02 лютого 2023 року Суми Справа № 480/1204/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів: 1.Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області;
2. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області;
про визнання протиправними та скасування рішення.
Суть спору, позиція сторін.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області № 184250007029 від 30.12.2021 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пунку "Б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до спеціального стажу позивача період її роботи з 29.06.1989 по 01.09.1996 апаратником-поливником магнітних стрічок відділення поливу магнітних стрічок виробництва магнітних стрічок (ц. 2100) (Хімічне виробництво) на ВАТ АК "Свема", та період її навчання в Шосткинському професійно-технічному училищі (ПТУ) № 13 з 01.09.1986 по 29.06.1989; зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. Б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з дати звернення за нею, а саме з 18.11.2021.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем було подано пакет документів із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, за результатами розгляду якої відповідачем - ГУ ПФУ в Миколаївській області, прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в шкідливих та важких умовах та недосягненням пенсійного віку. Позивач вважає, що таке рішення є неправомірним.
Відповідач - ГУ ПФУ в Миколаївській області, подав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує.
Відзив мотивовано тим, що спірне рішення прийнято правомірно, оскільки вік позивача на момент звернення становить 50 років 3 місяці 24 дні, страховий стаж 25 років 3 місяці 24 дні, а пільговий стаж за Списком № 2 - 1 рік 3 місяці 15 днів. Зазначає, що нормою п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам надано право виходу на пенсію за Списком № 2 після досягнення 55 років. Період роботи позивача з 29.06.1989 по 01.09.1996 не було враховано відповідачем при визначенні права позивача на пільгову пенсію, оскільки довідка від 04.02.2020 № 35 містить невірно зазначену посаду за Списком № 2, тому не підтверджує наявність стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за зазначені періоди.
Позивач подав заперечення на відзив, в якому проти аргументів відповідача заперечує, просить суд позов задовольнити.
Відповідач - ГУ ПФУ в Сумській області, про розгляд справи повідомлено належним чином, проте правом на подання відзиву не скористався.
Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Судом 26.01.2022 постановлено ухвалу про відкриття провадження, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомленням сторін.
Фактичні обставини справи.
У період з 01.09.1986 по 26.06.1989 позивач навчалась в Шосткинському професійно-технічному училищі (ПТУ) № 13 (а.с. 16).
26.06.1989 позивачем отримано диплом серії НОМЕР_1 за професією апаратник по виготовленню і обробці магнітних стрічок (а.с. 14).
З 29.06.1989 по 01.09.1996 позивач працювала апаратником-поливником магнітних стрічок відділення поливу магнітних стрічок виробництва магнітних стрічок в цех 2100 ВАТ АК «Свема» (а.с.16).
18.11.2021 позивач подав заяву про призначення пенсії (а.с. 30).
31.12.2021 відповідач - ГУ ПФУ в Миколаївській області, прийняв рішення № 184250007029 від 30.12.2021 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 31), виходячи з розрахунку стажу позивача зробленого відповідачем (а.с. 32).
На переконання позивача, йому протиправно не призначили пенсію, тому він звернувся до суду з даним позовом.
Висновки суду та їх мотиви.
Щодо віднесення роботи позивача до Списку № 2.
Позивач зазначає, що у період з 29.06.1989 по 01.09.1996 працювала апаратником-поливником магнітних стрічок відділення поливу магнітних стрічок виробництва магнітних стрічок в цеху 2100 ВАТ АК «Свема». Відповідачем - ГУ ПФУ в Миколаївській області, при прийнятті спірного рішення, такий стаж зарахований не був.
У період з 29.06.1989 по 26.01.1991 Списки на пільгове пенсійне забезпечення були затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956.
Відповідно до підрозділу 2 розділу XI "Хімічне виробництво" Списку № 2 професія робітника, зайнятого на ремонтні, профілактиці, обслуговуванні дільниць хімічного виробництва, перелічених у Списку № 1 відноситься до Списку № 2.
Пунктом 7 підрозділу 1 розділу VIII "Хімічне виробництво" Списку № 1 встановлено, що робітники зайняті повний робочий день в цехах, на виробництві кінофотоплівки відноситься до професій за Списком № 1.
Отже, робота в обслуговуванні дільниці на виробництві кінофотоплівки є роботою за Списком № 2.
Нормою п. 11 Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою Уряду № 442 від 01.08.1992 встановлено, що контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків, Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, покладається на Державну експертизу умов праці (з 05.10.2016 на підставі постанови Уряду № 741- Держпраці).”
Відповідно до проведених експертиз виробництво магнітних стрічок віднесено до виробництва кіно фотоплівки. Підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, відповідно до Списку № 2 робітників та майстрів, зайнятих на ремонті, профілактиці і обслуговуванні контрольно-вимірювальних приладів, які працювали у виробництві магнітних стрічок на Шосткинському виробничому об'єднанні "Свема" у період до 01.01.1992. Питання пільгового пенсійного забезпечення працівників ВАТ АК "Свема" до 01.01.91 були врегульовані на рівні міністерств і відомств, що давало можливість підприємству розширити перелік робіт, професій і посад для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення у порівнянні з визначеними у Списку № 2 (а.с. 35).
На підставі наказу № 28 від 21.01.1994 на Виробничому об'єднанні "Свема" була вперше проведена атестація робочих місць. У відповідності до Переліку робочих місць, виробництв, робіт і професій, працівники яких мають право на пільгове пенсійне забезпечення, по виробництву магнітних стрічок (2100) робота апаратника-поливника магнітних стрічок відділення поливу магнітних стрічок передбачена Списоком № 2 (з.б.а.с. 28-29).
Факт того, що роботодавець здійснив атестацію робочого місця тільки 21.01.1994, не може бути підставою для незарахування особі роботи за Списком № 2, оскільки відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається саме на роботодавця, а не працівника.
Суд дійшов висновку, що робота позивача у період з 29.06.1989 по 25.01.1991 відноситься до робіт за списком № 2 (підрозділ 2 розділу XI "Хімічне виробництво" Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956). Робота апаратником-поливником магнітних стрічок у період з 26.01.1991 по 11.03.1994 була віднесена до робіт за Списком № 2 на підставі постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, а у період з 12.03.1994 по 01.09.1996 на підставі постанови Уряду № 162 від 11.03.1994.
Відповідно до статті 62 Закону про пенсійне забезпечення основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, суд погоджується з позивачем, що у період з 29.06.1989 по 01.09.1996 він працював на роботах за Списком № 2, оскільки зазначене підтверджується записами у трудовій книжці позивача.
Доводи відповідача в частині незарахування спірного періоду до пільгового стажу позивача, у зв'язку з невідповідністю уточнюючої довідки, судом не приймаються, оскільки, у відповідності до положень постанови Уряду від 12.08.1993 № 637, такі довідки необхідні саме у разі відсутності трудової книжки, а також коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Натомість такого судом не встановлено.
Щодо зарахування періоду навчання позивача за Списком № 2.
Судом встановлено, що у період з 01.09.1986 по 26.06.1989 позивач навчався в Шосткинському міському професійно-технічному училищі (МПТУ) № 13. А з 29.06.1989 позивач працював на роботі за списком № 2. Відповідачем - ГУ ПФУ в Миколаївській області, при прийнятті спірного рішення, такий стаж зарахований не був.
Відповідно до норми ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Підпунком з абзацу 1 пунку 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 (чинного у спірний період) встановлено: в общий стаж работы засчитывается также обучение в училищах системы профессионально-технического образования.
Абзацом 2 цього ж пункту передбачено, що: при назначении на льготных условиях или в льготных размерах пенсий по старости и инвалидности рабочим и служащим, работавшим на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах и на других работах с тяжелыми условиями труда, периоды, указанные в подпунктах "к" и "л", приравниваются по выбору обратившегося за назначением пенсии либо к работе, которая предшествовала данному периоду, либо к работе, которая следовала за окончанием этого периода. Период, указанный в подпункте "з", приравнивается к работе, которая следовала за окончанием этого периода.
Подібна за змістом норма міститься і в ст. 38 Закону України ''Про професійну технічну освіту''.
Виходячи з аналізу вказаних норм чинного на той час законодавства, період навчання особи в училищах системи професійно-технічного навчання зараховується до періоду роботи, яка слідує одразу за закінченням такого навчання.
Оскільки позивач одразу після навчання у Шосткинському міському професійно-технічному училищі (МПТУ) № 13 працевлаштувався на роботу за списком № 2, період його навчання прирівнюється до робіт, стаж яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Щодо пенсійного віку необхідного для призначення пенсії.
Приписами ст. 12 Закону про пенсійне забезпечення встановлено право виходу на пенсію за віком для чоловіків - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, і для жінок - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом "б" ст. 13 цього Закону в редакції, чинній до внесення змін, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, в тому числі, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом про внесення змін, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 визнані неконституційними положення ст. 13, ч. 2 ст. 14 та пункти "б" - "г" ст. 54 Закону про пенсійне забезпечення зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення). Згідно з пунктом 3 резолютивної частини цього рішення застосуванню підлягають вказані норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон про пенсійне забезпечення в редакції від 09.12.2012 з урахуванням рішення Конституційного Суду, норма "б" ст. 13 якого встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 для жінок після досягнення 50 років (за наявності загального та пільгового стажу роботи).
В той же час, діюча на час виникнення спірних правовідносин норма п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону про пенсійне страхування встановлювала пенсійний вік для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 - 55 років. Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону про пенсійне забезпечення та Закону про пенсійне страхування в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Суд зветає увагу, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати найбільш сприятливий підхід для особи.
Отже, застосуванню підлягають норми Закону про пенсійне забезпечення в редакції від 09.12.2012, а не норми Закону про пенсійне страхування. Крім того, матеріалами справи підтверджується факт того, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії позивачу виповнилося 50 років (а.с. 10, 31).
Щодо належного способу захисту порушеного права.
Позивач просить суд, в тому числі, зобов'язати відповідача - ГУ ПФУ в Сумській області, призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. ''Б'' ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати звернення за нею, а саме з 18.11.2021.
Судом встановлено, що документи про призначення пенсії були розглянути саме ГУ ПФУ в Миколаївській області, і саме зазначеним суб'єктом при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії, деякі періоди роботи та навчання позивача не були враховані до пільгового стажу позивача за списком № 2.
Як встановлено судом, у позивача, на момент звернення із заявою про призначення пенсії, було 25 років страхового стажу, з яких більше 10 років пільгового стажу за Списком № 2 та пенсійний вік - 50 років, чого, у відповідності до п. б ст. 13 Закону пенсійне забезпечення, достатньо для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Тому рішення відповідача - ГУ ПФУ в Миколаївській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно не відповідає критеріям правомірності рішення, встановленим нормою ч. 2 ст. 2 КАС України. Отже, виключно ГУ ПФУ в Миколаївській області порушило право позивача на пенсійне забезпечення, тому саме ця особа є належним відповідачем за даним позовом.
Факт того, що пенсія виплачується за місцем проживання територіальним органом пенсійного фонду, не може бути підставою для зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області призначити пенсію позивачу, оскільки саме ГУ ПФУ в Миколаївській області за результами звернення позивача з пакетом документів прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії, в якому розрахувало стаж позивача.
Суд звертає увагу позивача, що пенсія призначається особам за їх вибором у будь-якому територіальному органі пенсійного фонду за місцем звернення, а отримується за місцем проживання. Тому позивач після призначення пенсії ГУ ПФУ в Миколаївській області має право отримувати її в ГУ ПФУ в Сумській області за місцем свого проживання.
Відповідно до пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкт владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, врахування суб'єктом владних повноважень правової оцінки спірного питання, наданої судом у рішенні з адміністративної справи, є обов'язком такого суб'єкта при вирішенні питання, з якого звернувся позивач.
На підставі вищевикладеного, суд, з урахуванням норми ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та крім визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області області та зобов'язання вказаної особи зарахувати до пільгового стажу позивача зазначених вище періодів, скасовує спірне рішення та зобов'язує відповідача - ГУ ПФУ в Миколаївській області, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
В задовленні позовних вимог заявлених до ГУ ПФУ в Сумській області суд відмовляє, оскільки зазначений суб'єкт не порушив прав позивача. Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок протиправної поведінки ГУ ПФУ в Миколаївській області, суд, на підставі норми ч. 8 ст. 139 КАС України, стягує на користь позивача з цієї особи судовий збір у повному обсязі в розмірі 992,4 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області області та Головного управління Пенсійного фонду України Сумській області, про визнання дій протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 184250007029 від 30.12.2021.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до спеціального стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком, відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2, період навчання в Шосткинському міському професійно-технічному училищі (МПТУ) № 13 з 01.09.1986 по 26.06.1989 та період роботи з 29.06.1989 по 01.09.1996 апаратником-поливником магнітних стрічок відділення поливу магнітних стрічок виробництва магнітних стрічок в цеху 2100 ВАТ АК «Свема».
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
5. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Сумській області - відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159), за рахунок бюджетних асигнувань, 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору.
7. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
9. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено та підписано суддею 02.02.2023.
Суддя А.І. Сидорук