Справа № 761/33478/21
Провадження № 2/761/5408/2022
05 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участю секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору,
Представник позивача звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору від 09 березня 2016 року (далі-Попередній договір), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І. за реєстровим № 343.
Обґрунтовуючи вказані вимоги представник позивача у позовній заяві зазначає, що відповідачем було порушено умови Попереднього договору, що виразилось у несплаті частини грошових коштів за Попереднім договором, повідомлення про неможливість виконання свого зобов'язання відповідачем не направлялось, що мало наслідком неукладення Основного договору у визначений сторонами строк, внаслідок чого зобов'язання за Попереднім договором є припиненими в силу вимог закону. При цьому, після направлення позивачем на адресу відповідача письмового повідомлення про розірвання Попереднього договору, сторонами не укладено та нотаріально не посвідчено додатковий договір щодо розірвання попереднього договору, що в подальшому, може негативно вплинути на майнові права позивача. З урахуванням того, що відповідачем було порушено умови Попереднього договору в частині належного виконання грошового зобов'язання у відповідності до умов п. 2.3.1 п.2.3 Попереднього договору, позивач має право в односторонньому порядку розірвати укладений договір, з огляду на що, звернувся до суду з вказаною вимогою.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
05 січня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві, зокрема, зазначено про неправомірні вимоги позивача щодо розірвання Попереднього договору, виконання відповідачем свого обов'язку зі сплати грошових коштів у повному обсязі та неукладення Основного договору з вини позивача, що обумовлюється не введенням будинку в експлуатацію.
22 квітня 2022 року представник позивача надіслав до суду відповідь на вищезазначений відзив, у якому заперечував факт належного виконання відповідачем своїх обов'язків за Попереднім договором, наголошував на відсутності в матеріалах справи повідомлень про укладення Основного договору та припинення зобов'язань за Попереднім договором в силу вимог закону, що не заперечується відповідачем у відзиві на позов. Представником позивача також наголошено, що відповідно до п.1.2 Попереднього договору сторони зобов'язалися укласти Основний договір в строк до 30 грудня 2016 року, тому з огляду на неукладення Основного договору, зобов'язання за Попереднім договором, вважаються припиненими з підстав, визначених ч.3 ст. 635 ЦК України. На переконання представника позивача, ТОВ "ВКФ Фарби України" має достатньо підстав для розірвання Попереднього договору, тому вважає поданий відповідачем відзив необґрунтованим, а також таким, що не спростовує аргументи позивача, викладені у позовній заяві, відтак просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10 серпня 2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
08 вересня 2022 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких, представник відповідача наголошував про виконання позивачем обов'язків за Попереднім договором, відсутності обов'язку сплати 3% вартості квартири до укладення Основного договору та протиправності вимоги про розірвання Попереднього договору, оскільки не введення будинку в експлуатацію унеможливило укладення Основного договору. Відтак, просить у позові відмовити.
05 грудня 2022 представником позивача подано додаткові пояснення у яких, зокрема, вказано про відсутність факту ухилення від укладення Основного договору, ненаправлення відповідачем пропозиції про укладення Основного договору, припинення зобов'язань за Попереднім договором та відсутність негативних наслідків для відповідача у разі розірвання Попереднього договору. Крім того, у поясненнях, представник позивача, вказав, що у період до 30 грудня 2016 року, так і станом на дату написання додаткових пояснень, в тому числі за результатом направлення відповідачу письмового повідомлення про розірвання Попереднього договору, позивач не отримував від відповідача пропозиції або вимоги щодо укладення Основного договору. Представник позивача також вказує, що відповідачем у повному обсязі не виконано взятих на себе зобов'язань за Попереднім договором, що виразилось у наявності заборгованості, що унеможливлювало укладення Основного договору, навіть за умови направлення пропозиції про укладення Основного договору, в силу п.4.2, 4.7 Попереднього договору.
У судове засідання сторони не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, а також доказів, які містить цивільна справа. Від представника відповідача надійшло клопотання стосовно проведення судового засідання без його участі, позовної вимоги заперечив у повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Так із матеріалів справи вбачається що між сторонами виникли зобов'язання, які врегульовані ст. 635 ЦК України.
Як встановлено судом, 09 березня 2016 року між позивачем та відповідачем укладено попередній договір, посвідчений Іванчик І. І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 09.03.2016 за реєстровим №343.
Відповідно до п. 1.1. Попереднього договору за даним Попереднім договором сторони зобов'язуються, в строки встановлені даним Попереднім договором, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу відповідного до якого позивач зобов'язується передати окрему квартиру, характеристики якої вказані в п. 1.3. розділу 1 цього Попереднього договору, в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач зобов'язується прийняти Об'єкт та належним чином оплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 Попереднього договору.
Пунктом 1.2. Попереднього договору визначено, що сторони зобов'язуються укласти Основний договір в строк до 30 грудня 2016 року. Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідачем відповідного повідомлення від позивача. В будь-якому випадку позивач повинен направити відповідачу вказане повідомлення протягом 5 робочих днів після отримання ним правовстановлюючих документів на Об'єкт та надання Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м.Києві документів, що є необхідними для належного укладення та оформлення Основного договору.
Згідно із п. 2.1. Попереднього договору сторони встановили, що при укладенні Основного договору 100% ціна об'єкта (сума Основного договору) буде, разом з ПДВ складати 562 473,90 грн.
Відповідно до п. 2.3. Попереднього договору сторони встановили, що виконання зобов'язання щодо укладення та виконання Основного договору, яке встановлене п. 1.1. розділу 1 Попереднього договору повинно бути забезпечене. Для підтвердження зобов'язань, що виникли у Сторін згідно з цим Попереднім договором щодо укладення та виконання Основного договору та забезпечення виконання таких зобов'язань, відповідач сплачує позивачу суму грошових коштів у наступних розмірі, порядку та умовах.
Згідно з пп. 2.3.1. п. 2.3. Попереднього договору відповідач зобов'язується сплатити забезпечувальну суму позивачу, що складає 97% - (36,763 м. кв.) - 545 599,68 грн, в тому числі ПДВ (20%) 90 933,28 грн за вартістю 1 м.кв. 14 841,00 грн до 30.03.2016 у наступному порядку - 100 00,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) 1 666,67 грн не пізніше 09 березня 2016 року; 50 000,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) 8 333,33 грн не пізніше 18 березня 2016 року; 200 000,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) 33 333,33 грн не пізніше 25 березня 2016 року; 285 599,68 грн, в тому числі ПДВ (20%) 47 599,95 не пізніше 30 березня 2016 року; та 3% - (1,137), що становить 16 874,22 грн, в тому числі ПДВ (20%) складає 2 812,37 грн, буде сплачена відповідачем в день укладення Основного договору.
Відповідно до пп. 2.3.2., 2.3.3 п. 2.3. Попереднього договору кожний платіж за цим договором сплачується відповідачем в безготівковій формі на банківський рахунок позивача, вказана сума коштів буде, після її належної сплати відповідачем, зарахована до платежів за основним договором у момент укладення такого Основного договору.
Згідно з п. 2.5. Попереднього договору сторони погодили, що документом, який підтверджує проведення розрахунків за цим договором між сторонами, є документи надані банківською установою (банківські виписки) щодо операцій з коштами на рахунку відповідача та щодо зарахування коштів на рахунок позивача.
Згідно з п. 4.2. Попереднього договору сторони погодили, що Основний договір може бути укладений виключно у разі сплати відповідачем повної суми коштів, що передбачена підпунктом 2.3.1 п. 2.3. розділу 2 цього Попереднього договору на банківський рахунок позивача у належному порядку.
Відповідно до п. 4.7. Попереднього договору сторони встановили, що укладення та оформлення Основного договору, можливе лише в тому випадку, якщо сума коштів, визначена підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. розділу 2 цього Попереднього договору, буде повністю сплачена відповідачем на рахунок позивача, до моменту вказаного укладення та оформлення Основного договору.
Пунктом 5.3. Попереднього договору визначено, що у разі невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, які викладені в даному Попередньому договорі, позивач має право розірвати даний Попередній договір в односторонньому порядку з вини відповідача. При цьому сума, що була фактично сплачена відповідачем на рахунок позивача на виконання цього Попереднього договору, повертається на банківський рахунок відповідача, за винятком суми коштів у гривнях, що еквівалентна 5% від суми встановленої у підпункті 2.3.1. пункту 2.3. розділу 2 цього Попереднього договору, які залишаються у розпорядженні позивача в якості неустойки. Позивач повідомляє відповідача про розірвання договору шляхом направлення поштового повідомлення (цінним листом з описом вкладеного) на адресу відповідача, що вказана у цьому Попередньому договорі. Даний Попередній договір є розірваним з дати направлення такого повідомлення відповідачу. У такому разі сторони зобов'язані підписати та нотаріально посвідчити додатковий договір щодо розірвання даного Попереднього договору. Вказане в даному пункті повернення коштів здійснюється протягом 60 календарних днів з дати підписання та нотаріального посвідчення згаданого додаткового договору про розірвання цього попереднього договору. Витрати на оформлення, нотаріальне посвідчення (реєстрацію) такого договору про розірвання несе та сторона, з вини якої відбулося розірвання, втрати чинності або унеможливилось виконання Попереднього договору.
Пунктом 6.1 Попереднього договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту укладення Основного договору, або до моменту виконання зобов'язань за Попереднім договором щодо штрафних санкцій відповідною Стороною при розірванні Попереднього договору.
Як убачається зі змісту довідки від 22 квітня 2021 року, за даними бухгалтерського обліку ТОВ «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ», станом на 22 квітня 2021 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 33 568,80 грн.
Як стверджено у відзиві, відповідач відповідно до вимог п.2.3.1 Попереднього договору сплатив гарантійний платіж в розмірі 545 599, 68, що складає 97 % від вартості квартири.
З матеріалів справи убачається, що відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 535 599,68 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, котрі долучені до матеріалів відзиву.
Відповідно до п. 1.1. договору про завдаток, відповідач зобов'язується передати грошову суму в розмірі 10 000,00 грн в рахунок належних з нього за Попереднім договором нотаріально завіреним платежів та на забезпечення його виконання. Грошова сума є завдатком.
22 квітня 2021 року позивачем було направлено засобами поштового зв'язку лист-повідомлення ОСОБА_1 про розірвання Попереднього договору, зі змісту якого вбачається, що Основний договір в строк до 30 грудня 2016 року не укладено у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Попереднім договором, а саме: наявності заборгованості в розмірі 16 874, 22 грн. Відтак, позивач у вказаному повідомленні стверджує, що зобов'язання за Попереднім договором є припиненими з 31.12.2016 року, тому пропонує відповідачу узгодити дату, час та місце підписання додаткового договору щодо розірвання Попереднього договору.
Матеріали справи не містять відповіді ОСОБА_1 на вказане повідомлення позивача.
Відповідачем не заперечується відсутність оплати за Попереднім договором в розмірі 16 874, 22 грн., зокрема, відповідач наголошує, що вказана сума має бути сплачена при укладені Основного договору, який з об'єктивних підстав неможливо укласти, оскільки будинок не введено в експлуатацію.
Так, судом встановлена, що розмір заборгованості відповідача за Попереднім договором станом на 22.04.2021 року, який вказано позивачем у довідці та листі-повідомленні відрізняється. Суд, вбачає обгрунтованим розмір забергованості у розмірі 16 874, 22 грн., котрий вказано у листі повідомленні, з огляду на долучені до відзиву копії платіжних документів та договір про завдаток. Позивачем не доведено, що завдаток в розмірі 10000 грн., не було отримано, крім того, вказана сума, згідно пп.2.3.1 п.2.3 Договору про завдаток, зараховується до загального розміру за Попереднім договором.
Стосовно твердження представника позивача про те, що Попередній платіж не містить положень чи застережень, які б вказували, що відповідачем було сплачено завдаток, який зараховується, як платіж за Попереднім договором, суд наголошує на тому, що позивач на власний розсуд погодився на підписання Договору про завдаток, а також погодився на пп.2.3.1 п.2.3 Договору про завдаток, який встановлює обов'язок позивача зарахувати розмір завдатку до суми Попереднього договору. Жодного належного доказу про несплату відповідачем вказаного розміру завдатку позивач не надає до суду.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що частина грошових коштів не сплачена за Попереднім договором складає саме 16 874, 22 грн., яка підлягають сплаті в день укладення Основного договору, що обумовлено сторонами у пп.2.3.1 п.2.3 Попереднього договору.
Судом не встановлено, що позивач у відповідності до п.1.2 Попереднього договору, виконав своє зобов'язання за договором та направляв повідомлення відповідачу про намір укласти Основний договір.
Позивачем не спростовується факт відсутності необхідних документів для оформлення та укладення Основного договору, що було обумовлено сторонами у п.1.2 Попереднього договора, що як наслідок становить об'єкту неможливість укладення Основного договору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в ході судового розгляду, Основний договір станом на день ухвалення рішення у справі сторонами не укладено.
Згідно ч. 3 ст.635 ЦК України, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Разом з тим, пунктом 6.1 Попереднього договору передбачено, що діє до укладення Основного договору, або до виконання зобов'язань за Попереднім договором щодо штрафних санкцій відповідною Стороною при розірванні Попереднього договору.
Як убачається з аналізу умов Попереднього договору, у відповідача відсутня об'єктивна можливость укласти з позивачем Основний договір, з огляду на відсутність у позивача обумовлених у Попередньому договорі документів, крім того судом не було встановлено, що позивач направляв пропозицію стосовно укладення Основного договору в порядку, визначеному п.1.2 Попереднього договору.
Оскільки виконання обов'язку відповідача сплатити забезпечувальний платіж в розмірі 3% в безпосередньому зв'язку пов'язано з укладенням Основного договору, котрий як встановлено судом не було укладено сторонами, посилання позивача, як на підставу розірвання Попереднього договору, у зв'язку з несплатою відповідачем грошових коштів, є безпідставним та не випливає з домовленості за Попереднім договором, що як наслідок не може бути розцінено судом, як неналежне виконання відповідачем умов Попереднього договору.
Судом не встановлено, що відповідач порушила взяті на себе зобов'язання за Попереднім договором, що мало б наслідки односторонього розірвання Попереднього договору, що передбачено п.5.4 Попереднього договору.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Позивач у цій справі не довів порушення відповідачем умов Попереднього договору, а доводи щодо невиконання відповідачем грошового зобов'язання, є безпідставними, з огляду на умови Попереднього договору. Крім того, не заслуговує на увагу аргумент позивача, як на підставу розірвання Попереднього договору в одностороньому порядку, неукладення Основного договору в строк до 30.12.2016 року, оскільки вказаний обов'язок, поєднано з умовою надсилання позивачем пропозиції на укладення Основного договору, а також отримання позивачем відповідних документів обумовлених сторонами у п.1.2 Попереднього договору.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи докази, що містять матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено, той факт, що відповідач порушив взяте зобов'язання за Попереднім договором, зокрема, порушив умови Попереднього договору, що було б підставою для застосування п.5.4 Попереднього договору, а саме: розірвання договору, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем.
Крім того, судом не було встановлено, що позивачем було оформлено право власності на об'єкт нерухомості, що є об'єктивною перешкодою для підписання сторонами Основного договору.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Стосовно застосування строку позовної давності, то суд вказує, що строк позовної давності підлягає застосуванню судом лише тоді, коли є підстави для задоволення позову, тому, з огляду на відсуність підстав для задоволення позову, питання стосовно застосування строку позовної давності до спірних правовідносин не розглядалося судом.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України»: Київська обл., м.Бровари, вул.Олега Оникієнка, 125 , оф. 15/4, ЄДРПОУ 31108022;
ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 15.12.2022 року.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА