про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2023 року Справа № 480/693/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про стягнення грошової допомоги,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) з позовною заявою до ОСОБА_1 , і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача виплачену одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 120667,80 гривень.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Даючи оцінку дотримання позивачем строку звернення до суду, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На час звернення позивача до суду з цим позовом Велика Палата Верховного Суду визначила, що аналогічні спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 818/1688/16 , на яку також посилається позивачем в адміністративному позові, зазначено, що у випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналіз висновку Великої Палати Верховного Суду дає підстави вважати, що по - перше спір про стягнення коштів є публічно - правовим, а по - друге виникає із відносин публічної служби.
Як свідчать матеріали позовної заяви, звернення до суду обумовлено тим, що відповідач звільнений зі служби 12.05.2022 на підставі наказу №245-ос від 12.05.2022.
На підставі зазначеного наказу №245-ос від 12.05.2022 відповідачу було виплачено одноразову грошову допомогу за 22 календарних років служби, що підтверджується платіжним дорученням від 13.05.2022 №624, які на даний час позивач просить стягнути з відповідача.
Отже, з огляду на те, що стягнення коштів за цим позовом пов'язано із зобов'язанням, яке виникло під час проходження особою (відповідачем) публічної служби, до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду, встановлений частиною 5 статті 122 КАС України.
У постанові від 29 квітня 2020 року по справі №560/1942/19 (адміністративне провадження №К/9901/1530/20) Верховний Суд наголосив, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
У даному випадку, позивачем пропущено значний проміжок часу між днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів (12.05.2022 під час звільнення позивача з військової служби та виплатою 13.05.2022 одноразової грошової допомоги на підставі наказу від 12.05.2022), і днем, коли він звернувся до суду за їх захистом (23.12.2022), тобто поза межами місячного строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.
Крім того, в матеріалах справи наявний лист позивача від 05.10.2022 №14/8474-22-вих в якому зазначено, що позивачу після проведеної аудиторської перевірки було відомо про отримання коштів відповідачем, які позивач зазначає як незаконно отримані. До суду позивач звернувся лише 23.12.2022 через поштове відділення.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно частин 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У даному випадку, позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду не надано із посиланням на норми чинного законодавства причин поважності пропуску строку звернення до суду та наданням підтверджуючих доказів.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання документального обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду, із наданням відповідних підтверджуючих доказів, у т.ч. зазначення реквізитів висновків проведеного аудиторської перевірки, проведеної в прикордонному загоні, (витяг із такого висновку відносно спірних правовідносин та позивача), на які посилається позивач в листі від 05.10.2022 №14/8474-22-вих та на підставі якого прийнято наказ від 14.11.2022 №519-ос.
Крім того, згідно зі ч. 2 статті 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Всупереч зазначеної норми позивачем не надано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (листа з описом вкладення).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що згідно даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" позивач - НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), зареєстрований у системі "Електронний суд", а тому позивач не позбавлений можливості надсилати докази виконання вимог даної ухвали суду через систему "Електронний суд".
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про стягнення грошової допомоги - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, у тому числі і через систему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета