02.02.2023 Справа № 908/234/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву вих. № б/н від 20.01.2023 (вх. 251/08-07/23 від 23.01.2023) про видачу судового наказу
Заявник: Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717)
Боржник: Фізична особа-підприємець Рябко Олександр Миколайович, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 21905,83 грн.
23.01.2023 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Рябка Олександра Миколайовича, м. Запоріжжя на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя заборгованості з орендної плати за період з грудня 2021 року по 11.04.202 за договором оренди нежитлового приміщення № 408/13 від 25.04.2019 в розмірі 6636,84 грн., штрафу в розмір 199,10 грн., 3 % річних в розмірі 173,20 грн. і інфляційних витрат в розмірі 1477,85 грн.; та щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Рябка Олександра Миколайовича, м. Запоріжжя на користь місцевого бюджету міста Запоріжжя (стягувач - Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя) заборгованості з орендної плати за період з грудня 2021 року по 11.04.202 за договором оренди нежитлового приміщення № 408/13 від 25.04.2019 в розмірі 1303,01 грн., штрафу в розмір 317,40 грн., 3 % річних в розмірі 263,02 грн. і інфляційних витрат в розмірі 2258,10 грн. Окрім заявленої суми, заявник просить стягнути з боржника 268,40 грн. судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2023 справу № 908/234/23 за вище вказаною заявою про видачу судового наказу розподілено судді Зінченко Н.Г.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Судовий наказ згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України є особливою формою судового рішення, яке видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником. У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Таким чином, обов'язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
Частинами 1 та 3 статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Суд зобов'язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.
Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При цьому, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).
Заява про видачу судового наказу вих. № б/н від 20.01.2023 (вх. 251/08-07/23 від 23.01.2023) на її останньому аркуші в реквізиті позовної заяви - «Підпис», підписана адвокатом Петровою Л.І. До заяви про видачу судового наказу додано копію Ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1066367 від 21.10.2021.
За приписами частин 3 та 4 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді, зокрема, у малозначних спорах.
Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
На підставі ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2020 № 29 та рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2020 № 118) затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яким зокрема встановлено наступне:
2. Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
3. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).
4. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
5. Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
11. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
12. Ордер містить наступні реквізити:
12.1. Серію, порядковий номер ордера;
12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;
12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;
….
12.9. Дату видачі ордера;
….
12.14. Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
15. Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер).
Дослідженням Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1066367 від 21.10.2021 згенерованого та підписаного адвокатом Петровою Л.І. судом встановлено, що він не містить посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, без зазначення номер та дати цього документа (в Ордері серія АР № 1066367 від 21.10.2021 відповідне поле не заповнене).
Оскільки вказані реквізити мали бути заповнені адвокатом особисто, то відповідальність за наслідки пов'язані з відсутністю достовірних обов'язкових реквізитів у ордері покладаються саме на адвоката, що його видав.
Отже, суд позбавлений можливості перевірити повноваження адвоката Петрової Л.І. на підписання від імені Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя заяви про видачу судового наказу, поданої до господарського суду Запорізької області.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. (ч. 2 ст. 154 ГПК України)
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, суд в задоволенні заяви вих. № б/н від 20.01.2023 (вх. 251/08-07/23 від 23.01.2023) про видачу судового наказу Комунальному підприємству «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Рябка Олександра Миколайовича, м. Запоріжжя на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя заборгованості з орендної плати за період з грудня 2021 року по 11.04.202 за договором оренди нежитлового приміщення № 408/13 від 25.04.2019 в розмірі 6636,84 грн., штрафу в розмір 199,10 грн., 3 % річних в розмірі 173,20 грн. і інфляційних витрат в розмірі 1477,85 грн.; та щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Рябка Олександра Миколайовича, м. Запоріжжя на користь місцевого бюджету міста Запоріжжя (стягувач - Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя) заборгованості з орендної плати за період з грудня 2021 року по 11.04.202 за договором оренди нежитлового приміщення № 408/13 від 25.04.2019 в розмірі 1303,01 грн., штрафу в розмір 317,40 грн., 3 % річних в розмірі 263,02 грн. і інфляційних витрат в розмірі 2258,10 грн. відмовляє, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
За правилами ч. 2 ст. 152 ГПК України суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За змістом ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
До того ж, слід зауважити, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
Керуючись ч. 1 ст. 148, п. 2 ч. 1 ст. 152, ст., ст. 150, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Комунальному підприємству «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя у видачі судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Рябка Олександра Миколайовича, м. Запоріжжя на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя заборгованості з орендної плати за період з грудня 2021 року по 11.04.202 за договором оренди нежитлового приміщення № 408/13 від 25.04.2019 в розмірі 6636,84 грн., штрафу в розмір 199,10 грн., 3 % річних в розмірі 173,20 грн. і інфляційних витрат в розмірі 1477,85 грн.; та щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Рябка Олександра Миколайовича, м. Запоріжжя на користь місцевого бюджету міста Запоріжжя (стягувач - Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя) заборгованості з орендної плати за період з грудня 2021 року по 11.04.202 за договором оренди нежитлового приміщення № 408/13 від 25.04.2019 в розмірі 1303,01 грн., штрафу в розмір 317,40 грн., 3 % річних в розмірі 263,02 грн. і інфляційних витрат в розмірі 2258,10 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.02.2023.
Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Суддя Н.Г. Зінченко