Справа № 420/24532/21
02 лютого 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача щодо ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на виконання робіт з перекладу
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задоволено. Визнано противоправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200111/2 від 21.09.2021. Визнано противоправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00667 від 21.09.2021 року. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» сплачений судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
Від представника позивача 20.01.2023 року надійшла заява, в якій просить суд прийняти додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на послуги письмового перекладу документів.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Керуючись положеннями ч.3 ст.252 КАС України, судом розглянуто заяву про стягнення судових витрат у письмовому провадженні.
Частинами 1,2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Положеннями ч.3-5 ст.143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, законодавцем чітко визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат або подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
Вимога процесуального закону щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Як вбачається з матеріалів справи, в адміністративному позові товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» було заявлено клопотання про розподіл судових витрат щодо стягнення з відповідача сплаченого судового збору, яке судом задоволено.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат пов'язаних із здійснення перекладу документів, суд зазначає, що представником позивача до постановлення рішення у даній справі відповідна заява не подана.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.7 ст. 139 КАС України, позивач мав право подати відповідні докази витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, зокрема щодо здійснення перекладу документів, у строк до 28 березня включно року включно.
Разом з тим, суд зазначає, що рішення суду від 21.03.2022 року отримано представником позивача в електронному кабінеті 21.03.2022 року.
Водночас, судом встановлено, що заява представника товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» про ухвалення додаткового рішення разом із доказами щодо розміру понесених витрат на здійснення перекладу подано до суду 20.01.2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.7 ст. 139 КАС України.
При цьому, судом встановлено, що жодних клопотань про поновлення пропущеного строку представником позивача не заявлялось, таким чином наявні підстави для залишення без розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 143, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст.ст.292-297 КАС України.
Суддя П.П.Марин