01 лютого 2023 рокум. ПолтаваСправа №440/10291/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 3-го територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання бездіяльності протиправною,
ОСОБА_1 звернувся до 3-го територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019 у повному обсязі.
Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він проходив військову службу та з 31.12.2019 звільнений зі служби.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №440/527/20 зобов'язано 3-ій територіальний Одеський вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019.
На виконання цього рішення суду відповідач нарахував та виплатив позивачу грошову компенсацію у розмірі 51850,40 грн.
Однак, позивач вважав, що повна сума компенсації, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019, має становити 72168,60 грн.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У силу пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, право позивача на звернення до суду гарантоване законом.
Разом з цим, слід зауважити, що КАС України передбачені випадки (зокрема, частина п'ята статті 170, пункт 4 частини першої статті 238, частина друга статті 239), що виключають повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача.
Тотожними визнаються позови, в яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Суд зауважує, що питання нарахування та виплати позивачу, як учаснику бойових дій, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019, вже було предметом судового розгляду у справі №440/527/20, рішення в якій набрало законної сили.
Натомість, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 фактично заявляє про незгоду з розміром грошової компенсації, нарахованої відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №440/527/20.
При цьому, як встановив суд, позивач у травні 2021 року звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до 3-го територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати йому, як учаснику бойових дій, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпуски за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019 в сумі 20318,20 грн; зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпуски за період з 2015 по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019, що становить 20318,20 грн.
Тобто, у згаданій справі позивач фактично вимагав здійснити йому доплату грошової компенсації, нарахованої на виконання рішення суду у справі №440/527/20.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 провадження у справі №440/4927/21 за позовом ОСОБА_1 до 3-го територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії закрито.
Роз'яснено позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 у справі №440/4927/21 - без змін.
Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у згаданій справі новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, а тому позивач повинен звернутись до суду в рамках адміністративної справи №440/527/20 із заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред'являти новий позов.
Таким чином, у ході розгляду цієї справи суд встановив, що у спірних відносинах є такі, що набрали законної сили, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №440/527/20 та ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 про закриття провадження у справі №440/4927/21.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019, вже розглянуті судом у справі №440/527/20, рішення у якій набрало законної сили.
У свою чергу, вимоги позивача про виплату грошової компенсації у повному розмірі шляхом доплати в сумі 20318,20 грн були предметом судового розгляду у справі №440/4927/21, провадження у якій закрито ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021.
Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Позивач у позовній заяві в цій справі не посилається на будь-які інші, відмінні обставини, що свідчили б про виникнення між сторонами іншого спору, аніж той, за результатами якого суд ухвалив рішення у справі №440/527/20 та постановив ухвалу про закриття провадження у справі №440/4927/21.
При заміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який уже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, або його перефразування тотожність предмета та підстав позову зберігається. Зміна (перефразування) позовних вимог, зокрема його мотивів не свідчить про зміну предмета оскарження.
У той же час, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №640/1989/20 та від 22.12.2022 у справі №640/10879/19.
За таких обставин, клопотання представника відповідача про закриття провадження у цій справі належить задовольнити.
Разом з цим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями статті 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов'язання відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Тож, у разі наявності у позивача переконання, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №440/527/20 порушені його права, свободи чи інтереси, таке порушене право підлягає захисту шляхом звернення позивача до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто, в порядку судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/527/20), а не шляхом пред'явлення нового позову.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.
Керуючись статтями 2, 9, 238, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження в адміністративній справі №440/10291/22 за позовом ОСОБА_1 до 3-го територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання бездіяльності протиправною - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити позивачу право звернутися до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій та/або бездіяльності 3-го територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, вчинених на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №440/527/20, у порядку, визначеному статтею 383 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба