31 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5279/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ЄДРПОУ 02498694)
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради, що міститься в листі від 13.10.2022 №22-1788, в наданні ОСОБА_1 будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:45:372:0023 по АДРЕСА_2 , а саме: на нове будівництво житлового будинку з терасою;
- зобов'язати Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2022 р., зареєстровану 06.10.2022 р. №107248, на видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки: загальна площа 0,1000 га, кадастровий номером 3510100000:45:372:0023 по АДРЕСА_2 , а саме: на нове будівництво житлового будинку з терасою та прийняти законне і обґрунтоване рішення, з урахуванням правової оцінки суду, наданої судом у рішенні.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.30-31).
Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у видачі будівельного паспорту з підстави невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, оскільки земельна ділянка знаходиться в приватній власності, а отже порушується її право на вільне розпорядження цією земельною ділянкою. Також позивач вказує, що відповідачем не враховано рішення Кіровоградської міської ради від 28.10.2015 р. №4725 «Про внесення змін до Плану зонування території міста Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 р. №2456». Відповідно до даного рішення та ситуаційної схеми, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:45:372:0023 по АДРЕСА_2 виключена із рекреаційної зони активного відпочинку та віднесена до зони садибної житлової забудови.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнаються (а.с.36-42). Представник відповідача зазначає, що невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні (зокрема плану зонування території) є законодавчо визначеною підставою для прийняття рішення уповноваженими органами містобудування та архітектури про відмову у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки та повернення поданих документів. Відповідач наголошує на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:45:372:0023 по АДРЕСА_2 визначена Планом зонування території міста Кіровограда як рекреаційна зона активного відпочинку (Р-2), в якій не передбачено будівництво житлових будинків та господарських будівель.
Також відповідач вказує, що дійсно 28.10.2015 р. Кіровоградською міською радою було прийнято рішення №4725 «Про внесення змін до Плану зонування території міста Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року №2456», однак дане рішення має декларативний характер, тобто наявність рішення не є підставою для внесення змін до Плану зонування, а є лише етапом (першим) у процедурі внесення змін до містобудівної документації відповідно до Порядку розроблення містобудівної документації. Відповідач стверджує, що на момент звернення позивача із заявою про надання будівельного паспорта забудови земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:45:372:0023 згідно Плану зонування перебувала в зоні Р-2 - рекреаційній зоні активного відпочинку, в якій розміщення житлових будинків з присадибними ділянками не передбачено.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
27 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки 3510100000:45:372:0023. В договорі купівлі-продажу вказано її цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.14-16).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач є власником земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 3510100000:45:372:0023, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). (а.с.17-19).
06.10.2022 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3510100000:45:372:0023 (а.с.21).
Листом від 13.10.2022 р. №22-1788 Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради повідомило ОСОБА_1 про неможливість виготовлення будівельного паспорту забудови земельної ділянки, у зв'язку з тим, що відповідно до Плану зонування (Зонінг), який затверджений рішенням міської ради від 17.09.2013 р. №2456, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:45:372:0023 по АДРЕСА_2 відноситься до зони Р-2 - рекреаційній зоні активного відпочинку, в якій розміщення житлових будинків з присадибними ділянками не передбачено (а.с.27).
Дану відмову позивач вважає незаконною, а дії відповідача протиправними, вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1995 р. №687-ХІV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. №3038-VI (далі за текстом - Закон №3038) планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.24 Закону №3038 зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Частиною 4 статті 26 Закону №3038 визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до ст.27 Закону №3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Пунктом 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 р. №103 (далі за текстом - Порядок №103) визначено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
Згідно з п.1.4 Порядку №103 розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до п.2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Пунктом 2.3 Порядку №103 визначено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
З огляду на п.2.4 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Згідно з п.п.7, 9 ч.1 ст.1 Закону №3038 містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Частиною 1 статті 16 Закону №3038 визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до абз.1, 4 ч.1 ст.17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Таким чином, право власника або користувача на забудову земельної ділянки здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації. При цьому, невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, є підставою для повернення пакету документів щодо видачі будівельного паспорта.
Так, рішенням двадцять восьмої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 р. №2456 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Кіровограда» затверджено містобудівну документацію «План зонування території міста Кіровограда".
Постановою Верховної Ради України «Про приведення назви міста Кіровоград Кіровоградської області у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 14.07.2016 р. №1468-VIII перейменовано місто Кіровоград Кіровоградської області на місто Кропивницький.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, земельна ділянка стосовно видачі будівельного паспорта забудови якої звернулася позивач до Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради, з огляду на План зонування території міста Кіровограда, розміщена в рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2). При цьому, на час розгляду справи План зонування території міста Кіровограда, розроблений як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану, є діючим та в силу ч.2 ст.5 Закону №3038 обов'язковим до виконання всіма суб'єктами містобудування.
Зі змісту Переліку переважних, супутніх та допустимих видів забудови пояснювальної записки розроблення Плану зонування території міста встановлено, що зони активного відпочинку призначаються для виконання активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об'єктами для активного відпочинку населення та громадські центри. Переважні види використання земельних ділянок: стадіони та фізкультурні майданчики, човнові станції, яхтові клуби; готелі; спеціалізовані спортзали; басейни (криті та відкриті); озеленені території; водно-оздоровчі комплекси; будівлі та споруди адміністративного та господарського призначення. Супутні переважним видам: споруди комунальної та інженерно-технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони; окремі адміністративно-господарські будівлі; відкриті автостоянки для легкових автомобілів; громадські вбиральні; тимчасові павільйони і кіоски для будь-яких видів роздрібної торгівлі і обслуговування; кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; пункти прокату спортивного інвентарю; відповідно обладнані експозиційні зони, що встановлюються адміністрацією. Основні види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Суд враховує, що при затвердженні проекту землеустрою враховувалися громадські інтереси, оскільки в силу приписів ч.1 ст.21 Закону №3038 план зонування територій підлягає громадському обговоренню.
Отже, за наявності затвердженого плану зонування території, питання щодо видачі будівельного паспорта належить вирішувати із врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Викладене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 16.07.2019 р. у справі №520/8970/18 (провадження №К/9901/15916/19), від 28.10.2019 р. у справі №820/4909/17 (провадження №К/9901/58871/18).
Стосовно посилання позивача на те, що рішенням Кіровоградської міської ради від 28.10.2015 р. №4725 «Про внесення змін до Плану зонування території міста Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17 вересня 2013 року №2456» внесено зміни до Плану зонування території міста Кіровограда шляхом віднесення земельних ділянок в районі вулиці Чорноморської до зони садибної житлової забудови, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Так, пунктом 1 рішення Кіровоградської міської ради від 28.10.2015 р. №4725 лише вирішено внести зміни до Плану зонування території міста Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17 вересня 2013 року №2456, шляхом віднесення земельних ділянок в районі вулиці Чорноморської до зони садибної житлової забудови, однак документальних доказів реалізації вказаного рішення сторонами суду не надано. Більш того, відповідач підтвердив той факт, що на разі такі зміни до Плану зонування території міста Кіровограда не вносились.
Оскільки Планом зонування території міста Кіровограда місцевість, де знаходиться земельна ділянка, яка належить позивачу і на якій вона бажає збудувати житловий будинок з терасою, віднесено до рекреаційної зони активного відпочинку, то, відмовляючи ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта, Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та Законами України, обґрунтовано, пропорційно та з дотриманням інших засад визначених ч.2 ст.2 КАС України.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова