий період; виплатити позивачу компенсацію за невикористану відпустку за стаж державної служби з 2022 при звільненні.
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (подалі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд зазначає, що позивачем не доведено, у чому безпосередньо полягає завдана йому моральна шкода, та з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір, та якими доказами це підтверджується, а тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди також належить відмовити.
Окрім того, суд не бере до уваги розмір грошової компенсації в сумі 7753,32 грн., за завдану моральну шкоду, оскільки для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди у розрахунку позивача була застосована методика та формула російського вченого А.М. Ерделевського, яка є лише рекомендацією.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судових витрат, які б підлягали стягненню на користь сторін, відповідно до ст. 139 КАС України, судом не встановлено.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул. Володимирська, 91,Хмельницький,Хмельницька область,29005 , код ЄДРПОУ - 43316784)
Головуючий суддя В.К. Блонський