02 лютого 2023 року м. Рівне №460/48558/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 5896,36 грн.
Ухвалою суду від 07.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/48558/22. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з позовною заявою вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідача існує заборгованість в розмірі 5896,36 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та податкового повідомлення-рішення, а також по ПДФО і військовому збору, яка виникла на підставі поданої декларації.
Відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов'язань у повному обсязі сплачені не були, надіслана податкова вимога не виконана, а тому податковий орган звернувся про стягнення податкового боргу в судовому порядку. За таких обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позовну заяву не подав. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За даними облікової картки платника податків за ОСОБА_1 обліковується заборгованість в розмірі 5896,36 грн., в тому числі: 4766,63 грн. - по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла внаслідок несплати даного податку у відповідні терміни по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, а саме за період з 20.07.2017 по 20.03.2018, а також внаслідок нарахування застосування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0049005005 від 13.05.2020 за несвоєчасну сплату даного податку; 84,83 грн. - по військовому збору та 1017,90 грн. - по податку з доходів фізичних осіб, що виникли внаслідок несплати даних податків у відповідні терміни по податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік (припинення підприємницької діяльності), а також 170 грн. штрафу за несвоєчасну подачу такої декларації.
Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
А за правилами пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Згідно з пунктом 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (підпункт 54.3.1);
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2);
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3);
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5.);
результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (підпункт 54.3.6.).
В силу положень пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За даними ЄДРСР відповідач до суду з позовом про визнання протиправним і скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення не звертався.
Відповідно, грошові зобов'язання, в тому числі зі сплати штрафних санкцій, визначені вказаним рішенням, набули статусу узгоджених і підлягали сплаті в бюджет.
В силу вимог підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А за правилами пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до пункту 59.4.- податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, за правилами пункту 59.5. - у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що 02.02.2018 податковим органом сформовано і направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" за №1989-17.
За даними ЄДРСР вказана податкова вимога платником податків в судовому порядку не оскаржувалась.
Станом на день розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 5896,36 грн. повністю підтверджено і доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано.
За правилами підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, в тому числі, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
В свою чергу, за визначенням, яке міститься в пункті 41.1. статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 5896,36 грн. є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в загальній сумі 5896,36 грн. та перерахувати, в тому числі:
4766,63 грн. з єдиного податку з фізичних осіб - на рахунок UА758999980314040699000017527, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, одержувач ГУК у Рівненській обл./Рівнен.міс.тг/18050400, код ЄДРПОУ отримувача 38012494;
1017,90 грн. - з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування - на рахунок UА668999980333159341000017527, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, одержувач ГУК у Рівненській обл./Рівнен.міс.тг/11010500, код ЄДРПОУ отримувача 38012494;
84,83 грн. - з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування - на рахунок UА548999980313090137000017001, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, одержувач ГУК у Рівненській обл./Рівнен.міс.тг/11011001, код ЄДРПОУ отримувача 38012494.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 02 лютого 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Н.В. Друзенко