30 січня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 683/476/21
Провадження № 11-кп/4820/34/23
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
доповідача - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретарів
судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021245220000012 від 21.01.2021 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадження - прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 серпня 2021 року щодо обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України ОСОБА_8 ,
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Полонне Хмельницької області, громадянку України, з вищою освітою, вдову, фізичну особу-підприємця, пенсіонерку, зареєстровану та проживаючу за адресою: по АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
визнано невинуватою та виправдано за ч.1 ст.185 КК України у зв'язку із недоведеністю її вини у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно обвинувального акту, 23 грудня 2020 року близько 10 години 10 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти-1210», що належить ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого по вул. К. Острозького, 2/1, в м. Старокостянтинів Хмельницької області, діючи з корисливих мотивів та з метою особистої наживи, створивши у присутніх покупців та персоналу враження правомірності своїх дій, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з торгівельної полиці викрала шість банок лососевої зернистої ікри марки «Рибкоппродукт» вартістю 236 грн. 30 коп. за одну банку, на загальну суму 1417 грн. 80 коп., які помістила у візок для продуктів харчування разом з іншим товаром. В подальшому, під час проходження касової зони, ОСОБА_8 не оплатила шість банок лососевої зернистої ікри марки «Рибкоппродукт», приховавши їх від касира наявним у корзині товаром, та вийшла з магазину, вчинивши у такий спосіб крадіжку майна ТОВ «АТБ-Маркет» на загальну суму 1417 грн. 80 коп.
Вказані дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд мотивував своє рішення тим, що стороною обвинувачення не було надано належних, допустимих і достатніх доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 вчинила крадіжку шести банок ікри.
Не погоджуючись з вироком місцевого суду, прокурор подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі н.м.д.г., що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. Вважає, що вказаний вирок є незаконним і необґрунтованим та підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Апелянт посилається на те, що вина ОСОБА_8 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10 , яка працює на посаді охоронця в магазині «Продукти- 1210» ТОВ «АТБ-Маркет» і в її повноваження входить здійснення перерахунку «елітного» товару, до якого відноситься червона ікра. 23 грудня 2020 року вона особисто здійснила перегляд відеозаписів з камер відеоспостереження, наявних в приміщенні магазину, в результаті чого виявила особу жіночої статі, яка біля 10 год. 10 хв. брала з полиці відділу продажі рибопродуктів 6 банок ікри, які в подальшому поклала у візок з іншими товарами. При перегляді камер, які розташовані в касовій зоні було встановлено, що при проходженні з візком через касовий відділ зазначена жінка вказані банки з ікрою з візка не виймала, а прикрила їх зверху упаковкою води, в зв'язку з чим провезла через касу, не оплативши її. Після чого керуюча, за допомогою комп'ютера переглянула чек, за яким розраховувалась ця жінка, однак у чеку відомостей про придбання ікри не було. Коли 21 січня 2021 року вказана невідома жінка, якою виявилась ОСОБА_8 , знову з'явилась в магазині, ОСОБА_10 викликала працівників поліції і та в присутності останніх визнавала, що не сплатила в касу за ікру та визнала свою вину. Свідок ОСОБА_11 , яка є касиром підтвердила, що при перегляді камер відеоспостереження, які розташовані в касовій зоні згадала, що в той же день розраховувала на касі жінку та чоловіка, які є їх постійними клієнтами. Вказані особи, під час розрахунку, за товар самостійно доставали продукти з візочка та викладали на рухому стрічку, а вона здійснювала їх облік шляхом зчитування відповідного штрих-коду. Після того, як ними було покладено весь товар на стрічку, а у візочку залишалась лише упаковка з водою, вона запитала чи це весь товар, на що отримала ствердну відповідь. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ствердили, що ОСОБА_8 з полиці рибного відділу брала банки з ікрою марки «Рибкоппродукт» і, саме ці банки вона не виклала з візка на касовому відділі, оскільки з відеозапису камер спостереження було чітко видно, що вказані банки були з червоними кришками та банкою з зеленим корпусом, а іншої рибної продукції з такими ідентифікаційними ознаками на той час в магазині не було.
Прокурор посилається на те, що вчинення цього злочину ОСОБА_8 підтверджується відеозаписом з камер відеоспостереження магазину Продукти 1210 ТОВ «АТБ-Маркет», з якого вбачається, що ОСОБА_8 брала вказані банки з ікрою та не розрахувалася за них.
Крім того, апелянт не погоджується з тим, що суд взяв за основу виправдувального вироку показання обвинуваченої ОСОБА_8 та свідка - її зятя ОСОБА_12 , які безпосередньо є зацікавленими особами, та при цьому, що їх показання суперечать та не узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні доказами. Стверджує, що в судовому засіданні, на підтвердження вини обвинуваченої ОСОБА_8 , досліджувався протокол огляду речових доказів, а саме: диск з відеозаписом з камер спостереження, що встановлені в приміщенні магазину Продукти 1210 ТОВ «АТБ-Маркет» від 10.02.2021, який є належним та допустимим доказом, однак суд його до уваги не взяв, при цьому будь-якої мотивації свого рішення у вироку не зазначив. Прокурор переконує, що суд необгрунтовано зазначив у вироку про те, що стороною обвинувачення не усунуто розбіжностей щодо дійсної вартості ікри марки «Рибкоппродукт» на момент скоєння злочину, оскільки суду було надано документи про її різну вартість, зокрема до довідку засвідчену печаткою магазину Продукти 1210 ТОВ «АТБ-Маркет», яка є достатньою для встановлення вартості викраденого майна та надавала суду можливість встановити дійсну її вартість без проведення відповідної експертизи.
З огляду на це уважає, що визнавши ОСОБА_8 невинуватою та виправдавши її у зв'язку з недоведеністю її вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 413 КПК України є підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги прокурора, який свою апеляційну скаргу підтримав, думку обвинуваченої та її захисника, які проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечили, частково дослідивши докази, в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею ст. 62 Конституції України гарантується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
За змістом п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд виконав всі вимоги закону, а тому відсутні будь-які правові підстави для скасування виправдувального вироку.
Так, оцінивши досліджені у кримінальному провадженні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок, так як дійшов правильного висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, вчинений ОСОБА_8 , а припущення та сумніви щодо доведеності вини обвинуваченої слід тлумачити на її користь.
Уважає, що за результатами судового розгляду, суд першої інстанції правильно встановив те, що державним обвинуваченням не доведено участі обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку.
Цей висновок суду ґрунтується на доказах, досліджених під час судового розгляду.
При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував вимоги ч.3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Аналогічна вимога міститься і в ст. 373 КПК України.
Суд урахував, що ОСОБА_8 вину у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала і пояснила, що є фізичною особою-підприємцем та займається роздрібною торгівлею продуктів харчування, які по акційним цінам закуповує у різних супермаркетах Хмельницької області. 21 січня 2021 року, при виході із магазину «АТБ-Маркет», що в м. Старокостянтинів, її зупинили працівники поліції та повідомили, що вона не розрахувалась за товар, який придбала у цьому магазині в грудні 2020 року, на що вона відповіла, що такого не пам'ятає, однак, якщо такий факт буде підтверджено, вона готова розрахуватись, проте таких доказів їй не надали. Також підтвердила, що 23 грудня 2020 року вона разом із зятем ОСОБА_12 , дійсно здійснювали закупівлю товарів в магазині «АТБ-Маркет» в м. Старокостянтинів, за товар розраховувався її зять. Вказала, що переліку товарів, які у той день вони з зятем купували, вона не пам'ятає, однак зазначила, що якби вона взяла ікру, то за неї обов'язково б розрахувалась.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_8 підтримала показання, надані в суді першої інстанції.
Суд першої інстанції правильно оцінив названі показання і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вони не спростовуються сукупністю всіх доказів, здобутих по справі.
Так, суд першої інстанції дослідив наступні докази.
Відношення керуючої магазину «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_13 від 21 січня 2021 року, згідно з яким вона повідомила у поліцію, що 23 грудня 2020 року о 10 годині 10 хвилин невідома особа жіночої статі з магазину «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет», що знаходиться по вул. Острозького,2/1 в м. Старокостянтинів, вчинила крадіжку 6 банок ікри лососевої зернистої «Рибкоппродукт» на загальну суму 1417 грн. 80 коп. (а.с.45).
Свідок ОСОБА_10 в суді першої інстанції показала, що працює на посаді охоронця в магазині «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет» і в її повноваження входить здійснення перерахунку «елітного» товару, до якого відноситься червона ікра. 23 грудня 2020 року вона самостійно здійснила перерахунок усієї наявної в магазині ікри та отримані дані надала керуючій, яка, в подальшому, виявила нестачу шести банок червоної ікри. З метою встановлення обставин, за яких зникла ікра, вона здійснила перегляд відеозапису з камер відеоспостереження, наявних в приміщенні магазину, та виявила особу жіночої статі, яка брала з полиці ікру та поклала її у візок, провезла через касову зону, не оплативши її. Після чого керуюча за допомогою комп'ютера переглянула чек, за яким розраховувалась ця жінка, однак у чеку відомостей про ікру не було. Враховуючи, що невідома жінка є їх постійним клієнтом, вона вирішила не повідомляти в поліцію, а дочекатись коли та знову з'явиться, та добровільно оплатить товар. Коли 21 січня 2021 року вказана невідома жінка, якою виявилась ОСОБА_8 , знову з'явилась в магазині, то вона викликала працівників поліції, в присутності яких жінка визнавала свою вину, говорила, що не оплатила товар та хотіла його оплатити. Вказувала, що зі слів керуючої магазином, у разі не встановлення винних осіб витрати по оплаті ікри буде покладено на неї та на касира.
За показаннями свідка ОСОБА_11 , яка працює на посаді касира в магазині «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет», 24 грудня 2020 року, від охоронця ОСОБА_10 , вона дізналась про нестачу 6 банок червоної ікри. Після перегляду відеозапису за 23 грудня 2020 року згадала, що розраховувала на касі ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , які являються їх постійними клієнтами. Вказані особи під час розрахунку за товар самостійно доставали продукти з візочка та викладали на рухому стрічку, а вона здійснювала їх облік шляхом зчитування відповідного штрих-коду. Після того, як ними було покладено весь товар на стрічку, а у візочку залишалась лише упаковка з водою, вона запитала чи це весь товар, на що отримала ствердну відповідь. Разом з тим, вміст візочка вона не оглядала, у зв'язку із довірою до даних осіб, а тому ікри, яка була в одному із їх візочків, вона не помітила та через касу не пробивала. В подальшому від керівництва магазину їй було повідомлено, що у разі не встановлення осіб, які викрали ікру, нестача буде покрита за її рахунок. Стверджувала, що на відеозаписі, який їй показувала ОСОБА_10 вона чітко бачила, як ОСОБА_8 на касі дістала з візочка консерви з паштетом, а консерви з ікрою були заховані за упаковкою з водою і вона їх не діставала, а вивезла через касу, не оплативши.
Такі показання свідок ОСОБА_11 підтвердила і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Також судом першої інстанції досліджувались:
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 лютого 2021 року, згідно якого відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 21 січня 2021 року о 18 год. 48 хв. за №12021245220000012. (а.с.39).
-протокол огляду місця події від 21 січня 2021 року, у якому зафіксовано проведення огляду торгового залу магазину «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет», що знаходиться по вул. Острозького,2/1 в м. Старокостянтинів, при цьому, під час огляду нічого не вилучено. Разом з тим, у протоколі зазначено: «виявлено відсутність 6 банок ікри Рибкоппродукт лососева зерниста». Суд врахував, що яким чином особа, що проводила огляд місця події встановила цю обставину, зі змісту протоколу не зрозуміло, як і не зрозуміло станом на яку дату виявлено відсутність 6 банок ікри, оскільки огляд проводився 21 січня 2021 року, а подія, що інкримінується обвинуваченій ОСОБА_8 мала місце 23 грудня 2020 року (а.с.47-51);
- відеозапис з камер відеоспостереження магазину «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет» за період часу з 10 по 11 годину 23 грудня 2020 року, з якого вбачається, що він містить окремі фрагменти, на яких зображено ОСОБА_8 в приміщенні магазину 23 грудня 2020 року, при цьому зазначені фрагменти уривчасті і не забезпечують безперервного зображення ОСОБА_8 в магазині. Суд звернув увагу, що відеозапис містить окремі фрагменти, незважаючи на таку можливість з урахуванням кількості камер, їх розташування та покриття площі магазину, а також можливості зберігання такого відео, на час вилучення відповідної інформації. На вищезгаданих фрагментах відеозапису зафіксовано як ОСОБА_8 , знаходячись о 10 год.10 хв. 05 сек., біля вітрини з рибною продукцією взяла у руки консерви, зовні схожі на консерви з ікрою, та розглядає їх, після чого ще два рази протягує руку у вітрину та бере консерви, схожі на консерви з ікрою, при цьому будь-якого візка біля ОСОБА_8 не має. На другому файлі о 10 год. 10 хв. 59 сек. зафіксовано як ОСОБА_8 , з якимось товаром у руках, підходить до візка та викладає його у візок, однак чіткого зображення, який би давав можливість визначити найменування та кількість продукції, яку ОСОБА_8 тримала у руках та складала у візок, відеозапис не місить. Після цього ОСОБА_8 зафіксована в різних частинах магазину, при цьому на відеозаписі о 10 год. 11 хв. 47 сек. видно візок, де серед іншого товару знаходиться товар, який по кольору (червона кришка і зелений корпус) і способу укладки (вертикально один на одному) зовні схожий на банки ікрою. На відеозаписі о 10 год. 12 хв. 14 сек. ОСОБА_8 накриває даний товар іншим і в подальшому о 10 год. 33 хв. 40 сек. разом із зятем ОСОБА_12 та двома візками, наповненими товаром, підходять до каси для розрахунку. Під час здійснення розрахунку ОСОБА_8 дістає товари і викладає їх на рухому стрічку, а її зять знаходиться біля касира. Із наданих фрагментів відеозапису не видно чи діставала ОСОБА_8 банки з ікрою з візка на стрічку, чи весь товар був викладений нею із візка, чи оглядав касир візок. О 10 год. 36 хв. 38 сек. ОСОБА_12 розрахувався на касі за товар, отримав чек, після чого ОСОБА_8 із одним наповненим візком відійшла від каси та направилась в сторону виходу з магазину. Факт, що на даному відео зображено саме ОСОБА_8 та ОСОБА_12 останні в судовому засіданні не заперечували;
- видаткову накладну №1931 від 18 грудня 2020 року, з якої вбачається, що розподільчий центр ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований у с. Копилів Макарівського району Київської області отримав від ПП «СВ-Імпекс КО» 12600 банок ікри «Рибкоппродукт» лососевої зернистої ж/б 120 г (а.с.149). При цьому, будь-якої інформації про отримання ікри «Рибкоппродукт» лососевої зернистої магазином «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований по вул. К. Острозького, 2/1, в м. Старокостянтинів Хмельницької області, вищевказана видаткова накладна не містить.
- інвентаризаційну відомість №11193 від 23 грудня 2020 року, яка підписана керуючою ОСОБА_14 та скріплена печаткою магазину «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет», у якій зазначено про виявлення різниці між фактичної кількістю (126 штук) і даними обліку (132 штуки) ікри «Рибкоппродукт» лососевої зернистої ж/б 120 г., а саме недостача складає 6 банок, вартістю 227 грн. 40 коп. за банку, загальна сума недостачі - 1364 грн. 40 коп. (а.с.150). Як зазначив суд у вказаній відомості, перед підписом керуючої наявний запис: «Итого недостача на суму -513,60», причина даної розбіжності стороною обвинувачення не обґрунтована.
Колегією суддів апеляційного суду в порядку ч.3 ст. 404 КПК України за клопотанням прокурора проведено часткове судове слідство під час якого досліджено матеріали кримінального провадження, зокрема відеозапис з камер відеоспостереження магазину «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет» від 23 грудня 2020 року (т. 1 а.м.п. 130) та здійснено повторний допит свідка ОСОБА_11 .
Повторно, за клопотанням прокурора частково дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення не доведено ті обставини, що ОСОБА_8 вчинила крадіжку шести банок ікри, що саме вона вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно до положень ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
За змістом ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
При цьому, відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно з приписами ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Давши названим доказам оцінку з точки зору їх належності, достатності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_8 у скоєнні проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і прийняв законне та справедливе рішення про її виправдання на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України через недоведеність вчинення нею цього проступку.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції досліджені всі фактичні обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення, а тому доводи апеляційної скарги про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними.
Так відповідно до обвинувального акту дії ОСОБА_8 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як умисні дії, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці).
При цьому, суд обґрунтовано звернув увагу на те, що керівництвом магазину «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет», при виявленні факту крадіжки, слід було здійснити інвентаризацію відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 року, яким передбачено порядок здійснення інвентаризації та оформлення її результатів юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.
Зокрема, пункт 7 розділу І цього Положення визначає, що проведення інвентаризації є обов'язковим у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства.
Розділом ІІ Положення визначено організацію та основні правила проведення інвентаризації, відповідно до яких для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи. Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами.
Апеляційний суд вважає правильним те, що наданий до суду першої інстанції документ під назвою інвентаризація №11193 від 23 грудня 2020 року не відповідає наведеним вимогам закону, оскільки під час встановлення факту нестачі ікри в магазині «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет», вищезазначеного порядку дотримано не було, оскільки, як показала допитана місцевим судом свідок ОСОБА_10 вона сама провела підрахунок наявної в магазині ікри та доповіла керуючій ОСОБА_13 про її фактичну кількість, після чого, остання, встановила нестачу шести банок ікри.
Однак, в який саме час ОСОБА_10 перераховувала ікру належним чином зафіксовано не було, як і не зафіксовано факту виявлення нестачі ікри.
Недотримання порядку проведення інвентаризації та наявність у інвентаризаційній відомості №11193 від 23 грудня 2020 року розбіжностей в сумі недостачі, ставить під сумнів достовірність викладених у ній даних, а також наявність самого факту нестачі ікри.
Крім цього, суд підставно взяв до уваги, що керівництво магазину «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет», виявивши факт нестачі (крадіжки) ікри 23 грудня 2020 року і встановивши на відеозаписі особу, яка могла її вчинити, про зазначений факт у правоохоронні органи не повідомило. Окрім цього маючи у своєму розпорядженні чек про оплату придбаних ОСОБА_8 та ОСОБА_12 товарів, згідно з яким, зі слів працівників магазину, ОСОБА_8 не здійснювала оплату ікри «Рибкоппродукт» лососевої зернистої ж/б 120 г, ніяких заходів щодо збереження цього чеку не здійснило.
На думку колегії суддів місцевий суд вмотивовано не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що на відеозаписі з камер відеоспостереження вони бачили, як ОСОБА_8 приховала у візку 6 банок ікри та не оплатила їх, провізши у візку через касу, так як такі твердження є їх суб'єктивною думкою, яка сформувалась у них після перегляду відеозапису з камер відеоспостереження. Натомість, на представленому суду стороною обвинувачення, тому ж відеозаписі з камер відеоспостереження, не зафіксовано обставин, про які вказували вищезазначені свідки. Сам факт перебування ОСОБА_8 біля вітрини з рибними продуктами, з якого вона брала баночки, схожі на баночки з ікрою, не свідчить про те, що в подальшому вона цю ікру умисно приховала іншими продуктами, та, не оплативши, провезла через касову зону, тим самим вчинила крадіжку, оскільки таких обставин, на наданому стороною обвинувачення та переглянутому судом відеозаписі не зафіксовано. Відтак відповідні доводи апеляційної скарги прокурора є безпідставними.
Аналіз показань, допитаних під час судового розгляду свідків, які відповідно до вимог ст.95 КПК України судом було отримано безпосередньо, дали суду підстави вважати, що показання цих свідків вказують на правдивість версії сторони захисту про те, що оскільки вони не були безпосередніми очевидцями події, свідку ОСОБА_11 про обставини стало відомо зі слів охоронця, що виключає в діях ОСОБА_8 склад проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Крім того, на відеозаписі зафіксовано, як зять обвинуваченої ОСОБА_12 розраховується за придбаний 23 грудня 2020 року товар, проте стороною обвинувачення не представлено чек із переліком придбаних ним та ОСОБА_8 товарів, який би підтверджував факт оплати чи не оплати за ікру лососеву зернисту «Рибкоппродукт».
Оцінюючи показання представника потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_15 суд зазначив, що з його показань також не можливо встановити причетність ОСОБА_8 до вчинення крадіжки, так як він вказав, що про факт вчинення крадіжки 6 банок ікри в магазині «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет» йому стало відомо від охоронця магазину ОСОБА_10 , яка повідомила про факт крадіжки та про особу, яка вчинила крадіжку, яку вона встановила після перегляду записів з камер відеоспостереження. Коли саме йому повідомили про крадіжку він не пам'ятає.
Посилання сторони обвинувачення на показання свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні стверджувала, що 21 січня 2021 року ОСОБА_8 у присутності працівників поліції та у її присутності визнавала свою вину у крадіжці 6 банок ікри, суд першої інстанції вмотивовано не прийняв до уваги, оскільки вказаний свідок є особою, яка заінтересована у визнанні ОСОБА_8 винною у крадіжці ікри, так як вона вказувала, що у разі не встановлення винної особи, відповідальність за нестачу ікри буде покладена на неї та на касира ОСОБА_11 .
Крім цього, такі показання свідка ОСОБА_10 суперечать показанням обвинуваченої ОСОБА_8 та показанням свідка ОСОБА_12 , які в судовому зсіданні першої інстанції вказували, що в присутності працівників поліції ОСОБА_8 допускала, що через великий асортимент придбаного товару, могла виникнути помилка, і що вона готова оплатити вартість ікри у разі, якщо буде представлено докази на підтвердження того, що вона брала ікру та не оплатила її. Проте таких доказів їм представлено не було ні 21 січня 2021 року, а ні на наступний день, коли вони приїжджали в магазин для з'ясування дійсних обставин справи.
Відтак, посилання прокурора на безпідставне визнання факту зацікавленості свідка ОСОБА_10 у доведеності вини обвинуваченої не знайшло свого підтвердження в ході апеляційного перегляду судового рішення.
Навіть, якщо припустити, що ОСОБА_8 визнавала свою вину у вчинені крадіжки ікри, то ця обставина не звільняє сторону обвинувачення від обов'язку доказування її винуватості у порядку, визначеному КПК України.
Проте, під час судового розгляду стороною обвинувачення не було надано належних, допустимих і достатніх доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 вчинила крадіжку шести банок ікри.
Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що стороною обвинувачення не було надано належних доказів, які б підтверджували факт нестачі шести банок ікри, а також належним чином не встановлено розміру завданої шкоди, оскільки у наданих суду письмових доказах наявна різниця у ціні викраденої ікри, зокрема, у відношенні керуючої магазину «Продукти-1210» ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_13 від 21 січня 2021 року її ціна вказана 236 грн. 30 коп., у видатковій накладній №1931 від 18 грудня 2020 року - 118 грн. 75 коп., а у інвентаризаційній відомості №11193 від 23 грудня 2020 року - 227 грн. 40 коп. Вказаних розбіжностей стороною обвинувачення усунуто не було.
Суд дійшов обґрунтованого висновку, що матеріали, на які посилається прокурор, як на докази обвинувачення і які були досліджені судом, не вказують на ОСОБА_8 , як на особу, яка таємно викрала чуже майно, тобто вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Згідно з усталеною практикою, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Стороною обвинувачення не представлено належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності та взаємозв'язку, поза розумним сумнівом, доводили наявність в діях ОСОБА_8 складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Доводи апеляційної скарги прокурора, про те, що судом при розгляді провадження було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону, оскільки належним чином не оцінені протокол огляду речових доказів, зокрема відеозапис з камер відеоспостереження, показання обвинуваченої та свідків, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення, а також про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам провадження, не знайшли свого підтвердження та є хибними.
Відповідно до положень, передбачених ч.1 ст.411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Разом з тим, в апеляційній скарзі прокурора не зазначено передбачених наведеною вище статтею підстав, які б дозволили дійти висновку про те, що оскаржуване судове рішення, а саме виправдувальний вирок суду щодо ОСОБА_8 , не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування виправдувального вироку суду, колегією суддів не встановлено.
Підсумовуючи викладене слід зазначити, що висновок суду про те, що обвинувачена ОСОБА_8 підлягає виправданню за відсутністю в її діях кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, на думку колегії суддів апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Неповноту судового розгляду та істотні порушення судом вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, і у відповідності до положень ст.ст. 409, 412 КПК України могли б стати підставою для зміни чи скасування вироку, в результаті апеляційного перегляду кримінального провадження не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 серпня 2021 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3