ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.01.2023Справа № 910/9241/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна"
до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль"
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М"
про стягнення 985 274,24 грн.
Представники:
від позивача: Ситий В.О.
від відповідача: Перевозник П.М.
від третьої особи 1: не з'явився,
від третьої особи 2: не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про стягнення 985 274,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в особі Філії АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Легендарненський Елеватор" не виконав обов'язків за Договором складського зберігання зерна №29-ЗБ/2019 від 03.07.2019 у частині своєчасного відвантаження зерна експедиторам позивача - ТОВ "ТЕП Вертикаль" та ТОВ "Трансагро-М" за період липень - вересень 2019, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 985 274,24 грн збитків.
За змістом ст. 176. Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Поряд з цим, до позовної заяви позивачем додано клопотання про витребування доказів, у якому він зазначає, що листом вих. кор. № 188 від 24.09.2019 ДПКЗУ повідомило КОФКО, що у зв'язку з ремонтом тепловоза ТГМ-23в відвантаження залізничним транспортом припинено з технічних причин, тому очікуються фахівці АТ "Укрзалізниця" для усунення несправностей в роботі тепловозу. Відтак, позивач зазначає, що витребувані докази дозволять з'ясувати обставини та причини виходу з ладу тепловоза ТГМ-23в на станції "Легендарна" Донецької залізниці, а також встановити чи вживав відповідач належних заходів щодо забезпечення ремонту тепловоза та чи підтримував його в належному технічному стані.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 01.11.2022; витребувати у Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (ідентифікаційний код 40075815, місцезнаходження: Україна, 03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5) належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують: звернення Філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Легендарненський елеватор" або Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" або Акціонерного товариства "Укрзалізниця" з приводу поломки тепловозу ТГМ-23В та/або виклику фахівців залізниці для усунення несправностей в роботі тепловозу ТГМ-23в на станції "Легендарна", що сталися у вересні 2019 року; дату та час надання Філією Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Легендарненський елеватор" або Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Регіональній філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" або Акціонерному товариству "Укрзалізниця" повідомлення про поломку тепловоза ТГМ-23в на станції "Легендарна", що сталася у вересні 2019 року; направлення Регіональною філією "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" або Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в період з 22.09.2019 року по 31.10.2019 року до станції "Легендарна" та/або Філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Легендарненський елеватор" за адресою: Донецька область, Олександрівський район, село Іверське, вулиця Елітна, буд. 5 фахівців залізниці для усунення несправностей в роботі тепловозу ТГМ-23В, що сталися у вересні 2019 року; дату та час початку та закінчення ремонту тепловоза ТГМ-23В, а також причини виходу з ладу тепловозу ТГМ-23В у вересні 2019 року; проходження тепловозом ТГМ-23В, який поламався у вересні 2019 року на станції "Легендарна", технічних оглядів у 2018, 2019 році.
12.10.2022 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Укрзалізниця" надійшло повідомлення про неможливість надання витребуваних судом доказів.
14.10.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
19.10.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив.
21.10.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
28.10.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення.
01.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
У підготовче засідання 01.11.2022 прибули представники сторін.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 01.11.2022 судом задоволено клопотання відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 22.11.2022.
21.11.2022 через відділ діловодства суду від ТОВ "ТЕП Вертикаль" та ТОВ "Трансагро-М" надійшли заяви про вступ у справу, як третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
22.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.
У підготовче засідання 22.11.2022 прибули представники сторін.
Розглянувши заяви ТОВ "ТЕП Вертикаль" та ТОВ "Трансагро-М" про вступ у справу як третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" було укладено з ТОВ "ТЕП Вертикаль" Договір транспортного експедитування №Vertical/2019 від 01.07.2019, а з ТОВ "Трансагро-М" укладено Договір транспортного експедитування №Transagro-M/2019 від 01.07.2019. Зазначені договори транспортного експедирування укладено, зокрема, з метою вивезення зерна від Філії АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Легендарненський Елеватор" за Договором складського зберігання зерна №29-ЗБ/2019 від 03.07.2019.
Враховуючи, що предметом позову у справі № 910/9241/22 є стягнення збитків, які зумовлені не виконанням відповідачем обов'язків за Договором складського зберігання зерна №29-ЗБ/2019 від 03.07.2019 у частині своєчасного відвантаження зерна експедиторам позивача - ТОВ "ТЕП Вертикаль" та ТОВ "Трансагро-М", рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Вертикаль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М", відтак, суд приходить до висновку щодо необхідності залучення до участі у справі даних осіб, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а тому задовольняє відповідні клопотання про вступ у справу.
Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З огляду на необхідність залучення до участі у справі третіх осіб, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 суд ухвалив: залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54, офіс 41А) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансагро-М» (07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 31); підготовче засідання відкласти на 13.12.2022.
09.12.2022 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 та третьої особи 2 надійшли письмові пояснення.
У підготовче засідання 13.12.2022 прибули представники сторін. Представники третіх осіб у підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.12.2022.
19.12.2022 та 20.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли відповіді на пояснення третіх осіб.
У підготовче засідання 20.12.2022 прибули представники сторін. Представники третіх осіб у підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні 20.12.2022 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.01.2023.
У судове засідання 17.01.2023 прибули представники сторін. Представники третіх осіб у судове засідання не прибули.
У судовому засіданні оголошено перерву до 24.01.2023.
23.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
У судове засідання 24.01.2023 прибули представники сторін. Представники третіх осіб у судове засідання не прибули.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 24.01.2023, за відсутності представників третіх осіб, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
У судовому засіданні 24.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
03.07.2019 між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії ПАТ «ДПЗКУ «Легендарненський елеватор» (Зерновий склад; відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кофко Агрі Ресорсіз Україна» (Поклажодавець; позивач) укладено Договір складського зберігання зерна № 29-ЗБ/2019 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Поклажодавець зобов'язаний передати зерно, а Зерновий склад зобов'язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених Договором.
Згідно з п. 1.3 Договору кількість зерна, що передається на зберігання, його якісні показники та інші характеристики зазначаються у складських документах, що видаються Зерновим складом Поклажодавцю відповідно до умов Договору.
Пунктом 3.1 та 3.4 Договору визначено, що Зерновий склад приймає від Поклажодавця зерно, забезпечує його кількісне і якісне зберігання, та здійснює відвантаження (видачу) зерна Поклажодавцю. Після закінчення строку зберігання зерна, Поклажодавець зобов'язаний забрати зерно із Зернового складу не пізніше останнього дня граничного строку зберігання, вказаного у п. 12.1 Договору.
Поряд з цим, пунктом 6.1 Договору передбачено, що часткове або повне відвантаження зерна здійснюється Зерновим складом на підставі письмової заяви Поклажодавця (Додаток № 5 до Договору) із зазначенням найменування зерна, його кількості (ваги), експедитора/перевізника, виду транспорту та дати відвантаження. Заява має бути надана Зерновому складу не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати відвантаження зерна. Кількість (вага), строки та спосіб відвантаження зерна (в тому числі - перелік транспортних засобів, водіїв та експедиторів) узгоджується із Зерновим складом з урахуванням технічних можливостей Зернового складу, погодних умов та інших факторів.
Для отримання зерна Поклажодавець зобов'язаний надати Зерновому складу оригінал першого примірника складського документу на зерно, заяву на відвантаження зерна, довіреність на отримання зерна із зазначенням його кількості та підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на дату відвантаження (п. 6.3 Договору).
Дослідивши зміст Договору складського зберігання зерна № 29-ЗБ/2019 від 03.07.2019, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором зберігання.
Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Позивач зазначає, що протягом тривалого часу зерно відвантажувалося Зерновим складом відповідно до умов Договору та усталеної практики відносин між його сторонами, яка склалася в процесі взаємодії між Товариством та Зерновим складом (що вбачається, зокрема, із наявної в матеріалах справи копії заяви свідка ОСОБА_1 , який займає у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" посаду фахівця з перевезень).
У період липень-листопад 2019 року з метою забезпечення надання Зерновому складу необхідного транспорту для відвантаження зерна, Товариством були залучені дві експедиторські компанії - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль", шляхом укладання з ним Договору транспортного експедирування № VERTICAL//2019 від 01.07.2019 (копія договору міститься в матеріалах справи) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М", шляхом укладання з ним Договору транспортного експедирування № TRANSAGRO-M/2019 від 01.07.2019 (копія договору міститься в матеріалах справи).
Разом з тим, листом № 188 від 24.09.2019 Зерновий склад повідомив Товариство про припинення відвантаження залізничним транспортом з технічних причин, тоді-як, станом на 22.09.2019 перші порожні вагони надійшли на фронти завантаження Зернового складу та були прийняті відповідачем.
Листом № 253 від 28.09.2019 у відповідь на адвокатський запит Зерновий склад підтвердив, що філія ДПЗКУ «Легендарненський елеватор» в період з 21.10.2019 по 31.10.2019 не здійснювала відвантаження зерна, пшениці та/або ячменю, що належало Товариству в пусті залізничні вагони, подані на залізничну станцію «Легендарна» Донецької залізниці, на ім'я одержувачів - ТОВ «ТЕП Вертикаль» та ТОВ «Трансагро-М».
Так, позивач зазначає, що Зерновий склад, окрім, протиправного припинення відвантаження зерна, також, допустив порушення свого обов'язку щодо запобігання (зменшення) збитків Товариства, повідомивши останнє про неможливість відвантаження вже після настання відповідних обставин та більше місяця не вчиняв дій стосовно розблокування поданих під навантаження порожніх залізничних вагонів, які були заблоковані відповідачем.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що відповідач в особі Філії АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Легендарненський Елеватор" не виконав обов'язків за Договором складського зберігання зерна №29-ЗБ/2019 від 03.07.2019 у частині своєчасного відвантаження зерна експедиторам позивача - ТОВ "ТЕП Вертикаль" та ТОВ "Трансагро-М", у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 985 274,24 грн збитків.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та, зокрема, зазначає, що у відповідача не виникало зобов'язань щодо відвантаження зерна експедиторам позивача, оскільки, в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачу документів, необхідних для відвантаження зерна та узгодження строків та способу відвантаження зерна; позивач своїми діями міг запобігти виникненню або збільшенню збитків, однак, цього не зробив; позивачем не доведено наявності всіх елементів складу господарського правопорушення, що виключає можливість застосування такого виду відповідальності, як стягнення збитків.
Треті особи підтримують позовні вимоги та зазначають, що ними на підставі довіреності від ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна» було погоджено із Зерновим складом заяви на відвантаження зерна, зокрема, кількість, строки (протягом доби з моменту подачі вагонів на під'їзну колію) та спосіб відвантаження. Так, Зерновий склад прийняв подані вагони на свою під'їзну колію без будь-яких зауважень стосовно достатності та змісту наданих на відвантаження зерна документів, однак, навантаження зерна не здійснив, посилаючись на поломку тепловозу, при цьому, вимоги третіх осіб щодо навантаження зерна та/або повернення вагонів проігнорував. Відтак, через протиправну бездіяльність відповідача, третіми особами були понесені додаткові витрати, пов'язані з простоєм вагонів та їх перенаправленням, які в подальшому, зважаючи на умови укладених договорів транспортного експедирування, були відшкодовані позивачем і такі витрати є прямими збитками останнього та підлягають стягненню з відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок зерна в України" визначено, що зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Частинами першою-другою статті 26 Закону України "Про ринок зерна в Україні" визначено, що договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна.
За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до частини першої статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Частиною першою статті 224 Господарського кодексу України встановлено обов'язок учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до частини другої статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).
Виходячи з викладеного, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі № 917/998/20.
Як встановлено судом, 03.07.2019 між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії ПАТ «ДПЗКУ «Легендарненський елеватор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кофко Агрі Ресорсіз Україна» укладено Договір складського зберігання зерна № 29-ЗБ/2019, відповідно до п. 1.1 якого Поклажодавець зобов'язаний передати зерно, а Зерновий склад зобов'язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених Договором.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що часткове або повне відвантаження зерна здійснюється Зерновим складом на підставі письмової заяви Поклажодавця (Додаток № 5 до Договору) із зазначенням найменування зерна, його кількості (ваги), експедитора/перевізника, виду транспорту та дати відвантаження. Заява має бути надана Зерновому складу не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати відвантаження зерна. Кількість (вага), строки та спосіб відвантаження зерна (в тому числі - перелік транспортних засобів, водіїв та експедиторів) узгоджується із Зерновим складом з урахуванням технічних можливостей Зернового складу, погодних умов та інших факторів.
Згідно зі статтею 32 Закону України "Про ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. У цьому разі володілець складського документа зобов'язаний відшкодувати зерновому складу витрати, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором складського зберігання.
З наявних в матеріалах справи доказів (зокрема, нотаріально засвідченої заяви свідка від 13.12.2021) вбачається, що отримання та опрацювання заявок Товариства на відвантаження зерна Зерновим складом відбувалося за участі експедиторських компаній наступним чином:
- спочатку відвантаження зерна узгоджується з експедиторською компанією шляхом оформлення відповідної заяви на відвантаження, сканована копія якої надсилалась працівником ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» працівнику експедиторської компанії засобами електронного зв'язку електронною поштою);
- потім відповідальним працівником ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» оформлюється заява на відвантаження та довіреність на отримання товару для Філії АТ ДПЗКУ «Легендарненський елеватор». Оригінали цих документів надсилаються відповідній експедиторській компанії кур'єрською поштою;
- наприкінці відповідальний працівник експедиторської компанії, після отримання оригіналів заяви на відвантаження та довіреності, прибуває на Зерновий склад, де пред'являє зазначені вище документи, на підставі чого оформлюються накази на відвантаження та фактично відвантажується зерно у поданий транспорт (залізничні вагони).
За змістом статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.
З метою забезпечення надання Зерновому складу транспорту для відвантаження зерна ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» залучило експедитора - ТОВ «ТЕП «Вертикаль» шляхом укладання з ним Договору транспортного експедирування № VERTICAL//2019 від 01.07.2019р. Відповідно до умов Договору транспортного експедирування № VERTICAL//2019 від 01.07.2019, ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» надало Експедитору - ТОВ «ТЕП «Вертикаль» наступні заяви на відвантаження:
-заяву від 17.07.2019р. на відвантаження 1378 тон ячменю та 723 тон пшениці 3-го класу на елеваторі Зернового складу протягом 19.07.2019 - 31.10.2019;
-заяву від 13.08.2019р. та повторну заяву від 23.09.2019р. на відвантаження 609 тон ячменю на елеваторі Зернового складу протягом 25.09.2019 - 30.09.2019.
Також, разом із цим ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» надало ТОВ «ТЕП «Вертикаль» наступні заяви для Зернового складу на відвантаження зерна:
-заяву від 2019 року на відвантаження 1378 тон ячменю, 2130 тон пшениці 3- го класу, 653 тон пшениці 4-го класу;
-заяву від 13.08.2019р. на відвантаження 2139 тон пшениці 4-го класу, 4265 тон пшениці 3-го класу, 609 тон ячменю.
На виконання доручення ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» згідно вищезазначеним заявам на відвантаження Експедитор - ТОВ «ТЕП Вертикаль» відправив порожні вагони на адресу елеватора Зернового складу, станція призначення «Легендарна» Донецької залізниці, що підтверджується залізничними накладними, копії яких додано до позовної заяви.
Однак, листом вих. № 188 від 24.09.2019 Філія АТ ДПЗКУ «Легендарненський елеватор» повідомив ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», що у зв'язку з ремонтом тепловозу ТГМ-23в відвантаження залізничним транспортом припинено з технічних причин, тому очікуються фахівці АТ «Укрзалізниця» для усунення несправностей в роботі тепловозу. Філія АТ ДПЗКУ «Легендарненський елеватор» також зазначила, що про терміни усунення несправностей буде повідомлено додатково.
ТОВ «ТЕП «Вертикаль» у своєму листі вих. № 813 від 25.10.2019р. поінформувало ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», що у зв'язку з поломкою маневрового локомотива Зернового складу виник простій орендованих порожніх вагонів на елеваторі Зернового складу, які направлялись на станцію «Легендарна» відповідно до зазначених вище заявок від 17.07.2019 та 23.09.2019.
Листом № 846 від 07.11.2019 ТОВ «ТЕП «Вертикаль» повідомило, що загальна сума витрат, яких зазнав експедитор у зв'язку з простоєм та переадресацією орендованих вагонів через поломку маневрового локомотива Філії АТ ДПЗКУ «Легендарненський елеватор» складає 914 830,16 грн, яка включає вартість оренди вагонів, залізничний тариф за направлення порожніх вагонів з порту на Зерновий склад, плату за переадресацію, користування та зберігання вагонів (копії відповідних розрахунків, залізничних накладних, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, пам'яток про подавання та забирання вагонів наявні в матеріалах справи).
Крім цього, для забезпечення надання Зерновому складу транспорту для відвантаження зерна ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» додатково залучено ще одного експедитора - ТОВ «Трансагро-М», з яким укладено Договір транспортного експедирування № TRANSAGRO-M/2019 від 01.07.2019.
Відповідно до умов Договору транспортного експедирування № TRANSAGRO-M/2019 від 01.07.2019, ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» надало Експедитору - ТОВ «Трансагро-М» заяву від 12.08.2019р. та повторну заяву від 13.09.2019р. на відвантаження 130 тон пшениці.
Разом із цим, ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» надало ТОВ «Трансагро-М» заяву для Зернового складу № 148 від 12.08.2019р. на відвантаження 500 тон пшениці 3-го класу.
На виконання зазначених заяв експедитор забезпечив направлення вагону № 95051041 на станцію «Легендарна», який було прийнято Зерновим складом на свою колію.
У своєму листі експедитор - ТОВ «Трансагро-М» повідомив ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна», що вагон № 95051041, який був направлений на станцію «Легендарна», знаходився під навантаженням з 22.09.2019 по 31.10.2019.
У зв'язку з простоєм вагону ТОВ «Трансагро-М» понесло додаткові витрати з відправлення порожнього вагону на станцію завантаження (станція «Легендарна») та переадресацію на іншу станцію (станція «Рясна»). Факт переадресації порожнього вагону на станцію «Рясна» підтверджується наявними в матеріалах справи залізничними накладними.
Крім того, Експедитор - ТОВ «Трансагро-М» поніс витрати щодо подавання та забирання вагонів, які підтверджуються, зокрема відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу.
У листі від 01.12.2021 ТОВ «Трансагро-М» зазначило, що після отримання заяви ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» на відвантаження та інших необхідних документів, Експедитор звернувся до Філії АТ ДПЗКУ «Легендарненський елеватор» та погодив з ним відвантаження зерна. З цією метою 22.09.2019 вагон № 95051041 було доставлено на залізничну колію Зернового складу та подано на вантажний фронт для відвантаження зерна. При цьому жодних застережень від Зернового складу стосовно відвантаження Експедитор - ТОВ «Трансагро-М» не отримував. Згодом ТОВ «Трансагро-М» повідомили, що, начебто, вихід з ладу тепловозу ТГМ-23в Зернового складу та пошкодження залізничного полотна спровокували блокування вагону № 95051041 на залізничній колії Зернового складу. Вагон було розблоковано Зерновим складом лише 31.10.2019. Тобто весь цей час (22.09.2019р. - 31.10.2019р.) вагон простояв під навантаженням, яке мав здійснити Зерновий склад, але так і не здійснив.
Загальні витрати Експедитора - ТОВ «Трансагро-М», спричинені невиконанням Зерновим складом своїх обов'язків по відвантаженню зерна, склали 70 444,08 грн із урахуванням ПДВ.
Судом встановлено, що позивач сплатив ТОВ «ТЕП «Вертикаль» 914 830,16 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2918 від 28.11.2019; також, позивач сплатив ТОВ «Трансагро-М» 70 444,08 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2882 від 27.11.2019.
Суд зазначає, що обов'язок Зернового складу відвантажити Товариству зерно у передбачених випадках визначений не лише умовами укладеного між сторонами Договору, але й прямовстановлений Законом України "Про ринок зерна в Україні".
При цьому, обставина зберігання Зерновим складом належного позивачу зерна на підставі Договору складського зберігання зерна № 29-ЗБ/2019 від 03.07.2019 сторонами не заперечується. Більше того, з наявних в матеріалах справи копій рахунків на оплату та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) вбачається наявність між сторонами сталих господарських відносин.
Так, зокрема, з акту прийому-передачі робіт (надання) послуг № 130 від 31.07.2019 вбачається, що на підставі Договору № 29-ЗБ/2019 від 03.07.2019 Зерновим складом за період з 01.07.2019 по 31.07.2019 було надано, а Товариством прийнято роботи (послуги) зі зберігання пшениці та ячменю загальною вартістю 182 736,00 грн з ПДВ. Акт підписано сторонами та скріплено їх печатками без зауважень.
Також, з актів № 201 від 31.08.2019, № 207 від 05.09.2019, № 243 від 30.09.2019 вбачається, що Зерновим складом неодноразово здійснювалися роботи з відвантаження зерна залізничним транспортом та маневрові роботи відповідно до умов Договору № 29-ЗБ/2019 від 03.07.2019.
Так, з матеріалів справи, зокрема, слідує, що обслуговування під'їзної залізничної колії відповідача здійснюється його тепловозами (ТГМ-23в та ТГМ-23).
Відповідно до п. 1.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Залізничні під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування. Під'їзні колії з усіма спорудами і пристроями, локомотиви і вагони повинні утримуватися в повній справності згідно з чинними Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) залізниць України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16.01.95 N 27, і ПТЕ підприємств. Власники (користувачі) залізничних під'їзних колій забезпечують їх освітлення у межах території, яку вони займають, а також місць навантаження, вивантаження вантажів, очищення під'їзних колій від сміття і снігу.
У разі обслуговування під'їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів (п. 2.5 Правил).
Відтак, прийнявши вагони позивача на передавальній колії та перевізши їх на свою під'їзну колію, саме відповідач був зобов'язаний розставити їх на місце навантаження та повернути навантаженими на передавальну колію, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність твердження про те, що такий значний період простою вагонів зумовлений бездіяльністю позивача, а не відповідача.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, дослідивши всю сукупність обставин та наявні в матеріалах справи, зокрема, пояснення учасників справи, листування, обставину погодження з АТ «Укрзалізниця» перевезення вантажів у внутрішньому сполученні через автоматизовану систему «Месплан», прийняття Зерновим складом на свою під'їзну колію погоджену кількість залізничних вагонів від експедиторів позивача, відсутність в матеріалах справи будь-яких зауважень зі сторони відповідача як при прийнятті залізничних вагонів на свою під'їзну колію для навантаження, так і при поверненні цих вагонів (зокрема, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про відсутність обов'язку відповідача навантажувати подані залізничні вагони з підстав порушення позивачем своїх зобов'язань за Договором), суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується обставина виникнення у відповідача обов'язку відвантажити належне позивачу зерно, який в порушення умов Договору та приписів чинного законодавства виконаний відповідачем не був.
Більше того, застосовуючи доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на принципі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), суд звертає увагу на те, що листом № 241 від 27.12.2019 відповідач за наслідками розгляду листа позивача № 5770/02 від 13.11.2019 повідомив про відсутність підстав для відшкодування збитків зважаючи на те, що Товариством не надано документів, що підтверджують оплату послуг експедиторів, жодних заперечень щодо обставин відсутності порушень відповідачем обов'язку з навантаження зерна в подані експедиторами позивача залізничні вагони, в листі висловлено не було.
Також, з листа № 188 від 24.09.2019 вбачається, що Зерновий склад повідомив Товариство про припинення відвантаження залізничним транспортом з технічних причин та обставину очікування фахівців Укрзалізниці для усунення несправностей в роботі тепловозу вже після прийняття перших вагонів на фронт навантаження.
У свою чергу, з наявного в матеріалах справи повідомлення АТ «Укрзалізниця» слідує, що звернення з приводу поломки тепловозу та/або виклику фахівців залізниці для усунення несправностей в роботі тепловозу ТГМ-23В на станції «Легендарна», що сталися у вересні 2019 року, до регіональної філії «Донецька залізниця» не надходило; проходження тепловозом ТГМ-23В технічних оглядів у 2018, 2019 роках в підрозділах регіональної філії «Донецька залізниця» не відбувалося.
Також, з наданого відповідачем договору про виконання робіт № 21 від 09.10.2019 та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 89 від 16.10.2019 вбачається, що фактично ремонтні роботи виконувались в період з 09.10.2019 по 16.10.2019, тоді-як період припинення відвантаження зерна позивача становить з 22.09.2019 по 31.10.2019. При цьому, відповідачем не доведено обставин об'єктивної неможливості використання іншого обладнання для реалізації свого обов'язку з відвантаження продукції позивача у зазначений вище період.
Таким чином, саме бездіяльність відповідача у вигляді нездійснення відвантаження продукції позивача, призвела до виникнення у ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» збитків у вигляді витрат, фактично понесених ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» у зв'язку зі сплатою вартості наданих ТОВ «ТЕП «Вертикаль» і ТОВ «Трансагро-М» транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень залізничним транспортом вантажів ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» (станція «Легендарна», Донецька залізниця) згідно умов відповідно Договору № VERTICAL//2019 від 01.07.2019 і Договору № TRANSAGRO-M/2019 від 01.07.2019.
Суд зазначає, що позивачем до позову додано висновок експерта № 9990 за результатами проведення судової економічної експертизи від 29.08.2022, складений судовим експертом Ковбич Тетяною Миколаївною, у якому зазначено що розмір збитків, завданих ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» внаслідок припинення АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Легендарненський елеватор» відвантаження зерна з 22.09.2019 по 31.10.2019 на станції «Легендарна» Донецької залізниці, підтверджується документально в розмірі 985 274,24 грн.
За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
За змістом ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Так, з висновку експерта № 9990 від 29.08.2022 вбачається, що судову експертизу проведено експертом Ковбич Тетяною Миколаївною, кандидатом економічних наук, яка має кваліфікацію судового експерта зі спеціальностей: 11.1. «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2. «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3. «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», свідоцтва Міністерства юстиції України відповідно № 45-22/П, № 46-22/П, № 47-22/П від 22.02.2022, видані на підставі рішення кваліфікаційної палати ЦЕКК при Міністерстві юстиції України, дійсні до 22.02.2025, стаж експертної роботи з 2000 року. Судовий експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України. Висновок судової економічної експертизи підготовлено на замовлення представника ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна» для підготовки та подання судового позову в порядку господарського судочинства.
З огляду на викладене, суд приймає висновок експерта № 9990 від 29.08.2022, як належний та допустимий доказ.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Також ч. 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, за змістом вказаних положень законодавства, обов'язок доказування невинуватості заподіювача шкоди, покладається саме на цю особу.
Однак, доказів вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання та наявності саме об'єктивних (не залежних від відповідача) обставин, що унеможливили належне виконання відповідачем договору в частині відвантаження продукції ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна» в матеріалах справи відсутні.
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна» про стягнення з АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» збитків у розмірі 985 274,24 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; ідентифікаційний код: 37243279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32Б, офіс 1019; ідентифікаційний код: 35919521) збитки у розмірі 985 274 (дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 14 779 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн 11 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.02.2023
Суддя Ю.В. Картавцева