Справа № 454/335/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/431/22 Доповідач: ОСОБА_2
25 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційними скаргами захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 12 квітня 2022 року,
з участю прокурора ОСОБА_10 ,
захисників обвинуваченого -
адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 , -
встановила:
цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_8 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирішено питання із заходами забезпечення кримінального провадження, речовими доказами та процесуальними витратами.
Згідно вироку суду, 24 листопада 2017 року близько 18.00 год. ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки «Peugeot Expert» р.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, рухався автомобільною дорогою сполученням м. Червоноград - м. Радехів у напрямку до м. Червоноград, Львівської області та проїжджаючи ділянку дороги перед перехрестям з другорядною дорогою, яка веде ліворуч до с. Волсвин, Червоноградського району, Львівської області відносно напрямку його руху, не врахував дорожню обстановку та стан керованого ним транспортного засобу, в якому були пошкоджені шини коліс внаслідок надмірної і тривалої експлуатації, що призвело до втрати контролю вказаним транспортним засобом та перетину осьової лінії дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України та виїзду на смугу зустрічного руху, де він зіткнувся з автомобілем марки «ВАЗ 2109» р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_11 , який рухався назустріч.
Внаслідок даного зіткнення водій ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді тупої травми живота, яка проявилася розривом селезінки, тупої травми грудей, яка проявилася крововиливами в м'язи грудей та жирову клітковину середостіння, забоєм серця, саден: множинних дрібних точкових на чолі та на обличчі, на передньобічній поверхні лівого стегна, на лівому коліні, на лівій гомілці, двох на правій гомілці, двох на лівій гомілці, дев'яти на лівому стегні, двох ран на підборідді, двох ран на тильній поверхні лівої кисті, переломів: лівого передпліччя та основної фаланги другого пальця лівої кисті.
Своїми злочинно-недбалими діями обвинувачений ОСОБА_8 порушив ряд правил безпеки дорожнього руху, що є прямому причинному зв'язку із наслідками, що настали, зокрема, спричинення потерпілому ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі захисники - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покликаються на те, що обвинувачений ОСОБА_8 не вчиняв інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Вважають вирок суду незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права в т.ч. щодо обрання покарання, оскільки санкцією статті ч.2 ст. 286 КК України передбачено більш м'якше покарання.
Зазначають, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та зібраним доказам і є суперечливими.
Просять скасувати вирок Сокальського районного суду Львівської області від 12 квітня 2022 року і ухвалити відносно ОСОБА_8 новий виправдувальний вирок.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 покликається на те, що суд не взяв до уваги відомості про відшкодування ним потерпілій ОСОБА_12 спричиненої шкоди у розмірі 20 000 дол. США, у зв'язку з чим, в ході розгляду справи остання, заявивши про відсутність претензій, просила суд суворо його не карати та застосувати положення ст. 75 КК України.
Вважає призначене покарання надто суворим.
Заперечує вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення.
Зазначає, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Просить скасувати вирок Сокальського районного суду Львівської області від 12 квітня 2022 року та ухвалити новий виправдувальний вирок.
В апеляційній сказі прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 покликається на те, щовирок суду підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю призначеного ОСОБА_8 покарання, ступеню тяжкості та обставинам вчиненого ним кримінального правопорушення.
Просить скасувати вирок Сокальського районного суду Львівської області від 12 квітня 2022 року, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
В доповненнях до своєї апеляційної скарги, які надійшли до апеляційного суду 04 липня 2022 року обвинувачений ОСОБА_8 покликається на те, що досудове розслідування проводилось суто з обвинувальним ухилом.
Звертає увагу, що в ході судового розгляду справи, пред'явлене обвинувачення було змінено і погоджено новий обвинувальний акт в якому відсутнє покликання про настання наслідків кримінального правопорушення у вигляді смерті ОСОБА_11 , а зазначено про спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, оскільки встановлено, що смерть ОСОБА_11 настала не внаслідок травмування під час ДТП, а через неналежне виконання своїх професійних обов'язків медичним працівником.
Акцентує, що ні в первинному обвинувальному акті ні в зміненому не йдеться про форму вини кримінального правопорушення, чи то кримінальну протиправну самовпевненість чи кримінальну протиправну недбалість, які є складовими необережності, а відтак вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, а саме його суб'єктивна сторона.
Наголошує, що суд не розмежував порушення правил дорожнього руху які безпосередньо призвели до ДТП, а які лише сприяли цьому. Наведене, на думку апелянта, свідчить про невстановлення дійсних обставин справи та є підставою для скасування вироку.
Покликається на те, що місцевий суд вийшов за межі обвинувачень щодо порушень ПДР, які ставились йому на досудовому слідстві у вину згідно обвинувального акту. Крім цього стверджує, що наведені порушення правил дорожнього руху не співпадають з тими, на які вказав експерт у висновку №1/169 від 24 січня 2018 року.
Вважає помилковими висновки ряду експертиз, на які покликається суд першої інстанції в оскаржуваному вироку.
Також необґрунтованим, на думку апелянта є покликання суду як на обставину яка обтяжує покарання на керування ним транспортним засобом в момент ДТП в стані алкогольного сп'яніння.
Зазначає про порушення права на захист у зв'язку розглядом справи без участі усіх його захисників.
Наголошує, що сприяв слідству та суду, розкаюється у вчиненому, відшкодував заподіяну шкоду, однак, при призначенні покарання місцевим судом наведене та дані про його особу були враховані не в повній мірі.
Акцентує, що звільнений з роботи за станом здоров'я, внаслідок професійного захворювання отриманого на виробництві, яке перешкоджає подальшій роботі. Крім цього, раніше до відповідальності не притягався, позитивно характеризується, потребує лікування.
Також зазначає, що на його утриманні двоє неповнолітніх дітей, батьки інваліди, та інші особи, які проживають разом із ним.
Вважає, що суд безпідставно визнав обставину, що обтяжує його вину - вчинення правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, оскільки згідно висновку судово-медичної експертизи об'єктивних відомостей про те, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння немає.
Просить скасувати вирок Сокальського районного суду від 12 квітня 2022 року та ухвалити новий виправдувальний вирок, або ж направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.
На апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_8 подав заперечення, оскільки вважає, що така є необґрунтованою, невмотивованою та безпідставною.
В доповненнях до своєї апеляційної скарги, які надійшли до апеляційного суду 19 липня 2022 року захисники обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначають, що не погоджуються з оскаржуваним вироком в частині обрання занадто суворої міри покарання обвинуваченому.
Покликаються на те, що за умови якщо суд апеляційної інстанції дійде до висновку, про правильність засудження ОСОБА_8 за ч.2 ст. 286 КК України, то вважають, що його виправлення можливе без реального відбування покарання в місцях позбавлення волі, шляхом звільнення його від відбування покарання з випробовуванням відповідно до ст. 75 КК України, про що просила і потерпіла ОСОБА_12 , з урахуванням даних про особу обвинуваченого та його поведінки, обставин справи, відшкодування шкоди.
Наголошують, що суд визнав обтяжуючою обставиною вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, однак така підлягає виключенню, оскільки не доведена, та суперечить наявним доказам і дійсним обставинам справи.
Просять скасувати (змінити) вирок Сокальського районного суду Львівської області від 12 квітня 2022 року, звільнити ОСОБА_8 від відбуття призначеного покарання із випробовуванням, якщо суд не знайде підстав для ухвалення відносно обвинуваченого виправдувального вироку, або направлення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Виключити з мотивувальної частини вироку вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, як обставину яка не підтверджена належними і допустимими доказами і не відповідає дійсним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , який просив пом'якшити вирок суду, застосувавши положення ст. 75 КК України, виступи його захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,які просили вирок суду скасувати, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд, однак, в подальшому, підтримали вимоги обвинуваченого ОСОБА_8 , думку прокурора про заперечення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисників, і задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду І інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за яке його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана у відповідності до вимог ст. 94 КПК України об'єктивна оцінка.
Зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненому підтверджується проаналізованими місцевим судом письмовими доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 листопада 2017 року зі схемою та фототаблицею до нього, з яких встановлено, що місце події є ділянка дороги сполученням м. Червоноград - м. Радехів із затяжним поворотом, де на лівій смузі руху в напрямку до м. Червонограда, Львівської області виявлено уламки скла та деталі автомобілів. На лівому узбіччі дороги в цьому ж напрямку перед примиканням другорядної дороги виявлено автомобіль марки «ВАЗ 2109» р.н.з. НОМЕР_2 , в якого пошкоджена передня частина кузова, та на цьому ж узбіччі за примиканням другорядної дороги виявлено автомобіль марки «Peugeot Expert» р.н.з. НОМЕР_1 , в якому також пошкоджена передня частина кузова (т.1 а.с. 59-77).
Висновком судово-медичної експертизи №168/2017 від 22 грудня 2017 року щодо причин смерті потерпілого ОСОБА_11 , характеру та локалізації механізму утворення, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 79-81).
Висновком експерта №1/1724 транспортно-трасологічної експертизи від 04 січня 2018 року, з якого вбачається, що в даній ситуації мало місце зустрічне перехресне зіткнення транспортних засобів та повздовжні осі автомобіля марки «Peugeot Expert» р.н.з. НОМЕР_1 і автомобіля марки «ВАЗ 2109» р.н.з. НОМЕР_2 в початковий момент зіткнення перебували під кутом 170 градусів (з похибкою 5 градусів) на смузі руху в напрямку до м. Радехова (т.1 а.с.111-117).
Висновком експерта №1/169 від 24 січня 2018 року, з якого вбачається, що в даній дорожній ситуації ОСОБА_8 повинен був керуватися технічними вимогами п.п.12.1., 13.1 та вимогами горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. (вузька суцільна лінія) розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України. ОСОБА_11 повинен був керуватися технічними вимогами п.п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість у водія ОСОБА_8 уникнути зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 2109» р.н.з. НОМЕР_2 визначалася виконанням вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_11 своїми односторонніми діями, шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виїзду на його смугу руху автомобіля марки «Peugeot Expert» р.н.з. НОМЕР_1 , був позбавлений змоги уникнути зіткнення з вказаним автомобілем. З технічної точки зору, причиною настання дорожньо-транспортної пригоди стали невідповідні вимогам п.п.12.1., 13.1 та вимогами горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. (вузька суцільна лінія) розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України дії водія автомобіля марки «Peugeot Expert» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 , які виразилися в тому, що він в забороненому місці виїхав на смугу руху автомобіля марки «ВАЗ 2109» р.н.з. НОМЕР_2 , позбавивши останнього своїми односторонніми діями можливості уникнути зіткнення, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху (т.1 а.с. 199-201).
Поясненнями в судовому засіданні експерта ОСОБА_13 , який роз'яснив висновки 1/1724 від 04 січня 2018 року і №1/169 від 24 січня 2018 року та зазначив, що зіткнення відбулося виключно на смузі руху автомобіля марки «ВАЗ 2109» р.н.з. НОМЕР_2 , тому допускати, що зіткнення відбулося в іншому місці не має підстав.
Дані докази, в сукупності, на думку колегії суддів, належно оцінені місцевим судом, оскільки є послідовними, логічними, узгоджуються між собою, а відтак, вірно покладені в основу обвинувального вироку.
Таким чином, на переконання колегії суддів, досудове розслідування та судовий розгляд були проведені з дотриманням вимог КПК України, докази по справі зібрані у законний спосіб. Надаючи оцінку доказам, місцевий суд мотивував у вироку свої висновки, а тому, у колегії суддів не виникає сумнівів щодо об'єктивності та достовірності встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та вважає, що зміст протиправних діянь ОСОБА_8 , з врахуванням часу, місця, обстановки їх вчинення, за наявності причинного зв'язку між діями обвинуваченого та наслідками, беззаперечно утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Крім цього, в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 в своїх поясненнях зазначив, що визнає себе винним у вчиненому та просить пом'якшити призначене покарання, застосувавши положення ст. 75 КК України.
Факт перебування обвинуваченого ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, як вірно зазначено у оскаржуваному вироку, підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 листопада 2017 року (т.1 а.с. 78), а відтак, безпідставними та вирваними із контексту є доводи сторони захисту про необґрунтованість тверджень суду з цього приводу, покликаючись на зазначені у копії висновку експерта №010/2018 від 10 січня 2018 року суперечливі відомості щодо відсутності об'єктивних судово-медичних даних про наявність етанолу у крові ОСОБА_8 на час звернення до лікувального закладу після ДТП, оскільки, у цьому ж висновку, на а.с. 100 т.2 вказано заключний клінічний діагноз - алкогольне сп'яніння.
Що стосується призначеного ОСОБА_8 покарання, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахувавши особу винного, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, його наслідки, конкретні обставини справи, зміст досудової доповіді і обставину, що пом'якшує покарання - відшкодування шкоди потерпілій, та обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, призначив таке в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, що відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Ті, пом'якшуючі покарання обставини, на які покликається обвинувачений та його захисники, місцевим судом теж враховані.
Таким чином, застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 інституту, так званого, умовного звільнення, на переконання колегії суддів, суперечить загальним засадам призначення покарання і не забезпечить досягнення його мети. При цьому, думка потерпілої щодо даного питання сама по собі не може бути вирішальною, оскільки це відноситься до дискреційних повноважень суду.
Також, безпідставними є доводи обвинуваченого та його захисників про порушення права на захист у зв'язку розглядом справи без участі усіх трьох захисників, виходячи з наступного.
Так, ст. 59 Конституції України визначено право кожного на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.3 ст. 46 КК України одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п'яти захисників одного обвинуваченого.
Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога відповідно до угод, обвинуваченому ОСОБА_8 надавалась адвокатами ОСОБА_14 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які почергово брали участь у судових засіданнях при цьому, судом першої інстанції з'ясовувалась думка учасників судового провадження, в тому числі і обвинуваченого ОСОБА_8 , який не заперечував щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності того чи іншого захисника.
Відтак, колегія суддів вважає, що в даному випадку обвинуваченому ОСОБА_8 забезпечено належний та ефективний захист.
Отже, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг захисників, обвинуваченого та прокурора.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційні скарги захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Сокальського районного суду Львівської області від 12 квітня 2022 року відносно ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
/