Провадження № 22-з/803/60/23 Справа № 212/8436/21 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М.Д. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
31 січня 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання Гладиш К.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції заяву представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Литвина Руслана Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі.
Судові витрати віднесені на рахунок позивача.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційна скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Литвин Руслан Олександрович задоволена.
Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2022 року скасовано, ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Визнано дії АТ «Криворізька теплоцентраль» щодо демонтажу окремого інженерного вводу в приміщенні АДРЕСА_1 та нарахування заборгованості за рахунками-фактурами №5421 від 30.11.2020 року, №6666 від 31.12.2020 року, №560 від 31.01.2021 року, №1707 від 28.02.2021 року, №2920 від 31.03.2021 року, №4057 від 30.04.2021 року на загальну суму 35435,04 грн. протиправними.
Зобов'язано АТ «Криворізька теплоцентраль» за влаcний рахунок відновити окремий інженерний увід в приміщенні АДРЕСА_1 у відповідності до технічних умов №2052 від 11.09.2021 року та робочого проекту від 2012 року.
Зобов'язано АТ «Криворізька теплоцентраль» нараховувати плату за споживання теплової енергії в приміщенні АДРЕСА_1 на підставі показників комерційного приладу обліку, відповідно договору
Стягнуто з АТ «Криворізька теплоцентраль» на користь позивача ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій у розмірі 4540 грн.
21 грудня 2022 року до Дніпровського апеляційного суду від представника позивача адвоката Литвина Р.О. надійшла заява про винесення додаткового рішення в частині вирішення питання щодо судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
При цьому, представник позивача вказує на те, що понесенені позивачем витрати на правничу допомогу підтверджені наступними доказами доданими до заяви про ухвалення додаткового рішення, а саме: договором про надання правничої домопомоги №16/08 від 16.08.2022, додатками №1 та №2 до цього договору, актом виконаних робіт (наданих послуг) від 20 грудня 2022 року та прибутковим касовим ордером №3 від 20.12.2022.
Адвокат Литвин Р.О. просить ухвалити додаткове рішенням, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати на правничу допомогу під час апеляційного перегляду справі в розмірі 19 000 гр.
23.12.2022 року від відповідача Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому відповідач просить суд визнати витрати на правничу допомогу понесені позивачем неспівмірними та відмовити у їх стягненні.
При цьому, сторона відповідача, посилаючись на норми процесуального права, встановлені у статтях 134, 137 ЦПК України, вказує на те, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер. Вказує, що адвокат включає у витрати на правничу допомогу опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини та вивчення судової практики, у той час, як підвищувати свій професійний рівень є обов'язком адвоката, тому витрати адвоката у цій частині не можуть бути задоволенні.
Колегія суддів, вислухавши думку судді доповідача, представнка позивача Литвина Р.О., який підтримав вимоги заяви, просив ухвалити додаткове рішення, стягнувши з відповідача на користь позивача витррати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000 грн., дослідивши надані адвокатом докази, зіставивши їх з матеріалами справи, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ст.ст.15, 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу адвокатом суду подано: Договір про надання правничої (правової допомоги) №16/08 від 16 серпня 2022 року, укладений між адвокатом і позивачем ОСОБА_1 (а.с.60- зворот-61, т.2); Додаток №2 до Договору від №16/08 від 16 серпня 2022 року, де зазначені надані адвокатом послуги в період з 16 серпня 2022 року по 20 грудня 2022 року (а.с.62- зворот, т.2); Акт виконаних робіт (наданих послуг) до Договору від №16/08 від 16 серпня 2022 року, де ерелічені виконані адвокатом послуги, час їх виконання та вартість кожної послуги, де вартість наданих послуг склала 19 000 грн. (а.с.63, т.2); Прибутковий касовий ордер №3 від 20 грудня 2022 року на суму 19 000 грн., сплачених ОСОБА_1 адвокату грошових коштів (а.с.63- зворот, т.2); Квитанція до прибуткового касового ордера про прийняття адвокатом грошових коштів на суму 19 000 гр. (а.с.64, т.2).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Матеріалами справи підтверджено, що сторона відповідача на заяву сторони позивача про ухвалення додаткового рішення по витратам на правничу допомогу, своїм правом на зменшення цих витрат скористалась, подавши відповідну заяву, тому колегія суддів приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню не в повному обсязі.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої ст.137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
За змістом п.п.1-3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційним переглядом рішення суду першої інстанції було скасовано і позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі, сторона відповідача скористалася наданим правом на зменшення витрат на правничу допомогу, з урахуванням того, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи, як складність даної справи, участь представника позивача в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, час, об'єктивно необхідний для підготовки апеляційної скарги, інших процесуальних документів, поданих до суду апеляційної інстанції, враховуючи те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу,дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача Литвина Р.О. та стягненні з відповідача Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентральна" на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн.
Керуючись ст.ст.137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Литвина Руслана Олександровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Вимоги представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Литвина Руслана Олександровича про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентральна" (адреса: 50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ЄДРПОУ 001308500 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанцій в розмірі 10 000 (десять тисяч гривень) грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 лютого 2023 року.
Головуючий:
Судді: