з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення
02 лютого 2023 рокуСправа № 280/1983/22
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., за участю секретаря судового засідання Поштаренко В.К., розглянувши заяву заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича про зміну способу і порядку виконання рішення у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
03.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) позивачу з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
2) зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) позивачу з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі №280/1983/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 10.06.2022.
18.08.2022 судом видано виконавчі листи по справі.
27.01.2023 до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича (вх.№4347), в якій останній просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі №280/1983/22 на «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нараховану ОСОБА_1 заборгованість із виплати пенсії у сумі 7215,84 грн.».
В обґрунтування даної заяви заявник стверджує, що у зв'язку з тим, що резолютивна частина виконавчого листа, виданого у справі №280/1983/22, містить виконати дії зобов'язального характеру, без зазначення конкретної суми до стягнення з боржника на користь стягувача, а органами Казначейства виконуються рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів стягувач не має можливості для подальшого повного виконання рішення суду пред'явити його на виконання до органів Казначейства. Відтак, на думку заявника, передбачені законодавством обставини, що ускладнюють виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 27.01.2023 заяву призначено до судового розгляду на 02.02.2023, про що учасники справи повідомлені належним чином.
Заявник та учасники справи про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлені, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
За приписами частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи положення частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи питання щодо можливості задоволення заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі №280/1983/22, суд виходить з наступного.
У відповідності до частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Так, частиною третьою статті 33 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
У справі №281/1820/14-а Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а.
Зі змісту частини третьої статті 378 КАС України слідує, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому, при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
В поданій до суду заяві заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом зміни резолютивної частини рішення, зазначивши «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нараховану ОСОБА_1 заборгованість із виплати пенсії у сумі 7215,84 грн.». Водночас заявлені позивачем вимоги та вирішені судом в межах адміністративної справи №280/1983/22 мають немайновий характер, а державний виконавець фактично просить змінити даний спір на майновий, визначивши при цьому конкретну суму пенсії, що підлягає стягненню на користь позивача. Разом з тим, при розгляді вказаної справи судом не вирішувались майнові вимоги позивача, відповідно й не перевірялась правильність її розрахунку.
Суд зазначає, що положення статті 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв'язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
При цьому, слід зауважити, що позивач при зверненні з адміністративним позовом обрав визнаний судом спосіб захисту порушених прав та інтересів, тому відповідач має здійснити поновлення прав та інтересів позивача саме у формі і у спосіб, визначені судом.
Судом встановлено, що частина судового рішення по справі №280/1983/22 виконана, а інша буде виконана після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань. Тобто, відсутність у боржника коштів не може вважатись як поважною, так і взагалі причиною для невиконання судового рішення.
Надані до суду заявником документи не містять відомостей щодо обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відтак не обґрунтовують необхідність встановлення чи зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Таким чином, заява заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №280/1983/22 не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене та керуючись статтями 241, 243, 248, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №280/1983/22 відмовити.
Копію ухвали направити заявнику та учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 02.02.2023.
Суддя К.В.Мінаєва