ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.01.2023Справа № 910/10850/22
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ"
доКиївського квартирно-експлуатаційного управління
простягнення 2778462,71 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивачаПетренко С.В.;
від відповідачаРуссов В.І.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Київського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості у розмірі 2778462,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №63-202131 про постачання електричної енергії споживачу від 28.09.2021 в частині оплати фактично спожитої електроенергії за листопад 2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 судом відкрито провадження у справі №910/10850/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 07.12.2022; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
15.11.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив посилаючись, зокрема на те, що згідно п.8.4 укладеного між сторонами правочину відповідач як споживач має право в односторонньому порядку відстрочити платіж на 160 банківських днів, у зв'язку з чим останнім днем для здійснення відповідної оплати було 03.08.2022. В той же час, відповідач зазначив, що військова агресія російської федерації зумовила зміну порядку фінансування господарських договорів, а саме: виключне пріоритетне фінансування першочергових потреб Збройних сил України, пов'язаних із забезпеченням обороноздатності України в умовах збройної агресії, а отже настання вказаної обставини непереборної сили вплинуло і на функціонування відповідача як державної установи, заснованої Міністерством оборони України, а відтак, на підставі п.11.3 укладеного між сторонами договору, з 24.02.2022 строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати за спожиту електричну енергію відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Як стверджує відповідач, оскільки з дати початку перебігу строку для оплати (21.12.2021) і до настання обставин непереборної сили - 24.02.2022 спливло тільки 44 дні, то відповідачем не порушені взяті на себе за договором №63-202131 про постачання електричної енергії споживачу від 28.09.2021 зобов'язання, а аргументи позивача про невиконання відповідачем умов цього договору є передчасними.
29.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача, викладених ним у відзиві на позов, заперечив, зазначивши, зокрема про те, що згідно п.11.5 укладеного між сторонами правочину виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.
07.12.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній навів додаткові заперечення проти заявлених позовних вимог.
У підготовчому засіданні 07.12.2022 судом оголошено перерву до 21.12.2022.
16.12.2022 від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 21.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2023.
В судове засідання 10.01.2023 представники сторін з'явилися.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов і запереченнях на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 10.01.2023 в порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
28.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" (постачальник, позивач) та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (споживач, відповідач) укладено договір №63-202131 про постачання електричної енергії споживачу (договір), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії (п.1.1).
Пунктом 1.2 договору встановлено, що його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п.2.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу з 01.10.2021 по 15.11.2021 включно товар електричну енергію за кодом ДК 021-2015:09310000-5 "Електрична енергія" (далі - електроенергія або товар), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Пунктом 2.2 договору в редакції додаткової угоди №3 від 14.12.2021 встановлено, що плановий обсяг продажу електричної енергії за договором для забезпечення потреб електроустановок споживача становить 4582000 кВт*год., в тому числі:
очікуваний обсяг споживання електричної енергії споживача для оператора системи розподілу в місті Києві, що становить 2149000 кВт*тод;
очікуваний обсяг споживання електричної енергії споживача для оператора системи розподілу в Київській області, що становить 2149000 кВт*тод.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що період постачання електричної енергії: з 01.10.2021 до 15.11.2021 включно.
У п.п.5.3.1 п.5.3 договору у редакції додаткової угоди №3 від 14.12.2021 передбачено, що ціна електроенергії з 01 листопада 2021 року за 1 кВт*год становить: для об'єктів споживача розташованих в місті Києві становить 3,51399 грн без ПДВ, крім того ПДВ 0,702798 грн, всього з ПДВ - 4,216788 грн; для об'єктів споживача розташованих в Київській області становить 3,88977 грн, крім того ПДВ 0,777954 грн, всього з ПДВ - 4,667724 грн.
Відповідно до п.5.6 договору встановлено, що місячна вартість електроенергії визначається як добуток ціни та загального обсягу фактично поставленої (спожитої) електроенергії, визначеного згідно з додатком 2 до цього договору.
У пункті 1 додатку №2 "Комерційна пропозиція" до договору визначено формулу, за якою розраховується фактична вартість електричної енергії за договором по завершенню розрахункового періоду.
У відповідності до п.5.4 договору, у редакції додаткової угоди №4 від 20.12.2021 загальна ціна договору становить 19019272,90 грн (з ПДВ).
Пунктом 5.9 договору передбачено, що оплата електроенергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на підставі рахунку та акту приймання-передачі в порядку передбаченому додатком 2.
У пункті 3 "Спосіб оплати" додатку №2 "Комерційна пропозиція" до договору встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем на підставі рахунків та актів прийому-передачі товарів та/або наданих послуг (далі - акт), виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів (з можливістю споживача відстрочити оплату на строк до 160 банківських днів) з дати отримання рахунку та акту за розрахунковий період за фактично спожиту електричну енергію відповідно до комерційного обліку.
Пунктом 12.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 15 листопада 2021 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань, які виникли між ними за час дії договору.
Згідно акту приймання-передачі електричної енергії від 10.11.2021 за жовтень 2021 року позивач поставив відповідачу електричну енергію в обсязі 3755198 кВт*год на суму 15608579,58 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, у період 01-15 листопада 2021 року відповідач спожив наступні обсяги електричної енергії:
для об'єктів споживача, розташованих в м.Києві - 372412 кВт*год;
для об'єктів споживача, розташованих в Київській області - 989513 кВт*год.
Отже, загальний обсяг фактично спожитої відповідачем електричної енергії у період 01-15 листопада 2021 року становить 1361925 кВт*год на загальну суму 6189156,02 грн з ПДВ.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" було складено відповідний акт приймання-передачі електричної енергії за період 01-15 листопада 2021 року на 1361925 кВт*год на суму 6189156,02 грн, який з боку відповідача підписаний не був.
Листом за вих.№517/6661 від 16.12.2021 Київським квартирно-експлуатаційним управлінням повідомлено позивача про те, що за період з 01 по 15 листопада 2021 року Київським квартирно-експлуатаційним управлінням спожито електричну енергію у обсязі 1361925 кВт*год на загальну суму 6189156,02 грн з ПДВ. Однак, оскільки станом на 01 листопада 2021 року залишок коштів за договором складав 3410696,50 грн, Київське квартирно-експлуатаційне управління попросило поділити зазначений акт приймання-передачі на дві частини з оформленням окремих актів приймання-передачі електричної енергії: на суму 3410696,50 грн з ПДВ, яка є залишком за договором та на суму 2778459,52 грн з ПДВ, яка є споживанням понад договірні величини.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані наступні акти приймання-передачі електричної енергії:
акт приймання-передачі електричної енергії №63-2021729 від 20.12.2021 на обсяги електричної енергії 766675 кВт*год на суму 3410693,32 грн;
акт приймання-передачі електричної енергії від 20.12.2021 на обсяги електричної енергії 595250 кВт*год на суму 2778462,71 грн.
Згідно виписки банку з рахунку позивача 12.11.2021 відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 15608579,58 грн за обсяги електричної енергії 3755198 кВт*год згідно акту приймання-передачі електричної енергії від 10.11.2021 за жовтень 2021 року, а 21.12.2021 грошові кошти у розмірі 3410693,32 грн за обсяги електричної енергії 766675 кВт*год згідно акту приймання-передачі електричної енергії від 20.12.2021.
Спір у даній справі виник у зв'язку із не оплатою відповідачем фактично спожитої електричної енергії у кількості 595250 кВт*год згідно з актом приймання-передачі електричної енергії від 20.12.2021 на суму 2778462,71 грн за листопад 2021 року.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).
Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч.1-2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до п.3.1.1 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП №1007 від 18.09.2018.
Частинами 1 - 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Як вже зазначалось судом, між сторонами було укладено договір, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність споживачу з 01.10.2021 по 15.11.2021 включно товар - електричну енергію, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
За умовами п.4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано акт приймання-передачі електричної енергії від 20.12.2021 за спожиту електричну енергію у період з 7 по 15 листопада 2021 року за договором №63-2021031 про постачання електричної енергії споживачу від 28.09.2021 в обсязі 595250 кВт*год на суму 2778462,71 грн.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до п.4.7 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:
1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом п.4.8 ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до п.5.9.3 договору сторони погодили порядок оплати за останній місяць постачання за договором, згідно із яким, станом на 20 грудня 2021 року постачальник надає споживачу рахунок та акт прийому-передачі електричної енергії за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді. Остаточні розрахунки за договором узгоджуються сторонами.
У пункті 3 "Спосіб оплати" додатку №2 "Комерційна пропозиція" до договору визначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем на підставі рахунків та актів прийому-передачі товарів та/або наданих послуг (далі - акт), виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів (з можливістю споживача відстрочити оплату на строк до 160 банківських днів) з дати отримання рахунку та акту за розрахунковий період за фактично спожиту електричну енергію відповідно до комерційного обліку. Право споживача відстрочити оплату спожитої електричної енергії до 160 банківських днів також встановлено у п.8.4. договору.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.
Оскільки акт приймання-передачі електричної енергії від 20.12.2021 за спожиту електричну енергію у період з 07 по 15.11.2021 на суму 2778462,71 грн та рахунок-фактура №18328/11-21 на суму 2778462,71 грн сформовані позивачем у відповідності до порядку, встановленого у п.5.9.3 договору, у межах періоду постачання електричної енергії (п.2.3 договору) та строку дії договору (п.12.1 договору), то строк оплати за спожиту електричну енергію за вказаним актом, у тому числі, за обсяги електричної енергії, що перевищують договірну величину споживання, слід визначати у відповідності до пункту 3 "Спосіб оплати" додатку №2 "Комерційна пропозиція" до договору (іншого порядку оплати між сторонами не погоджено), а відтак, відповідач повинен був оплатити за спожиту електричну енергію у строк до 03.08.2022 включно.
Отже відповідач, всупереч пункту 3 "Спосіб оплати" додатку №2 "Комерційна пропозиція" до договору за спожиту у листопаді місяці 2021 року електричну енергію у строки, погоджені між сторонами у договорі не оплатив, внаслідок чого у Київського квартирно-експлуатаційного управління виникла відповідна заборгованість. Строк виконання відповідачем обов'язку з оплати спожитої електричної енергії за договором є таким, що настав.
Відтак, позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 2778462,71 грн.
Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог стверджує, що строк оплати за актом приймання-передачі електричної енергії від 20.12.2021 на суму 2778462,71 грн не настав, посилається на обставини непереборної сили - агресію російської федерації, внаслідок чого, за твердженнями відповідача, з урахуванням п.11.3 договору, оскільки з дати початку перебігу строку для оплати (21.12.2021) і до настання обставин непереборної сили - 24.02.2022 спливло тільки 44 дні, то відповідачем не порушені взяті на себе за договором №63-202131 про постачання електричної енергії споживачу від 28.09.2021 зобов'язання.
Суд відхиляє зазначені посилання відповідача щодо відкладення строку виконання зобов'язань з оплати за спожиту електричну енергію на строк дії форс-мажорних обставин, оскільки заборгованість відповідача виникла за спожиту електричну енергію у листопаді 2021 року, а відтак, з огляду на положення п.11.5 договору, виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови відповідача від сплати позивачу за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.
Окрім того, відповідач у порядку, встановленому в п.11.4. договору, не звертався до позивача із повідомленням про виникнення форс-мажорних обставин разом із доказами виникнення таких обставин.
Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Тобто, в даному випадку сторона повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.
Однак, належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами саме у випадку, що стосується виконання умов договору щодо своєчасної оплати спожитої у листопаді місяці 2021 року електричної енергії, відповідач не надав.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" до Київського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 30, ідентифікаційний код 22991617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" (61001, Харківська обл., місто Харків, вулиця Танкопія, будинок 31/3, ідентифікаційний код 38157139) 2778462 (два мільйони сімсот сімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят дві) грн 71 коп. основного боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 41676 (сорок одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн 94 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.02.2023
Суддя Ю.М.Смирнова