Справа № 607/10620/22Головуючий у 1-й інстанції Делікатна Л.В.
Провадження № 33/817/69/23 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
01 лютого 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2023 року,-
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2022 року щодо нього - без змін.
30 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції із заявою про перегляд постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та повернути йому вилучені документи.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2022 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за нововиявленими обставинами.
Суд мотивував своє рішення тим, що процесуальної можливості перегляду даної справи про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами нормами КУпАП та іншими законами України не передбачено.
Не погодившись із вказаною постановою суду ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає розгляду та її слід повернути особі, яка її подала з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Право особи на оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення передбачено ст.294 КУпАП. При цьому постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення, в тому числі шляхом їх перегляду за нововиявленими обставинами чинний КУпАП не передбачає. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ, місцевий загальний суд не наділений.
Статтею 459 КПК України, на яку посилається апелянт, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях і не поширюють свою дію на розгляд справ про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, застосування аналогії права, в даному випадку, є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі “Пономарьов проти України”, жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Питання вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення вирішено постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2022 року, яка набрала законної сили після її перегляду в апеляційному порядку.
Порядок її перегляду за нововиявленими обставинами діючим КУпАП не передбачено, що було обґрунтовано роз'яснено апелянту у постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2023 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2022 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за нововиявленими обставинами - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя