Справа № 560/11346/22
іменем України
02 лютого 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо не проведення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.11.2018 по день фактичного розрахунку 29.09.2022 включно та зобов'язати відповідача на рахувати і виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.11.2018 по день фактичного розрахунку 29.09.2022 виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, з урахуванням раніше виплаченої суми середнього заробітку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами розгляду судом справи №560/1494/20 військову частину НОМЕР_1 було зобов'язано нарахувати та виплатити йому як учаснику бойових дій грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015- 2018 роки, а за результатами розгляду судом справи №560/2216/21 військову частину НОМЕР_1 було зобов'язано нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Вказує, що 05.06.2020 йому нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій в сумі 24817,09грн та 06.08.2021 нарахована та виплачена індексацію грошового забезпечення сумі 1656,52 грн. Рішенням від 25.10.2021 у справі №560/10302/21 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.11.2018 по 06.08.2021 та стягнув з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з грошового забезпечення при звільненні за період з 25.11.2018 по 06.08.2021 в розмірі 26473,61 грн (двадцять шість тисяч чотириста сімдесят три гривні 61 коп.) з урахуванням обов'язкових платежів та виплат.
На виконання рішення суду від 20.12.2021 у справі №560/10843/21 відповідач 29.09.2022 виплатив невиплачену при звільненні індексацію грошового забезпечення в сумі 80714,33 грн. Вказує, що після зарахування коштів звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період 25.11.2018 по день фактичного розрахунку 29.09.2022, однак отримав відмову. Вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.11.2018 по 29.09.2022, тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 31.10.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження .
У поданому до суду відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив про відсутність підстав для застосування відповідальності, передбаченої статтями 116, 117 КЗпП. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №275 від 26.11.2018 позивач з 25.11.2018 виключений зі списків особового складу.
Рішенням від 07.05.2020 у справі №560/1494/20 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період 2015-2018 років, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Рішенням від 25.06.2021 у справі № 560/2216/21 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
Рішенням суду від 25.10.2021 у справі №560/10302/21 Хмельницький окружний адміністративний суд стягнув з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку з грошового забезпечення при звільненні за період з 25.11.2018 по 06.08.2021 в розмірі 26473,61 грн.
Рішенням від 20.12.2021 у справі №560/10843/21 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяця останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року.
29.09.2022 військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила індексацію грошового забезпечення в сумі 80714,33 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період 25.11.2018 по день фактичного розрахунку 29.09.2022. Листом від 25.10.2022 військова частина НОМЕР_1 повідомила про відмову.
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати середнього заробітку за період затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 25.11.2018 по 29.09.2022, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 КЗпП України (в редакції Закону України "Про внесення змін в законодавчі акти України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 N 2352-IX (далі - Закон N 2352-IX ), чинній на час звернення із позовом, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
Правовідносини щодо відшкодування заробітної плати за час затримки остаточного розрахунку врегульовані нормами Кодексу законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (надалі - Порядок № 100).
Згідно із статтею 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.
Передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. При цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
З 19.07.2022 року за затримку виплати належних сум при звільненні звільнений працівник має право на отримання середнього заробітку за весь час затpимки по день фактичного розpахунку але не більше ніж за шість місяців.
Фактичний розрахунок здійснений з позивачем 29.09.2022, після набрання чинності статті 117 КЗпП України в редакції Закону N 2352-IX.
Тому, за затримку розрахунку при звільненні, яке відбулось 25.11.2018, позивач має право на отримання середнього заробітку по день фактичного розрахунку 29.09.2022 але не більше ніж за шість місяців.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2021 у справі №560/10302/21 відповідач виплатив позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 26473,61 грн за період з 25.11.2018 по 06.08.2021.
З урахуванням положень Порядку №100 розмір середнього заробітку визначається на день звільнення, тому не залежить від розміру виплати, отриманої позивачем на виконання рішень судів після звільнення з військової служби.
Тому, повторне стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку виплати всіх сум при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України за період з 25.11.2018 по 25.05.2019 (за шість місяців) призведе до застосування до відповідача подвійної відповідальності за одне і теж порушення.
Тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.11.2018 по 25.04.2022 не підлягають до задоволення.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.10.2021 по 25.04.2022 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя О.К. Ковальчук