02 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10896/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/10896/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
21.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ від 16.09.2022 №163750019619 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати ГУПФ зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» наступні періоди:
з 01.09.1982 по 18.07.1985 навчання в "ГорПТУ №9" м. Донецька, диплом № НОМЕР_1 (2 роки 10 місяців 18 днів);
з 29.07.1985 по 05.09.1985 роботи у Будівельному управлінні Промбуд №2 треста «Донецькметалургбуд» комбінату "Донецьктяжбуд" на посаді електрогазозварника (0 років 01 місяць 7 днів);
з 27.01.1986 по 13.05.1986 роботи у Будівельному управлінні Промбуд №2 треста «Донецькметалургбуд» комбінату "Донецьктяжбуд" на посаді електрогазозварника (0 років 03 місяці 18 днів);
з 24.05.1986 по 13.06.1988 служби в лавах Збройних Сил СРСР (2 роки 00 місяців 21 день);
з 02.06.1997 по 01.02.1999 роботу на «Підприємстві по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів» на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового по ремонту обладнання 5 р. (1 рік 07 місяців 29 днів);
з 01.02.1999 по 01.07.2002 роботи на «Підприємстві по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів» на посаді вивантажувача пилу (3 роки 05 місяців 00 днів);
з 06.09.2002 по 01.07.2005 роботи на «Підприємстві по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів» на посаді вивантажувача пилу (2 роки 09 місяців 25 днів);
з 21.10.2009 по 07.05.2012 роботи у ТОВ "С.П.П." на посаді вивантажувача пилу (2 роки 06 місяців 17 днів);
- зобов'язати ГУПФ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дня досягнення 55-річного віку, тобто з 05.06.2022.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у неналежній оцінці фактичних обставин трудової діяльності позивача, що призвело до протиправної відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено частково та зменшено належний до сплати розмір судового збору за подання до суду цього позову на 50% до 496,20 грн.
Після надання позивачем доказів сплати судового збору, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
25.01.2023 до суду від ГУПФ надійшов відзив на позов, в якому представник висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Свою позицію мотивує обставинами правомірності відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивач разом із заявою про призначення пенсії у зв'язку з досягненням ним 55-річного віку не надав уcix необхідних документів, передбачених пп. 5 п. 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зокрема уточнюючих довідок підприємств. Вважає безпідставним посилання позивача на необхідність зарахування до його пільгового стажу за відсутності наказів по проведення атестації робочих місць - навчання в "ГорПТУ №9" м. Донецька, роботи у Будівельному управлінні Промбуд №2 треста "Донецькметалургбуд" комбінату "Донецьктажбуд" на посаді електрогазозварника, час служби в лавах радянської армії (з 24.05.1986 по 13.06.1988) та роботи на "Підприємстві по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового по ремонту обладнання 5 р. без підтвердження характеру виконуваних ним робіт. До того ж оскаржуване рішення було прийнято відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з недостатністю поданих документів для розгляду заяви ОСОБА_1 , а не на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як помилково стверджує позивач (а.с. 50-53).
Розгляд справи, відповідно до статті 263 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.09.2022, у віці 55 років, звернувся до органів ПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) за Списком №2, що не заперечується сторонами.
До заяви позивач додав:
- трудову книжку від 19.08.1985 серії НОМЕР_2 (а.с. 19-23);
- диплом СПТУ № 9 м. Донецька від 18.07.1985 №422865 (а.с. 24);
- військовий квиток серії НОМЕР_3 від 24.05.1986 (а.с. 25-26).
Аналіз документів, поданих ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за висновком пенсійного органу, показав, що: "...Вік заявника 55 років. Страховий стаж особи становить 31 рік 10 місяців 16 днів, в тому числі пільгового стажу - 07 років 07 місяців 03 дні, що дає право на зниження пенсійного віку на 3 роки... Результати розгляду документів, доданих до заяви: за наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Пільгових довідок заявником не надано. Пільговий стаж роботи за Списком №2 зараховано згідно даних довідки ОК-5. Не працює. Право на пенсійну виплату за наявного страхового чи пільгового стажу набуде 05.06.2023. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує."
У зв'язку з цим рішенням ГУПФ у Київській області (за екстериторіальністю) від 16.09.2022 №163750019619 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 18).
Позивач, вважаючи це рішення таким, що порушує його конституційне право на пенсію за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з цим позовом.
Тож спірними в межах даної справи є питання не / правомірності висновку ГУПФ про недостатність пільгового стажу роботи за Списком №2 з огляду на обставини незарахування періоду навчання - з 01.09.1982 по 18.07.1985, періодів роботи - з 29.07.1985 по 05.09.1985, з 27.01.1986 по 13.05.1986, з 02.06.1997 по 01.02.1999, з 01.02.1999 по 01.07.2002, з 06.09.2002 по 01.07.2005, з 21.10.2009 по 07.05.2012; служби в лавах Збройних Сил СРСР - з 24.05.1986 по 13.06.1988 у зв'язку з відсутністю доказів проведення атестації робочих місць та уточнюючих довідок підприємства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Отже, оскільки і Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За змістом пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності рішення пенсійного органу про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд враховує, що умовами для призначення пенсії за віком чоловікам з підстави, визначеної підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV, визначено:
1) досягнення віку 55 років;
2) наявність страхового стажу тривалістю не менше 29 років;
3) наявність пільгового стажу роботи за списком №2 тривалістю щонайменше 12 років 06 місяців.
Так, позивачу 55 років виповнилося 04.06.2022, а страховий стаж становить 31 рік 10 місяців 16 днів, як це визнає і сам відповідач.
Отже, позивач досяг необхідного віку для призначення пенсії на пільгових умовах та має необхідний страховий стаж, тоді як спірним у цій справі залишається питання наявності у позивача достатнього спеціального (пільгового) стажу для призначення пенсії.
Пенсійний орган нарахував стаж роботи ОСОБА_1 за списком №2 тривалістю 07 років 07 місяців 03 дні.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У силу пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Так, позивач разом із заявою про призначення пенсії надавав до пенсійного органу трудову книжку від 19.08.1985 серії НОМЕР_2 (а.с. 19-23), диплом СПТУ № 9 м. Донецька від 18.07.1985 №422865 (а.с. 24), військовий квиток серії НОМЕР_3 від 24.05.1986 (а.с. 25-26).
Дослідивши залучену до матеріалів справи копію трудової книжки, суд встановив, що у ній у хронологічному порядку містяться записи про спірні періоди трудової діяльності ОСОБА_1 :
- навчання в ГорПТУ №9 м. Донецька у період з 01.09.1982 по 18.07.1985 (записи №1 та №2);
- трудову діяльність в Будівельному управлінні Промбуд №2 треста "Донецькметалургбуд" комбінату " ІНФОРМАЦІЯ_2 " - з 29.07.1985 прийнятий газоелектрозварювальником 3 розряду, 05.09.1985 звільнений за прогули без поважної причини за п. 4 ст. 40 КЗПП УРСР; з 27.01.1986 прийнятий електрогазозварювальником 3 розряду, 13.05.1986 звільнений у зв'язку з призовом на військову службу за п. 3 ст. 36 КЗпП УРСР (записи №№3-4, №№6-7);
- службу в лавах Збройних Сил СРСР з 24.05.1986 по 13.06.1988 (запис №8);
- трудову діяльність на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" - з 02.06.1997 переведений електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання 5 р., з 01.02.1999 переведений на посаду вивантажувача пилу, з 01.07.2002 переведений контролером контрольно-пропускного пункту 1 кл, з 06.09.2002 переведений на посаду та працював по 30.06.2005 вивантажувачем пилу (записи №№20-24);
- трудову діяльність на ТОВ "Союз промислових підприємств" - з 21.10.2009 переведений з посади контролера КПП на посаду вивантажувача пилу, з 07.05.2012 звільнений за ст. 38 КЗпП України у зв'язку з переїздом на нове місце проживання (записи №№27-28).
Залученою до матеріалів справи копією розрахунку стажу (а.с. 55 зі звороту) підтверджено, що до пільгового стажу роботи позивача пенсійним органом зараховані такі періоди:
- з 01.02.1999 до 30.06.2002 - робота на посаді вивантажувача пилу на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" (список №2);
- з 06.09.2002 до 31.12.2003 - робота на посаді вивантажувача пилу на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" (список №2);
- з 01.01.2004 до 31.12.2004 - робота на посаді вивантажувача пилу на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" (список №2);
- з 01.07.2010 до 07.05.2012 - робота на посаді вивантажувача пилу на ТОВ "Союз промислових підприємств" (список №2).
Враховуючи те, що періоди роботи ОСОБА_1 з 01.02.1999 по 30.06.2002, з 06.09.2002 по 31.12.2004 на посаді вивантажувача пилу на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів", а також з 01.07.2010 по 07.05.2012 на посаді вивантажувача пилу у ТОВ "Союз промислових підприємств" зараховано пенсійним органом до пільгового стажу, як це видно з копії розрахунку стажу, доводи позивача з приводу незарахування таких періодів суд відкидає як безпідставні, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині залишає без задоволення.
Таким чином, до пільгового стажу ОСОБА_1 залишаються не зарахованими такі періоди:
- навчання в ГорПТУ №9 м. Донецька у період з 01.09.1982 по 18.07.1985,
- трудової діяльності в Будівельному управлінні Промбуд №2 треста "Донецькметалургбуд" комбінату "Донецьктяжбуд" на посаді газоелектрозварювальника за періоди з 29.07.1985 по 05.09.1985 та на посаді електрогазозварювальника з 27.01.1986 по 13.05.1986,
- служби в лавах Збройних Сил СРСР за період з 24.05.1986 по 13.06.1988;
- трудової діяльності на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання 5 р. з 03.06.1997 по 31.01.1999, вивантажувачем пилу з 01.01.2005 по 01.07.2005;
- трудової діяльності у ТОВ "Союз промислових підприємств" вивантажувачем пилу з 21.10.2009 по 30.06.2010.
З приводу правомірності обставин незарахування пенсійним органом до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на посаді газоелектрозварника в Будівельному управлінні Промбуд №2 треста "Донецькметалургбуд" комбінату "Донецьктяжбуд" з 29.07.1985 по 05.09.1985 та на посаді електрогазозварником з 27.01.1986 по 13.05.1986 суд зазначає наступне.
Застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, врегульовано Порядком застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (надалі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (надалі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Списки №1 і №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991, якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 застосовуються Списки №1 та №2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 застосовуються Списки №1 та №2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
У спірні періоди з 29.07.1985 по 05.09.1985 та з 27.01.1986 по 13.05.1986 застосуванню підлягав Список №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, Розділом XXXII "Загальні професії" якого передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Таким чином, періоди роботи ОСОБА_1 в Будівельному управлінні Промбуд №2 треста "Донецькметалургбуд" комбінату "Донецьктяжбуд" з 29.07.1985 по 05.09.1985 та з 27.01.1986 по 13.05.1986 на посадах газозварювальника/електрозварювальника мають бути зараховані до пільгового стажу позивача за Списком №2 при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З приводу незарахування відповідачем до пільгового стажу періоду навчання позивача в ГорПТУ №9 м. Донецька у період з 01.09.1982 по 18.07.1985 суд встановив наступне.
Відповідно до пункту "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту", час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією диплома СПТУ № 9 м. Донецька від 18.07.1985 №422865, ОСОБА_1 рішенням екзаменаційної комісії від 18.07.1985 присвоєно кваліфікацію електрозварювача третього розряду газозварювача третього розряду (а.с. 24).
Як встановлено вище із записів трудової книжки, 29.07.1985 позивач прийнятий газоелектрозварником 3 розряду в Будівельне управління Промбуд №2 треста "Донецькметалургбуд" комбінату "Донецьктяжбуд", тобто період після закінчення навчання та влаштуванням на роботу за спеціальністю не перевищує трьох місяців.
Таким чином період навчання ОСОБА_1 в ГорПТУ №9 м. Донецька у період з 01.09.1982 по 18.07.1985 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
З приводу включення до пільгового стажу строкової військової служби суд виходить з положень частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з якою час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
У період проходження позивачем військової служби чинним було Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590.
Так, п. "к" ч. 1 та ч. 3 п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій було встановлено, що період служби в складі Збройних Сил СРСР прирівнюються до роботи, яка дає право на призначення пенсій на пільгових умовах або в пільгових розмірах. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці, періоди, зазначені у підпункті "к", прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
З копії трудової книжки суд встановив, що позивача 13.05.1986 звільнено із займаної посади електрогазозварювальника у зв'язку з призовом на військову службу.
З копії військового квитка та записів в трудовій книжці судом встановлено, що у період з 24.05.1986 по 13.06.1988 позивач проходив службу в лавах Збройних Сил СРСР.
Враховуючи те, що позивач був звільнений у зв'язку з призовом до армії, а період, що передував періоду проходження військової служби не зарахований як пільговий, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби ОСОБА_1 з 24.05.1986 по 13.06.1988 в лавах Збройних Сил СРСР.
Щодо незарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання 5 р. з 03.06.1997 по 31.01.1999, вивантажувачем пилу з 01.01.2005 по 01.07.2005, суд зазначає наступне.
Посади електрослюсаря (слюсар) черговий та по ремонту обладнання та вивантажувача пилу передбачені Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах, затверджених постановою Кабміну від 11.03.1994 №162.
Тож періоди роботи ОСОБА_1 на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання 5 р. з 03.06.1997 по 31.01.1999, вивантажувачем пилу з 01.01.2005 по 01.07.2005 підлягають зарахуванню до його пільгового стажу.
З приводу незарахування до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 у ТОВ "Союз промислових підприємств" вивантажувачем пилу з 21.10.2009 по 30.06.2010 суд зазначає, що вказана посада була передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабміну від 16.01.2003 №36, а тому цей період підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Відмовляючи спірним рішенням від 16.09.2022 №163750019619 у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач послався на відсутність необхідної кількості пільгового стажу за Списком №2, так як пільговий стаж складає лише 07 років 07 місяців 03 дні, а пільгових довідок заявником не надано.
Виконуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган Пенсійного фонду в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення доданих до заяви документів, а у випадку їх невідповідності, роз'яснювати такій особі її права, а також надавати строк для усунення вказаних недоліків.
За змістом ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Як визначено частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Між тим матеріали справи не містять доказів того, що ГУПФ вчиняв будь-які дії щодо складання та направлення до підприємств, на яких працював позивач, зокрема до ТОВ "С.П.П.", запитів про надання відповідних документів.
Ці обставини свідчать про те, що спірна відмова ґрунтується на суб'єктивних припущеннях пенсійного органу.
У свою чергу позивач звертався із заявою до керівника ТОВ "С.П.П." (м. Овруч, Житомирська область) про видачу уточнюючої довідки на підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 36-37), проте відповідь так і не отримав.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Отже, позивач опинився в ситуації, яка позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, ГУПФ мав би взяти до уваги інформацію зазначену у трудовій книжці аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до пенсійного органу за призначенням пенсії на пільгових умовах.
Щодо відсутності доказів проведення атестації робочих місць, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а висловила правову позицію, у відповідності до якої непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, така підстава для відмови позивачу у зарахуванні стажу роботи ОСОБА_1 до пільгового як відсутність даних щодо проведення атестації робочого місця є незаконною.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії від 16.09.2022 №163750019619 було прийняте відповідачем без належної оцінки обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення суд визнає протиправним та скасовує його у зв'язку з цим.
З урахуванням встановлених обставин суд визнає протиправними висновки відповідача, сформульовані у спірному рішенні, та доведеність вимог позивача про зарахування до його пільгового стажу періодів навчання в ГорПТУ №9 м. Донецька у період з 01.09.1982 по 18.07.1985, роботи в Будівельному управлінні Промбуд №2 треста "Донецькметалургбуд" комбінату "Донецьктяжбуд" на посаді газоелектрозварювальника за періоди з 29.07.1985 по 05.09.1985 та на посаді електрогазозварювальника з 27.01.1986 по 13.05.1986, служби в лавах Збройних Сил СРСР за період з 24.05.1986 по 13.06.1988; роботи на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання 5 р. з 03.06.1997 по 31.01.1999, вивантажувачем пилу з 01.01.2005 по 01.07.2005; роботи у ТОВ "Союз промислових підприємств" вивантажувачем пилу з 21.10.2009 по 30.06.2010.
Разом з цим позов у частині вимог щодо зобов'язання ГУПФ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня досягнення 55-річного віку, тобто з 05.06.2022, задоволеним бути не може, з урахуванням наступного.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
За таких обставин суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУПФ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до спеціального (пільгового) трудового стажу позивача періодів його навчання в ГорПТУ №9 м. Донецька у період з 01.09.1982 по 18.07.1985, роботи в Будівельному управлінні Промбуд №2 треста "Донецькметалургбуд" комбінату "Донецьктяжбуд" на посаді газоелектрозварювальника за періоди з 29.07.1985 по 05.09.1985 та на посаді електрогазозварювальника з 27.01.1986 по 13.05.1986, служби в лавах Збройних Сил СРСР за період з 24.05.1986 по 13.06.1988; роботи на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання 5 р. з 03.06.1997 по 31.01.1999, вивантажувачем пилу з 01.01.2005 по 01.07.2005; роботи у ТОВ "Союз промислових підприємств" вивантажувачем пилу з 21.10.2009 по 30.06.2010.
За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 496,20 грн підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН2813560 від 26.12.2022 (а.с. 45).
Зважаючи на обставини часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь половину витрат зі сплати судового збору у розмірі 248,10 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 16.09.2022 №163750019619.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд.10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 09.09.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків, сформульованих судом у даному рішенні, зокрема висновку про зарахування до спеціального (пільгового) трудового стажу позивача періодів:
- навчання в ГорПТУ №9 м. Донецька у період з 01.09.1982 по 18.07.1985;
- роботи в Будівельному управлінні Промбуд №2 треста "Донецькметалургбуд" комбінату "Донецьктяжбуд" на посаді газоелектрозварювальника за періоди з 29.07.1985 по 05.09.1985 та на посаді електрогазозварювальника з 27.01.1986 по 13.05.1986;
- служби в лавах Збройних Сил СРСР за період з 24.05.1986 по 13.06.1988;
- роботи на Державному підприємстві "Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів" електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання 5 р. з 03.06.1997 по 31.01.1999, вивантажувачем пилу з 01.01.2005 по 01.07.2005;
- роботи у ТОВ "Союз промислових підприємств" вивантажувачем пилу з 21.10.2009 по 30.06.2010.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд.10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) частину витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 248 (двісті сорок вісім) грн 10 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун