Іменем України
02 лютого 2023 року Справа № 360/2087/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі - позивач), в інтересах якого звернувся представник позивача - ОСОБА_1 , до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби протягом якого ОСОБА_2 брав участь у антитерористичній операції (07.04.2014 - 30.04.2018), часу проходження служби протягом якого ОСОБА_2 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (01.05.2018 - 02.02.2022) на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, часу проходження служби протягом якого ОСОБА_2 перебував на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби (02.02.2004 - 07.04.2014) на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що штаб - сержант запасу ОСОБА_2 , колишній військовослужбовець Державної прикордонної служби України, службу проходив у НОМЕР_1 прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України № 1 - ОС від 04 січня 2022 року позивача було звільнено в запас Збройних Сил України та наказом начальника загону № 77 - ОС від 02.02.2022 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Станом на дату виключення зі списків особового складу частини маю вислугу років у календарному обчисленні 19 років 04 місяці 23 дні, у пільговому обчисленні 20 років 08 місяців 22 дні, разом 40 років 01 місяць 15 днів.
11 лютого 2022 року Позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача з проханням підготувати та направити документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення в подальшому мені пенсії за вислугу років. До заяви мною було приєднано пакет документів визначений нормою статті 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 (Порядок 3-1).
Разом з тим, в зв'язку з повномасштабним вторгненням країною агресором на Державні кордони України, лист відповідь Адміністрації Державної служби України від 01.06.2022 № 11/В-1922-5595 Позивачем не отримано, оскільки послуги Укрпошти припинили свою діяльність на тимчасово окупованих територіях України. Позивачу стало відомо про відмову про направлення документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення пенсії за вислугу років лише 05.12.2022 після виїзду за межи тимчасово окупованої території України.
Виходячи із змісту листа Адміністрації Державної служби України від 01.06.2022 № 11/В-1922-5595, яким відповідач повідомив за результатами розгляду заяви, у нього відсутні підстави щодо підготовки та направлення документів для призначення в подальшому Позивачу пенсії за вислугу років у відповідності до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Таку відмову позивач вважає необґрунтованим рішенням про відмову у підготовці та направленні документів для призначення у подальшому пенсії за вислугу років на умовах пункту “а” статті 12 Закону № 2262.
Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою що не відповідає вимогам законодавства.
Від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшов відзив, в якому заперечував проти задоволення позову з таких підстав.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України від 02.02.2022 №77-ос ОСОБА_2 звільненого з військової служби було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Станом на дату виключення зі списків особового складу загону позивач мав вислугу років у календарному обчисленні - 19 років 04 місяці 23 дні, у пільговому обчисленні - 20 років 08 місяців 22 дні, а всього - 40 років 01 місяць 15 днів.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
Отже, саме Закон №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Так, пунктом «а» статті І2 Закону №2262-ХІІ передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті І2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Разом з тим, в пункті «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ зазначається, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті І2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Таким чином, законодавець встановив вичерпний перелік умов, за якими особа набуває права на призначення пенсії по вислузі років, а саме:
1) звільнення зі служби;
2) наявність необхідної календарної вислуги років на дату звільнення з військової служби або досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку, або наявність страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.
А отже, позивач не відповідає жодній із зазначених умов, що надавали б йому право для призначення пенсії за вислугу років.
Водночас, пунктом «а» статті 17 Закону №2262-ХІІ визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах ”б"-"д" статті І2 цього Закону, які мають право на пенсію, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються військова служба.
У відповідності до статті 17 1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» ( далі - Постанова №393).
На момент звільнення позивача з військової служби, загальна вислуга років (календарна разом з пільговою) 40 років 01 місяць 15 днів, що має значення лише для визначення відсотку розміру пенсії позивача від його грошового забезпечення, у відповідності із приписами статті 13 Закону №2262-ХІІ та пункту 3 Постанови №393.
Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що законодавець чітко визначив, що набуття права на пенсію за вислугою років можливе лише за наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги років (25 календарних років), а не вислуги років, обчисленої на пільгових умовах.
Щодо оформлення документів для призначення пенсії.
Згідно пункту 12 Порядку №3-1 уповноважений структурний підрозділ (Фінансово-економічний департамент Адміністрації Державної прикордонної служби України) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу III Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 №760 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.10.2018 за №1152/32604 (далі - наказ МВС №760), уповноважений структурний підрозділ приймає заяву про призначення пенсії та документи, згідно з Порядком №3-1 від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону №2262-XII. Прийняття заяви про призначення пенсії від особи, яка не набула права на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, наказом МВС №760 не передбачено.
Разом з тим, слід звернути увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи (Фінансово-економічний департамент Адміністрації Держприкордонслужби) здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії та обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення.
В подальшому уповноважений структурний підрозділ наділений компетенцією направити подання при наявності підстав для призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду або відмовити у направленні такого подання за відсутності підстав для призначення пенсії за вислугу років.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №537/1980/16-а.
Так, оскільки позивач, відповідно до Закону №2262-XII право на пенсію не набув, то відповідно до наказу МВС №760, відсутні підстави для оформлення документів про призначення останньому пенсії та направлення подання про призначення пенсії до відповідного пенсійного органу.
Таким чином, посадові особи Адміністрації Державної прикордонної служби України діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а докази надані позивачем лише підтверджують правомірність дій відповідача.
На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
05 січня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідив матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення від 30.04.2015 серія НОМЕР_3 .
Позивач проходив дійсну військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в період з 02.02.2004 по 02.02.2022, що підтверджується витягом з послужного списку.
Відповідно до витягу з наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгеня Пікуса Державної прикордонної служби України від 02.02.2021 №77-ОС штаб-сержанта (П-018352) ОСОБА_2 інспектора прикордонної служби 1 категорії-інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (Тип-В), звільненого з військової служби за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас без права носіння військової форми одягу, вислуга років на 02.02.2022 склала: календарна 19 років 04 місяці 23 дні; пільгова 20 років 08 місяців 22 дні, всього 40 років 01 місяць 15 днів.
11 лютого 2022 року позивач звернуся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про організацію роботи з оформлення документів для призначення пільгової пенсії за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», додавши заяву про призначення/перерахунок пенсії, копію витягу з наказу про виключення зі списків частини, довідка ВАТ «Ощадбанк» про відкриття особистого рахунку, анкета відомостей про пенсіонера, копія із витягу послужного списку згідно особової справи, посвідчення УБД, довідки, військовий квиток.
Листом від 01.06.2022 № 11/В-1922-5595 Адміністрація Державної прикордонної служби України на заяву позивача зазначила, що відповідно до витягу з наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 02.02.2022 №77-ОС на дату виключення позивача зі списків особового складу військової частини станом на 02.02.2022 вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 19 років 04 місяці 23 дні, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленому пунктом «а» статті 12 Закону № 2262. Прийняття заяви про призначення пенсії від особи, яка не набула право на пенсію відповідно до Закону № 2262, ні Порядком № 3-1, ні наказом МВС № 760 не передбачено, тому відсутні підстави для надання доручення 3 прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону № 2262.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, викладеною у зазначеному листі, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статте 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у даній справі є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону № 2262-ХІІ.
Згідно пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше:
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Стаття 17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Також, положення статті 17-1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (у редакції, чинної на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії), встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Згідно з підпунктом «в» пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
З вказаної Постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.
Таким чином, з аналізу викладених положень наведеного Порядку вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських.
Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.
Таким чином, оскільки позивач за своєю останньою посадою та характером служби відповідає критеріям, визначеним Законами та підзаконними нормативними актами, що дають право на врахування вислуги років у пільговому обчисленні, а стаж позивача у пільговому обчисленні становить 20 років 08 місяці 22 дні, суд вважає, що відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача станом на час звільнення необхідного стажу для призначення пенсії за вислугою років згідно із пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії.
Як наслідок, позивач на дату звільнення 02.02.2022 мав вислугу 25 календарних роки і більше (19 років 04 місяці 23 дні + 20 років 08 місяців 22 дні).
Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а дійшов до висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Також, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 дійшов висновку про те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність підстав для звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для розгляду питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років є передчасним, безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.
Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Таким чином, чинним законодавством на відповідача покладено обов'язок підготувати і направити документи для призначення пенсії, який відповідачем належним чином не виконано. До компетенції відповідача не належить вирішення питання про наявність підстав (в т.ч. стажу) для призначення чи перерахунку пенсії позивачу.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 05.12.2022, такі витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, щодо не прийняття до розгляду заяви про призначення/перерахунку пенсії від 11.02.2022, не здійснення оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах ОСОБА_2 , та не направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України розглянути заяву про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_2 та здійснити оформлення та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області всіх необхідних документів з поданням для призначення ОСОБА_2 пенсію за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та підпунктів «а» та «в» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93404, ЄДРПОУ 21782461) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова