Справа № 500/3269/22
31 січня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Копичинецької міської ради (далі - відповідач) в якому просила:
- визнати протиправними дії Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області щодо встановлення факту належності спірної земельної ділянки (по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) до земель загального користування Копичинецької міської ради;
- зобов'язати Копичинецьку міську раду Чортківського району Тернопільської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та споруд (присадибна ділянка), а також земельної ділянки по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати Копичинецьку міську раду Чортківського району Тернопільської області подати суду звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України;
Представник позивача подала до суду 04.12.2022 заяву про зміну предмета позову, в якій просила визнати протиправними дії Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області щодо встановлення факту належності спірної земельної ділянки (по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) до земель загального користування Копичинецької міської ради;
- зобов'язати Копичинецьку міську раду Чортківського району Тернопільської області затвердити поданий ОСОБА_1 проєкт землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та споруд (присадибна ділянка), а також земельної ділянки по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Також, 03.01.2023 представник позивача подала заяву про зміну предмета позову, в якій зокрема просить:
- визнати протиправними дії Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області щодо встановлення факту належності спірної земельної ділянки (по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) до земель загального користування Копичинецької міської ради;
- зобов'язати Копичинецьку міську раду Чортківського району Тернопільської області погодити конфігурацію земельної ділянки відповідно до графічного додатку (кадастрового плану) земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , для обслуговування будинковолодіння ОСОБА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Копичинецька міська рада прийняла рішення на сесії щодо позивачки - №333 третьої сесії Копичинецької міської ради від 18 квітня 2019 року - про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації. Проте, дана документація не надавалась на затвердження, оскільки відповідач не погодив конфігурацію земельної ділянки, тому у червні 2022 року вона звернулася до відповідача з клопотанням роз'яснити, на якій підставі, відповідно до якої документації Копичинецькою міською радою Чортківського району Тернопільською області був установлений факт належності земельної ділянки до земель загального користування. У липні 2022 року позивачка отримала відповідь на її звернення № 560 від 08.07.2022, у якій вказано, що заїзд, про який йдеться у її заяві, є частиною АДРЕСА_3 .
Встановлюючи даний факт, відповідач не надав жодних документів з вище переліченого на підтвердження того, що вказані документи містять інформацію про те, що спірний заїзд є частиною АДРЕСА_1 та належить до земель загального користування. Твердження відповідача про те, що заїзд, про який йдеться у заяві, є частиною АДРЕСА_3 , нічим необґрунтованим, поверхневим та недослідженим. Просить позов задовольнити.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2022 дану справу передано на розгляд судді Баранюку А.З.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2022 дану справу передано на розгляд судді Осташу А.В.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 22.11.2022.
Протокольною ухвалою суду від 22.11.2022 продовжено процесуальний строк для подачі відзиву до 01.12.2022 та відкладено розгляд справи на 08.12.2022.
Відповідач надіслав відзив на позов 30.11.2022, у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що Комісією Копичинецької міської ради у присутності позивача проводилося обстеження земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , про що були складені акти від 21.08.2019 та 25.09.2019. У ході обстеження було з'ясовано, що спірний заїзд належить до земель загального користування, що було зафіксовано у актах обстежень земельних ділянок від 21.08.2019 та 25.09.2019.
Зокрема, під час обстеження комісією було встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 огороджена металічним плотом, який встановлений на бетонному бордюрі до будинковолодіння позивача облаштовано заїзд за рахунок частини АДРЕСА_1 . А тому, вважають, що позов не підлягає до задоволення.
Ухвалою суду від 08.12.2022 відкладено розгляд справи на 27.12.2022 та витребувано у позивачки копію проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, який подавався на затвердження до Копичинецької міської ради.
Представник позивача подала до суду 15.12.2022 на виконання вимог ухвали суду технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої на замовлення ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.12.2022 відкладено розгляд справи на 31.03.2023.
Представник позивача подала до суду 03.01.2023 заяву про зміну предмету позову, оскільки як встановлено після дослідження технічної документації із землеустрою, що вона на затвердження не подавалась до відповідача, оскільки відповідач не погодив конфігурацію земельної ділянки та відповідно змінився предмет позову про який наведено вище.
В судове засідання 31.01.2023 позивач та її представник не прибули.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що розміщені по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20.07.2002, зареєстрованого в реєстрі за № 386.
Дане будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці площею 0,1000 га, яка перебуває у її користуванні.
Позивачка звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1000 га, що розташована по АДРЕСА_1 , з метою передачі її безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Копичинецька міська рада прийняла рішення на третій сесії восьмого скликання № 333 від 18 квітня 2019 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 ", яким надала дозвіл громадянці ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1000 га, що розташована по АДРЕСА_1 , з метою передачі її безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови (угіддя - забудовані землі зайняті одно- та двоповерховою житловою забудовою), що перебувають у користуванні громадян та зобов'язано подати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1000 га на затвердження у міську раду згідно норм чинного законодавства.
Дана технічна документація не подавалась на затвердження відповідача.
Проте, позивачка 29.06.2022 позивачка звернулася до відповідача з проханням створити комісію для встановлення, чи відповідає дійсне розташування спірної земельної ділянки по АДРЕСА_4 (заїзду), її розташуванню, вказаному у ситуаційному плані міста Копичинці за матеріалами аерофотозйомки 1983 року, генеральному плані міста Копичинці, розробленому інститутом «Гіпроград» (м. Київ) у 1986 році та 1987 році та з'ясувати, чи не відбулося зміщення нумерації будиноковолодінь у ситуаційному плані міста Копичинці за матеріалами аерофотозйомки 1983 року, генеральному плані міста Копичинці, розробленому інститутом «Гіпроград» (м. Київ) у 1986 році та 1987 році.
У відповіді на це звернення, відповідач надав лист від 08.07.2022 №560 в якому зазначив, що Комісією Копичинецької міської ради, у Вашій присутності та в присутності суміжного землекористувача ОСОБА_2 проводилось обстеження земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_5 , про що складено акти від 21.08.2019 року та від 25.09.2019 року та надано відповідні рекомендації.
Отже, враховуючи вище наведене та беручи до уваги викопіювання з генерального плану м. Копичинці, який розроблений інститутом «Діпромісто» м. Київ у 1987 році та який зберігається в управлінні містобудування та архітектури Тернопільської ОДА, викопіювання з ситуаційного плану м. Копичинці, виготовлені на основі матеріалів аерофотографій 1983 року, де чітко позначено зламану лінію на межі будинковолодінь у АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_5 , проект встановлення меж і утворення території Копичинецької міської Ради народних депутатів Гусятинського району Тернопільської області, розроблений Тернопільським філіалом Українського НДіПВІ по землеустрою - УкрНПІземпроект у 1991 році, річний земельний звіт по Копичинецькій міській раді станом на 01.01.2016 року, враховуючи фактичне використання земельних ділянок та існуючі більше 30-ти років межі земельних ділянок, повідомляємо про встановлення факту належності земельної ділянки (частини вулиці Словацького) до земель загального користування Копичинецької міської ради.
Позивачка, повторно звернулась до відповідача із заявою до відповідача із проханням створити комісію для встановлення, чи відповідає дійсне розташування спірної земельної ділянки по АДРЕСА_4 (заїзду), її розташуванню, вказаному у ситуаційному плані міста Копичинці, про що відповідач листом від 29.08.2022 №760 повідомив позивачку про те, що ними встановлено факт належності земельної ділянки (частини вулиці Словацького) до земель загального користування.
Вважаючи дії відповідача щодо встановлення факту належності спірної земельної ділянки (частини вулиці Словацького) до земель загального користування Копичинецької міської ради протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що спірним у даній справі є питання не затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а дії відповідача щодо встановлення факту приналежності спірної земельної ділянки до земель загального користування та її межі, тобто конфігурації.
Відповідно до приписів статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно положень статті 106 Земельного кодексу України спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.
Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.
Статтею 107 Земельного кодексу України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.
У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» (тут і далі в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); є) копію правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об'єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після вик
З матеріалів справи вбачається, що згідно із технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , місце розташування земельної ділянки відображено з індексної кадастрової карти, межі земельної ділянки в натурі встановлювались в присутності суміжних землевласників і користувачів, заяв та скарг при погодженні і встановленні меж земельної ділянки в натурі не поступало, про що складено акт встановлення та закріплення меж земельної ділянки.
Позивач звернувся до відповідача з проханням створити комісію для встановлення, чи відповідає дійсне розташування спірної земельної ділянки по АДРЕСА_4 (заїзду), її розташуванню, вказаному у ситуаційному плані міста Копичинці за матеріалами аерофотозйомки 1983 року, генеральному плані міста Копичинці, розробленому інститутом «Гіпроград» (м. Київ) у 1986 році та 1987 році та з'ясувати, чи не відбулося зміщення нумерації будиноковолодінь у ситуаційному плані міста Копичинці за матеріалами аерофотозйомки 1983 року, генеральному плані міста Копичинці, розробленому інститутом «Гіпроград» (м. Київ) у 1986 році та 1987 році.
У відповіді на це звернення, відповідач надав лист від 08.07.2022 №560 в якому зазначив, що Комісією Копичинецької міської ради, у Вашій присутності та в присутності суміжного землекористувача ОСОБА_2 проводилось обстеження земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_5 , про що складено акти від 21.08.2019 року та від 25.09.2019 року та встановлено факт належності земельної ділянки (частини вулиці Словацького) до земель загального користування Копичинецької міської ради.
Обґрунтовуючи даний факт, відповідач зсилався на викопіювання з генерального плану м. Копичинці, який розроблений інститутом «Діпромісто» м. Київ у 1987 році та який зберігається в управлінні містобудування та архітектури Тернопільської ОДА, викопіювання з ситуаційного плану м. Копичинці, виготовлені на основі матеріалів аерофотографій 1983 року, де чітко позначено зламану лінію на межі будинковолодінь у АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_5 , проект встановлення меж і утворення території Копичинецької міської Ради народних депутатів Гусятинського району Тернопільської області, розроблений Тернопільським філіалом Українського НДіПВІ по землеустрою - УкрНПІземпроект у 1991 році, річний земельний звіт по Копичинецькій міській раді станом на 01.01.2016 року, враховуючи фактичне використання земельних ділянок та існуючі більше 30-ти років межі земельних ділянок, повідомило про встановлення факту належності земельної ділянки (частини вулиці Словацького) до земель загального користування Копичинецької міської ради.
Водночас відповідач вказує у відзиві, що у генпланах допущене зміщення нумерацій будинковолодінь. Зокрема, у генпланах під номером 15 насправді розташоване будиковолодіння АДРЕСА_5 , а поряд з ним справа - розташоване будинковолодіння АДРЕСА_1 (позивачки), яке нумерується як 13.
Зокрема позивачка не заперечує той факт, що земельна ділянка, яка у генпланах нумерована як 11, містить заїзд вглиб з боку вулиці Словацької, у той же час згідно з актом відведення в натурі земельної ділянки для індивідуального будівництва 1985 р. та викопіюванням з генерального плану м. Копичинці 1983 р. 1986 р. 1987 р., заїзд включено в межі присадибної ділянки позивачки.
Отже, суд зазначає, що відбулись зміни щодо інформації про технічну документацію та зміни конфігурації земельної ділянки.
Зазначене не заперечувалось учасниками справи.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі статтями 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Однак, у ході судового розгляду справи, відповідачем жодного офіційного документу щодо встановлення факту належності спірної земельної ділянки до власності територіальної громади та до земель загального користування відповідачем не прийнято.
Отже, відповідачами як суб'єктами владних повноважень в обґрунтування законності оскаржуваних позивачем дій не було надано належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували законність встановлення факту належності спірної земельної ділянки (частини вулиці Словацького) до земель загального користування Копичинецької міської ради.
Щодо твердження відповідачів про те, що встановлення даного факту з'ясовано із врахуванням викопіювання з генерального плану міста Копичинці, який розроблений інститутом «Діпромісто», м. Київ, у 1987 році та який зберігається в управлінні містобудування та архітектури Тернопільської ОДА, викопіювання з ситуаційного плану міста Копичинці, виготовленого на основі матеріалів аерфотографій 1983 року, де чітко позначено зламану лінію на межі будинковолодіння АДРЕСА_1 , проекту встановлення меж і утворення території Копичинецької міської Ради народних депутатів Гусятинського рйону Тернопільської області, розробленого Тернопільським філіалом Українського НДІПВ1 по землеустрою - УкрНПІземлепроєкт у 1991 році, річного звіту по Копичинецькій міській раді станом на 01.01.2016, враховуючи фактичне використання земельної ділянки протягом близько 30-ти років, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.
По-перше, відповідачем не долучено документів на підтвердження даних фактів, по - друге, суд звертає увагу, що відповідач у відзиві погоджується із позивачем про те, дійсно у генпланах допущене зміщення нумерації будинковолодінь, зокрема у генпланах під номером АДРЕСА_6 , а поряд з ним справа розташоване будинковолодіння позивачки 11, яке нумерується як 13, а тому наявність такого зміщення спростовує встановлений відповідачем факт приналежності земельної ділянки позивачки до земель загального користування, оскільки базується на генпланах, які не відповідають фактичному розташуванню земельних ділянок, що і не заперечується відповідачем у справі.
Отже, враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідно до кадастрового плану земельної ділянки №6121610400:02:001 по її межі наявні землі загального користування (землі Копичинецької міської ради від А до Б), проте враховуючи зміщення нумерації будинковолодіння у натурі, не можливо стверджувати, що земельна ділянка яка розташована під будинковолодінням позивачки відноситься до таких земель.
Отже, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо встановлення даного факту.
Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.158 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженнями позивача про необхідність погодження меж та конфігурації з суб'єктом, що представляє Копичинецьку громаду та розпоряджається її майном, тобто з Копичинецькою міською радою.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону №3613-VI виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.
В ході судового розгляду справи відповідачами не доведено як наявність помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки кадастровий номер 6121610400:02:001, допущеної у документації із землеустрою, що надавалась позивачем, в якій відсутні відповідні висновки.
При цьому, як вбачається з наявних у справі матеріалів, вказана технічна документація була виготовлена за заявою позивачки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , в якій також не вказано про наявність помилки, допущеної у координатах поворотних точок меж спірної земельної ділянки.
Згідно із Завданням на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кінцевим результатом робіт є встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановленого зразка (пункт 11).
На переконання суду, при вчиненні оскаржуваних дій (щодо встановлення факту приналежності земельної ділянки до земель загального користування) Копичинецька міська рада діяла не на підставі законодавства, яке регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення такого виду дій; недобросовісно та нерозсудливо; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Таким чином, наявні правові підстави для визнання протиправними дій протиправними дії Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області щодо встановлення факту належності спірної земельної ділянки (по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) до земель загального користування Копичинецької міської ради.
Належним способом захисту порушених прав позивача як розпорядника земель комунальної власності, що призвело до факту належності спірної земельної ділянки до земель загального користування Копичинецької міської ради, буде зобов'язання відповідача погодити межі та конфігурацію земельної ділянки відповідно до графічного додатку (кадастрового плану) земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , для обслуговування будинковолодіння ОСОБА_1 .
Згідно положень частини першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно частин першої - третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачі не довели обґрунтованість та законність оскаржуваних позивачем дій. Натомість доводи останнього свідчать про обґрунтованість заявлених вимог.
Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із наявної у справі квитанції, при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 1984,80 грн.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат у виді судового збору в розмірі 1984,80 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області щодо встановлення факту належності спірної земельної ділянки (по АДРЕСА_1 та 13, м. Копичинці) до земель загального користування Копичинецької міської ради.
3. Зобов'язати Копичинецьку міську раду Чортківського району Тернопільської області погодити конфігурацію та межі земельної ділянки відповідно до графічного додатку (кадастрового плану) земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , для обслуговування будинковолодіння ОСОБА_1 .
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1984,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 01 лютого 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_7 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Копичинецька міська рада Чортківського району Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. 22 Січня, 29,м. Копичинці,Чортківський район, Тернопільська обл.,48260 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04058380);
Головуючий суддя Осташ А.В.