Справа № 420/25858/21
02 лютого 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31/1, код ЄДРПОУ 40017905) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/25858/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 вищевказаний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200068/1 вiд 19.08.2021 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00582 вiд 19.08.2021 року. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
23 січня 2023 року представник позивача скерував на адресу суду заяву (вх.№1949/23) про ухвалення додаткового рішення у справі №420/25858/21 про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Дунайська імпортна компанія» судових витрат, а саме: витрат на послуги письмового перекладу документів у розмірі 1535 гривень 04 копійок.
Вирішуючи подане клопотання суд враховує наступне.
Згідно з ч.1 та ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).
Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями ч.3 ст. 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З огляду на приписи ч.3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
Як слідує з матеріалів справи, 11.01.2022 (вх.№1812/22) від представника позивача на виконання вимог ухвали судді від 21.12.2021 надійшла заява разом із засвідченими копіями перекладів документів, що складені іноземною мовою, які були додані до позовної заяви. Проте доказів понесених витрат до закінчення розгляду справи по суті не подав.
Суд зазначає, що відсутність судових дебатів при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не позбавляє права учасника справи подати в межах строку її розгляду відповідні докази понесених судових витрат чи зробити відповідну заяву про подання таких доказів.
Позивачем чи його представником під час розгляду справи не подано заяви про стягнення судових витрат, пов'язаних з здійсненням перекладу, та не повідомлено суд про подання таких після ухвалення рішення у справі.
Враховуючи те, що у встановлений ч.7 ст.139 КАС України строк (тобто до ухвалення рішення у даній справі - 21.02.2022) позивач із заявою про стягнення судових витрат, не звертався, документів, які б підтверджували понесені витрати не подавав, відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов'язку вирішувати ці питання, як і призначати судове засідання для їх вирішення (вказуючи про це у резолютивній частині рішення згідно пункту 4 частини шостої статті 246 КАС України).
Тобто, заява про відшкодування витрат на здійснення перекладу могла б бути предметом вирішення адміністративним судом під час ухвалення рішення в цій справі (так само як і додаткового рішення), якби її заявили в межах розгляду справи, але до того, як суд ухвалить рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16.04.2019 в справі № 817/1889/17.
У зв'язку з викладеним, у суду відсутні підстави для поновлення позивачу строку для подання доказів на підтвердження понесених ним витрат.
В своїй постанові від 12.08.2020 у справі № 340/2449/19 Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на приписи частини третьої статті 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
Також колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 14 січня 2022 року у справі №420/7609/21 дійшла висновку, що оскільки позивачем не доведено наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі доказів судових витрат до вирішення справи по суті, то позивачем не дотримано вимоги частини сьомої статті 139 КАС і частини третьої статті 143 КАС України, а саме не своєчасно подано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, а тому заява товариства про розподіл судових витрат на правову допомогу підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, беручи до уваги, що позивачем не наведено поважних причин неможливості подання доказів судових витрат, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду відповідно до абз.3 ч.7 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 143, 243, 248, 250, 252, 256, 294, 295 КАС України, суд
Заяву (вх..№1949/23) представника позивача - адвоката Перескоковою Є.В., про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА