номер провадження справи 22/109/22
26.01.2023 Справа № 908/2023/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Ініній І.М.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Балховітіна В.Г., довіреність № 01 від 30.12.2022
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2023/22
за позовом: Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (вул. Ціолковського, буд. 12, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002)
до відповідача: Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, буд. 129-А, м. Запоріжжя, 69005)
про стягнення 24 599,05 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
Орендне виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 139 від 30.09.2022) до відповідача: Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради про стягнення 24599,05 грн. основної заборгованості за договором № 6 від 01.10.2019.
На виконання договору № 6 від 01.10.2019 позивач надавав відповідачу послуги з купівлі-продажу теплової енергії. Заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за листопад 2020 склала 9521,33 грн., за січень 2021 - 15077,72 грн., що разом складає 24599,05 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач у відзиві, що надійшов до суду 26.12.2022, позов визнав, просив його задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 24599,05 грн. основного боргу за договором. Також просив відстрочити виконання рішення на 1 місяць з дня його винесення.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 06.10.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2023/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 12.10.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2023/22. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи; розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.
Ухвала суду від 12.10.2022 була надіслана сторонам у справі на адреси їх місцезнаходження.
У зв'язку з відсутністю повідомлення щодо вручення ухвали відповідачу, судом 01.12.2022 повторно надіслано копію ухвали на адресу відповідача: вул. Перемоги, буд. 129-А, м. Запоріжжя, 69005.
07.12.2022 на електронну пошту суду від Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради надійшло клопотання від 07.12.2022 вих. № 12/1480, в якому зазначено, що відповідачу не було відомо щодо наявності судового провадження в справі № 908/2023/22, ухвали про відкриття провадження та позовну заяву він не отримував, а отже, скористатись своїм правом на захист не міг. З ухвалою суду відповідач ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень. У зв'язку з недостатністю часу для підготовки відзиву просив перейти до розгляду справи № 908/2023/22 за правилами загального позовного провадження.
Суд ухвалою від 08.12.2022, враховуючи клопотання відповідача, здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2303/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.01.2023.
Ухвалою суду від 10.01.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.01.2023
У судове засідання 26.01.2023 з'явився представник відповідача. Представник позивача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд визнав можливим розглянути дану справу за відсутності представника позивача. Судом враховано, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася.
У судовому засіданні 26.01.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
01.10.2019 між Орендним виробничим управлінням житлово-комунального господарства (виробник, позивач) та Комунальним підприємством “Облводоканал” Запорізької обласної ради (споживач, відповідач) укладено договір купівлі - продажу теплової енергії № 6 з протоколом розбіжностей № 1 від 21.10.2019.
Відповідно п. 1.1 договору, виробник бере на себе зобов'язання постачати споживачу товар - теплову енергію (далі - енергія) у відповідності з умовами договору, а споживач зобов'язується своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Місце поставок - м. Вільнянськ, пр. Торговий, 11-а.
Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах та терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунки за енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно з п. 5.8 договору, оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених виробником рахунків та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках.
Згідно п. 9.1, договір набирає чинності з 01.10.2019 та діє до 31.12.2019 і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було, зокрема, підписано: акт прийняття-передачі наданих послуг № 11 від 01.12.2020 за період: 02.11.2020-30.11.2020 на суму 9521,33 грн.; акт прийняття-передачі наданих послуг № 2 від 01.02.2021 за період: 01.01.2021-31.01.2021 на суму 15077,72 грн., всього на загальну суму 24599,05 грн.
Позивачем виписано відповідачу рахунок за теплову енергію № 6/11 за період: 01.11.2020-30.11.2020 на суму 9521,33 грн. та рахунок за теплову енергію № 6/01 за період: 01.01.2021-31.01.2021 на суму 15077,72 грн.
Між сторонами в справі підписано 18.04.2022 акт звіряння розрахунків за 2021 рік, згідно якого сальдо на користь позивача становить 24599,05 грн.
Листом від 07.09.2021 вих. № 140 позивач повідомив відповідача про розірвання договору № 6 від 01.10.2019 в односторонньому порядку з 10.10.2021, у зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем умов договору. Зазначено, що станом на 01.09.2021 заборгованість КП «Облводоканал» за спожиту теплову енергію складає 24598,05 грн.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Як передбачено ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Згідно матеріалів справи та розрахунку позивача, відповідач має заборгованість за договором № 6 від 01.10.2019 у сумі 24599,05 грн., що виникла за період: листопад 2020, січень 2021.
Як зазначалося судом вище, 26.12.2022 до суду від відповідача, за підписом генерального директора КП «Облводоканал» ЗОР Сергія Басанського, надійшов відзив, згідно якого визнано позов Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства в повному обсязі; просив стягнути з Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради на користь Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства 24599,05 грн. основного боргу.
Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК).
Відзив, в якому зазначено про визнання позову, підписано генеральним директором КП «Облводоканал» ЗОР Басанським С., який згідно даних з ЄДРЮОФОПтаГФ є керівником та представником юридичної особи. Будь-яких обмежень щодо представництва не зазначено.
Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши відзив, в якому зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам КП «Облводоканал» ЗОР. Внаслідок цього суд дійшов до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відзиві відповідач просив відстрочити виконання рішення на 1 місяць з дня його винесення.
Клопотання мотивовано таким. Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною. У підтвердження наявності у відповідача форс-мажорних обставин зазначив, що відповідач є підприємством критичної інфраструктури, що забезпечує населення Запорізької області життєво необхідним ресурсом - питною водою. Свою діяльність відповідач реалізовує через свої структурні підрозділи, шість із восьми яких перебувають на тимчасово окупованих територіях. Єдиним джерелом доходів підприємства є здійснення споживачами оплати за надані послуги. Рівень оплат за надані послуги з водопостачання та водовідведення щомісячно стрімко знижується, вбачається стрімкий ріст дебіторської заборгованості. Наразі відповідач перебуває у глибокій фінансовій кризі. Станом на 26.12.2022 на рахунках підприємства обліковується лише 179297,13 грн., чого недостатньо навіть для таких першочергових платежів як заробітна плата, оплата електроенергії та палива. За І півріччя 2022 прибуток у відповідача відсутній, збиток склав 36868 тис.грн. Вважає, що ступінь вини відповідача в даному випадку досить малий з огляду на те, що відповідач не умисно не сплачував позивачу борг, а лише у зв'язку з тим, що фінансовий стан підприємства не дозволяє розраховуватись з усіма боргами.
Згідно з частиною першою статті 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно частини 1 статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Савіцький проти України” від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Рішенням Суду в справі “Глоба проти України” від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами з дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Згідно довідки відповідача, дебіторська заборгованість КП “Облводоканал” ЗОР станом на 01 грудня 2022 склала 206192129,94 грн., у т.ч. безнадійна заборгованість - 15187830,34 грн. Станом на 26.12.2022 залишки грошових коштів на розрахункових рахунках відповідача - 179297,13 грн.
Згідно Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2022 року, збиток КП “Облводоканал” ЗОР склав 47088 тис.грн., за аналогічний період попереднього року збиток складав 32250 тис.грн. Прибуток у вказаних періодах був відсутній.
Листом від 14.07.2022 щодо надання фінансової допомоги КП «Облводоканал» ЗОР на погашення боргів із заробітної плати, Запорізька обласна державна адміністрація повідомила про відсутність можливості надання відповідачу фінансової допомоги.
Суд приймає до уваги, що КП “Облводоканал” ЗОР є соціально значимим водопостачальним підприємством Запорізької області, що забезпечує централізоване водопостачання задля задоволення соціальних та комунальних потреб споживачів області.
Введення воєнного стану на території України негативним чином впливає на можливість ведення господарської діяльності суб'єктами господарювання.
Згідно матеріалів справи, відповідачем допущено наявність заборгованості за 2 місяці: листопад 2020 та січень 2021; за січень-жовтень, грудень 2020 та за лютий - квітень 2021 відповідач повністю розрахувався перед позивачем.
Враховуючи фінансовий стан відповідача, дотримуючись балансу інтересів сторін, відсутність заперечення позивача щодо відстрочення виконання судового рішення, суд вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити, відстрочити виконання рішення суду строком на 1 місяць - до 26.02.2023 включно.
Суд також враховує, що у разі пред'явлення стягувачем до виконання судового наказу, вжиті в рамках виконавчого провадження заходи примусу обмежать господарську діяльність боржника. Саме лише відкриття виконавчого провадження без можливості реального виконання рішення не забезпечить виконання його зобов'язання перед Орендним виробничим управліннмя житлово-комунального господарства.
6. Розподіл судових витрат
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відзив, в якому зазначено про визнання позову, подано відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ст.ст. 123, 129, 130 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується 1240,50 грн. судового збору. Судовий збір у сумі 1240,50 грн. повертається позивачу з державного бюджету ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 46, 129, 130, 191, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, буд. 129-А, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 03327115) на користь Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (вул. Ціолковського, буд. 12, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002; код ЄДРПОУ 03345645) 24599 (двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 05 коп. основного боргу за договором № 6 від 01.10.2019 та 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп. судового збору.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.01.2023 у справі № 908/2023/22 строком на 1 (один) місяць - до 26.02.2023 включно.
Постановити ухвалу про повернення Орендному виробничому управлінню житлово-комунального господарства з державного бюджету 1240,50 грн. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 02 лютого 2023. Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко