номер провадження справи 22/88/22
24.01.2023 Справа № 908/1464/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Ініній І.М.
За участю представників сторін:
від позивача - Губорєва Я.А., посвідчення адвоката ЗП № 001922 від 04.12.20218; довіреність № 910 від 07.12.2022;
від відповідача - Прокопенко М.О., посвідчення адвоката ЗП № 001437 від 30.10.2017, довіреність № 20-77 від 26.12.2022
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1464/22
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008)
про стягнення 34 310 424,48 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
22.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 15.08.2022) Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” про стягнення 34 310 424,48 грн. плати за користування вагонами.
Між сторонами у справі 30.06.2020 укладено договір № 40-00191230/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та договір № ПР/М-16-3/1 708НЮ/20/2016/2889 від 30.06.2016 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве. На станцію Запоріжжя-Ліве на адресу відповідача прибували вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на своїх осях) за переліченими перевізними документами (накладними). Більшість вагонів, що прибували на адресу відповідача, своєчасно не забиралися останнім на під'їзну колію, про що позивачем складено акти загальної форми ГУ-23. Даними актами засвідчення обставин підтверджено обома сторонами (представниками залізниці та ПАТ «Запоріжсталь»), час затримки вагонів по станційних коліях було враховано в подальшому при нарахуванні плати за користування вагонами. За час затримки вагонів на коліях станції, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі актів загальної форми ГУ-23, пам'яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами по відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46 у розмірі 34310424,48 грн. Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки підписані відповідачем із зауваженнями. Відмова відповідача здійснити оплату вказаної суми стало підставою для звернення до суду, так як відсутні підстави для звільнення замовника послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язків вносити плату за користування вантажними вагонами під час воєнного стану в Україні.
18.10.2022 надійшла відповідь на відзив. З доводами відповідача не погодився. 01.03.2022 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання зобов'язань за договором через військову агресію проти України. Разом з тим, форс-мажорні обставини засвідчуються виключно сертифікатом, а на сайті ТПП України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист, який не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору та, відповідно, не може вважатися належним доказом. Крім того, плати та збори не є санкціями. Підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами під час дії воєнного стану в Україні є лише виняткові випадки, наведені в Переліку, затвердженому рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022.
29.11.2022 надійшло заперечення на клопотання відповідача, в якому викладено пояснення. Вважає, що використання загального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 з метою підтвердження форс-мажорних обставин повинно супроводжуватися й іншими доказами на підтвердження неможливості виконати зобов'язання в строк та належним чином. Наявність листа ТПП України може бути підставою для звільнення лише від санкції - міри відповідальності, що не відноситься до плат та зборів, які сплачуються замовниками при настання обумовлених законодавством обставин. Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, визначених Переліком, затвердженим рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022. Лист, на який посилається позивач у клопотанні, є ідентичним вказаному Переліку. Вагони, що передані залізницею замовнику за пам'яткою форми ГУ-45 на під'їзні колії для проведення там вантажних операцій є такими, що перебувають у безпосередньому розпорядженні замовника до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання. Таким чином, немає підстав для виключення часу дії повітряної тривоги та комендантської години з загального часу знаходження вагонів від вантажними операціями на під'їзних коліях підприємств. Робота по станції Запоріжжя-Ліве не зупинялась в період комендантської години, як і робота залізничного цеху відповідача. Згідно актів загальної форми ГУ-23 передавання вагонів здійснювалось у нічний час доби, тобто, зазначене відповідачем у клопотанні прямо суперечить фактичним обставинам. Затримка вагонів відбувалась з причин очікування подачі вагонів під вантажні операції з вини клієнта, що підтверджено представниками відповідача шляхом підписання актів загальної форми ГУ-23, на підставі яких і були нараховані належні платежі.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
03.10.2022 надійшов відзив на позов. У задоволенні позову просив відмовити. Порушення зобов'язання з боку відповідача сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин під впливом яких опинилось підприємство. З 28.02.2022 основні фонди ПАТ «Запоріжсталь», всі допоміжні машини і агрегати були зупинені, в тому числі, вантажо-розвантажувальні комплекси та механізми, локомотиви, системи СЦБ, які забезпечували рух, навантаження та розвантаження залізничних вагонів. Персонал був виведений у вимушений простій. Через військову агресію проти України та на виконання умов договорів, 01.03.2022 ПАТ «Запоріжсталь» були направлені інформаційні листи про настання форс-мажорних обставин на адресу позивача. Через вказане, вимушено залишилось на простої близько 2200 вагонів, які підприємство відповідача з незалежних від нього причин було не в змозі вивантажити та здати на ст. Запоріжжя-Ліве. З квітня 2022 відповідач частково відновив роботу, що дозволило відновити вивантаження вагонів та їх здачу на ст. Запоріжжя-Ліве. Вважає, що лист ТПП від 28.02.2022 та фактичне зупинення діяльності підприємства відповідача є достатнім та належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами внаслідок форс-мажорних обставин, наявність яких є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання. У період з 24.02.2022 по 07.04.2022 ПАТ «Запоріжсталь» було не в змозі виконувати свої зобов'язання щодо вивантаження та здачі вагонів на ст. Запоріжжя-Ліве, а також з оплати платежів за користування вагонами з незалежних від нього причин внаслідок настання обставин непереборної сили.
28.11.2022 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому зазначено про не зазначення позивачем, що 05.04.2022 Департаментом комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» було направлено лист № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 на всі регіональні філії, в якому зазначено, що замовник звільняється від плати користування вагонами за час існування обставин, зокрема, запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. У такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Вважає, що позивачем не враховано положення як зазначеного листа, так і рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022. Відповідачем проведено контррозрахунок плати за користування вагонами з врахуванням дії комендантської години на території м. Запоріжжя у період з 24.02.2022 по квітень 2022.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1464/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 29.08.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.
08.09.2022 до суду від позивача надійшла заява, якою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.09.2022 суддею Ярешко О.В. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі № 908/1464/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.10.2022.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
У зв'язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, регулярними обстрілами міста, зокрема, будівель критичної інфраструктури, підготовче засідання в справі, призначене на 11.10.2022, перенесено без визначення дати наступного засідання, про що повідомлено сторін ухвалою суду від 11.10.2022.
Ухвалою суду від 02.11.2022 підготовче засідання призначено на 29.11.2022.
Ухвалою суду від 29.11.2022 підготовче провадження в справі закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 22.12.2022.
У судовому засіданні 22.12.2022 судом розпочато розгляд справи по суті; заслухано вступні слова представників сторін; з'ясовано обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень; досліджено докази у справі. У судовому засіданні 22.12.2022 судом закінчено з'ясування обставин та перевірка їх доказами.
З метою надання часу сторонам підготуватися до судових дебатів, судом протокольною ухвалою від 22.12.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.15 год. 24.01.2023. Про перерву в судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 216 ГПК України, учасники справи були повідомлені під розписку.
У судове засідання 24.01.2023 з'явилися представники сторін.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 24.01.2023 у судових дебатах виступили представники сторін з промовами. Представник позивача позов просив задовольнити, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “розумний строк” вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства”).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії”, 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів”, 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини”, 1981 рік; “Бочан проти України”, 2007 рік).
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
У судовому засіданні 24.01.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Між Акціонерним товариством “Українська залізниця” (перевізник за договором, позивач) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (замовник, відповідач) 30.06.2020 укладено договір № 40-00191230/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, предметом якого, згідно п. 1.1, є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) i проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (пункт 1.4 договору).
Обов'язками замовника за цим договором, зокрема, є: надання або організація надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів; сплата послуг перевізника та інших платежів, належних перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодування перевізнику витрат, пов'язаних iз затримкою вагонів, контейнерів i вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника; та інше (п.п. 2.1.1, 2.1.4, 2.1.5 договору).
Між Акціонерним товариством “Українська залізниця” (залізниця за договором, позивач) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (власник колії, відповідач) укладено договір № ПР/М-16-3/1 708/НЮ від 30.09.2016 про експлуатацію залізничної під'їзної колії, яка примикає до станції 3апорiжжя - Лiве.
Термін дії договору: з 01.12.2016 по 30.11.2021 включно.
Відповідно п. 1 договору, згідно iз Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів i на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку «А» і стрілкою № 172 до парку «Б» і яка обслуговується власним локомотивом.
Вагони для під'їзної колії, згідно п. 6 договору, подаються локомотивом залізниці; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
З під'їзної колії вагони повертаються через інтервал часу - 40 хвилин (п. 8).
У пункті 10 договору визначено середньодобову переробну спроможність вантажно-розвантажувальних пунктів основних вантажів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника відповідно до Правил перевезень вантажів.
Згiдно з п. 14 договору, власник колії сплачує Залiзницi плату: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Відповідно до п. 20 договору, сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов'язана негайно повідомити у письмовій формі іншу сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 календарних днів від дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється стороною, для якої настали форс-мажорні обставини, іншій стороні. Настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами зобов'язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.
На адресу відповідача на станцію Запоріжжя-Ліве прибували вагони з вантажем та порожні вагони (як вантаж на своїх осях) за перевізними документами(накладними): №№ №№ 46350286, 36742328, 45777141, 345345856, 34534883, 34552489, 45770708, 46230264, 46278750, 46317244, 46277539, 45780111, 46317285, 45780111, 46317277, 46329801, 45773272, 53490017, 34595355, 34594051,09315, 32124464, 34506345, 34439133, 34600429, 34595595, 34596510, 34589333, 34597682, 34592303, 34600403, 34600437, 34592329, 34592337, 34596668, 34505461, 45789112, 45805421, 45666237, 45795846, 46453593, 36715589, 42139840, 4242636, 42367144, 42426205, 42355925, 36715563, 34534578, 36715597, 42183210, 36824969, 36745966, 36747798, 36745974, 36825123, 36823896, 36706489, 36706455, 34540484, 36824480, 36706463, 36706448, 36706471, 45781275, 45768975, 36533990, 36553584, 36564946, 36579456, 36588424, 36594653, 36822781, 34600387, 34583419, 34556365, 34374470, 34587444, 36795276, 45769239, 45775616, 36820033, 36797330, 36822716, 34592766, 46425492, 46405403, 45201209, 45201308, 45486073, 36823201, 34595355, 09114, 53489951, 09115, 09116, 34554139, 45486040, 46451217, 45486081, 45332798, 10483, 10484, 53406773, 53406765, 46025607, 46025672, 45760071, 45585098, 45567187, 45584695, 45600525, 36706471, 45976321, 46013058, 09374, 36568061, 09375, 45641677, 32078715, 45667458, 45585080, 45585296, 00854, 00851, 00846, 45584737, 45641610, 45641628, 46025540, 45641669, 09020, 01318, 45749967, 32092314, 45641644, 45585197, 32124464, 45641735, 32099421, 36560464, 32077786, 36568061, 32139130, 45805579, 32145347, 32112881, 32119559, 45584760, 46025409, 46025391, 45548674, 45585072, 96543649, 45584778, 34330290, 36670065, 34567909, 42093138, 34592477, 36556041, 36568061, 36579670, 46025599, 46025524, 34557132.
Оскільки відповідачем вагони своєчасно не забиралися на під'їзну колію, на підтвердження затримки вагонів на станції Запоріжжя-Ліве позивачем складено акти загальної форми ГУ-23, копії яких наявні в матеріалах справи: № 865 від 09.02.22 - № 882 від 10.02.22, № 869 від 10.02.22 - № 874 від 10.02.22, № 885 від 11.02.22 - № 898 від 12.02.22, № 892 від 11.02.22 - № 894 від 11.02.22, № 927 від 14.02.22 - № 943 від 15.02.22,
№ 918 від 13.02.22 - № 919 від 13.02.22, № 939 від 14.02.22 - № 960 від 14.02.22, № 945 від 15.02.22 - № 951 від 15.02.22, № 961 від 16.02.22 - № 962 від 16.02.22, № 963 від 16.02.22 - № 978 від 16.02.22, № 993 від 17.02.22 - № 1001 від 17.02.22, № 1003 від 17.02.22 - № 1011 від 18.02.22, № 1015 від 18.02.22 - № 1023 від 19.02.22, № 1017 від 18.02.22 - № 1018 від 19.02.22, № 1027 від 19.02.2022 - № 1029 від 19.02.22, № 1028 від 19.02.22 - № 1036 від 19.02.22, № 1046 від 20.02.22 - № 1049 від 20.02.22, № 1056 від 21.02.22 - № 1059 від 22.02.22, № 1061 від 22.02.22 - № 1064 - від 22.02.22, № 1073 від 23.02.22 - № 1080 від 23.02.22, № 1078 від 23.02.22 - № 1082 від 23.02.22, № 1097 від 25.02.22 - № 1166 від 01.03.22, № 1109 від 25.02.22 - № 1113 від 26.02.22, № 1112 від 26.02.22 - № 1118 від 26.02.22, № 1124 від 26.02.22 - № 1176 від 02.03.22, № 1128 від 27.02.22 - № 1161 від 28.02.22, № 1133 від 27.02.22 - № 1165 від 01.03.22, № 1134 від 27.02.22 - № 1135 від 27.02.22, № 1137 від 27.02.22 - № 1139 від 27.02.22, № 1142 від 27.02.22 - № 1147 від 28.02.22, № 1145 від 28.02.22 - № 1149 від 28.02.22, № 1150 від 28.02.22 - № 1162 від 01.03.22, № 1154 від 28.02.22 - № 1179 від 02.03.22, № 1155 від 28.02.22 - № 1175 від 02.03.22, № 1158 від 28.02.22 - № 1167 від 01.03.22, № 1159 від 28.02.22 - № 1178 від 02.03.22, № 1163 від 01.03.22 - № 1181 від 02.03.22, № 1168 від 01.03.22 - № 1169 від 01.03.22, № 1170 від 01.03.22 - № 1188 від 02.03.22, № 1173 від 01.03.22 - № 1180 від 02.03.22, № 1174 від 01.03.22 - № 1193 від 02.03.22, № 1177 від 03.03.22 - № 1190 від 02.03.22, № 1253 від 20.03.22 - № 1255 від 21.03.22, № 1256 від 23.03.22 - № 1260 від 26.03.22, № 1192 від 02.03.22 - № 1213 від 05.03.22, № 1182 від 02.03.22 - № 1191 від 02.03.22, № 1194 від 02.03.22 - № 1219 від 06.03.22, № 1258 від 24.03.22 - № 1259 від 24.03.22, № 1265 від 31.03.22 - № 1267 від 31.03.22, № 1270 від 01.04.22 - № 1271 від 01.04.22, № 1195 від 02.03.22 - № 1199 від 03.03.22, №1273 від 02.04.22 - № 1276 від 02.04.22, № 1197 від 02.03.22 - № 1198 від 03.03.22, № 1200 від 02.03.22 - № 1228 від 10.03.22, № 1201 від 03.03.22 - № 1232 від 11.03.22, № 1206 від 03.03.22 - № 1208 від 04.03.22, № 1207 від 03.03.22 - № 1211 від 04.03.22, № 1212 від 05.03.22 - № 1217 від 06.03.22, № 1214 від 03.03.22 - № 1221 від 07.03.22, № 1215 від 05.03.22 - № 1216 від 05.03.22, № 1222 від 08.03.22 - № 1231 від 11.03.22, № 1223 від 08.03.22 - № 1226 від 09.03.22, № 1224 від 09.03.22 - № 1227 від 09.03.22, № 1277 від 02.04.22 - № 1281 від 03.04.22, № 1283 від 04.04.22 - № 1284 від 04.04.22, № 1233 від 11.03.22 - № 1236 від 12.03.22, № 1239 від 13.03.22 - № 1240 від 14.03.22, № 1249 від 16.03.22 - № 1250 від 16.03.22.
В актах зазначено початок та закінчення затримки вагонів (дата та час в годинах та хвилинах). Акти підписано представниками сторін.
За час затримки вагонів на коліях станції, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі складених актів загальної форми ГУ-23, пам'яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами в розмірі 34310424,48 грн. по складених відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46: №№ 01049167, 02049168, 02049169,02049173, 02049174, 02049176, 02049177, 02049178, 02049180, 04049183, 04049184,04049185, 04049186, 04049187, 04049188, 05049189, 05049192, 05049193, 05049194, 05049195, 05049196, 06049197, 06049198, 06049199, 06049200, 06049201, 06049203,07049204, 07049205, 07049206, 07049207, 07049208, 08049209, 08049210, 08049211,08049212, 08049215, 08049216, 08049217, 08049218, 09049222, 09049223, 09049224,09049225, 09049226, 09049227, 09049229, 09049230, 10049232, 11049233, 11049234,11049235, 11049236, 11049240, 12049249, 12049250, 12049251, 14049262, 10049269.
Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 підписані відповідачем із зауваженнями: “сума по відомості сплаті не підлягає через настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які підтверджено листом ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, про що АТ «Укрзалізниця» була повідомлена листами №№ 80/2009773, 80/2009774 від 01.03.2022”.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Вiдповiдно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт", перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти залізничним транспортом загального користування здійснюється на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Згідно статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 , Статут залізниць України (далi - Статут) визначає обов'язки, права i відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ i громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 3 Статуту визначено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження i розвантаження яких відбувається на залізничних пiд'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Вiдповiдно статті 64 Статуту, для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії.
Статтею 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залiзницi з підприємством, порядок i умови експлуатації залізничних під'їзних колiй визначаються договором. Порядок подачi i забирання вагонів i контейнерiв на залiзничнiй під'їзній колії встановлюються договором на експлуатацію залiзничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 119 Статуту, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відповідно абзаців 1, 3 п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Згідно абзацу 2 п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Пунктом 8 даних Правил передбачено, що в разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно абзацу 1 п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Відповідно ст. 46 Статуту, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За приписами ч. 1 ст. 125 Статуту, після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.
Враховуючи наведені приписи законодавства, позивачем було правомірно нараховано плату за користуванням вагонами в сумі 34310424,48 грн. Судом враховано, що відповідачем не заперечено зазначений позивачем в актах загальної форми ГУ-23 час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів.
Заперечення відповідача судом відхиляються з таких підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відтак, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку виконання основного зобов'язання.
Відповідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно зі статтею 141 даного Закону, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Згідно матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листами від 01.03.2022 вих. №№ 80/2009773, 80/2009774, в яких зазначено про відсутність можливості з 24.02.2022 належним чином виконувати свої зобов'язання за договором у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні; введення мораторію на здійснення транскордонних валютних платежів.
Листом від 02.06.2022 вих. № 80-2011501 відповідач просив позивача виключити час простою вагонів власності АТ “Укрзалізниця” на період консервації комбінату, та не нараховувати плату за користування вагонами в період з 01.03.2022 по 07.04.2022.
У відповідь на вказаний лист, позивач листом від 14.06.2022 вих. № НЗ-1-1-3/179 зазначив, що нарахування плати за користування вагонами здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що опублікований в мережі Інтернет, та на який посилався відповідач, адресований “всім, кого він стосується”.
При настанні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин та їх вплив для конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доказів того, що відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов'язання матеріали справи не містять. Відповідачем не доведено, що воєнний стан, введений на території України, позбавляє можливості відповідача вести господарську діяльність та унеможливлює виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Нарахована позивачем та пред'явлена до стягнення плата за користуванням вагонами є основним зобов'язанням відповідача перед позивачем за надані йому послуги залізниці, та не є відповідальністю відповідача. Враховуючи викладене, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин у вказаних вище документах не звільняє відповідача від обов'язку сплатити нараховану плату.
У листі від 29.06.2022 вих. № ЦМ-12/345 позивач повідомив відповідача, що рішенням правління АТ “Укрзалізниця” від 02.04.2022 затверджено “Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ “Укрзалізниця” під час дії воєнного стану в Україні”. Даний перелік включає випадки, які можуть бути причиною затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі “кинутих” поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії. При виникненні зазначених у Переліку випадків до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), тобто замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який має містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акта. В усіх інших випадках, які не пов'язані з обставинами, обумовленими воєнним станом в Україні, плати та збори сплачуються в установленому законодавством України порядку та умовами діючих договорів. Таким чином, немає підстав для виключення часу простою вагонів власності АТ “Укрзалізниця” на під'їзній колії комбінату в період його консервації, та звільнення від нарахування плати за користування вагонами в період з 01.03.2022 по 07.04.2022.
Згідно листа Департаменту комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” від 05.04.2022 № ЦМ-13/693, останній інформує, що рішенням правління АТ “Укрзалізниця” від 02.04.2022 затверджено “Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ “Укрзалізниця” під час дії воєнного стану в Україні”. У даному переліку зазначено: “У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у “кинутих” поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках: - введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення; - запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акта. Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище. В усіх інших випадках, які не пов'язані з обставинами, обумовленими воєнним станом в Україні, плати та збори сплачуються в установленому законодавством України та умовами діючих договорів”.
У спірному випадку такі акти загальної форми ГУ-23 (на виконання вказаного вище Переліку) не складались, тому відсутні підстави для врахування часу комендантської години при нарахуванні плати за користуванням вагонами.
Згідно наказу генерального директора ПАТ «Запоріжсталь» від 07.03.2022 № 179, для працівників ПАТ «Запоріжсталь», відповідно до списків, визначених керівниками структурних підрозділів, встановлено простій на термін до припинення обставин, якими обумовлене тимчасове зупинення роботи (гаряча консервація обладнання). Дату початку простою по кожному структурному підрозділу керівникам структурних підрозділів визначати індивідуально розпорядженнями про оголошення простою у структурних підрозділах.
Відповідних списків працівників ПАТ «Запоріжсталь», яким встановлено простій, відповідачем не подано.
Розпорядженням від 09.03.2022 № 148-1 по Управлінню залізничного транспорту, затвердженого директором з персоналу ПАТ «Запоріжсталь», на період з дати початку простою 01.03.2022 (конкретна дата початку простою для кожного працівника вказана у додатках до цього розпорядження) до закінчення строку гарячої консервації обладнання, призупинено роботу для працівників Управління залізничного транспорту та для працівників ЦУНО, направлених до УЗТ, зазначених в додатках №№ 1,2,3,4 до цього розпорядження. У зв'язку з відсутністю обсягу робіт працівникам, зазначеним в додатках №№ 1,2,3,4 до цього розпорядження, з конкретної дати вказаної для кожного працівника оголосити простій.
Додатків №№ 1,2,3,4 до вказаного розпорядження відповідачем не подано.
Разом з тим, згідно абзацу 2 пункту 2 даного розпорядження, у разі виникнення необхідності, відповідно до розпорядження УЗТ (цеху), працівники можуть залучатись до виробничого процесу з виходом на робоче місце.
Таким чином, працівники відповідача, яким було встановлено простій, могли залучатися до виробничого процесу в разі такої необхідності.
Представник відповідача в судовому засіданні на питання суду не зміг пояснити, яким саме працівникам комбінату було встановлено простій.
Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними доказами об'єктивної неможливості забирати вагони в період дії воєнного часу в Україні.
Крім того, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, робота по станції Запоріжжя-Ліве не зупинялась в період комендантської години. Згідно долучених до справи актів загальної форми ГУ-23, які покладено у підставу позову, вагони подавалися та забиралися відповідачем у тому числі й в період дії комендантської години.
Судом також враховано, що сторонами не вносилися відповідні зміни до діючих договорів стосовно не нарахування плати за користування вагонами під час дії комендантської години.
Таким чином, позов судом задовольняється повністю.
6. Розподіл судових витрат
Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 514656,37 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00191230) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 40081237) 34310424 (тридцять чотири мільйони триста десять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 48 коп. плати за користування вагонами, 514656 (п'ятсот чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 37 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 02 лютого 2023.
Суддя О.В. Ярешко