Справа № 420/16106/22
02 лютого 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши в порядку спрощеного провадження у письмовому провадженні, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі відповідач) в якому просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 10 листопада 2021 року по 08 листопада 2022 року в сумі 24911,36 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот одинадцять гривень, 36 коп.).
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що 09.11.2021колегією суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі №815/215/17 поновлений на посаді начальника державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області, стягнуто середній заробіток за вимушений прогул. В частині поновлення на посаді рішення суду не виконано. Просить стягнути середній заробіток за час невиконання судового рішення посилаючись на приписи ст. 236 КЗпП України.
18.11.2022 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвала про відкриття провадження з додатками направлена відповідачу на його офіційну електронну адресу.
Від відповідача до суду надійшла відповідь про те, що вони не реєструють документи через електронну пошту, а приймають кореспонденцію через електронний суд, або через пошту.
В той же час, судом встановлено, що відповідач не зареєстрований в електронному суді по справі 420/16106/22, що виключає можливість обміну документами через електронний суд.
Суд зазначає, що оскільки відповідач отримав належним чином, у спосіб передбачений законом, ухвалу суду про відкриття провадження з додатками, то він належним чином повідомлений про розгляд справи, але не скористався можливістю надати суду відзив на позовну заяву та докази на спростування позовних вимог посилаючись на обставини які не звільняють його від вказаного обов'язку як суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з викладеного, суд вважає можливим розглянути справу без відзиву відповідача, оскільки зібрано достатньо доказів для прийняття рішення по суті.
Судом встановлені такі обставини по справі.
09.11.2021 року колегією суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі №815/215/17 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області. Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 20 грудня 2016 року по 09 листопада 2021 року у розмірі 118 815,51 грн. Рішення в частині стягнення середнього заробітку боржником виконано.
В частині поновлення позивача на посаді, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на підставі виконавчого документу 23.02.2022 року відкрито виконавче провадження № 68754126 з примусового виконання зазначеного виконавчого документу.
У зв'язку з невиконанням боржником рішення у строк наданий державним виконавцем, 31.08.2022 винесено постанову про накладення на боржника штрафу в сумі 5100,00 грн. та 28.09.2022 про накладення подвійного розміру штрафу в сумі 10200 грн., у зв'язку з повторним невиконанням боржником рішення.
07.10.2022 вказане виконавче провадження закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено до ГУ НП у м. Києві повідомлення про вчинення посадовими особами ДФС кримінального злочину у зв'язку з невиконанням рішення суду.
Вивчивши позицію позивача викладену у позові, дослідивши письмові докази та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи із такого.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частинами 1 та 7 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Приписами ст. 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.
Відповідно до ст. 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
У цій справі відповідачем не надано доказів про виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі, а тому позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Період затримки виконання рішення суду правильно визначений позивачем з 10 листопада 2021 року по 08 листопада 2022 року, що складає 256 робочих днів, а сума що підлягає стягненню становить 24911,36 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот одинадцять гривень, 36 коп) з урахуванням середньоденного заробітку (97,31 грн) розрахованого у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 815/215/17.
На виконання вимог статті 77 КАС України, позивачем доведено належними та допустимими доказами правомірность позовних вимог.
Натомість, відповідачем не було надано належні та допустимі докази на їх спростування.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з Державної фіскальної служби України ( ЄДРПОУ 39292197, 04701 м. Київ вул. Межигірська буд. 1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у справі № 815/215/17 за період з 10 листопада 2021 року по 08 листопада 2022 року в сумі 24 911,36 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот одинадцять гривень 36 коп.), а також судовий збір в сумі 992,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.