Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 лютого 2023 року Справа№200/2233/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 18.05.2015 зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11.02.2021 року позивач виключений зі списків особового складу Кальміусько-Нікольського об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Позивач є учасником бойових дій. Як зауважив позивач, за час проходження ним військової служби, нарахування йому грошового забезпечення, здійснювалося не в повному обсязі, а саме не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Представником позивача, був направлений адвокатський запит на адресу відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження позивачем військової служби з 18.05.2015 по 11.02.2021 року. Адвокатський запит стосувався надання відповідного розрахунку нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення із зазначенням базового місяця. У відповіді на адвокатський запит від 15.12.2021 року, відповідач зазначив, що позивач був прийнятий на військову службу в травні 2015 року, та йому як новоприйнятому військовослужбовцю був встановлений базовий місяць квітень 2015 року. Окрім цього, у своїй відповіді, відповідач зазначив, що індексація грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016 по 28.02.2018 року позивачу взагалі не нараховувалась та не виплачувалась, у зв'язку з не закладенням до бюджету коштів для виплати індексації в період з січня 2016 по лютий 2018 року, а тому провести позивачу виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року немає можливості. Стосовно періоду нарахування та виплати грошової індексації позивачу з 01.03.2018 по 11.02.2021 року, відповідач стверджує що індексація за зазначений період нараховувалась та виплачувалась у повному розмірі. Позивач не погоджується з наданою відповіддю відповідача та вважає, що він має право на отримання індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року, та з 01.03.2018 по 11.02.2021 року. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Про відкриття провадження у справі, учасники справи повідомлені, та отримали вищезазначену ухвалу про відкриття, про що свідчить відмітка про наявність реєстрації у позивача та відповідача в електронному суді, відповідно до графи «наявність кабінету ЕС». Станом на 24.02.2022 року, у графі «дата встановлення статусу» та графі «доставлено», стоїть відповідна відмітка про те, що позивач та відповідач отримали вищезазначену ухвалу про відкриття провадження по справі.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на адміністративний позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 26.11.2015 Управлінням персоналу штабу Військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до наявного в матеріалах справи військового квитка позивача серії НОМЕР_4 , виданого Кальміусько-Нікольським військовим комісаріатом Донецької області від 20.07.2016 року позивач, 15.05.2015 року, на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 був призваний у Збройні Сили України за мобілізацією. 18.05.2015 року позивач був зарахований до списків особового складу ОСОБА_2 -Володарського об'єднаного районного військового комісаріату. 11.02.2021 року на підставі наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.02.2021 року №6-РС позивач виключений зі списків особового складу Кальміусько-Нікольського об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в запас.
Представником позивача, адвокатом Анісімовою Є.С. було направлено адвокатський запит на адресу відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження позивачем військової служби, тобто з 18.05.2015 по 11.02.2021 року. Адвокатський запит стосувався надання відповідного розрахунку нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення із зазначенням базового місяця.
Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15.12.2021 року за №09/02/1383, позивач був прийнятий на військову службу в травні 2015 року, йому як новоприйнятому військовослужбовцю був встановлений базовий місяць квітень 2015 року. Індексація грошового забезпечення за цей місяць не провадилась, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації розраховується з травня 2015 року (з місяця, прийняття працівника на роботу) до того поки величина індексу споживчих цін перевищить поріг індексації - 101%. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2015 року, починаючи з травня 2015 року до червня 2015 року не перевищував поріг індексації - 101%. У зв'язку з цим, індексація за травень-червень 2015 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. В липні, серпні 2015 року позивачу було виплачено по 26,80грн. індексації, за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень позивачу було виплачено по 30,32 грн. індексації. Як зазначив у своєму листі відповіді відповідач, індексація грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, у зв'язку з не закладенням до бюджету коштів для виплати індексації період з січня 2016 року по лютий 2018 року. Відповідач зазначив, що індексація грошового забезпечення з 01 березня 2018 по 11 лютого 2021 року позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісяця.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме розрахунком нарахованої/виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 наданим Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 15.12.2021 року №09/02/379, відповідач нараховував індексацію наступним чином:
Базовий місяць квітень 2015 року нараховано та виплачено: травень 2015 року - сума індексації 0,0 грн.; червень 2015 року - сума індексації 0,0 грн.; липень 2015 року - сума індексації 26,80 грн.; серпень 2015 року - сума індексації 26,80 грн.; вересень 2015 року - сума індексації 30,32 грн.; жовтень 2015 року - сума індексації 30,32 грн.; листопад 2015 року - сума індексації 30,32 грн.; грудень 2015 року - сума індексації 30,32 грн.;
Базовий місяць квітень 2015 року нараховано, але не виплачено: січень 2016 року - сума індексації 50,99 грн.; лютий 2016 року - сума індексації 50,99 грн.; березень 2016 року - сума індексації 50,99 грн.; квітень 2016 року - сума індексації 50,99 грн.; травень 2016 року - сума індексації 53,65 грн.; червень 2016 року - сума індексації 140,65 грн.; липень 2016 року - сума індексації 140,65 грн.; серпень 2016 року - сума індексації 140,65 грн.; вересень 2016 року - сума індексації 140,65 грн.; жовтень 2016 року - сума індексації 140,65 грн.; листопад 2016 року - сума індексації 140,65 грн.; грудень 2016 року - сума індексації 227,20 грн.; січень 2017 року - сума індексації 227,20 грн.; лютий 2017 року - сума індексації 227,20 грн.; березень 2017 року - сума індексації 297,60 грн.; квітень 2017 року - сума індексації 297,60 грн.; травень 2017 року - сума індексації 313,22 грн.; червень 2017 року - сума індексації 382,32 грн.; липень 2017 року - сума індексації 387,32 грн.; серпень 2017 року - сума індексації 387,32 грн.; вересень 2017 року - сума індексації 451,31 грн.; жовтень 2017 року - сума індексації 451,31 грн.; листопад 2017 року - сума індексації 451,31 грн.; грудень 2017 року - сума індексації 540,93 грн.; січень 2018 року - сума індексації 540,93 грн.; лютий 2018 року - сума індексації 540,93 грн.
Базовий місяць березень 2018 року нараховано та виплачено: березень 2018 року - сума індексації 0,0 грн.; квітень 2018 року - сума індексації 0,0 грн.; травень 2018 року - сума індексації 0,0грн.; червень 2018 року - сума індексації 0,0 грн.; липень 2018 року - сума індексації 0,0 грн.; серпень 2018 року - сума індексації 0,0 грн.; вересень 2018 року - сума індексації 0,0 грн.; жовтень 2018 року - сума індексації 0,0 грн.; листопад 2018 року - сума індексації 0,0 грн.; грудень 2018 року - сума індексації 71,08 грн.; січень 2019 року - сума індексації 71,08 грн.; лютий 2019 року - сума індексації 71,08 грн.; березень 2019 року - сума індексації 134,47 грн.; квітень 2019 року - сума індексації 134,47 грн.; травень 2019 року - сума індексації 134,47 грн.; червень 2019 року - сума індексації 134,47 грн.; липень 2019 року - сума індексації 206,72 грн.; серпень 2019 року - сума індексації 206,72 грн.; вересень 2019 року - сума індексації 206,72 грн.; жовтень 2019 року - сума індексації 206,72 грн.; листопад 2019 року - сума індексації 206,72 грн.; грудень 2019 року - сума індексації 216,51 грн.; січень 2020 року - сума індексації 216,51 грн.; лютий 2020 року - сума індексації 216,51 грн.; березень 2020 року - сума індексації 216,51 грн.; квітень 2020 року - сума індексації 216,51 грн.; травень 2020 року - сума індексації 216,51 грн.; червень 2020 року - сума індексації 216,51 грн.; липень 2020 року - сума індексації 226,29 грн.; серпень 2020 року - сума індексації 226,29 грн.; вересень 2020 року - сума індексації 226,29 грн.; жовтень 2020 року - сума індексації 226,29 грн.; листопад 2020 року - сума індексації 226,29 грн.; грудень 2020 року - сума індексації 233,81 грн.; січень 2021 року - сума індексації 381,42 грн.; лютий 2021 року (11 днів) - 130,20 грн.
Відповідно до вищезазначеної довідки, позивачу було виплачено індексації грошового забезпечення у період з травня 2015 по 11 лютого 2021 року усього 5 302,00грн.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи індексація грошового забезпечення позивачу не була нарахована та виплачена у повному обсязі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині 5 ст. 2 “Про індексацію грошових доходів населення” вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 5 вказаного Закону, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з п. 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).
Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 1294), грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 6 до Постанови № 1294, затверджена схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Отже, з січня 2016 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року.
Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01.03.2018, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Таким чином березень 2018 року є базовим місяцем проведення індексації грошових доходів позивача за період з березня 2018 року по 11.02.2021.
Крім того, суд зазначає, що обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача порушено, тому воно підлягає відновленню в судовому порядку.
Щодо вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала у невиплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 11 лютого 2021 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації - 3 879,44 грн., відповідно до абзаців 4, 6 п. 5 Порядку № 1078, суд зауважує таке.
01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова КМУ № 704).
Згідно з п. 4 Постанови КМУ № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, Постановою КМУ № 704 визначено інший порядок встановлення та розмір посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку із прийняттям Постанови КМУ № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Своєю чергою питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4 та 6 п. 5 Порядку № 1078: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
З огляду на викладене для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 1-1 Порядку № 1078.
Відповідно до вимог Закону № 1282 та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Суд встановив, що в період з 01 березня 2018 року по 11 лютого 2021 року включно відповідачем проводилось нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення. При цьому розрахунок проводився із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.
Як вже було зазначено вище, з 01 березня 2018 року у зв'язку з набранням чинності Постановою КМУ № 704 базовим місяцем для індексації грошового забезпечення військовослужбовців став березень 2018 року.
На підставі архівної відомості за лютий 2018 року та березень 2018 року ОСОБА_1 від 17 січня 2022 року № 09/02/18 225/56/438, виданої Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, суд встановив, що:
- в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача становило: 12 109,44 грн., в тому числі посадовий оклад - 530,00 грн., оклад за військове звання - 30,00 грн., надбавка за вислугу років - 56,00 грн., премія офіц. - 3831,90 грн.,винагорода за АТО - 4500,00грн., надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 308,00 грн., щомісячна додаткова грошова винагорода (60%) - 2853,54 грн., = 12 109,44 грн.
- в березні 2018 року грошове забезпечення позивача становило: 12 488,75 грн., в тому числі посадовий оклад - 2 640,00 грн., оклад за військове звання - 530,00 грн., надбавка за вислугу років - 792,50 грн., премія офіц. - 3630,00 грн., винагорода за АТО - 4 500,00 грн., надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 396,25 грн., = 12 488,75 грн.
12 488,75 грн. (березень 2018) - 12 109,44 грн. (лютий 2018)= 379,31 грн.
Таким чином, грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів збільшився на 379,31 грн.
Отже, у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача у зв'язку зі зміною посадових окладів не перевищило суму індексації, що склалась у лютому 2018 року (4 258,75 грн.), розмір якої підтверджений листом Мінсоцполітики від 29 грудня 2017 року № 122/0/66-17, якщо посадові оклади в останнє підвищувалися в січні 2008 року, то сума індексації у грудні 2017 року становить 4 258,75 грн. (1 762 х 241,7 /100) (абзац 9), серед яких: 1 762,00 грн. - це прожитковий мінімум (змінився у грудні 2017 року); 241,7 % - це величина приросту індексу споживчих цін.
З грудня 2017 року по лютий 2018 року сума індексації становила 4 258,75 грн. з величиною приросту індексу споживчих цін 241,7%. Тому, відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року мала розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до абзацу 4 п. 5 постанови КМУ “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” , - якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до абз. абз. 4, 5 п. 5 Порядку № 1078, у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
За правилами абз. 6 п. 5 Порядку № 1078 до визначеної (згідно з абз. абз. 4, 5 п. 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103%).
Наведене вище зумовлює висновок, що з березня 2018 року відповідач повинен був виплачувати фіксовану суму індексацію грошового забезпечення, а в разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103%, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації.
Аналогічна правова позиція щодо застосування абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року по справі № 816/1728/16.
Щодо спірного періоду суд встановив, що розрахунок виплаченої індексації за період з 01 березня 2018 року по 11 лютого 2021 року проводився із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, однак поза увагою відповідача залишився той факт, що грошовий дохід позивача у порівнянні з лютим 2018 року не перевищив суму індексації, що склалась у розмірі 4 258,75 грн.
Порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 лютого 2021 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації - 4 258,75 грн. відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078, та виплатити її з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо вимоги здійснити нарахування та виплату належних позивачу сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктом 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Як уже зазначалось судом вище, надбавки до грошового забезпечення та премія є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, компенсація втрати частини доходів, як основні державні гарантії щодо оплати праці військовослужбовців підлягають обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що нарахування та виплата надбавки до грошового забезпечення, премії та компенсація втрати частини доходів позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Разом з тим, суд зауважує позивачу, що розрахунок та нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.
З огляду на наведене, з метою захисту та відновлення порушених прав позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, в частині не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 11.02.2021 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, з 01.03.2018 по 11.02.2021 - із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення та щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4 258,75 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб з врахуванням фактично виплачених сум.
Вирішуючи спір судом враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені в постановах Верховного Суду, зокрема від 19.07.2019 в справі №240/4911/18, від 07.08.2019 в справі №825/694/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити індексацію грошового забезпечення у відповідній сумі, суд зазначає позивачу, що оскільки розрахунок та нарахування сум індексації грошового забезпечення належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця, наведений позивачем розрахунок не має юридичної сили, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та такі вимоги є передчасними, так як повного розрахунку з позивачем у визначених сумах зроблено не було.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд.67 ЄДРПОУ 08301764) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ: 08301764) щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ: 08301764) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та із врахуванням фактично виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ: 08301764) щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) за період з 01.03.2018 по 11.02.2021 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 258,75 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ: 08301764) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.02.2021 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення та щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4 258,75 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та із врахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01 лютого 2023 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець