Справа № 761/2949/23
Провадження № 1-кс/761/2131/2023
31 січня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100001749 від 14.07.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100001749 від 14.07.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що у провадженні СВ ВП № 2 Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві, перебувають матеріали кримінального провадження № 12022100100001749 від 14.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.01.2023 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено речовину, ззовні схожу на наркотичну, яку останній незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Так, в період часу з 14 год. 08 хв. по 15 год. 42 хв. 20.01.2023 року в ході проведення обшуку за адресою:
АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 працівниками поліції виявлено та вилучено: три конверти білого кольору в середині яких виявлено та вилучено шість поліетиленових пакетів із порошкоподібною речовиною білого кольору; банківська картка «Монобанк» НОМЕР_1 ; банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_2 ; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 ; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 ; грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 30 (тридцять) купюр, 50 доларів США 4 (чотири) купюри, 20 доларів США 3 (три) купюри, 200 гривень 9 (дев'ять) купюр; банківська картка НОМЕР_3 ; банківська картка НОМЕР_4 ; грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 39 (тридцять дев'ять) купюр. 50 гривень 1 (одна купюра), 500 гривень 5 (п'ять) купюр; дві записки; скретч-картка «Hallo» з № НОМЕР_5 ; скретч-картка «Vodafone» з № НОМЕР_6 ; скретч-картка «лайфселл» з № НОМЕР_7 ; скретч-картка «Київстар» з № НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки «Samsung»; два поліетиленові пакетики із прикрасами; банківська картка «Millennium» № НОМЕР_9 ; банківська картка «Millennium» № НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «Apple» моделі «IPhone» з номером
ІМЕІ 1: НОМЕР_11 та ІМЕІ 2: НОМЕР_12 , з номером НОМЕР_13 ; мобільний телефон марки «Apple» моделі «IPhone».
20.01.2023 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом вилучених у ході обшуку речей з адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином існують достатні підстави вважати, що виявлені та вилучені під час проведення обшуку за адресою:
АДРЕСА_2 , можуть бути доказами факту та обставин, що встановлюються, зокрема доказом злочину, протиправної діяльності направленої на вчинення злочину. Для встановлення цього факту необхідно проведення комплексу слідчих та процесуальних дій, відповідних судових експертиз.
З метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, в зв'язку з чим слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Водночас, уточнив клопотання, а саме: вказав перелік майна, на який просить накласти арешт для забезпечення кримінального провадження, а саме: на все вилучене майно під час обшуку, окрім посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 та паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_4 . Крім того, додатково зазначив також мету для накладення арешту, а саме забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки майно, про арешт якого ставиться питання, належить підозрюваному, а санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає додатковий вид покарання у виді конфіскації майна.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 просила відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі, додатково зазначила, що банківські картки, паспорт, посвідчення ОСОБА_4 , пакет з прикрасами - не є доказами вчинення кримінального правопорушення та жодним чином не відносяться до вказаного провадження. Крім того, вилучені грошові кошти та прикраси належать іншій особі -Рудич, мають законне джерело походження та є її особистими збереженнями.
Власник майна - ОСОБА_4 підтримав свого представника та просив відмовити в задоволенні клопотання.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Зі змісту клопотання слідчого та долучених до нього матеріалів вбачається, що СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100100001749 від 14.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
22.12.2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно долученої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №316711612 квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .
20.01.2023 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено: три конверти білого кольору всередині яких виявлено та вилучено шість поліетиленових пакетів із порошкоподібною речовиною білого кольору; банківська картка «Монобанк» НОМЕР_1 ; банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_2 ; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 ; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 ; грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 30 (тридцять) купюр, 50 доларів США 4 (чотири) купюри, 20 доларів США 3 (три) купюри, 200 гривень 9 (дев'ять) купюр; банківська картка НОМЕР_3 ; банківська картка НОМЕР_4 ; грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 39 (тридцять дев'ять) купюр. 50 гривень 1 (одна купюра), 500 гривень 5 (п'ять) купюр; дві записки; скретч-картка «Hallo» з № НОМЕР_5 ; скретч-картка «Vodafone» з № НОМЕР_6 ; скретч-картка «лайфселл» з № НОМЕР_7 ; скретч-картка «Київстар» з № НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки «Samsung»; два поліетиленові пакетики із прикрасами; банківська картка «Millennium» № НОМЕР_9 ; банківська картка «Millennium» № НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «Apple» моделі «IPhone» з номером ІМЕІ 1: НОМЕР_11 та ІМЕІ 2: НОМЕР_12 , з номером НОМЕР_13 ; мобільний телефон марки «Apple» моделі «IPhone».
20 січня 2023 року постановою слідчого СВ ВП № Шевченківського УП ГУНП у м.Києві вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100100001749 від 14.07.2022 року.
21 січня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вилучене майно, а саме три конверти з поліетиленовими пакетами із порошкоподібною речовиною білого кольору, банківські картки, скретч-картки, мобільні телефони - цілком відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано мають правовий статус речових доказів, а також з урахуванням того, що санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає додатковае покарання у виді конфіскації майна, а тому на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на тимчасово вилучене майно в ході проведеного 20.01.2023 року обшуку, з метою забезпечення збереження їх як речових доказів та забезпечення конфіскацій майна.
Підстав сумніватись в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках слідчого при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100001749 від 14.07.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у ході проведення обшуку 20.01.2023 року, за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:
- три конверти білого кольору в середині яких виявлено та вилучено шість поліетиленових пакетів із порошкоподібною речовиною білого кольору;
- банківська картка «Монобанк» НОМЕР_1 ;
- банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_2 ;
- грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 30 (тридцять) купюр, 50 доларів США 4 (чотири) купюри, 20 доларів США 3 (три) купюри, 200 гривень 9 (дев'ять) купюр;
- банківська картка НОМЕР_3 ;
- банківська картка НОМЕР_4 ;
- грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 39 (тридцять дев'ять) купюр. 50 гривень 1 (одна купюра), 500 гривень 5 (п'ять) купюр;
- дві записки;
- скретч-картка «Hallo» з № НОМЕР_5 ;
- скретч-картка «Vodafone» з № НОМЕР_6 ;
- скретч-картка «лайфселл» з № НОМЕР_7 ;
- скретч-картка «Київстар» з № НОМЕР_8 ;
- мобільний телефон марки «Samsung»;
- два поліетиленові пакетики із прикрасами;
- банківська картка «Millennium» № НОМЕР_9 ;
- банківська картка «Millennium» № НОМЕР_10 ;
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «IPhone» з номером
ІМЕІ 1: НОМЕР_11 та ІМЕІ 2: НОМЕР_12 , з номером НОМЕР_13 ;
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «IPhone».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя